Постанова

від 28.05.2020 по справі 201/14001/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3947/20 Справа № 201/14001/19 Головуючий у першій інстанції: Федоріщев С. С. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2020 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Красвітної Т.П.,

суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А,

при секретарі Догоновій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи - Управління-служба у справах дітей Соборної районної у м. Дніпрі ради, ОСОБА_8 , про визнання договорів недійсними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2019 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено. До набрання законної сили рішенням у цивільній справі №201/14001/19 накладено арешт:

- на базу АДРЕСА_1 ;

- на частки розміром 20/100 та 22/100 в праві власності на елінг літ. Б, розташований по АДРЕСА_2 ;

- на квартиру АДРЕСА_3 ;

- на частку розмір 1/3 квартири АДРЕСА_4

- на офіс, що розташований по АДРЕСА_5

- на шестиповерховий будинок АДРЕСА_6 ;

- на нежитлове приміщення в„– 19 , загальною площею 268,4 кв.м., по АДРЕСА_8 ;

- на квартиру АДРЕСА_9 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Розглянувши матеріал, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали, виходячи з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_2 звернулась з позовом до відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в якому просить визнати недійсним договір дарування 1/12 частки житлового будинку з будівлями та спорудами (водна станція) від 18.03.2019 року, відповідно до якого набувачем майна є ОСОБА_5 . Визнати недійсним договір дарування 1/12 частки житлового будинку з будівлями та спорудами (водна станція) від 18.03.2019 року, відповідно до якого набувачем майна є ОСОБА_7 . Визнати недійсним договір дарування 1/12 частки житлового будинку з будівлями та спорудами (водна станція) від 18.03.2019 року, відповідно до якого набувачем майна є ОСОБА_9 . Визнати недійсним договір дарування частки нежитлового приміщення (22/100) - елінгу літ. Б, яке розташоване за адресою по АДРЕСА_2 , укладений 19.12.2018 року, посвідчений нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу Павловой І.М. (укладений за російським законодавством). Визнати недійсним договір дарування частки нежитлового приміщення (20/100 частки) - елінгу літ. Б, розташованого по АДРЕСА_2 , укладений 19.12.2018 року, посвідчений нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу Павловой І.М.| (укладений за російським законодавством). Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 (будинок) бази АДРЕСА_1 . Зобов`язати ОСОБА_3 здійснити поділ бази на три окремих об`єкта нерухомого майна - об`єкт № 1 будинок, об`єкт № 2 будинок, об`єкт № 3 ангар та земельна ділянка. Зобов`язати ОСОБА_3 укласти договір міни між сторонами по мировій угоді, а саме об`єкт № 1 будинок, що буде належати ОСОБА_8 : об`єкт № 2 будинок, що буде належати ОСОБА_2 , об`єкт № 3 ангар та земельна ділянка, що буде належати ОСОБА_3 . Зобов`язати ОСОБА_4 укласти з ОСОБА_2 договір міни 20/100 частки в праві власності на елінг літ. Б, розташований по АДРЕСА_2 , на 1/2 частки квартири АДРЕСА_3 та 1/6 частки квартири в АДРЕСА_10 . Зобов`язати ОСОБА_1 укласти з ОСОБА_2 договір міни 22/100 частки в праві власності на елінг літ. Б, розташований по АДРЕСА_2 , на 1/2 частки квартири АДРЕСА_3 та 1/6 частки квартири в АДРЕСА_10 . У разі неможливості виконання зобов`язання ОСОБА_1 за мировою угодою від 18 травня 2019 року зобов`язати ОСОБА_1 компенсувати ОСОБА_2 вартість 22/100 частки в праві власності на елінг літ. Б по АДРЕСА_2 , шляхом звернення стягнення на нежитлове приміщення № 19 загальною площею 268,4 кв.м, розташоване по АДРЕСА_8 ; квартиру АДРЕСА_9 .

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2019 року відкрито провадження у даній справі (а.с. 20-21).

Позивач 20 грудня 2019 року подав до місцевого суду заяву, в якій просив накласти арешт: на базу АДРЕСА_1 ; на частки розміром 20/100 та 22/100 в праві власності на елінг літ. Б, розташований по АДРЕСА_2 ; на квартиру АДРЕСА_3 ; на частку розмір 1/3 квартири АДРЕСА_4 ; на офіс, що розташований по АДРЕСА_5 ; на шестиповерховий будинок АДРЕСА_6 ; на нежитлове приміщення в„– 19 , загальною площею 268,4 кв.м., по АДРЕСА_8 ; на квартиру АДРЕСА_9 (а.с. 13-15).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №205640161 від 30.03.2020 року, нерухоме майно по АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_9 .

Також, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №205640553 від 30.03.2020 року, власником нежитлового приміщення № 19 , загальною площею 268,4 кв.м., по АДРЕСА_8 з 13.03.2019 року є ОСОБА_7

Власником квартири АДРЕСА_9 є ОСОБА_10 з 18.07.2019 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №205641069 від 30.03.2020 року.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується також накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Крім цього, Пленум Верховного Суду України у пункті 4 своєї постанови від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечуючи позов шляхом накладення арешту на перелічені вище об"єкти нерухомого майна (зокрема, база, квартира, будинок, офіс та інш.), місцевий суд не взяв до уваги, що процесуальний порядок арешту майна полягає у виявленні майна, його опису, опечатуванні та передачі його на зберігання.

Заявником не обґрунтовано наявність підстав для обрання саме арешту, як виду забезпечення позову, враховуючи, що квартира АДРЕСА_9 є об`єктом житлової нерухомості; база Червоний Камінь по АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення № 19 , загальною площею 268,4 кв.м., по АДРЕСА_8 та інші нежитлові приміщення, що зазначені вище, є об`єктами господарювання.

Накладення арешту на вищевказані об"єкти нерухомості призводить до перешкоджання у користуванні житлом, до обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися власним майном.

Обрання арешту, як виду забезпечення позову, у даному випадку, є неспівмірним із заявленим позовом та необгрунтованим.

Крім того, заявником не надано доказів належності відповідачам на праві власності об`єктів нерухомого майна, які знаходяться на тимчасово окупованій території АР Крим, а саме щодо часток розміром 20/100 та 22/100 в праві власності на елінг літ. Б, розташований по АДРЕСА_2 ; квартири АДРЕСА_3 ; частки розмір 1/3 квартири АДРЕСА_4 АДРЕСА_5 ; шестиповерхового будинку АДРЕСА_6 . Клопотань про надання відповідних доказів суду апеляційної інстанції не заявлено.

Накладаючи арешт на квартиру АДРЕСА_9 , місцевий суд не перевірив та не встановив, що власником цього нерухомого майна є ОСОБА_10 з 18.07.2019 року, позов до якого не пред"явлений; на час постановлення оскаржуваної ухвали ОСОБА_10 до участі у справі залучений не був.

Враховуючи викладене, зокрема, неспівмірність обраного позивачем виду забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, - колегія приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали; в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення даного позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно необхідно відмовити.

Колегія зауважує, що позивач не позбавлений можливості звернення до місцевого суду з іншої заявою про забезпечення його позову, з обранням виду забезпечення, який не створюватиме перешкод у користуванні власниками їхнім нерухомим майном та не порушуватиме прав осіб, які не були залучені до участі у справі.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2019 року - скасувати.

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий

Судді