Рішення

від 02.06.2020 по справі 918/133/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/133/20

Господарський суд Рівненської області у складі головуючий суддя Торчинюк В.Г. , за участю секретар судового засідання Фесюк О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс"

про стягнення заборгованості в сумі 29 469 грн. 82 коп.

Сторони не забезпечили явку уповноважених представників.

Описова частина

В лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" звернулося у Господарський суд Рівненської області із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс" про стягнення заборгованості в сумі 29 663 грн. 36 коп.

Позовну заяву обґрунтовує наступним, між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання електроенергії, разом з тим відповідач належним чином не виконав зобов`язання щодо оплати отриманої електроенергії, у зв`язку із чим позивач просить суд стягнути на свою користь борг та штрафні санкції.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18 лютого 2020 року відкрито провадження у справі 918/133/20, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 24 березня 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24 березня 2020 року розгляд справи відкладено на 07 квітня 2020 року.

06 квітня 2020 року через відділ канцелярії позивачем подано заяву, в якій останній просить суд розглянути справу без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи доказами, зазначає про підтримання позову в повному обсязі.

Ухвалою суду від 07 квітня 2020 року відкладено розгляд справи по суті на 05 травня 2020 року.

17 квітня 2020 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог від 15 квітня 2020 року № 562, в якій позивачем було здійснено перерахунок нарахування пені та 3% річних, а саме з 21 числа місяця наступного за розрахунковим. На підставі вищезазначеного, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 24 994 грн. 46 коп. основного боргу, 4 098 грн. 55 коп. пені, 376 грн.81 коп. 3% річних.

Оскільки заява про уточнення (зменшення) позовних вимог відповідає пункту 2 частини 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв її до розгляду.

У відповідності до пункту 2 частини 2 статті 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), внесено зміни в тому числі до Господарського процесуального кодексу України, зокрема, розділ X "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Miністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційного скарги без руху, повернення апеляі1йної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по cyтi, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зi скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)". ( п.п.3 п.11 вказаного Закону).

Суд зазначає, з урахуванням зазначених змін які були внесені в господарський процесуальний кодекс України, для позивача були продовжені усі процесуальні строки щодо наданих ГПК України дій, в тому числі щодо зменшення розміру позовних вимог, на час дії карантину. На момент подачі заяви 17 квітня 2020 року, на усій території країни було введено дію карантину.

За таких обставин, подана позивачем заява про зменшення позовних вимог відповідає вимогам закону, щодо форми та строків подачі, отже суд приймає її та задовольняє в повному обсязі, а відтак має місце нова ціна позову 29 469 грн. 82 коп.

27 квітня 2020 року на електронну пошту Господарського суду Рівненської області від позивача надійшла заява, в якій останній просить суд розглядати справу без участі позивача за наявними матеріалами у справі.

04 травня 2020 року на електронну пошту Господарського суду Рівненської області від позивача надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника позивача по справі та підтримання заявлених позовних вимог.

У судове засідання 05 травня 2020 року позивач та відповідач не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про дату, місце та час судового засідання були належним чином повідомлені.

Як зазначалося вище, законом № 540-ІХ визначено, що процесуальні строки у визначених ним випадках не зупиняються, не поновлюються, а автоматично продовжуються.

Разом з тим, відповідно до статті 114 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

При цьому у статті 116 ГПК України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З зазначеного вбачається, суду слід розрізняти строки, тривалість яких наперед визначена законом, і строки, тривалість яких визначається судом з урахуванням обставин кожної конкретної справи та особливостей кожної конкретної процесуальної дії.

З метою дотримання прав учасників справи, судом було неодноразово відкладено розгляд справи.

Разом з тим, суд доводить до відома учасників справи, що неявка у судове засідання будь - якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами справи.

Суд нагадує, що ст. 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті справедливого суду , гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України").

З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі відкрите 18 лютого 2020 року, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження, у справі проведено 3 судових засідання, відповідачу забезпечене право на відзив, яким він не скористався, явка сторін не визнавалася обов`язковою.

Частинами 1-4 ст. 161 ГПК України передбачено, що при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Приписами ч.ч. 1, 2, 6, 8, 9 ст. 165 ГПК України унормовано, що у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. До відзиву додаються, зокрема докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.ч. 3-5, 8 ст. 80 ГПК України).

У свою чергу, як вбачається за матеріалів справи, відповідач ухвалу суду від 18.02.2020 року отримав 20.02.2020 року, отже 15-денний строк для подання відзиву, встановлений вказаною ухвалою, закінчився 06.03.2020 року.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не надав суду жодних заперечень, письмових пояснень, доказів, своїми процесуальними правами не скористався.

За таких обставин відповідач мав достатньо часу для ефективного представлення своєї справи в суді, а тому розгляд справи може здійснюватися без участі представника відповідача за наявними матеріалами.

У силу вимог ч.ч. 4, 5 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (ч. 2 ст. 42 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що у справі "Смірнова проти України" зазначено, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції. У справі "Union Alimentaria Sanders SA v. Spain" зазначено, що передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Зважаючи на викладене, суд не вбачає підстав для подальшого відкладення розгляду справи та вважає за необхідне розглядати її за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив.

Мотивувальна частина

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (за договором постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фенікс" (за договором споживач) 01.01.2019 року укладено Договір № 470012241 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі Договір, а.с. 9 - 10) шляхом підписання заяви-приєднання 20.11.2018 року та фактичним споживанням електричної енергії (а.с. 12).

Відповідно до п. 1.1.,1.2. Договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії споживачам постачальником та укладається сторонами з урахуванням статей 633,634,641,642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком 1 до цього договору. Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312, та є однаковими для всіх споживачів.

Відповідно до пункту 2.1 договору за цим договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору (пункт 5.1 договору).

Згідно п. 5.5. договору ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України "Про ринок електричної енергії" і ПРРЕЕ. Сторони домовились про те, що ціна на електричну енергію, встановлена Регулятором, повинна бути обов`язкова для сторін з дати її введення в дію.

Відповідно до пункту 5.8 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Згідно пункту 5.9 договору розрахунки Споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Відповідно до пункту 5.10 договору, оплата рахунка Постачальника за цим договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.

Пунктом 6.2 договору, серед іншого, сторони домовились, що Споживач зобов`язується забезпечити своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.

Пунктом 13.1 Договору передбачено, цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднанні

Умовами комерційної пропозиції № 1.02/2 - РОЕК для малих непобутових споживачів, які купують електричну енергію для власного споживання, що не є побутовими споживачами, та електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт., що є Додатком № 3 до Договору, зокрема, п.3,4 визначено здійснення Споживачем попередньої оплати рахунків за 3 робочих дні до початку розрахункового період у розмірі повної вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий період. По остаточному розрахунку - протягом 5-ти робочих днів від для отримання рахунку-фактури, але не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Як свідчать матеріали справи, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію по особовому рахунку № 470012241 Постачальник сформував за об`єктом Відповідача по ЕІС-коду точки, та виставив Споживачу, платіжні документи у паперовій формі, зокрема, за квітень - червень 2019 року, що підтверджується: рахунками - фактурою за спожиту електричну енергію за квітень-червень 2019 року (а.с. 13 - 15); актами приймання - передачі електричної енергії за квітень-червень 2019 року (а.с. 16 - 18); Актом звіряння розрахунків від 16.10.2019 року підписаний позивачем та відповідачем та скріплений відтисками печаток останніх.

Матеріалами справи стверджено, всупереч умовам Договору Відповідач свої зобов`язання, щодо оплати за спожиту електричну енергію не виконав, внаслідок чого за квітень-червень 2019 року за Відповідачем виникла заборгованість по оплаті за спожиту електричну енергію у кількості - 10 480 кВт/год. що становить - 24 994 грн. 46 коп.

На момент розгляду справи, ТОВ "Фенікс" доказів оплати боргу, або ж доказів які б вказували на безпідставність позову в частині основної суми боргу, до матеріалів справи не долучено.

Враховуючи зазначене вище, суд вбачає, що позов в частині стягнення основної суми боргу за поставлену електроенергію, за період квітень - червень 2019 року, є обґрунтованим та підтвердженим належними та допустимими доказами, а тому суд позов в частині стягнення з ТОВ "Фенікс" на користь ТОВ "РОЕК" 24 994 грн. 46 коп. задовольняє в повному обсязі.

Крім того, через неналежне виконання умов договору позивач нарахував для відповідача штрафні санкції, зокрема пеню в розмірі 4 098 грн. 55 коп. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), та три відсотка річних в сумі 376 грн. 81 коп.

Пунктом 5.5.5 Правил передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно пункту 5.11, 9.2. Договору, п. 6 комерційної пропозиції № 1.02/2 - РОЕК за порушення термінів внесення платежів передбачених умовами Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення враховуючи день фактичної оплати.

Статтею 530 ЦК України встановлено. що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статей 216,218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України, 230 ГК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), іншими видами забезпечення встановленими договором або законом. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно частини 6 статті 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, при цьому розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, останній здійснений арифметично вірно, у відповідності до положень договору та норм чинного законодавства, відтак позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені за період з 21 травня 2019 року по 20 січня 2020 року в розмірі 4 098 грн. 55 коп. та три процента річних за період з 21 травня 2019 року по 20 січня 2020 року в сумі 376 грн. 81 коп. підлягають до задоволення.

Отже, підсумовуючи усе наведене вище, суд позов задовольняє в повному обсязі, тому з ТОВ "Фенікс" підлягають до стягнення на користь ТОВ "РОЕК" сума основного боргу в розмірі 24 994 грн. 46 коп., пеня в розмірі 4 098 грн. 55 коп. та три відсотка річних в сумі 376 грн. 81 коп.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи ту обставину, що судом позов задоволено в повному обсязі, відтак судовий збір в розмірі 2 102 грн. 00 коп. покладається на ТОВ "Фенікс".

Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс" (34544, Рівненська обл., Сарненський р-н., с. Тинне, вул. Лісна, 37, ЄДРПОУ 21094979) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71-Б, код ЄДРПОУ 42101003) заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі - 24 994 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто чотири) грн. 46 коп., пеню в сумі 4 098 (чотири тисячі дев`яносто вісім) грн. 55 коп., три відсотка річних в сумі 376 (триста сімдесят шість) грн. 81 коп. та судовий збір в сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників.

Повний текст рішення складено та підписано 09.06.2020 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя В. Г. Торчинюк

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71-Б);

3 - відповідачу рекомендованим (34544, Рівненська обл., Сарненський р-н., с. Тинне, вул. Лісна, 37).