Рішення

від 01.06.2020 по справі 921/130/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 червня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/130/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

за участі секретаря судового засідання Бега В.М.

розглянув справу

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601

до відповідача Державного професійно - технічного навчального закладу "Тернопільське вище професійне училище сфери послуг та туризму", вул. Замонастирська, 26, м. Тернопіль, 46006

про стягнення трьох відсотків річних та штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов`язання в загальній сумі 1 065,03 грн

За участі представників:

Позивача: не прибув

Відповідача: Грималюка Б.І. - уповноваженого

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України ), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Заяв про відвід (самовідвід) судді (суддів) та секретаря судового засідання, з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України не надходило. Клопотань про роз`яснення прав та обов`язків, відповідно до ст. 205 ГПК України, не надходило.

Суть справи:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", надалі - позивач, звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Державного професійно - технічного навчального закладу "Тернопільське вище професійне училище сфери послуг та туризму", надалі - відповідач, про стягнення 1 065,03 грн, з яких: пеня - 998,01 грн, три проценти річних - 67,02 грн.

Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем умов Договору купівлі - продажу природного газу за №3517/15-ТЕ(Т)-30 від 13.02.2015, зокрема, несвоєчасною оплатою вартості отриманого у січні місяці 2015 року та січні місяці 2016 року природного газу.

В підтвердження позовних вимог до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії: Договору купівлі-продажу природного газу №3517/15-ТЕ(Т)-30 від 13.02.2015 та Додаткових угод №№1-5/1 до нього; актів приймання-передачі природного газу за період січень місяць 2015 року по січень місяць 2016 року; банківських виписок з рахунку позивача; розрахунок заявлених до стягнення сум, а також інші документи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 20.02.2020, головуючим суддею для розгляду справи №921/130/20 визначено суддю Гирилу І.М.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25.02.2020 зазначену вище позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №921/130/20; клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження задоволено частково; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання у справі № 921/130/20 призначено на 09:30 год. 25.03.2020; запропоновано учасникам справи надати суду визначені ст. 251 ГПК України заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань (при наявності)

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2020, враховуючи запроваджений постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зі змінами затвердженими постановами Кабінету Міністрів України № 215 від 16.03.2020 та №255 від 02.04.2020, загальнонаціональний карантин, рекомендації Ради суддів України № 9рс-186/20 від 16.03.2020 та розпорядження Господарського суду Тернопільської області № 7-р від 16.03.2020 "Про встановлення режиму роботи Господарського суду Тернопільської області в умовах карантину", згідно з яким суддям рекомендовано розгляд справ призначати (відкладати) за межами строку карантину, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020, розгляд справи, призначений на 09:30 год. 25.03.2020, було відкладено та зазначено, що про дату, час та місце проведення наступного судового засідання учасників справи буде повідомлено додатково відповідною ухвалою суду.

22.04.2020 Уряд ухвалив рішення, яким загальнонаціональний карантин, який мав тривати до 24 квітня включно, продовжено до 11 травня 2020 включно. Рішенням Уряду від 04.05.2020 загальнонаціональний карантин продовжено до 22 травня 2020 року.

З урахуванням наведеного вище та беручи до уваги необхідність забезпечення прав осіб на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), встановлені строки карантину, визначені Урядом з 11.05.2020 послаблення останнього, зокрема в частині відновлення роботи адвокатів, з метою забезпечення стабільного здійснення судочинства, ухвалою суду від 12.05.2020 розгляд справи №921/130/20 було призначено на 14:40 год. 01.06.2020; запропоновано сторонам у справі надати суду заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності).

В судове засідання 01.06.2020 позивач явки свого уповноваженого представника не забезпечив, причин неприбуття не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення 18.05.2020 поштового відправлення (ухвали суду від 12.05.2020).

Повноважний представник відповідача в судове засідання 01.06.2020 прибув. В задоволенні позову просить відмовити. Факт наявності прострочки в оплаті вартості отриманого у січні місяці 2015 року та січні місяці 2016 року природного газу не заперечує. Поряд із цим просить врахувати, що причиною несвоєчасних розрахунків є бюджетне фінансування та відсутність необхідних і достатніх коштів на рахунках на початку року.

Приписами ст. 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

П. 4 р. Х Прикінцевих положень ГПК України визначено, що процесуальні строки судового розгляду справи продовжуються на строк дії такого карантину.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (ч. 8 ст. 252 ГПК України).

Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до приписів ст. 129 Конституції України, ст. 2 ГПК України своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

За даних обставин, зважаючи на те, що явка представника позивача в судове засідання не визнавалась обов`язковою, позицію відповідача щодо позовних вимог наведено його повноважним представником у даному судовому засіданні, наявних у справі доказів є достатньо для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе ухвалити рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні доводи та пояснення повноважного представника відповідача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне:

13.02.2015 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №226 від 06.03.2019 змінено тип публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з публічного на приватне та перейменовано його в акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"), як Продавцем, з однієї сторони, та Державним професійно - технічним навчальним закладом "Тернопільське вище професійне училище сфери послуг та туризму", як Покупцем, з іншої сторони, укладено Договір купівлі-продажу природного газу №3517/15-ТЕ(Т)-30, надалі - Договір , за умовами якого Продавець зобов`язався передати у власність Покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 271121 00 00, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 1.2 Договору газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

Кількість газу, порядок та умови його передачі сторони узгодили ст. ст. 2, 3 Договору. Зокрема, п. 2.1 Договору узгоджено обсяг природного газу, який Продавець повинен передати Покупцеві з 01.01.2015 по 31.12.2015, в т.ч. з помісячною розбивкою.

Відповідно до п. п. 3.3-3.4 Договору приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов`язується надавати Продавцеві підписані і скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірника акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов`язується повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами.

Умови щодо ціни газу узгодженні сторонами в ст. 5 Договору.

Оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання Покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами перерахування коштів, затвердженими відповідною постановою уповноваженого органу, та зараховується як оплата за газ, поставлений Продавцем Покупцю в порядку, визначеному нормами чинного законодавства. Сторони погоджуються, що при перерахування коштів в призначенні платежу посилання на номер договору є обов`язковим. У разі якщо на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Покупця надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу, Покупець зобов`язується здійснити будь-які дії в межах чинного законодавства для виконання п. 6.1 цього договору (п. п. 6.1, 6.3 Договору).

Строк, у межах якого Сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (п`ять) років (п. 9.3 Договору).

Відповідно до ст. 11 Договору останній набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між Сторонами з 01 січня 2015 року і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими представниками Сторін. У разі, якщо одна із Сторін не підписала додаткову угоду щодо зміни ціни на газ та/або тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, Сторони при визначенні ціни за природний газ, використаний за цим договором у звітному періоді, приймають ціни/тарифи, визначені уповноваженим органом з дати їх прийняття, відповідно до п. 5.3 цього договору, які зазначаються в акті приймання-передачі природного газу (п. 10.3 Договору).

З метою узгодження кількості природного газу, його ціни між сторонам у справі було укладено Додаткові угоди №1 від 15.04.2015, №2 від 10.12.2015, №4 від 10.12.2015 та №5/1 від 31.12.2015. Окрім того, Додатковою угодою №3 від 10.12.2015 сторони доповнили п. 6.3 ст. 6 Договору абзацом в наступній редакції: "за наявності заборгованості у Покупця за цим Договором Продавець зараховує кошти, що надійшли від Покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від Покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором".

Додатковою угодою №5/1 від 31.12.2015 сторони, окрім наведеного вище, виклали ст. 11 Договору в наступній редакції: "Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін і діє в частині реалізації газу з 01.01.2015 до 31.01.2016, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення".

В силу приписів ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору на купівлю-продаж природного газу № 3517/15-ТЕ(Т)-30 від 13.02.2015.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до Державного професійно - технічного навчального закладу "Тернопільське вище професійне училище сфери послуг та туризму" про стягнення пені та 3% річних за неналежне виконання вказаного вище правочину.

Ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст. 692 ЦК України).

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач за період з січня місяця 2015 року по січень місяць 2016 року (включно) передав, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 43,702 тис. куб. м на загальну суму 94 258 грн 90 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями підписаних повноважними представниками сторін актів приймання-передачі природного газу. Зокрема:

- газ, спожитий у січні місяці 2015 року, оформлений актом приймання-передачі від 24.02.2015 на суму 4 673,84 грн.;

- газ, спожитий у лютому місяці 2015 року, оформлений актом приймання-передачі від 28.02.2015 на суму 9 847,80 грн;

- газ, спожитий у березні місяці 2015 року, оформлений актом приймання-передачі від 31.03.2015 на суму 11 572,02 грн;

- газ, спожитий у жовтні місяці 2015 року, оформлений актом приймання-передачі від 31.10.2015 на суму 4 701,06 грн;

- газ, спожитий у листопаді місяці 2015 року, оформлений актом приймання-передачі від 30.11.2015 на суму 22 702,79 грн;

- газ, спожитий у грудні місяці 2015 року, оформлений актом приймання-передачі від 31.12.2015 на суму 25 053,31 грн;

- газ, спожитий у січні місяці 2016 року, оформлений актом приймання-передачі від 31.01.2016 на суму 15 708,08 грн.

Факт отримання протягом січня місяця 2015 року по січень місяць 2016 року (включно) визначених позивачем обсягів природного газу не заперечено і присутнім в судовому засіданні 01.06.2020 повноважним представником відповідача.

Як вже зазначалось вище, умови та порядок проведення розрахунків сторони погодили ст. 6 Договору. Зокрема, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 Договору).

Однак, відповідач, в порушення умов укладеного правочину та вимог чинного законодавства, зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати вартості отриманого у січні місяці 2015 року та січні місяці 2016 року природного газу виконав неналежним чином. Так, вартість газу отриманого у січні місяці 2015 року оплатив 16.03.2015, вартість газу отриманого у січні місяці 2016 року - 31.03.2016.

Наведені обставини і слугували підставою для нарахування позивачем пені в сумі 167, 11 грн за період з 17.02.2015 по 15.03.2015 та в сумі 830,90 грн за період з 16.02.2016 по 30.03.2016, а також 3% річних в сумі 10,37 грн за період з 17.02.2015 по 15.03.2015 та в сумі 56,65 грн за період з 16.02.2016 по 30.03.2016 за неналежне виконання зобов`язань по оплаті вартості отриманого у січні місяці 2015 та, відповідно, січні місяці 2016 року природного газу.

Слід зазначити, що наведені позивачем дані (дати та суми) щодо проведення відповідачем розрахунків за отриманий згідно Договору № 3517/15-ТЕ(Т)-30 від 13.02.2015 природний газ, несвоєчасне проведення вказаних оплат підтвердив у судовому засіданні 01.06.2020 і повноважний представник відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

В силу приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ч. 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється в письмовій формі.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ст. ст. 546-551 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч. 2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня.

Окрім того, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

П. 7.2 Договору сторони передбачили, що у разі невиконання Покупцем п. 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Ст. 83 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як вже зазначалось вище, факт отримання відповідачем природного газу у вказаних позивачем обсягах та прострочення оплати його вартості у січні місяці 2015 року та січні місяці 2016 року підтверджено повноважним представником відповідача в судовому засіданні.

Доказів добровільної сплати проведених позивачем нарахувань матеріали справи не містять.

За даних обставин, зважаючи на підтверджений матеріалами справи та не заперечений присутнім в судовому засіданні 01.06.2020 повноважним представником відповідача факт порушення Державним професійно - технічним навчальним закладом "Тернопільське вище професійне училище сфери послуг та туризму" взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної оплати вартості отриманого у січні місяці 2015 року та січні місяці 2016 року природного газу, суд, на підставі наведених норм чинного законодавства та умов Договору, за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", в межах визначених позивачем періодів, з врахуванням вартості переданого позивачем та отриманого відповідачем згідно з наведеними вище актами приймання-передачі природного газу за січень місяць 2015 року та січень місяць 2016 року, передбаченого умовами Договору терміну здійснення розрахунків та здійснених відповідачем оплат, провів перерахунок заявлених до стягнення сум пені та 3% річних.

Згідно з проведеним судом перерахунком нарахування пені в загальній сумі 998,01 грн, з якої: 167,11 грн за період з 17.02.2015 по 15.03.2015 та 830,90 грн за період з 16.02.2016 по 30.03.2016, та 3% річних в загальній сумі 67,02 грн, з яких: 10,37 грн за період з 17.02.2015 по 15.03.2015 та 56,65 грн за період з 16.02.2016 по 30.03.2016, є правомірним, а позов таким, що підлягає до задоволення (проведений судом перерахунок - в матеріалах справи).

Щодо тверджень представника відповідача в судовому засіданні про те, що причиною несвоєчасного проведення розрахунків за отриманий природний газ у вказані вище періоди є виключно несвоєчасне його фінансування з бюджету, а, відповідно, і відсутність вини установи, суд відзначає наступне:

Ч. 2 ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.

Виходячи з положень ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору. Сама по собі відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України", від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України", від 29.06.2004 у справі "Войтенко проти України" зазначав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Таким чином, відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд відзначає наступне:

Ч. 2 ст. 123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102 грн 00 коп., відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, відшкодовуються за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12, 14, 73-74, 76-79, 86, 123, 129, 202, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 248, 252, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного професійно - технічного навчального закладу "Тернопільське вище професійне училище сфери послуг та туризму", вул. Замонастирська, 26, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 02547671, на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, ідентифікаційний код 20077720:

- 998 грн 01 коп. - пені;

- 67 грн 02 коп. - 3% річних;

- 2 102 грн 00 коп. - в повернення сплаченого позивачем судового збору.

3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09.06.2020

Суддя І.М. Гирила