Рішення

від 09.06.2020 по справі 911/709/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2020 р. м. Київ Справа № 911/709/20

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМТРЕЙДСЕРВІС , м. Київ

до Фермерського господарства "ОРГАНІК ФЕРМ", Київська область, Києво-Святошинський район, с. Забір`я

про стягнення заборгованості

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОМТРЕЙДСЕРВІС (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою б/н від 05.03.2020 року (вх.№724/20 від 20.03.2020 року) до "ОРГАНІК ФЕРМ" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 129079,61 грн., з яких 108400,00 грн. основного боргу, 17866,86 грн. пені, 2812,75 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань за Договором поставки №23/05/19 від 25.03.2019 року в частині оплати вартості поставленого товару, у зв`язку із чим просить суд стягнути з відповідача 108400,00 грн. основного боргу, 17866,86 грн. пені, 2812,75 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 24.03.2020 року відкрито провадження у справі №911/709/20, визнано справу малозначною та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (виклику сторін) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103272869034, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

До суду електронною поштою від відповідача надійшло клопотання б/н, б/д (вх. №7734/20 від 21.04.2020 року), в якому відповідач просив відкласти розгляд справи, призначений на 21.04.2020 року на іншу дату.

Господарській суд зазначає, що згідно ухвали суду від 24.03.2020 року справу №911/709/20 визнано малозначною та вирішено здійснювати розгляд справ в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Зазначена ухвала отримана відповідачем 08.04.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103271851085. Вказаною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України - п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали. Отже, відповідач був обізнаний з тим фактом, що справа №911/709/20 розглядається судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, а отже, в строк до 23.04.2020 року міг скористатись наданим йому правом на подачу заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження або відзиву на позовну заяву. Однак, станом на 09.06.2020 року заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження або відзиву на позовну заяву не подав.

Згідно ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач, який належним чином повідомлений про наявність у провадженні суду справи з позовними вимогами до нього, у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами.

Суд вважає, що відповідач належним чином та завчасно повідомлявся про розгляд справи, а також керуючись ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, яка зобов`язує учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача та про розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОМТРЕЙДСЕРВІС (за договором - продавець) та Фермерським господарством "ОРГАНІК ФЕРМ" (за договором - покупець) 25.03.2019 року укладено Договір поставки 25/03/19 від 25.03.2019 року (далі - Договір), згідно умов п.1.1. якого, продавець зобов`язується в порядку і на умовах, визначених цим Договором, поставити курку-несучку Ломан коричневий або білий (в подальшому - продукція) в кількості голів відповідно до заявок (рахунків), діапазон ваги 1 курки може коливатися в межах 1,5-2,0 кг. без претензій, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором оплатити і прийняти продукцію за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район с. Забір`я, вулиця Перемоги, будинок 20А.

Відповідно до п. 2.1. Договору, ціна за одну курку-несучку на момент укладення цього Договору становить 42,00 грн. (в т.ч. ПДВ). Загальна орієнтовна кількість курей по Договору складає 3000 тис.голів.

Оплата продукції здійснюється у безготівковій формі, в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. За даним Договором банківські комісійні з розрахунків за продукцію між сторонами, сплачує покупець. Оплата за продукцію здійснюється на умовах відстрочки платежу 14 робочих днів з моменту поставки продукції, грошовими коштами шляхом перерахування їх на поточний рахунок продавця (п.п. 2.2., 2.4. Договору).

У пункті 3.1. Договору сторони погодили, що продавець доставляє своїм транспортом та в обумовлені в Договорі строки продукцію згідно видаткових накладних. Адреса доставки: Київська область, Києво-Святошинський район с. Забір`я, вулиця Перемоги, будинок 20А.

Згідно п. 4.1. Договору, продукція поставляється покупцю партіями згідно видаткових накладних.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що цей Договір набуває чинності в день підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків за даним Договором.

На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 179760,00грн., що підтверджується видатковими накладними №116 від 29.03.2019 року, №117 від 30.03.2019 року, №118 від 30.03.2019 року, №119 від 30.03.2019 року, №124 від 01.04.2019 року, №130 від 03.04.2019 року, №132 від 03.04.2019 року, №133 від 03.04.2019 року, №141 від 06.04.2019 року, №142 від 06.04.2019 року, №143 від 06.04.2019 року, №148 від 08.04.2019 року, №157 від 09.04.2019 року, товаро-транспортними накладними №Р116 від 29.03.2019 року, №Р117 від 30.03.2019 року, №Р118 від 30.03.2019 року, №Р119 від 30.03.2019 року, №Р124 від 01.04.2019 року №Р130 від 03.04.2019 року, №Р132 від 03.04.2019 року, №Р133 від 03.04.2019 року, №Р141 від 06.04.2019 року, №Р142 від 06.04.2019 року, №Р143 від 06.04.2019 року, №Р148 від 08.04.2019 року, №Р157 від 09.04.2019 року, які підписано представниками обох сторін та скріплено їх печатками, а також, рахунками на оплату №С0000082 від 29.03.2019 року, №С0000083 від 30.03.2019 року, №С0000084 від 30.03.2019 року, №С0000088 від 01.04.2019 року, №С0000091 від 03.04.2019 року, №С0000096 від 03.04.2019 року, №С0000097 від 03.04.2019 року, №С0000102 від 06.04.2019 року, №С0000103 від 06.04.2019 року, №С0000104 від 06.04.2019 року, №С0000107 від 08.04.2019 року, №С0000113 від 09.04.2019 року.

Однак, як зазначено позивачем, в порушення умов Договору, відповідач за отриману продукцію розрахувався частково, сплативши 71360,00 грн., у зв`язку із чим за ним утворилась заборгованість у сумі 108400,00 грн.

Частинами 1 та 2 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

Позивачем на адресу відповідача надсилалась претензія №05-02-20/01 від 05.05.2020 року (докази надіслання наявні в матеріалах справи) з вимогою сплатити наявну заборгованість у сумі 108400,00 грн. за поставлений та неоплачений товар, проте, відповідачем зазначена претензія залишена без відповіді та реагування.

Враховуючи, що на момент звернення позивача до суду відповідач вказану заборгованість не погасив, позивач, просить суд стягнути з відповідача 108400,00 грн. основної заборгованості.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не оплатив прийнятий у позивача товар. Зазначений факт відповідачем не спростовано, отримання товару за зазначеними видатковими накладеними не заперечується. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 108400,00 грн. є правомірною, оскільки, факт порушення відповідачем зобов`язань за Договором належним чином доведено, а відповідачем не спростовано, а тому, позовні вимоги про стягнення 108400,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, крім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 17866,86 грн. пені, нарахованої на заборгованість відповідача за видатковою накладною №124 від 01.04.2019 року за період з 20.04.19 по 05.03.20 у сумі 701,40 грн., №130 від 03.04.2019 року за період з 24.04.19 по 05.03.20 у сумі 2494,59 грн., №132 від 03.04.2019 року за період з 24.04.19 по 05.03.20 у сумі 2494,59 грн., №133 від 03.04.2019 року за період з 24.04.19 по 05.03.20 у сумі 2494,59 грн., №141 від 06.04.2019 року за період з 26.04.19 по 05.03.20 у сумі 2491,28 грн., №142 від 06.04.2019 року за період з 26.04.19 по 05.03.20 у сумі 2491,28 грн., №143 від 06.04.2019 року за період з 26.04.19 по 05.03.20 у сумі 2491,28 грн., №148 від 08.04.2019 року за період з 27.04.19 по 05.03.20 у сумі 1106,50 грн., №157 від 09.04.2019 року за період з 30.04.19 по 05.03.20 у сумі 1101,34 грн. згідно виконаного ним розрахунку.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

У пункті 6.2. Договору сторони погодили, що за порушення п.п. 2.2., 2.4. Договору, покупець сплачує продавцю пеню, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення, санкції, передбачені ст. 625 ЦК України та спричинені збитки.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені судом встановлено, що розмір пені, нарахованої на заборгованість відповідача є більшим, однак, позивачем розмір пені визначено у сумі 17866,86 грн., тому, стягненню підлягає зазначена сума, оскільки, суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2812,75 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача за видатковою накладною №124 від 01.04.2019 року за період з 20.04.19 по 05.03.20 у сумі 111,87 грн., №130 від 03.04.2019 року за період з 24.04.19 по 05.03.20 у сумі 393,95 грн., №132 від 03.04.2019 року за період з 24.04.19 по 05.03.20 у сумі 393,95 грн., №133 від 03.04.2019 року за період з 24.04.19 по 05.03.20 у сумі 393,95 грн., №141 від 06.04.2019 року за період з 26.04.19 по 05.03.20 у сумі 391,46 грн., №142 від 06.04.2019 року за період з 26.04.19 по 05.03.20 у сумі 391,46 грн., №143 від 06.04.2019 року за період з 26.04.19 по 05.03.20 у сумі 391,46 грн., №148 від 08.04.2019 року за період з 27.04.19 по 05.03.20 у сумі 173,43 грн., №157 від 09.04.2019 року за період з 30.04.19 по 05.03.20 у сумі 171,22 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно вірного розрахунку, зробленого судом, розмір 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача складає за видатковою накладною №124 від 01.04.2019 року за період з 20.04.19 по 05.03.20 у сумі 111,80 грн., №130 від 03.04.2019 року за період з 24.04.19 по 05.03.20 у сумі 393,73 грн., №132 від 03.04.2019 року за період з 24.04.19 по 05.03.20 у сумі 393,73 грн., №133 від 03.04.2019 року за період з 24.04.19 по 05.03.20 у сумі 393,73 грн., №141 від 06.04.2019 року за період з 26.04.19 по 05.03.20 у сумі 391,24 грн., №142 від 06.04.2019 року за період з 26.04.19 по 05.03.20 у сумі 391,24 грн., №143 від 06.04.2019 року за період з 26.04.19 по 05.03.20 у сумі 391,24 грн., №148 від 08.04.2019 року за період з 27.04.19 по 05.03.20 у сумі 173,33 грн., №157 від 09.04.2019 року за період з 30.04.19 по 05.03.20 у сумі 171,68 грн. (позивачем за даною накладною сумою 3% річних вказано 171,22 грн.), а всього складає 2811,26 грн., є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Також, позивач просить суд покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу. В позовній заяві позивачем зазначено орієнтовний розмір судових витрат, які складаються з витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору у розмірі 2102,00 грн., витрат на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.04.2020 року між адвокатом Романенком О.А. та ТОВ "ПРОМТРЕЙДСЕРВІС" (клієнт) укладено Договір про надання правової допомоги №04-02-20/01, відповідно до умов якого, адвокат зобов`язується надавати правову допомогу клієнту за окремими усними та/або письмовими дорученнями клієнта у справі щодо стягнення з ФГ "ОРГАНІК ФЕРМ" заборгованості за договором поставки №23/05/19 від 25.03.19 року та у справах (питаннях), безпосередньо пов`язаних з цією.

В якості доказу надання юридичних послуг, позивачем до матеріалів справи долучено копію рахунку-фактури №11-02-20/01 від 11.02.2020 року, згідно якого погоджено обсяг наданих послуг та їх вартість - 2000,00 грн., свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія №4366 від 17.02.2011 року, виданого Романенку О.А., копію ордеру серія АА№102274 від 02.03.2020 року, платіжне доручення №647 від 11.02.2020 року про сплату 2000,00 грн. та виписку по рахунку від 04.03.2020 року №0403-20VU-2035-4022.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються обставини надання позивачу адвокатом Романенком О.А. правової допомоги та належним чином доведено обставин здійснення позивачем оплати послуг за надання правової допомоги в зазначеному розмірі, крім того, заявлена сума на думку суду є співмірною з розміром заявлених вимог.

Так, дослідивши матеріали справи та враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, категорію та складність справи, в межах якої позивачем отримано адвокатські послуги, об`єм роботи, проведеної адвокатом, а також часткове задоволення позову, суд вважає правомірним покладення на відповідача 1998,43 грн. витрат на послуги адвоката.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМТРЕЙДСЕРВІС до Фермерського господарства "ОРГАНІК ФЕРМ" про стягнення 129079,61грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "ОРГАНІК ФЕРМ" (08145, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Забір`я, вул. Перемоги, буд. 20 А, код ЄДРПОУ 40092584) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМТРЕЙДСЕРВІС (03194, м. Київ, Святошинський район, просп. Леся Курбаса, буд. 9-Е, кв. 88, код ЄДРПОУ 39053620) 108400 (сто вісім тисяч чотириста) грн. 14 коп. основного боргу, 17866 (сімнадцять тисяч вісімсот шістдесят шість) грн. 86 коп. пені, 2811 (дві тисячі вісімсот одинадцять) грн. 26 коп. 3% річних, 2101 (дві тисячі сто одну) грн. 97 коп. витрат по сплаті судового збору та 1998 (одну тисячу дев`ятсот дев`яносто вісім) грн. 43 коп. витрат з правничої допомоги.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.Г. Заєць