Рішення

від 25.05.2020 по справі 911/2835/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2835/19

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б; 04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1-А)

до Обслуговуючого кооперативу "Заміський клуб" (08321, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Чубинське, вул. Погребняка, буд. 1)

про стягнення 1763550,79 грн. заборгованості за спожиту електроенергію згідно договору про постачання електричної енергії № 220066267 від 07.10.2015 р., у тому числі - 1399498,67 грн. основного боргу, 250366,33 грн. пені, 57706,59 грн. інфляційних втрат, 30678,48 грн. 3% річних, 25300,72 грн. плати за перетікання реактивної електричної енергії,

секретар судового засідання: Демідова А.А.

від позивача: Гучок В.В. (ордер КВ № 742304 від 17.05.2019.);

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Київобленерго" (далі - ПрАТ "Київобленерго", позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Заміський клуб" (далі - ОК "Заміський клуб", відповідач) про стягнення 1763550,79 грн. заборгованості за спожиту електроенергію згідно договору про постачання електричної енергії № 220066267 від 07.10.2015 р., у тому числі - 1399498,67 грн. основного боргу, 250366,33 грн. пені, 57706,59 грн. інфляційних втрат, 30678,48 грн. 3% річних, 25300,72 грн. плати за перетікання реактивної електричної енергії.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо оплати вартості спожитої електричної енергії, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 1763550,79 грн. заборгованості за спожиту електроенергію згідно договору про постачання електричної енергії № 220066267 від 07.10.2015 р., у тому числі - 1399498,67 грн. основного боргу, 250366,33 грн. пені, 57706,59 грн. інфляційних втрат, 30678,48 грн. 3% річних, 25300,72 грн. плати за перетікання реактивної електричної енергії, а також судовий збір.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.11.2019 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.12.2019 р.

Підготовче засідання відкладалось.

13.01.2020 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява б/н від 10.01.2020 р. (вх. № 604/20 від 13.01.2020 р.) про виправлення описки, за змістом якої позивач зазначає, що в пункті 2 прохальної частини позовної заяви б/н від 29.10.2019 р. (вх. № 2948/19 від 13.11.2019 р.) було допущено описку, а саме - в зазначенні суми основного боргу замість 1399498,67 грн. було вказано 1763550,79 грн. З огляду на викладене, позивач просив суд вважати вірною суму основного боргу у розмірі 1399498,67 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.02.2020 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.03.2020 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.03.2020 р., у зв`язку із введенням в Україні постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19" (з подальшими змінами та доповненнями) карантинних заходів, учасників справи було повідомлено, що судове засідання з розгляду справи по суті 26.03.2020 р. о 14:40 не відбудеться, а про дату і час наступного судового засідання останніх буде повідомлено додатково ухвалою суду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.05.2020 р. суд призначив судове засідання з розгляду справи № 911/2835/19 по суті поза межами визначеного на той час строку дії карантину, а саме - на 25.05.2020 р. о 10:20.

У судовому засіданні 25.05.2020 р. представник позивача позовні вимоги підтримував у повному обсязі; представник відповідача у судове засідання не з`явився. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Поряд з цим, відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У судовому засіданні 25.05.2020 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

07 жовтня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Київобленерго" (найменування якого змінено на Приватне акціонерне товариство "Київобленерго") (постачальник) та Обслуговуючим кооперативом "Заміський клуб" (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 220066267, разом з додатками до нього, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 15 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору. Приєднана потужність у точці підключення становить 15 кВт.

Згідно з пунктом 1.2 договору точка продажу електричної енергії встановлюється сторонами згідно "Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та зазначається в додатку № 1 "Загальна однолінійна схема електропостачання", що є невід`ємною частиною даного договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема, Правилами користування електричною енергією, Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів, Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів та Правилами охорони електричних мереж.

Відповідно до пп. 2.2.2 п. 2.2 та пп. 3.1.1 п. 3.1 договору постачальник зобов`язується продавати (постачати) споживачу електричну енергію в межах дозволеної потужності, в визначених обсягах, із дотриманням граничних показників якості електричної енергії та згідно з категорією струмоприймачів споживача, що визначено у відповідних додатках до цього договору та має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, на умовах передбачених у додатку № 4 "Порядок розрахунків за активну електроенергію", за компенсацію перетікання реактивної електричної енергії на умовах передбачених в додатку № 5 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" та інші платежі обумовлені цим договором.

Споживач відповідно до підпунктів 2.3.3, 2.3.4 пункту 2.3 договору зобов`язується сплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 "Порядок розрахунків за активну електроенергію" та додатку № 6 "Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії", а також оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з умовами додатку № 5 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

У відповідності з пп. 4.2.1 п. 4.2 договору за невнесення платежів, передбачених договором, з порушенням термінів, визначених в додатку № 4 "Порядок розрахунків за активну електроенергію", споживач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати та 3% річних від простроченої суми. Споживач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Суми вказаних нарахувань зазначаються у розрахунковому документі окремими рядками.

Умовами п. 5.1 договору сторонами узгоджено, що договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях заявлених споживачем згідно з пунктом 5.2 цього договору обсягів. Договірні величини споживання електричної енергії та потужності визначаються сторонами у додатку № 2 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу", що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 5.2 договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (включаючи обсяги споживання субспоживачів) за формою додатку № 2 "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та Субспоживачу".

Облік електроенергії, спожитої споживачем та/або субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ (п. 7.1 договору).

Відповідно до пункту 7.5 договору на підставі показів засобів обліку електричної енергії та згідно з умовами додатку № 6 "Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії" оформлюються акт про використану електричну енергію (акт про прийняття-передавання товарної продукції) та акт результатів замірів електричної потужності (у разі потреби за ініціативою постачальника).

Згідно з пунктом 9.4 договору договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 01.01.2016 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення його дії, або перегляд його умов.

Одночасно із укладенням договору про постачання електричної енергії № 220066267 від 07.10.2015 р. сторонами було підписано: Загальну однолінійну схему електропостачання - додаток № 1, Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та Субспоживачу - додаток № 2, Режими постачання електричної енергії - додаток № 3, Порядок розрахунків за активну електроенергію - додаток № 4, Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії - додаток № 5, Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту Споживача про покази приладів обліку - додаток № 6, Розрахункові засоби обліку та порядок їх експлуатації - додаток № 7, Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача - додаток № 8, Відповідальні особи Споживача - додаток № 9.

12 листопада 2015 року між сторонами була підписана додаткова угода № 1 до договору про постачання електричної енергії № 220066267 від 07.10.2015 р., відповідно до якої сторони погодили внести зміни до договору та збільшити до 155 кВт потужність електричної енергії.

12 лютого 2016 року між сторонами була підписана додаткова угода № 2 до договору про постачання електричної енергії № 220066267 від 07.10.2015 р., відповідно до якої сторони погодили внести зміни до договору та збільшити до 190 кВт потужність електричної енергії.

Доказів припинення дії договору до матеріалів справи не надано, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що дія договору неодноразово продовжувалася в порядку, передбаченому пунктом 9.4 договору.

На виконання умов договору про постачання електричної енергії № 220066267 від 07.10.2015 р. позивач здійснював постачання відповідачу електричної енергії, що підтверджується наявними матеріалами справи та не заперечується чи спростовується відповідачем.

Так, відповідно до умов договору та вимог законодавства відповідачем подавалися звіти про використану електричну енергію (показники електролічильників) за грудень 2017 року, за лютий 2018 року, за березень 2018 року, за квітень 2018 року, за липень 2018 року, за жовтень 2018 року, а позивачем на підставі цих звітів визначалися обсяги спожитої електроенергії та виставлялися рахунки-фактури на оплату вартості спожитої електричної енергії, зокрема, за січень 2018 року № 8827120539 від 18.01.2018 р. на суму 14909,80 грн., за лютий 2018 року № 8345212495 від 14.02.2018 р. на суму 20448,74 грн., за березень № 8877650633 від 22.03.2018 р. на суму 17604,89 грн., за квітень 2018 року № 8927042328 від 18.04.2018 р. на суму 26969,42 грн., за травень 2018 року № 8976474075 від 15.05.2018 р. на суму 23828,11 грн., за червень 2018 року № 8347841317 від 20.06.2018 р. на суму 13314,93 грн., за липень 2018 року № 8978243304 від 20.07.2018 р. на суму 9845,62 грн., за вересень 2018 року № 8448519861 від 21.09.2018 р. на суму 6239,22 грн.

Матеріали справи також містять направлені відповідачу рахунки за перетікання реактивної електроенергії № 8827120539 від 18.01.2018 р. на суму 1442,04 грн., № 8345212495 від 14.02.2018 р. на суму 1441,62 грн., № 8877650633 від 22.03.2018 р. на суму 1345,62 грн., № 8927042328 від 18.04.2018 р. на суму 3521,13 грн., № 8976474075 від 15.05.2018 р. на суму 3494,01 грн., № 8347841317 від 20.06.2018 р. на суму 3766,37 грн., № 8978243304 від 20.07.2018 р. на суму 4563,05 грн., № 8448519861 від 21.09.2018 р. на суму 5772,35 грн.

Поряд з цим, позивачем 11.12.2017 р. було здійснено контрольний огляд засобів обліку електричної енергії на об`єкті споживача (ОК Заміський клуб , с. Чубинське, вул. Виставкова, ТП 1718) та складено акт контрольного огляду засобів обліку електричної енергії № 180915 від 11.12.2017 р., яким було зафіксовано показники лічильника із заводським № 63102818, а саме: загальний показник - 006513 (копія додана до матеріалів справи, оригінал оглянуто судом).

Актом перевірки збереження пломб вузла обліку (засобу обліку) № 030696 від 28.12.2018 р. було зафіксовано показники лічильника із заводським № 63102818, а саме: активна електроенергія - 12164; реактивна електроенергія: споживання - 140; генерація - 255,6.

Відповідно до наявних у матеріалах справи документів, заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію за період з 25.11.2015 р. по 21.03.2019 р. становить 1399498,67 грн.

Приватним акціонерним товариством "Київобленерго" та Обслуговуючим кооперативом "Заміський клуб" було підписано акт звіряння розрахунків від 26.09.2019 р. за період з 25.11.2015 р. по 21.03.2019 р. на суму 1399498,67 грн. (копію долучено до матеріалів справи, оригінал оглянуто судом).

Проте, в порушення своїх договірних зобов`язань, відповідач за використану електроенергію не розрахувався, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість перед позивачем, що і стало підставою для звернення останнього з даним позовом до суду.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із продажем електричної енергії здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про електроенергетику (чинним на момент виникнення спірних правовідносин до 12.04.2017 р.), Законом України "Про ринок електричної енергії" (чинний з 13.04.2017 р.), іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором, у разі його підписання.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності з ст. 275 Господарського кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

У подальшому, до статті 275 Господарського кодексу України були внесені зміни, у зв`язку з чим приписами статті 275 ГК України (в редакції на даний час) передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Згідно з ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Статтею 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів, а статтею 58 - що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Слід зазначити, що у період з 25.11.2015 р. по 18.04.2018 р. взаємовідносини, які виникали в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (юридичними особами та фізичними особами (крім населення)), регулювалися Правилами користування електричною енергією, які затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (далі - ПКЕЕ), а з 19.04.2018 р. по даний час регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 р. № 312 (далі - ПРРЕЕ).

Згідно з п. 6.1 ПКЕЕ унормовано, що розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць, за винятком випадку, передбаченого пунктом 6.8 цих Правил.

Відповідно до п. 6.11 ПКЕЕ остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Порядок зняття показів розрахункових засобів обліку зазначається у договорі про постачання електричної енергії.

Рахунок на оплату електричної енергії, спожитої впродовж звітного розрахункового періоду (остаточний розрахунок), та рахунок на оплату заявленого обсягу споживання електричної енергії на найближчий наступний розрахунковий або плановий період (авансовий платіж або попередня оплата) у разі, коли договором про постачання електричної енергії передбачено виставлення рахунків на авансовий платіж або попередню оплату, надаються постачальником електричної енергії одночасно у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії. У таких рахунках обов`язково зазначається кінцева дата їх оплати згідно з договором про постачання електричної енергії.

Рахунки на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах постачальника електричної енергії через персональну сторінку споживача на web-сайті постачальника електричної енергії або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням новітніх інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії.

Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Згідно з п. 6.36 ПКЕЕ у разі виникнення у споживача сумніву в правильності показів розрахункових засобів обліку або визначення суми в пред`явленому до оплати документі щодо оплати електричної енергії споживач подає про це заяву постачальнику електричної енергії. Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має протягом 5 робочих днів від дня одержання заяви перевірити рахунок на оплату, а в разі потреби протягом 20 днів провести технічну перевірку та/або експертизу розрахункових засобів обліку відповідно до встановленого цими Правилами порядку та повідомити споживача про результати.

Як передбачено пп. 2 п. 10.2 ПКЕЕ, споживач зобов`язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Поряд з цим, відповідно до п. 4.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії оплата електропостачальнику вартості електричної енергії, у тому числі - на підставі визнаної претензії, здійснюється виключно коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника. Споживач, який купує електричну енергію відповідно до умов договору в електропостачальника, здійснює оплату за виставленим електропостачальником рахунком виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання цього електропостачальника в одному з уповноважених банків.

Згідно з п. 4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем.

Пунктами 4.13 та 4.14 ПРРЕЕ передбачено, що для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку. Платіжний документ формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу. Платіжні документи надаються електропостачальниками споживачам безкоштовно. Платіжні документи на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на веб-сайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до п. 4.17 ПРРЕЕ за несвоєчасну оплату передбачених договором (комерційною пропозицією) платежів понад обумовлений термін споживач сплачує неустойку (пеню) та інші платежі згідно з законодавством та договором.

Відповідно до п. 4.19 ПРРЕЕ розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції).

За умовами п. 4.21 ПРРЕЕ оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу.

У відповідності до пп. 5.5.5 п. 5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів) та сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Поряд з цим, слід зазначити, що приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги у даній справі підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідач у судові засідання представника не направив, відзив на позов, контррозрахунок суми боргу або докази оплати заборгованості за договором № 220066267 від 07.10.2015 р. в сумі 1399498,67 грн. суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов`язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 220066267 від 07.10.2015 р., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 1399498,67 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Борг відповідача перед позивачем за перетікання реактивної електроенергії в сумі 25300,72 грн. також підтверджений матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, позивач, на підставі пп. 4.2.1 п. 4.2 договору, просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

У силу вимог ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що заявлений до стягнення розмір пені було визначено позивачем в сумі 250366,33 грн., нарахованої за сукупний період з 10.01.2019 р. по 30.09.2019 р., з урахуванням часткових проплат по кожному рахунку окремо, який є арифметично вірним та обґрунтованим, у зв`язку з чим пеня підлягає стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 30678,48 грн. 3% річних та 57706,59 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що розмір 3% річних було визначено позивачем у сумі 30678,48 грн., нарахованих на заборгованість відповідача, з урахуванням часткових оплат щодо кожного рахунку окремо, за загальний період з 10.01.2019 р. по 30.09.2019 р., який є арифметично вірним та обґрунтованим, у зв`язку з чим 3% річних підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 57706,59 грн., нарахованих на заборгованість відповідача, з урахуванням часткових оплат щодо кожного щодо кожного рахунку окремо, за загальний період з 10.01.2019 р. до 31.08.2019 р.

Слід зазначити, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочення платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу, з урахуванням індексу інфляції, визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочення.

Сума боргу, з урахуванням індексу інфляції, повинна розраховуватися виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З урахуванням наведеного, згідно із здійсненим судом арифметичним розрахунком щодо кожного простроченого грошового зобов`язання окремо, з урахуванням часткових оплат, за повний місяць прострочення, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 23675,49 грн.:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 01.02.2019 - 31.08.2019 1399498.68 1.017 23764.42 1423263.10 01.04.2019 - 31.08.2019 8545.18 1.003 24.74 8569.92 01.05.2019 - 31.08.2019 4867.70 0.993 -34.24 4833.46 01.06.2019 - 31.08.2019 3172.92 0.986 -44.22 3128.70 01.07.2019 - 31.08.2019 3243.61 0.991 -29.13 3214.48 01.08.2019 - 31.08.2019 2027.09 0.997 -6.08 2021.01 З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Київобленерго".

Витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4, ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Заміський клуб" (08321, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Чубинське, вул. Погребняка, буд. 1, код 39095718) на користь Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б, код 23243188) 1399498 (один мільйон триста дев`яносто дев`ять тисяч чотириста дев`яносто вісім) грн. 67 коп. основного боргу за спожиту електричну енергію, 25300 (двадцять п`ять тисяч триста) грн. 72 коп. основного боргу за перетікання реактивної електричної енергії, 250366 (двісті п`ятдесят тисяч триста шістдесят шість) грн. 33 коп. пені, 30678 (тридцять тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 48 коп. 3% річних, 23675 (двадцять три тисячі шістсот сімдесят п`ять) грн. 49 коп. інфляційних втрат, 25942 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот сорок дві) грн. 80 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів, встановлених п. 4 розділу Х Прикінцеві положення ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 09.06.2020 р.

Суддя В.М. Бабкіна