Рішення

від 01.06.2020 по справі 914/740/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2020 справа № 914/740/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Аллер Аква Україна , с.Туркотин, Львівська обл.,

до відповідача: Фермерського господарства Західна рибна-компанія , с. Тучне, Львівська обл.,

про: стягнення заборгованості 7 888, 18 грн.

Суддя Синчук М.М.

За участю секретаря судового засідання

Кияк І.В.

Представники учасників справи:

позивача: Усачук А.В.-представник;

відповідача: Лабай А.М - представник.

Представникам сторін, що з`явились в судове засідання, роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 46 ГПК України. Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу "Акорд".

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Аллер Аква Україна до Фермерського господарства Західна рибна-компанія про стягнення заборгованості 32 170, 99грн.

Ухвалою суду від 02.04.2020р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Аллер Аква Україна залишено без руху.

Судом встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви в 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

На адресу Господарського суду Львівської області 13.04.2020р. від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви.

На виконання ухвали суду від 02.04.2020 р. про залишення позовної заяви без руху позивачем надано докази сплати судового збору у розмірі 2 102, 00грн.

Ухвалою суду від 15.04.2020р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №914/740/20. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Проведення судового засідання для розгляду справі по суті призначено на 13.05.2020 р.

До канцелярії Господарського суду Львівської області 12.05.2020р. від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

До канцелярії Господарського суду Львівської області 13.05.2020р. від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог.

Заява обґрунтована тим, що Відповідач після подання позивачем позовної заяви до суду сплатив основний борг у сумі 24 439, 60 грн.

Відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 7 888, 18 грн., з яких: 2 443, 96 грн.-штраф, 4 095, 46 грн.-пеня, 834, 65 грн.-3% річних, 514, 11 грн.-інфляційні втрати.

У судовому засіданні 13.05.2020р. судом прийнято до розгляду заяву представника позивача про зменшення позовних вимог.

Ухвалою суду від 13.05.2020 р., враховуючи клопотання представника відповідача, судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 01.06.2020р.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (COVID -19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12 березня до 03 квітня 2020 року в Україні введений карантин. Надалі Кабінет Міністрів України прийняв рішення продовжити карантинні заходи в Україні до 11.05.2020р., постановою Кабінету Міністрів України від 4 травня 2020 р. № 343 продовжено до 22.05.2020р.

Постановою Кабінету Міністрів України №343 від 04.05.2020 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України внесено певні зміни до актів Кабінету Міністрів України, зокрема, у постанові Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 291, від 29 квітня 2020 р. № 313 та від 4 травня 2020 р. № 332. Так, вказаною постановою послаблено карантинні заходи, зокрема, дозволено діяльність адвокатів.

Постановою від 20 травня 2020 р. Кабінет Міністрів України постановив з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. продовжити на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" .

Відповідно до п.4 Розділу X Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України (із доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 30.03.2020 р. N 540-IX), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Канцелярією Господарського суду Львівської області 18.05.2020 р. зареєстровано відзив на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що не погоджується з позовними вимогами в повному обсязі.

Зважаючи на те, що п.4 Розділу X Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України (із доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 30.03.2020 р. N 540-IX), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк подання відзиву продовжено на строк дії такого карантину, суд дійшов висновку, що відповідачем не пропущено строк на подання відзиву на позовну заяву та долучено відзив до матеріалів справи.

Канцелярією Господарського суду Львівської області 01.06.2020р. зареєстровано відповідь на відзив на позовну заяву.

У відповіді на відзив на позовну заяву представник позивача зазначив, що заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву є безпідставними та не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами.

Відповідь на відзив на позовну заяву долучено до матеріалів справи.

В судове засідання 01.06.2020р. представник позивача з`явився. Позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 13.05.2020р. підтримав.

В судове засідання 01.06.2020р. представник відповідача з`явився. Позовні вимоги заперечив повністю.

У судовому засіданні 01.06.2020р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача .

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем, у порушення існуючих між сторонами домовленостей, що базуються на Договорі купівлі-продажу товару №11/17 від 19.06.2017р., зобов`язання по оплаті придбаного у позивача товару за період з 19.06.2020р. по 28.02.2019р. виконано частково.

Вказана обставина стала підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача 24 439, 60 грн. основного боргу, 2 443, 96 грн. штрафу, 4 095, 46 грн. пені, 752, 06 грн. - 3% річних, 439, 91 грн. - інфляційних втрат.

З огляду на погашення відповідачем, після звернення позивача з позовною заявою до суду, суми основної заборгованості у розмірі 24 439, 60 грн., позивач, згідно заяви від 13.05.2020р. зменшив розмір позовних вимог.

Відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 7 888, 18 грн., з яких: 2 443, 96 грн. - штраф, 4 095, 46 грн. - пеня, 834, 65 грн. - 3% річних, 514, 11 грн. - інфляційні втрати.

Позиція відповідача .

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з огляду на наступні доводи.

Зазначена в позовній заяві сума боргу у розмірі 24 439, 60 грн. сплачена відповідачем в квітні-травні 2020р.

Оскільки між сторонами не було досягнуто жодних умов щодо строку оплати придбаного товару, докази вручення вимоги про сплату боргу відсутні, сам борг погашений в повному обсязі і між сторонами не досягнуто згоди про будь-яку відповідальність за порушення взятих на себе зобов`язань, то відповідачем не вчинено жодних дій, які б порушували права та інтереси позивача, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Аллер Аква Україна є безпідставними.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

В матеріалах справи міститься Договір купівлі-продажу товару №11/17 від 19.06.2017р., сторонами якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Аллер Аква Україна (згідно Договору - Продавець) та Фермерське господарство Західна рибна-компанія (згідно Договору - Покупець).

Договір містить підпис директора Продавця згідно Договору - Товариства з обмеженою відповідальністю Аллер Аква Україна ОСОБА_1 .

Покупцем, Фермерським господарством Західна рибна-компанія вказаний Договір не підписано.

Як зазначає позивач, примірники Договору купівлі-продажу товару №11/17 від 19.06.2017р. було наручно передано директору Фермерського господарства Західна рибна-компанія для підписання, однак відповідач не повернув підписаний примірник Договору позивачу у справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю Аллер Аква Україна передало у власність Фермерське господарство Західна рибна-компанія товар (корм рибний) за період з 19.06.2017р. по 28.02.2019р. загальною вартість 357 234,60 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних: № РН-0767 від 19.06.17 на суму 9 495,00 грн.; №РН-0788 від 23.06.17 на суму 5 625,00 грн.; №РН-0829 від 30.06.17 на суму 7 875,00 грн.; №РН-0844 від 04.07.17 на суму 5 625,00 грн; №РН-0868 від 07.07.17 на суму 4 500,00 грн.; №РН-0905 від 13.07.17 на суму 10 410,00 грн.; №РН-0917 від 17.07.17 на суму 3 150,00 грн; №РН-0951 від 24.07.17 на суму 1 140,00 грн.; №РН-0978 від 27.07.17 на суму 7 800,00 грн; №РН-1022 від 04.08.17 на суму 2 370,00 грн.; №РН-1035 від 08.08.17 на суму 4 740,00 грн.; №РН-1053 від 10.08.17 на суму 4 620,00 грн.; №РН-1090 від 16.08.17 на суму 4 620,00 грн.; №РН-1216 від 08.09.17 на суму 7 110,00 грн.; №РН-1237 від 14.09.17 на суму 10 830,00 грн.; №РН-1257 від 18.09.17 на суму 3 720,00 грн.; №РН-1319 від 27.09.17 на суму 6 000,00 грн.; №РН-1372 від 05.10.17 на суму 9 615,00 грн; №РН-1390 від 06.10.17 на суму 4 740,00 грн.; № РН-1416 від 11.10.17 на суму 11 700,00 грн.; №РН-1485 від 25.10.17 на суму 14 685,00 грн.; №РН-1546 від 08.11.17 на суму 14 685,00 грн.; №РН-1670 від 08.12.17 на суму 15 966,00 грн.; №РН-0649 від 14.05.18 на суму 6 420,00 грн.; №РН-0699 від 17.05.18 на суму 6 420,00 грн.; №РН-0733 від 22.05.18 на суму 7 704,00 грн; №РН-0858 від 01.06.18 на суму 9 360,00 грн.; №РН-0910 від 08.06.18 на суму 10 176,00 грн.; №РН-1058 від 26.06.18 на суму 10 140,00 грн.; №РН-1154 від 12.07.18 на суму 10 176,00 грн; №РН-1318 від 07.08.18 на суму 10 320,00 грн.; №РН-1601 від 21.09.18 на суму 10 800,00 грн.; №РН-1642 від 28.09.18 на суму 10 800,00 грн; №РН-1700 від 05.10.18 на суму 12 864,00 грн; № РН-1758 від 17.10.18 на суму 14 100,00 грн.; №РН-1821 від 25.10.18 на суму 13 502,40 грн.; № РН-1859 від 02.11.18 на суму 14 100,00 грн.; №РН-2076 від 22.12.18 на суму 13 200,00 грн.; №РН-0081 від 24.01.19 на суму 12 600,00 грн.; №РН-0232 від 28.02.19 на суму 13 531,20 грн.

Відповідач оплату придбаного за період з 19.06.2017 по 28.02.2019 товару станом на 27.03.2020р. (звернення позивачем до суду з позовною заявою у даній справі) виконав частково, на загальну суму 332 795,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Після звернення позивачем до суду з позовною заявою у даній справі, відповідачем було сплачено заборгованість з оплати за поставлений позивачем товар на загальну суму 24 439, 60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень від 09.04.2020 р. №241 на суму 2 000, 00 грн., від 14.04.2020 р. №246 на суму 2 000, 00 грн., від 30.04.2020 р. №2 на суму 2 000, 00 грн., від 07.05.2020 р. №3 на суму 10 000, 00 грн., від 12.05.2020 р. №4 на суму 8 439, 60 грн.

Позивач, з посиланням на положення ч.1, 2 ст. 639, ч.1 ст. 640, ч.2 ст.642 Цивільного кодексу України та позицію Верховного суду від 15.08.208р. по справі №911/777/17 та від 05.06.2018р. у справі №338/180/17 вважає Договір купівлі-продажу товару №11/17 від 19.06.2017р., незважаючи на непідписання останнього відповідачем, укладеним.

Згідно умов п. п. 1.1., 1.2 Договору купівлі-продажу товару №11/17 від 19.06.2017р., Продавець продає, а Покупець купує товар на умовах викладених у цьому договору. Покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно оплатити його вартість на умовах даного договору.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що загальна вартість товару, що продається за цим договором складається із сум вартості товару, яка становить 500 000,00 грн , в тому числі ПДВ 20%.

Згідно із п. 4.1. Договору, Продавець передає товар Покупцю у повному обсязі протягом 20 днів з моменту отримання від Покупця заявки на купівлю товару.

Відповідно до п. 3.2. Договору, розрахунок за товар проводиться на протязі 30 календарних днів з моменту передачі товару Покупцю.

Відповідно до п. 6.2. Договору, у випадку порушення покупцем строків оплати згідно п. п. 3.2. цього договору, покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 10 % від вартості придбаного товару та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на день оплати, від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання.

Позивачем, у зв`язку з несвоєчасною оплатою відповідачем поставленого позивачем товару, на підставі п. 6.2. Договору нараховано штраф у сумі 2 443, 96 грн. та пеню у сумі 4 095, 46 грн. за період з 24.03.2019 р. по 19.09.2019р. (включно).

Крім того, позивачем, у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання, відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України, нараховано до стягнення 3% річних у сумі 834, 65 грн. та інфляційні втрати у розмірі 514, 11 грн.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу України.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено судом, підставою звернення позивача з позовом у даній справі до суду є неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором купівлі-продажу товару №11/17 від 19.06.2017р., сторонами якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Аллер Аква Україна (згідно Договору - Продавець) та Фермерське господарство Західна рибна-компанія (згідно Договору - Покупець).

Як вбачається з матеріалів справи, вказаний Договір підписано лише Продавцем за Договором- Товариством з обмеженою відповідальністю Аллер Аква Україна .

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частини перша та друга статті 640 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна зі сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України (частина восьма статті 181 ГК України).

З матеріалів справи вбачається, що договір було прийнято до виконання як позивачем, шляхом поставки відповідачу визначеного договором Товару, так і відповідачем, який неодноразово приймав поставлений позивачем Товар, здійснював часткову оплату отриманого Товару. Крім того, у частині платіжних доручень, згідно яких відповідачем здійснювались оплати за поставлений позивачем товар у призначенні платежу зазначено: оплата за корм рибний згідно угоди №11/17 від 19.06.2017р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказував, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю Аллер Аква Україна просив керівника Фермерського господарства Західна рибна-компанія вказувати при здійсненні оплати у призначенні платежу як підставу не рахунок від 19.07.02017р., а угоду №11/17 від 19.06.2017 р., відтак вказана обставина не може свідчити про існування між сторонами відносин за Договором №11/17 від 19.06.2017 р.

Суд не бере до уваги вказані заперечення відповідача з огляду на те, що вони не підтверджується жодними належними та допустимими доказами.

Як вказує Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 05.06.2018 р. у справі №338/180/17, не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону та залежно від встановлених обставин вирішити питання щодо наслідків його часткового чи повного виконання сторонами.

Суд, дослідивши матеріали справи, зокрема подані сторонами докази в обґрунтування заявлених вимог та заперечень, зокрема, Договір купівлі-продажу товару №11/17 від 19.06.2017р., належним чином завірені копії видаткових накладних та платіжних доручень, тощо, заслухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку, що дії сторін свідчать про те, що договір купівлі-продажу товару №11/17 від 19.06.2017р. є укладеним.

Згідно з положеннями ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України , зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України , одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України .

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України , порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України , покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України , учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Водночас, згідно ст. 599 Цивільного кодексу України , зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач не здійснив своєчасної оплати за поставлений позивачем Товар.

Зважаючи на порушення відповідачем визначених Договором строків оплати отриманого товару, позивач, з урахуванням заяви від 13.05.2020р. про зменшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 7 888, 18 грн., з яких: 2 443, 96 грн. - штраф, 4 095, 46 грн. - пеня, 834, 65 грн. - 3% річних, 514, 11 грн. - інфляційні втрати.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, здійснивши перерахунок заявленої позивачем до стягнення з відповідача сум 3% річних та інфляційних втрат встановив, що такі є обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 834, 65 грн. - сума 3% річних та інфляційні втрати у розмірі 514, 11 грн.

У відповідності до ч.1 ст. 549 , п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобовязання.

Відповідно до пунктів 6.2. Договору, у випадку порушення покупцем строків оплати згідно п. п. 3.2. цього договору, покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 10 % від вартості придбаного товару та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на день оплати, від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України , штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України , штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України , якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Заявлена позивачем на підставі п. 6.2. Договору вимога про стягнення з відповідача штрафу у сумі 2 443, 96 грн. та пені у сумі 4 095, 46 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13 , 73 , 86 , 129 , 202 , 233 , 237 , 240, ГПК України ,суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства Західна рибна-компанія ( 81252, Львівська обл., Перемишлянський район, село Тучне, ідентифікаційний код 41052720 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аллер Аква Україна ( 80725, Львівська обл., Золочівський район, село Туркотин, вулиця Сонячна, будинок 43А. ідентифікаційний код 32793172 ) заборгованість у розмірі 7 888, 18 грн., з яких 2 443, 96-штраф, 4 095, 46 грн.-пеня, 834, 65 грн. - 3% річних, 514, 11 грн. - інфляційні втрати.

3. Стягнути з Фермерського господарства Західна рибна-компанія (81252, Львівська обл., Перемишлянський район, село Тучне, ідентифікаційний код 41052720) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аллер Аква Україна (80725, Львівська обл., Золочівський район, село Туркотин, вулиця Сонячна, будинок 43А, ідентифікаційний код 32793172) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 09.06.2020р.

Суддя Синчук М.М.