Постанова

від 04.06.2020 по справі 904/4311/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2020 року м. Дніпро Справа № 904/4311/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач),

суддів: Кузнецової І.Л., Чус О.В.

секретар судового засідання Пінчук Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2019 р.

( суддя Фещенко Ю.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 26.12.2019 р.) у справі

за первісним позовом Акціонерного товариства "Кредобанк"

( м. Львів )

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Альянс"

( м. Дніпро )

відповідача-2: ОСОБА_1

( м. Дніпро )

про стягнення заборгованості за додатковим договором № 2 про надання кредитної лінії відповідно до генерального договору про здійснення кредитування № 0004/17-Гу від 28.02.2017 р. у загальному розмірі 782 457 грн. 87 коп.

та

за зустрічним позовом ОСОБА_1

( м. Дніпро )

до Акціонерного товариства "Кредобанк"

( м. Львів )

про визнання припиненим зобов`язання за договором поруки № 0004/17-П від 28.02.2017 р.

ВСТАНОВИВ :

Акціонерне товариство "Кредобанк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Альянс" та ОСОБА_1 заборгованість за додатковим договором № 2 про надання кредитної лінії відповідно до генерального договору про здійснення кредитування № 0004/17-Гу від 28.02.2017 р. у загальному розмірі 782 457 грн. 87 коп.

ОСОБА_1 подав до Господарського суду Дніпропетровської області зустрічну позовну заяву, в якій просить суд визнати припиненим зобов`язання за договором поруки № 0004/17-П від 28.02.2017 р., що був укладений між Акціонерним товариством "Кредобанк" та ОСОБА_1 .

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2019 р. первісний позов Акціонерного товариства "Кредобанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Альянс" та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за додатковим договором № 2 про надання кредитної лінії відповідно до генерального договору про здійснення кредитування № 0004/17-Гу від 28.02.2017 р. у загальному розмірі 782 457 грн. 87 коп. - задоволено частково, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Альянс" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Кредобанк" - 503 237 грн. 63 коп. заборгованості за кредитом, 40 935 грн. 13 коп. заборгованості за простроченими відсотками. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Альянс" на користь Акціонерного товариства "Кредобанк" 4 081 грн. 30 коп. - частину витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Кредобанк" 4 081 грн. 29 коп. - частину витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти вимог за первісним позовом відмовлено. У задоволенні вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Кредобанк" про визнання припиненим зобов`язання за договором поруки № 0004/17-П від 28.02.2017 р. - відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову, ухвалити нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов.

В обґрунтування поданої скарги Скаржник зазначає, що судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права - ст. ст. 16, 251, 553, 559 ЦК України.

За твердженнями Скаржника положення ст. ст. 251, 553, 559 ЦК України свідчать про те, що строк дії поруки не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб`єктивного права кредитора й суб`єктивного обов`язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються. Тобто, зі спливом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред`явлення позову), кредитор вчиняти не може.

Згідно з висновком експерта в галузі права щодо застосування аналогії права у питанні співвідношення строку дії договору поруки та строку дії поруки за ст. 559 Цивільного кодексу України, наданим доцентом кафедри цивільного, господарського та екологічного права Університету митної справи та фінансів ОСОБА_2 - з положень ч. 4 ст. 559 (ЦК України) можна зробити висновок, що строк дії договору поруки та строк дії власне самої поруки не можна вважати тотожними. Виконання зобов`язання поруки залежить від виконання основного зобов`язання. Вчинення дій, з якими пов`язується настання строку виконання основного зобов`язання. Оскільки ні Цивільний кодекс України, ні будь-який інший нормативний акт не містять конкретного роз`яснення про те, як співвідносяться строки дії договору поруки та строку дії самої поруки за ст. 559 ЦК України, вбачається за доцільне вирішення цього питання за аналогією права.

Скаржник наголошує, що оскільки датою останнього повернення овердрафту визначено 15.07.2017 р., враховуючи ненадання Позивачем доказів пред`явлення ним вимоги до ОСОБА_1 за договором поруки № 0004/17-П від 28.02.2017 р., строк дії поруки за вказаним договором було припинено 16.01.2018 р., тобто до прийняття і набрання чинності Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування № 2478-УІП, а відтак зазначена норма матеріального права не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Від Акціонерного товариства "Кредобанк" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Банк не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Банк посилається на те, що якщо порівняти строки дії поруки і строки дії виконання кредитних зобов`язань Поручителем, то вбачається, що дія договору поруки не припинилась. Строк дії ліміту кредитування не закінчився, тому обов`язок Поручителя бути солідарним Боржником не припинив свою дію. Навіть якщо рахувати із дня пред`явлення досудової вимоги про виконання договірних зобов`язань до ОСОБА_1 , а саме з 28.04.2018 p., то на момент введення в дію Закону № 2478-VIII про внесення змін порука не припинялась і продовжувала існувати, і якщо додати три роки, то вийде 28.04.2021 р. Виходить в будь якому випадку договір поруки не може бути припиненою зважаючи на всі обставини справи.

Крім того, у відзиві Банк посилається на те, що висновок експерта був визнаним судом таким, що не долучено та залишено без уваги, адже відповідно до ст. 108 ГПК України, учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо застосування аналогії закону, аналогії права, проте, суд не досліджував аналогію права в даній справі. Також, Позивачем за зустрічним позовом було порушено норми ГПК України - відсутні належні докази підтвердження щодо особи експерта.

Банк також вказує на те, що обов`язки Поручителя щодо виконання зобов`язань за Генеральним договором про здійснений кредитування № 0004/17-Гу від 28.02.2017 р. - не припинились, і діяли на момент набрання чинності Закону України Про внесення змін № 2478-VIII , а тому строк дії поруки не можна вважати припиненим.

ТОВ "Партнер-Альянс" не скористалося своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надало суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2020 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2019 р. у справі № 904/4311/19 залишено без руху, надано апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме для надання доказів сплати судового збору у розмірі 2 881,50 грн. та доказів направлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів на адресу Акціонерного товариства "Кредобанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Альянс".

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2020 р. відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 . Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 12.03.2020 р. Зупинено дію оскаржуваного рішення на час розгляду апеляційної скарги.

За клопотанням представника Скаржника, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.03.2020 р. розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 07.04.2020 р.

Судове засідання 07.04.2020 р. не відбулось через запровадження постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 р. № 215, на всій території України карантину із забороною, зокрема, проведення всіх масових заходів. Учасникам справи було повідомлено, що про дату та час судового засідання вони будуть повідомленні додатково.

Розпорядженням керівника апарату суду від 28.04.2020 р., у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Чус О.В., відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів, для вирішення питання про призначення справи до розгляду.

Автоматичною системою документообігу для вирішення питання про призначення справи до розгляду визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Кузнецової І. Л., Орєшкіної Е.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2020 р. розгляд скарги призначено в судове засідання на 04.06.2020 р.

Розпорядженням керівника апарату суду від 03.06.2020 р., у зв`язку з виходом на роботу судді Чус О.В., відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами, для дотримання принципу незмінності колегії суддів при розгляді справи здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі № 904/4311/19 шляхом передачі справи раніше визначеній колегії суддів.

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Чус О.В.

Відповідачі не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Від представника Скаржника надійшло клопотання не проводити розгляд справи № 904/3467/19 за відсутності сторони Апелянта, відкласти розгляд даної справи на іншу дату після завершення карантину, про яку повідомити Скаржника.

В клопотанні, заявник посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211, якою з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби установлено карантин, тому строки судового розгляду справи продовжуються на строк дії такого карантину, а строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, з огляду на що просив відкласти судове засідання на іншу дату після завершення карантину, про яку повідомити скаржника. Разом з тим, вже після призначення справи до розгляду на 04.06.2020 р., постановою КМУ № 343 від 04.05.2020 р. ( набула законної чинності 11.05.2020 р. ) було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зокрема, продовжено карантин та встановлені обмежувальні заходи до 22.06.2020 р. включно.

Також, в клопотанні представник Апелянта - адвокат Дударенко А.Д. повідомляє про різке підвищення у неї температури в ніч з 27 на 28 травня, а також про те, що час проведення судового засіданні ( 04.06.2020 р. ) стан здоров`я представника повністю не нормалізувався, у зв`язку із чим прибуття останньої у судове засідання до суду 04.06.2020 р. є об`єктивно неможливим. Разом з тим, в клопотанні зазначено, що всі необхідні документи на підтвердження факту звернення до лікаря та проведеного лікування будуть надані додатково.

Розглянувши дане клопотання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Ч. 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

При цьому, колегією суддів під час розгляду даної справи враховано, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 р. та відповідно до положень ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19", із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 р. № 215, від 25.03.2020 р. № 239, від 04.05.2020 р. № 343, з метою запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19, з 12.03.2020 р. по 22.05.2020 р. на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2020 р. № 392 було внесено зміни до постанови від 11.03.2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2", а саме продовжено період карантину до 22.06.2020 р.

В той же час, постановою Кабінету Міністрів України № 343 від 04.05.2020 р. з 11.05.2020 р. послаблені карантинні обмеження, а саме дозволено здійснення професійної діяльності адвокатами та нотаріусами. Постановою Кабінету міністрів від 20.05.2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусомCoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", відповідно до якої із 22.05.2020 р. розпочався другий етап пом`якшення карантинних заходів, зокрема, відновлено пасажирські перевезення.

Ст. 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Ст. 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

А тому, враховуючи тимчасовий характер вжитих державою заходів для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2 та пом`якшення карантинних заходів, оскільки суди в період карантину не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року ( право на справедливий суд ), зважаючи на те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання; з огляду на відсутності клопотань Апелянта про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів тощо, та те, що явка представників учасників справи у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а розгляд апеляційної скарги вже відкладався за клопотанням представника Скаржника у зв`зку з його участю в іншому судовому процесі, а також те, що ним не надано до клопотання доказів в підтвердження незадовільненого стану здоров`я представника, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника Апелянта за наявними у справі доказами.

Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 28.04.2020 р. у справі № 910/10553/18, від 15.05.2020 р. у справі № 17/32.

У судовому засіданні 04.06.2020 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача за первісним позовом, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28.02.2017 р. між Публічним акціонерним товариством "Кредобанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Кредобанк" ( Банк, Позивач за первісним позовом, Відповідач за зустрічним позовом ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер-Альянс" ( Позичальник, Відповідач-1 ) було укладено Генеральний договір № 0004/17-Гу/2, згідно з умовами якого Банк в межах встановленого ліміту кредитування надає Позичальнику кредити ( одноразові кредити, кредитні лінії, овердрафт, гарантії виконання зобов`язань позивальника, авалювання векселя/векселів позичальника ) у розмірі та на умовах, обґрунтованих договором та додатковими договорами до договору, а позичальник зобов`язується повертати кредити, сплачувати проценти й комісії за користування ними, а також інші платежі, передбачені договором та додатковими договорами, надані за текстом "додаткові договори" ( розділ 1 Генерального договору).

У розділі 2 Генерального договору були визначені загальні умови кредитування, а саме: ліміт кредитування у базовій валюті кредитування 4 500 000 грн. 00 коп. ( підпункт 2.1.1. Генерального договору ); види кредитних операцій - кредитні лінії, овердрафт, інвестиційні кредити, банківські гарантії ( підпункт 2.1.2. Генерального договору ); процентна ставка для кредитів, що видаються на підставі договору, може встановлюватися фіксована та/або змінювана процентна ставка: - розмір фіксованої процентної ставки на момент укладення договору становить: 22,5% річних - для кредитів у грн.; 8,5% річних - для кредитів у доларах США; 8,5% річних - для кредитів у євро (підпункт 2.1.3.1 Генерального договору); - розмір змінюваної процентної ставки на перший період дії ставки становить: 21,35% річних - для кредитів у грн.; 9,03456% річних - для кредитів у доларах США; 8,25% - для кредитів у євро (первинна процентна ставка). Подальший розмір змінюваної процентної ставки визначається як базова ставка + маржа, в порядку, визначеному договором ( підпункт 2.1.3.2 Генерального договору); - конкретний тип та розмір процентної ставки, розмір Маржі, період дії змінюваної процентної ставки для кредитів, що видаються в межах договору, зазначаються в додаткових угодах до договору ( підпункт 2.1.3.3 Генерального договору ).

Згідно з умовами п. 2.1.5.2. Генерального договору у якості забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за договором третіми особами надаються наступні види забезпечення: порука

ОСОБА_1 . 2.1.8 Генерального договору визначено, що пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за договором та додатковими угодами - в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від простроченої/несплаченої суми, за кожний календарний день прострочення.

Відповідно до умов пунктів 7.1. та 7.2. Генерального договору за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань ( повернення кредиту/кредитів, оплати процентів, комісій, інших випадків за договором та додатковими договорами ) Банк має право стягнути з Позичальника пеню в розмірі, визначеному п. 2.1.8 договору. Пеня по кредитах в іноземній валюті сплачується в національній валюті України, за курсом НБУ на дату нарахування пені. При неповерненні або несвоєчасному поверненні суми кредиту, позичальника на вимогу банку повертає суму кредиту, збільшену на розмір індексу інфляції за весь час прострочення.

Зобов`язання Позичальника, крім інших, передбачених договором, включають: повертати кредити і сплачувати проценти та комісії за користування ними, а також інші платежі передбачені договором та додатковими договорами до договору (підпункт 9.3.1 Генерального договору).

У пунктах 11.1., 12.1., 12.2. Генерального договору сторони визначили наступне: договір набуває чинності з дня підписання обома сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов`язань ( пункт 11.1. Генерального договору ); зміни та доповнення до договору та додаткових договорів до договору вносяться тільки у письмовій формі, шляхом укладання додаткових договорів, підписаних уповноваженими представниками сторін, крім випадків, передбачених договором та додатковими договорами до договору ( пункт 12.1. Генерального договору ); усі додаткові договори і додатки до договору є його невід`ємною частиною ( пункт 12.2. Генерального договору ).

У відповідності до вказаних умов, 14.04.2017 р. між Публічним акціонерним товариством "Кредобанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Кредобанк" ( Банк, Позивач за первісним позовом, Відповідач за зустрічним позовом ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер-Альянс" ( Позичальник, Відповідач-1 ) було укладено Додатковий договір № 2 про надання кредиту відповідно до Генерального договору № 0004/17-Гу/2 від 28.02.2017 р., відповідно до умов п. 1 якого, в межах ліміту кредитування, визначеного п. 2.1.1 договору, Банк зобов`язується надати у власність Позичальникові грошові кошти ( надалі - кредит ) у розмірі та на умовах, обумовлених договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування ними та комісії ( п. 1 Додаткового договору № 2 ).

У п. 9 Додаткового договору № 2 визначено, що Додатковий договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Доказів визнання недійсними, зміни або розірвання вказаних договорів сторонами суду не надано.

В розділі 2 Додаткового договору № 2 сторони визначили загальні умов кредитування, а саме Банк надає Позичальнику кредит, а Позичальник приймає його на наступних умовах: розмір кредиту та валюта кредиту 630 000 грн. 00 коп. ( п. 2.1. Додаткового договору № 2 ); процентна ставка - тип процентної ставки: змінювана. Розмір змінюваної процентної ставки на перший період дії ставки: 16,9% річних (первинна процентна ставка). Подальший розмір змінюваної процентної ставки визначається як базова ставка + маржа, в порядку, визначеному Генеральним договором. Період дії змінюваної процентної ставки: 3 повних календарних місяців. Перебіг першого періоду дії ставки, починається з дня укладення додаткового договору та завершується зі спливом 12 повних календарних місяців від місяця укладення додаткового договору. Маржа 3,5% ( п. 2.3. додаткового договору № 2); дата остаточного повернення кредиту - 13.04.2019 ( п. 2.5. додаткового договору № 2 ); порядок видачі кредиту - надання кредиту проводиться, протягом трьох робочих днів після укладення додаткового договору або в інший термін, вказаний позичальником у заяві на видачу кредиту, форма якої визначена банком, шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок боржника в банку, в якості відшкодування понесених інвестиційних витрат ( п. 2.8. додаткового договору № 2 ).

Місцевим господарським судом встановлено, що виконання вказаного Додаткового договору № 2, Банком було надано кредит у сумі 630 000 грн. 00 коп.

28.02.2017 р. з метою належного виконання зобов`язань Позичальником за кредитним договором, між Публічним акціонерним товариством "Кредобанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Кредобанк" ( Кредитор ) та ОСОБА_1 ( Поручитель ) було укладено Договір поруки № 0004/17-П, відповідно до умов п. 1.1. якого Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер-Альянс" ( Боржник ) зобов`язань в повному обсязі ( повернення кредиту, сплати процентів та комісій за користування кредитом, пень, штрафів, неустойок ) за Генеральним договором про здійснення кредитування № 0004/17-Гу від 28.02.2017 р., укладеного між Боржником та Кредитором. Банк в межах встановленого ліміту кредитування надає Боржнику кредити у розмірі та на умовах, обумовлених кредитним договором та додатковими договорами до кредитного договору. Відповідно до вищевказаного кредитного договору боржнику кредитором надаються кредити на наступних умовах: іміт кредитування у базовій валюті кредитування - 4 500 000 грн. 00 коп.; строк дії ліміту кредитування з 28.02.2017 р. до 27.02.2022 р. включно.

На момент укладення кредитного договору: розмір фіксованої процентної ставки становить: 22,5% річних - для кредитів у грн., 8,5% річних - для кредитів у доларах США, 8,5% річних - для кредитів у євро; розмір змінюваної процентної ставки на перший період дії ставки становить: 21,35% річних - для кредитів у грн., 9,03456% річних - для кредитів у доларах США, 8,25% річних - для кредитів у євро (первинна процентна ставка).

Умови застосування змінюваної процентної ставки (встановлення, зміна) визначені кредитним договором. Подальший розмір змінюваної процентної ставки визначається як базова ставка + маржа, в порядку, визначеному кредитним договором. Підписанням договору, поручитель надає згоду на збільшення обсягу своєї відповідальності за договором, у разі зміни (збільшення), в порядку та на умовах визначених кредитним договором, розміру змінюваної процентної ставки ( п. 1.1. Договору поруки ).

У п. 2.2. Договору поруки сторони дійшли згоди, що Поручитель зобов`язаний сплатити Кредитору заборгованість протягом 7 календарних днів з моменту невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором.

Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором ( п. 2.6. Договору поруки ).

Згідно з умовами п. 3.1 Договору поруки за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по договору поручитель на вимогу кредитора сплачує йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний календарний день прострочення. Крім того, Поручитель відшкодовує Кредитору завдані йому таким невиконанням/неналежним виконанням збитки.

Відповідно до умов п. 4.2. Договору поруки Поручитель підтверджує, що йому відомі всі умови кредитного договору, в тому числі умови застосування (встановлення, зміна) змінюваної процентної ставки за користування кредитом по кредитному договору.

У пунктах 4.6. та 4.7. Договору поруки сторони визначили, що договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами. Договір припиняється за спливом трьохрічного строку від дня настання строку виконання основного зобов`язання за кредитним договором.

У випадку внесення без згоди Поручителя до Кредитного договору змін, внаслідок чого збільшується розмір зобов`язань за Кредитним договором обсяг його відповідальності не збільшується. У цьому випадку Поручитель несе часткову відповідальність в межах визначених п. 1.1. на момент укладення договору поруки або останніх погоджених ним змін до кредитного договору ( п. 4.8. договору поруки ).

Судом першої інстанції встановлено, що станом на 20.04.2018 р. у Відповідача-1 за первісним позовом утворилась заборгованість перед Банком в загальній сумі 221 576 грн. 67 коп., яка складається з простроченої суми боргу по тілу кредиту - 188 237 грн. 63 коп. ( платежі за графіком з вересня 2017 року по квітень 2018 року ) та простроченим процентам за його користування - 33 339 грн. 04 коп. ( з грудня 2017 року по березень 2018 року).

У зв`язку із порушенням Відповідачем-1 умов Додаткового договору № 2, ПАТ "Кредобанк" було направлено 26.04.2018 р. повідомлення про порушення основного зобов`язання ТОВ "Партнер-Альянс", в якому зазначалося, що станом на 20.04.2018 р. у ТОВ "Партнер-Альянс" наявна прострочена заборгованість в загальній сумі 221 576 грн. 67 коп., у зв`язку з чим Банк вимагав усунути порушення в 30-денний термін з моменту отримання цієї вимоги і повернути 536 576 грн. 67 коп. заборгованості та пеню, яка буде нарахована на момент погашення основної суми боргу. Вказана вимога була отримана ТОВ "Партнер-Альянс" - 05.05.2018 р., що підтверджується поштовим повідомленням № 7905703095370.

Вказане повідомлення від 26.04.2018 р., направлене Банком ТОВ "Партнер-Альянс", за висновком суду першої інстанції є саме вимогою про дострокове погашення кредиту, складеною у відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

При цьому, враховуючи визначений ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "Партнер-Альянс" порядок та строки повернення кредиту і сплати процентів за його користування, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що у ПАТ "Кредобанк" виникло право вимагати дострокового погашення кредиту у відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, що ним і було зроблено. Однак у вказаний у вимозі строк - 30 днів з моменту отримання, в даному випадку - по 04.06.2018 р. включно, кредит повернутий ТОВ "Партнер-Альянс" на користь ПАТ "Кредобанк" не був.

Невиконання Позичальником взятих на себе зобов`язань за Додатковим договором № 2 станом на 01.07.2019 р. стало підставою звернення Позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідачів заборгованість перед Банком в розмірі 782 457 грн. 87 коп., яка складається з: 503 237 грн. 63 коп. - неповернутої суми кредиту; 168 680 грн. 61 коп. - прострочених відсотки; 85 713 грн. 73 коп. - пені по простроченій основній сумі кредиту; 24 825 грн. 90 коп. - пені по прострочених відсотках.

Заперечуючи проти задоволення позову, Відповідач -2 подав зустрчічний позов про припинення зобов`язання за договором поруки № 0004/17-П від 28.02.2017 р., що був укладений між Акціонерним товариством "Кредобанк" та ОСОБА_1 .

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 посилається, на наступне: у разі зміни кредитором на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України строку виконання основного зобов`язання, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати; пред`явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості, Банк відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, змінив строк виконання основного зобов`язання та був зобов`язаний пред`явити позов до поручителя протягом шести місяців від дня настання основного зобов`язання; з огляду на преклюзивний характер строку поруки та обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов`язань, застосоване в другому реченні ч. 4 ст. 559 ЦК України словосполучення "пред`явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання як умови чинності поруки, слід розуміти як пред`явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя; позовну заяву про стягнення заборгованості було подано до суду 19.09.2019 р., тобто після спливу шестимісячного строку, визначеного ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Позивачем за зустрічним позовом до матеріалів справи надано висновок експерта в галузі права щодо застосування аналогії права у питанні співвідношення дії договору поруки та строку дії поруки згідно зі ст. 559 ЦК України, складеного Доцентом кафедри цивільного, господарського та екологічного права Університету митної справи та фінансів ОСОБА_2

В основу оскаржуваного рішення про часткове задоволення позовних вимог - солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Альянс" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Кредобанк" - 503 237 грн. 63 коп. заборгованості за кредитом, 40 935 грн. 13 коп. заборгованості за простроченими відсотками, покладено висновок місцевого господарського суду про доведеність позовних вимог, приймаючи до уваги виконання Позивачем своїх обов`язків щодо надання Відповідачу кредиту, а також встановлене порушення строків його повернення, умов Додаткового договору № 2 про надання кредитної лінії відповідно до генерального договору про здійснення кредитування № 0004/17-Гу від 28.02.2017 р., положення ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України. В задоволенні решти вимог за первісним позовом відмовлено.

У задоволенні вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Кредобанк" про визнання припиненим зобов`язання за договором поруки № 0004/17-П від 28.02.2017 р. - місцевий господарський суд відмовив, пославшись на те, що порука не припинилась, а Поручитель має відповідати перед Позивачем як солідарний Боржник по сплаті заборгованості за Додатковим договором № 2 про надання кредитної лінії відповідно до генерального договору про здійснення кредитування № 0004/17-Гу від 28.02.2017 р.

Щодо висновку експерта у галузі права, наданого Позивачем за зустрічним позовом, господарський суд зазначив, що висновок експерта у галузі права, відповідно до ст.109 ГПК України не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду. При розгляді цієї справи питання аналогії права у спірних правовідносинах не розглядалось.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається із тексту апеляційної скарги Відповідача-2 у цій справі, рішення суду першої інстанції ним оскаржуються лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом, а відтак, враховуючи, що рішення в частині часткового задоволенні вимог за первісним позовом сторонами не оскаржується, згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України в цій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядається.

При цьому, колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення в частині часткового задоволенні вимог за первісним позовом.

Суд першої інстанції у задоволенні вимог за зустрічним позовом відмовив, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.

Зобов`язання виникають із підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема договорів.

Ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порука є одним із видів забезпечення виконання зобов`язання ( ст. 546 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Припинення поруки пов`язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом ст. 559 ЦК України ( в редакції, чинній на час укладення договорів поруки ) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки ( будь-який із зазначених у ч. 4 ст. 559 ЦК України ) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб`єктивного права кредитора й суб`єктивного обов`язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

За своєю правовою природою строк, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України, є преклюзивним (припиняючим), і його закінчення є підставою для припинення поруки. У випадку пропуску кредитором строку заявлення вимог до поручителя, цей строк не може бути поновлено, зупинено чи перервано з підстав, передбачених у статтях 263, 264, ч. 5 ст. 267 ЦК України. Суд зобов`язаний самостійно застосовувати норми про строк на відміну від строку позовної давності, який застосовується судом за заявою сторін.

Визначений ч. 4 ст. 559 ЦК України строк припинення поруки застосовується виключно у тому разі, якщо такий строк не встановлено у самому договорі поруки.

П. 4.7 Договору поруки встановлено, що цей договір припиняється зі спливом трьохрічного строку від дня настання строку виконання основного зобов`язання за кредитним договором.

03.07.2018 р. був прийнятий Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" № 2478-VIII ( далі-Закон 2478-VIII ), який набрав чинності 04.11.2018 р.

Відповідно до п. 3 ч. 1 Закону внесено зміни, зокрема, до ч. 4 ст. 559 ЦК України, а саме: порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. ...". Ч. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону 2478-VIII передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" № 2478-VIII було опубліковано 03.11.2018 р. та введено у дію з 04.02.2019 р.

Згідно ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону 2478-VIII, цей Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім ч. 4 ст. 36 Закону України "Про іпотеку", що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.

Згідно ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Як передбачено ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За приписами ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

У свою чергу, у відповідності до положень ч. 1 ст. 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Колегія суддів зауважує, що строк дії договору поруки, який був укладений між Позивачем та Відповідачем -2 не скінчився, а отже відносини поруки продовжують існувати після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" № 2478-VIII, яким були внесені відповідні зміни до редакції ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Враховуючи викладене, обґрунтованим є висновок, що до правовідносин сторін повинна застосовуватись редакція ч. 4 ст. 559 ЦК України зазначена у Законі 2478-VIII, оскільки договір поруки є дійсним, строк його дії не скінчився, та відносини між сторонами продовжують існувати. Цивільні права та обов`язки сторін виникли з моменту укладення договору та діють щонайменше до закінчення строку дії договору.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як передбачено ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи ( ст. 78 ГПК України ).

Колегія суддів зазначає, що належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі, Скаржник не надав.

Згідно ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Матеріалами справи встановлено, що основне зобов`язання за кредитним договором не виконано, тому відсутні підстави для визнання припиненим зобов`язань за договором поруки, що був укладений між Акціонерним товариством "Кредобанк" та Скаржником.

При цьому, відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку доказам та вирішуючи питання про їх прийнятність, суд виходить з критеріїв їх належності, допустимості, достовірності та достатності.

Надання оцінки доказам є виключною компетенцією суду. При цьому, суд повинен оцінити всі докази, що містять інформацію, яка входить в предмет доказування та впливають на правильне вирішення справи.

Згідно ст. 108 ГПК України учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо застосування аналогії закону, аналогії права.

Позивачем ( за зустрічним позовом ) до матеріалів справи надано висновок експерта в галузі права щодо застосування аналогії права у питанні співвідношення дії договору поруки та строку дії поруки згідно ст. 559 ЦК України, складеного Доцентом кафедри цивільного, господарського та екологічного права Університету митної справи та фінансів

ОСОБА_2 109 ГПК України визначено, що висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду.

Враховуючи викладене, а також те, що при розгляді цієї справи питання аналогії права у спірних правовідносинах не розглядалось, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано відхилено зазначений висновок експерта в галузі права з огляду на встановлені обставини справи.

За таких умов правові підстави для задоволення зустрічних позовних вимог відсутні.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні даної справи апеляційним господарським судом враховується: правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів третьої судової палати Касаційного цивільного суду, наведена в постанові від 05.06.2019 р. у справі № 554/1566/17: Строк дії поруки не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб`єктивного права кредитора й суб`єктивного обов`язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються .

Колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин та застосував норми матеріального права при ухваленні оскаржуваного рішення.

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів порушення норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.

Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених місцевим господарським судом обставинах справи та відповідають нормам процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2019 р. у справі № 904/4311/19 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Поновити дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2019 р. у справі № 904/4311/19, яка була зупинена ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2020 р.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 09.06.2020 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя І. Л. Кузнецова

Суддя О.В. Чус