Рішення

від 03.06.2020 по справі 922/1065/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1065/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Інстрок ЛТД", м. Харків про стягнення 5060,97 грн. за участю представників:

позивача - Антипова С.Л.

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Харківобленерго" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Інстрок ЛТД" (відповідач) про стягнення 3% річних - 2579,37 грн. та інфляційних - 2481,60 грн. у зв`язку з допущенням прострочення оплати за спожиту електроенергію за договором про постачання електричної енергії від 01.03.2007 № 17274.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.04.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 05.05.2020 о 12:30.

05.05.2020 судом розгляд справи було відкладено на 26.05.2020 о 10:30, а 26.05.2020 на 03.06.2020 о 10:30.

Представник позивача у судовому засіданні 03.06.2020 о 10:30 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час судових засідань відповідач повідомлявся судом за юридичною адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Також, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі договору про постачання електричної енергії від 01.03.2007 № 17274 (надалі - договір) Акціонерна компанія "Харківобленерго", яка у червні 2018 року змінила назву на Акціонерне товариство "Харківобленерго" у результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту АТ "Харківобленерго", (постачальник) відпускала ТОВ фірма "Інстрок ЛТД" (споживач) електричну енергію.

26.06.2014 між сторонами була укладена додаткова угоду про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 17274 від 01.03.2007 (надалі - додаткова угода).

Відповідно до п. 9.4. додаткової угоди цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2014 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Враховуючи, що жодною із сторін договору не було заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, договір був продовжений на 2019 рік.

Відповідно до п. 2.3.3. додаткової угоди споживач зобов`язаний своєчасно сплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування.

Згідно з п. 5 додатка 2 остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі рахунку, який виставляється постачальником електричної енергії на основі даних про фактичне споживання електричної енергії (п.4.1 розділу IV "Правил роздрібного ринку електричної енергії). Споживач повинен отримати рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений протягом 5 операційних днів з дня його отримання. В разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунки споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.

Позивач, як постачальник електричної енергії за договором, виконав свої зобов`язання по договору у повному обсязі та здійснив відпустку електричної енергії споживачу у листопаді та грудні 2018, за яку відповідач розрахувався несвоєчасно, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за електричну енергію за грудень та листопад 2018, яка була стягнута рішенням № 922/928/19 від 04.06.2019 господарського суду Харківської області на користь АТ "Харківобленерго у сумі 215513,77 грн. за актом порушень, та 462,39 грн. електрична енергія за грудень 2018 року.

Таким чином, фактична сума боргу за використану електричну енергію у сумі 215513,77 грн. та 462,39 грн. була підтверджена рішенням суду від 04.06.2019 по справі № 922/928/19 та стягнута на користь АТ "Харківобленерго".

Відповідно п. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не потребує доказування, при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки, відповідач допустив прострочення оплати за спожиту електроенергію, позивачем було нараховано відповідачу три відсотки річних за серпень, вересень, жовтень, грудень 2019 року та січень, лютий 2020 року у розмірі 2579,37 грн. та інфляційні за жовтень, листопад, грудень та січень 2020 року у розмірі 2481,60 грн.

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, перевіривши розрахунки позивача, суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем відповідачу 3% річних у розмірі 2579,37 грн. за серпень, вересень, жовтень, грудень 2019 року та січень, лютий 2020 року та інфляційних за жовтень, листопад, грудень та січень 2020 року у розмірі 2481,60 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір у розмірі 2102,00 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73 - 79, 86, 91, 120, 123, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Інстрок ЛТД" (61001, м. Харків, вул. Ганни, 21, ідентифікаційний номер 14082591) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 149, ідентифікаційний код 00131954, п/р НОМЕР_1 у ПАТ "Мегабанк", МФО 351629) 2579,37 грн. 3% річних; 2481,60 грн. інфляційних та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Позивач: Акціонерне товариство "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 149, ідентифікаційний код 00131954).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Інстрок ЛТД" (61001, м. Харків, вул. Ганни, 21, ідентифікаційний номер 14082591).

Повне рішення складено "09" червня 2020 р.

Суддя А.М. Буракова

справа № 922/1065/20