Рішення

від 09.06.2020 по справі 927/284/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

09 червня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/284/20 Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., здійснив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Творець", вул. Носівський шлях, 52-а, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 14241902

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок-2014", вул. Соборності, 27, м. Бахмач, Чернігівська область, 16500, код ЄДРПОУ 39439577

про стягнення 75 906,02 грн

без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Творець" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом, в якому просить стягнути 75 906,02 грн з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок-2014", з яких 60 000,00 грн основного боргу, 10 956,00 грн інфляційних нарахувань та 4 950,02 грн - три відсотки річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі №3 від 03.04.2017.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2020 справа № 927/284/20 передана на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою суду від 06.04.20 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Приписами ст. 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або, якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвала суду від 06.04.20 направлена на адресу відповідача, вручена останньому 09.04.20, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення 1400047928801. Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Частиною 3 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами ч. 1 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Враховуючи, що відповідачем ухвалу про відкриття провадження у справі від 06.04.20 отримано 09.04.20, останнім днем подання відзиву на позов, відповідно до встановленого п.3 ухвали суду від 06.04.20 строку на його подання, є 24.04.20.

Відповідно до ч. 8, 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Поважних причин пропущення встановленого для подання відзиву строку відповідачем не наведено.

Оскільки відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався, за таких обставин, рішення приймається за наявними матеріалами справи, на підставі ч.2 ст.178 ГПК України.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши надані докази, суд встановив.

03 квітня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Творець" (далі - Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крок-2014" (далі - Сторона-2) укладено договір №3 про надання безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Сторона-1 надає Стороні-2 безвідсоткову фінансову допомогу на зворотній основі (надалі іменується Допомога), Сторона-2 зобов`язується повернути її в термін, визначений цим Договором.

Розмір допомоги за цим Договором становить 60 000,00 грн (п.2.1. Договору).

Нарахування відсотків на суму Допомоги за цим Договором не проводиться (п. 2.2. Договору).

Сторона-1 зобов`язується надати Допомогу протягом трьох календарних днів з моменту підписання даного Договору (п. 3.1. Договору).

Допомога надається шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Сторони-2, зазначений в реквізитах Сторони-2 цього Договору.(п. 3.2. Договору).

Згідно умов п. 4.1. Договору, Сторона-2 повинна повернути надану Стороною-1 безвідсоткову зворотню фінансову допомогу до 30.06.17.

Сторона-2 зобов`язується повернути допомогу в розмірі вказаному у п. 2.1. цього Договору, у строки, встановлені п. 4.1. Договору (п.5.1. Договору).

Повернення Допомоги відбувається шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Сторони-1, зазначений в реквізитах Сторони-1 цього Договору (п.5.2. Договору).

Допомога вважається поверненою з моменту зарахування коштів на банківський: рахунок Сторони-1 (п.5.3. Договору).

Усі розбіжності, що можуть виникнути між Сторонами, з питань пов`язаних із цим Договором, Сторони вирішуватимуть шляхом переговорів (п. 6.1. Договору).

Цей Договір вважається укладеним з моменту підписання Сторонами, але не раніше моменту надання Допомоги (п.7.1. Договору).

Відповідно до п.7.2. Договору, цей Договір діє до повного виконання Сторонами своїх обов`язків.

Цей Договір складено у двох автентичних екземплярах по одному екземпляру для кожної Сторони, обидва екземпляри мають однакову юридичну силу (п.8.1. Договору).

Згідно з п. 8.2. Договору, усі зміни та доповнення до даного Договору мають силу тільки тоді, якщо вони зроблені в письмовій формі і підписані обома Сторонами.

У випадках, не передбачених цим Договором, Сторони керуються чинним законодавством України (п. 8.3. Договору).

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Творець" перерахувало відповідачу 03.04.17 - 30 000,00 грн безвідсотокової фінансової допомоги згідно платіжного доручення №53 від 03.04.17, 07.04.17 - 30 000,00 грн безвідсотокової фінансової допомоги згідно платіжного доручення №2 від 07.04.17, загалом перерахувало 60 000,00 грн.

Про належне виконання позивачем умов договору щодо надання фінансової підтримки свідчить також відсутність зі сторони відповідача повідомлень та заперечень стосовно належного виконання ТОВ "Творець" власних договірних зобов`язань.

Натомість, як зауважує позивач, відповідач свої обов`язки в частині своєчасного повернення суми фінансової допомоги у погоджений сторонами строк не виконав.

З огляду неналежного виконання відповідачем власних договірних зобов`язань, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 60 000,00 грн заборгованості з фінансової допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами у справі укладений договір, який за своїм змістом та правовою природою є договором позики, з огляду на те, що основною ознакою цього договору є надання поворотної фінансової допомоги, яка підлягає поверненню у визначений договором строк.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №906/408/17, від 12.06.2019 у справі №910/7047/18.

Суд враховує, що Господарський кодекс України та Цивільний кодекс України не містять визначення зворотної фінансової допомоги.

Відповідно до п. 14.1.257 ч. 1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних). Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення;

За приписами 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позика) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно умов п. 4.1. Договору, Сторона-2 повинна повернути надану Стороною-1 безвідсоткову зворотну фінансову допомогу до 30.06.17.

Сторона-2 зобов`язується повернути допомогу в розмірі вказаному у п. 2.1. цього Договору, у строки, встановлені п. 4.1. Договору (п.5.1. Договору).

З огляду наведеного, підписання відповідачем договору без будь-яких зауважень чи заперечень щодо його умов свідчить про погодження відповідача із вказаним правочином та законодавчими вимогами стосовно викладених у ньому положень, що, з урахуванням обставин отримання відповідачем фінансової допомоги, породжує для відповідача обов`язок по поверненню отриманих коштів у визначені договором строки, а саме до 30.06.17.

Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За таких обставин, оскільки відповідач взяті на себе за договором та законом грошові зобов`язання не виконав, надану фінансову допомогу не повернув, а також враховуючи встановлений судом арифметично правильний розмір суми основного боргу, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 60 000,00 грн заборгованості підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача 10 956,00 грн інфляційних втрат та 4 950,02 грн 3% річних, нарахованих з 01.07.17 по 30.03.20 на суму 60 000,00 грн основного боргу.

Згідно з ч. 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування за загальним правилом здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже при нарахуванні інфляційних та річних основними складовими частинами нарахування є сума заборгованості, період заборгованості та розмір процентів та коефіцієнтів, які діють у такий період.

Судом перевірено правильність виконаних позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат (а.с. 6-7), та встановлено, що вони є вірним.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 10 956,00 грн інфляційних втрат та 4 950,02 грн - 3% річних, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частин 1 та 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Відповідач доказів, які спростували б викладені обставини, не надав.

За таких обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з огляду на те, що заявлений позов підлягає задоволенню в повному обсязі, позивачу за рахунок відповідача має бути відшкодований судовий збір у сумі 2102,00 грн, сплачений ним за подання даного позову.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок-2014", (вул. Соборності, 27, м. Бахмач, Чернігівська область, 16500, код ЄДРПОУ 39439577) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Творець" (вул. Носівський шлях, 52-а, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 14241902) 60 000 грн заборгованості, 10 956,00 грн інфляційних втрат та 4 950,02 грн 3% річних, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/