Постанова

від 03.06.2020 по справі 910/6609/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2020 р. Справа№ 910/6609/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Тищенко А.І.

Яковлєва М.Л.

при секретарі Токарева А.Г.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 03.06.2020.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерелія"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2019 у справі № 910/6609/19 (суддя Ярмак О. М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Супермаш"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерелія"

про стягнення 95 927,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2019 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерелія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Супермаш" 95 927,72 грн. і 1927,00 грн. - судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Джерелія" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 26.07.2019 у справі № 910/6609/19 та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушено або неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга має бути задоволена.

Також скаржник вказує на ту обставину, що місцевим судом встановлено, що 19.05.2015 між позивачем та відповідачем укладено договір підряду №421.01-741-07 на підставі якого у відповідача утворилась заборгованість, проте датою державної реєстрації відповідача є 07.12.2017, і останній не міг укласти договір в 2015 році з позивачем.

03.12.2019 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі: Шаптала Є.Ю. (головуючий суддя), Куксов В.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 року апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Джерелія" на рішення Господарського суду м. Києва від 26.07.2019 у справі № 910/6609/19 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.

Через канцелярію Північного апеляційного господарського суду 19.12.2019 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Джерелія" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду м. Києва від 26.07.2019 у справі № 910/6609/19, відкрито апеляційне провадження та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/750/20 від 24.02.2020, у зв`язку з перебуванням судді Куксова В.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєа М.Л., Тищенко А. І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерелія" на рішення Господарського суду м. Києва від 26.07.2019 у справі №910/6609/19 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Тищенко А.І.

10.03.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Супермаш надійшло клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Супермаш про розгляд справи з викликом сторін задоволено та призначено розгляд справи на 08.04.2020.

16.03.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Супермаш надійшов відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого, останній просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції просить залишити без змін.

07.04.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Супермаш надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 повідомлено учасників справи №910/6609/19, що розгляд апеляційної скарги не відбудеться 08.04.2020, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", та зазначено, що учасники справи будуть додатково повідомлено про час та дату судового засідання.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерелія" на рішення Господарського суду м. Києва від 26.07.2019 у справі №910/6609/19 на 03.06.2020.

В судовому засіданні 03.06.2020 представник скаржника підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив задовольнити її, а рішення суду першої інстанції просив скасувати.

В судовому засіданні 03.06.2020 представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу поданого під час апеляційного провадження та просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 19.02.2015 між позивачем - ТОВ "Супермаш" (підрядник за договором) та відповідачем - ТОВ "Джерелія" (замовник) був укладений договір підряду № 421.01-741-07, за умовами якого замовник доручив, а підрядник зобов`язався виробити за завданням замовника та поставити замовнику визначену продукцію.

Замовлення замовника на виготовлення продукції узгоджується з підрядником шляхом підписання Специфікації, яка оформлюється за місяць до початку виробництва. Кількість продукції у замовленні та Специфікації має бути не менше кількості передбаченої технологічним циклом та можливостями устаткування підрядника (п.1.2 договору).

Згідно з умоваи розділів 2, 3 договору, замовник зобов`язаний передати підряднику необхідні комплектуючі належної якості у встановлені договором строки, а підрядник - власними силами на власному устаткуванні та відповідно власним технічним умовам виготовити продукцію зазначену в п.1.1 договору, в заздалегідь узгоджені терміни та відповідно до Специфікації, погодженої сторонами.

Сторонами до договору було підписано Специфікацію № 13 від 22.08.2016 до договору № 421.01-741-07 про виготовлення та поставку позивачем (підрядником) відповідачу (замовнику) продукції, вартістю 33 841, 74 грн.

За видатковою накладною з переробки № 39 від 23.09.2016 позивачем було передано відповідачу визначену у Специфікацію № 13 продукцію, всього на суму 33 475,02 грн.

Разом з тим, позивач вказує, що ним для здійснення обумовлених договором робіт було придбано в третіх осіб сировину та матеріали, всього загальна вартість придбаних матеріалів та наданих послуг з виготовлення етикетки склала 366 696,90 грн.

За умовами п. 10.1 договору, оплата вартості продукції здійснюється замовником шляхом банківського переказу на підставі наданих підрядником рахунків на наступних умовах:

- замовник перераховує підряднику передоплату у розмірі 50% від загальної вартості замовленої партії продукції протягом 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами відповідної Специфікації, але в будь-якому разі до початку вироблення продукції Підрядником;

- остаточний розрахунок, що становить залишок фактичної вартості продукції, Замовник зобов`язаний провести не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання від Підрядника готової продукції по видатковій накладній.

Відповідно до положень п.2.3 договору, у випадку дострокового припинення договору за ініціативою замовника чи за ініціативою підрядника, що пов`язано із порушенням умов договору, замовник зобов`язаний викупити у підрядника залишки матеріалів, що були придбані підрядником для виконання замовлення за ціною, що склалася на ринку для такого виду товарів на день продажу їх замовнику.

Згідно з п.2.3.1 договору, оплата вартості залишків замовником здійснюється не пізніше 5-ти банківських днів з моменту направлення підрядником повідомлення про необхідність викупу матеріалів на підставі рахунку-фактури підрядника. При цьому, за запитом замовника, підрядник повинен надати замовнику інформацію про залишки матеріалів.

14.10.2016 позивачем було надіслано відповідачу листом за вих. № 171 Повідомлення про дострокове припинення договору № 421.01-741-07 з 11.10.2016 у зв`язку із наявністю заборгованості та вимогу оплати наданих послуг передрукарської продукції та вартості залишків продукції відповідно до п.2.1 договору на суму 266 041,69 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач свої зобов`язання щодо отриманих послуг по договору а також відшкодування (викупу) залишку продукції виконав частково на суму 169 375, 70 грн., недоплата складає 95 927, 72 грн.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Укладений між сторонами у справі договір за своєю правовою природою є договором підряду, який є підставою для виникнення у його сторін прав та обов`язків, визначених цим договором.

За змістом ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Також, суд першої інстанції зазначив, що з матеріалів справи вбачається, що умовами договору та підписаної сторонами Специфікації № 13 було узгоджено сторонами найменування та кількість продукції, яку має виготовити та поставити позивач.

За видатковою накладною № 39 від 33 475,02 грн. від 23.09.2016 відповідачем було отримано виготовлену продукцію на суму 33 475,02 грн.

Разом з тим, за Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1592 від 19.10.2016, який підписаний та скріплений печатками сторін, відповідач отримав послуги переддрукарської підготовки на суму 36 875,70 грн.

У зв`язку із припиненням правовідносин сторін за ініціативою підрядника листом за вих.№ 171 від 14.10.2016 в розумінні п.2.3 договору у відповідача виникло зобов`язання щодо викупу у позивача залишку матеріалів, придбаних для виконання замовлення за ціною, що склалась на ринку за ціною для такого виду товарів на день продажу їх замовнику.

У відповідності до Актів звірки залишків товарно-матеріальних цінностей на складі сировини та матеріалів ТОВ "Супермаш" на замовлення ТОВ "Джерелія" до договору підряду № 421.01-741-07 від 19.02.2015, які підписані обома сторонами було узгоджено перелік та обсяг сировини та матеріалів, які зберігаються на складі підрядника.

Згідно розрахунку позивача, вартість залишків матеріалів, що підлягають оплаті на умовах договору, склала 228 427,72 грн.

З метою здійснення розрахунків, позивачем було виставлено рахунки-фактури № 1745 від 10.10.2016 на суму 228 427,72 грн. вартості залишків сировини та матеріалів та № 1746 від 10.10.2016 на суму 36 875,70 грн. вартості послуг переддрукарської підготовки, всього на суму 266 417,30 грн.

Листом за вих..№ 1-13/10 від 13.10.2016, відповідач надав ТОВ "Супермаш" пропозицію узгодити графік викупу комплектуючих, у т.ч. у період з 30.11.2016 по 30.04.2017, всього вартістю 265 306,87 грн.

У відповідності до платіжних доручень, відповідачем у період з 19.10.2016 по 13.03.2018 здійснено часткову оплату по договору, всього перераховано коштів на рахунок ТОВ "Супермаш" на суму 169 375,70 грн.

Згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача по договору склала 95 927,72 грн., виходячи з розрахунку 265 303,42 грн. вартості послуг та матеріалів за мінусом 169 375,70 грн. часткової оплати, які є обґрунтованими.

Матеріали справи не містять доказів оплати суми 95 927,72 грн. боргу.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Супермаш" про стягнення з відповідача 95 927,72 грн.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та апеляційної скарги в договорі підряду № 421.01-741-07 від 19.02.2015, додатковій угоді, специфікації, видаткових накладних, актах здачі приймання робіт, тощо, ТОВ Джерелія має код ЄДРПОУ 39552170, однак відповідач в даній справі ТОВ Джерелія має код ЄДРПОУ 41789622.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що договір підряду № 421.01-741-07 укладено сторонами 19.02.2015, однак датою державної реєстрації новоутвореної юридичної особи ТОВ Джерелія (код ЄДРПОУ 41789622) є 07.12.2017 року.

Тобто, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що ТОВ Джерелія (код ЄДРПОУ 41789622) було зареєстроване, як новоутворена юридична особа майже через два роки після підписання договору підряду № 421.01-741-07 (19.02.2015), а тому останній не є належним відповідачем по справі.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Сукупність вищезазначеного дає підстави дійти висновку про порушення місцевим господарським судом вимог ст.ст. 86, 236 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, розгляду всіх обставин справи підтверджених наявними у справі доказами, які мали бути досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи в їх сукупності, керуючись законом та нормами матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог помилковим, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2019 у справі №910/6609/19 підлягає скасуванню.

Разом з тим, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерелія", викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки господарського суду першої інстанції.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерелія" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2019 у справі №910/6609/19 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподіленню на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерелія" - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2019 у справі №910/6609/19 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Супермаш" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал 30-А, код ЄДРПОУ 14295447) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерелія" (03680, м. Київ, пров. Радищева 3, код ЄДРПОУ 41789622) 2881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну) грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 910/6609/19 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено 10.06.2020.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді А.І. Тищенко

М.Л. Яковлєв