ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.06.2020м. ДніпроСправа № 904/5458/19 Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.
про стягнення 160 872,36 грн. плати за користування вагонами та 5 586,00 грн. збору за зберігання вантажу
Представники:
Від позивача: не з`явився
Від відповідача: не з`явився
СУТЬ СПОРУ:
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №НЮс-01/214 від 14.11.2019 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" заборгованості на загальну суму 166 458,36 грн., з яких:
- 160 872,36 грн. плата за користування вагонами;
- 5 586,00 грн. збору за зберігання вантажу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №ПР/М-17-2/14-744/НЮдч "Про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни, Рядова Придніпровської залізниці" від 14.12.2017, а саме в травні 2019 року за накладними №№ 46374898, 49953300, 49953284, 49953292, 49953268, 49953276, 49953342, 49953250, 49953243, 49953235, 49953227, 49953219, 49953102, 49952385, 49952989, 49953052, 49953763, 49953086, 49953094 залізницею були прийняті до перевезення порожні власні вагони, дані вагони було затримано на підставі наказів №3233 від 19.05.19, №3334 від 24.05.19, №3393 від 26.05.19, №50 від 27.05.19, №3493 від 30.05.19 через зайнятість колій станції призначення Терни у зв`язку з неприйняттям вантажу одержувачем ПрАТ "Північний ГЗК" на свою під`їзну колію. За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування за відомостями ф. ГУ-46 №№ 06069801, 06069083, 07069804, 02069796, 02069794, 01069793 та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками ФДУ-92 №№ 11069028, 11069029, 11069030, 01079037. Відомості плати за користування вагонами підтверджено підписом працівника станції, як передбачає графа "Підпис працівника станції" форми ГУ-46 згідно Додатку № 1 до п.3 Правил. Відомості плати ф. ГУ-46 та накопичувальні картки ф. ФДУ-92 ПрАТ "Північний ГЗК" було підписано із запереченнями: 1) "З актами ф.ГУ-23а №12, 25, 28, 29, 30, 1 не згодні, оскільки накази №3233, 3334, 3393, 3493, 3554, 50 видані в порушення п. 9 Правил користування вагонами: станції Запоріжжя-Камянське, Верхівцеве, Челюскін не є станціями підходу для ПрАТ "Північний ГЗК"; 2) "На момент видачі наказів по станції Терни були вільні колії". Таким чином, залізницею було оформлено відповідні акти форми ГУ-23а, ГУ-23, на підставі яких розраховано плату за користування спірними вагонами в сумі 160 872,36 грн. та збір за зберігання вантажу в сумі 5 586,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/5458/19, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 17.12.2019 о 11:45 год.
У судовому засіданні 17.12.2019 відкладено розгляд справи до 21.01.2020 о 11:00 год.
До суду 19.12.2019 надійшов відзив на позовну заяву яким просить суд відмовити у задоволення позовних вимог у повному обсязі посилаючись на те, що відповідач був готовий прийняти спірні вагони, які були затримані залізницею на підходах до ст. Терни. Відповідач зазначає, що підпункт 1.1 Єдиного технологічного процесу роботи під`їзної колії "Характеристика станції Терни" визначає, що 13 колія станції терни є відстійною для відстою вагонів. тобто на 13-у колію станції трени вагони не приймаються. Для приймання поїздів на станції Терни призначені 1,2,3,4,5,6,7,8 колії. На коліях, призначених для приймання поїздів, на момент видачі наказів жодного вагону з вини відповідача не було. Отже, відповідач був готовий прийняти раніше спірні вагони, які були затримані згідно наказів №№3233, 3334, 3393, 50, 3493, а позивач не довів належним чином вину відповідача у затримці вагонів. Крім того, відповідач зазначає, що з системного аналізу дій диспетчера, про які зазначено у позовній заяві, можливо зробити висновок, що надання диспетчером пріоритету для відправки ПрАТ "Північний ГЗК" то порожніх вагонів, то вантажу (а за наказами №№ 3233, 3334, 3393, 50, 3493 взагалі пріоритет надався і не вантажу, і не порожнім вагонам), здійснюється з метою "штучної" більш тривалої затримки вагонів на шляху прямування. Вказані дій диспетчера призводять до "штучного" збільшення розміру плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу. Відповідач стверджує, оскільки позивач не довів належним чином вину відповідача у затримці вагонів, тому відсутні підстави для нарахування плати за користування вагонами, передбачені ст. 119 Статуту, та збору за зберігання вантажу передбаченого ст.46 Статуту на які посилається позивач.
Позивачем 14.01.2020 до суду подана відповідь на відзив де вказує, що виходячи з положень статей 46, 47, Статуту залізниць України, одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне збирання вантажу справляються відповідні плати і з бори. Підготовка залізницею на коліях станції порожніх вагонів під навантаження - звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями договору та ЄТП, у той час як незабирання відповідачем вагонів, що простоювали на коліях станції призначення за актами ф.ГУ-23, є порушенням вимог ст.ст. 46, 47 Статуту залізниць України, пунктів 33, 34 Правил видачі вантажів. Затримка спірних вагонів на підходах до станції призначення Терни за спірними наказами відбулося з урахуванням фактичної поїзної обстановки, що склалася на дільниці. На час дії спірних наказів на коліях станції Трени вже було затримано вагони, які не збиралися відповідачем на під`їзну колію, що зафіксовано актами ф.ГУ-23. В рамках справи, що розглядається, документальними підставами вимог про стягнення спірної суми є акти ф. ГУ-23 №34 від 12.04.2019, №148 від 29.04.2019, №149 від 29.04.2019, №150 від 29.04.2019, складені на підставі спірних наказів.
До суду 21.01.2020 відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву де вказує, що дії поїзного диспетчера є порушенням ст. 13Цивільного кодексу України, відповідно до якої не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. Тобто, з аналізу дій диспетчера можливо зробити висновок щодо "штучного" подовження періоду затримки вагонів з вини ПрАТ "Північний ГЗК" з метою стягнення більшої плати за користування вагонами та збору зберігання вантажу. Таким чином, оскільки позивач не довів належним чином вину відповідача у затримці вагонів, відсутні підстави для нарахування плати за користування вагонами, передбачені ст. 119 статуту, та збору за зберігання вантажу передбаченого ст. 46 Статуту на які посилається позивач.
Внаслідок складності цього спору та у зв`язку з необхідністю визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, суд 21.01.2020 вирішив розглядати справу №904/5458/19 за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи та призначив підготовче засідання на 06.02.2020.
Підготовче засідання 06.02.2020 відкладено до 12.03.2020 о 12:30 год.
Ухвалою суду від 12.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 24.03.2020 о 12:30 год.
Ухвалою суду від 24.03.2020 у зв`язку із запровадженням на території України карантину розгляд справи було відкладено на 21.04.2020 о 11:30 год.
На електрону пошту суду 21.04.2020 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату через запровадження на території України карантину.
Ухвалою суду від 21.04.2020 розгляд справи по суті було відкладено на 14.05.2020 о 11:20 год.
До суду 12.05.2020 надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із запровадженням карантину на території України, що позбавляє представника справі бути присутнім у судовому засіданні 14.05.2020, з метою недопущення розповсюдження коронавірусу COVID-19.
На електрону пошту суду 14.05.2020 надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи оскільки Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" не має можливості забезпечити явку свого представника для участі у судовому засіданні 14.05.2020 об 11:20 год., оскільки введено карантин з 12.03.2020 до 22.05.2020 в Україні через спалах у світі коронавірусу.
У судовому засіданні 14.05.2020 розгляд справи відкладено на 02.06.2020 о 10:20 год.
Позивачем 01.06.2020 до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату поза межами строку дії карантину.
На електрону пошту суду 02.06.2020 надійшло клопотання відповідача про відкладення судового засідання у зв`язку із введенням карантину.
Враховуючи запроваджені на території України заходи щодо убезпечення населення від поширення гострих респіраторних захворювань, суд визнає причини неявки у судове засідання представників сторін поважними.
Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.
У судовому засіданні 02.06.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши в судових засіданнях представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
ВСТАНОВИВ:
Між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця") в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - залізниця, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - власник колії, відповідач) 14.12.2017 укладено договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ "Укрзалізниця" №ПР/М-17-2/14-744/НЮдч (далі - договір).
Відповідно до п. 1 договору, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику колії, яка примикає до станції Терни стрілками №№2, 4, 6 у парній горловині станції та до Рядова - стрілкою № 8 до колії № VI станції Рядова. Під`їзна колія обслуговується локомотивом власника колії. Межею під`їзної колії є знаки "Межа під`їзної колії", які встановлено по станції Терни біля:
- маневрового світлофору М10, розташованого на відстані 61,5 м від вістряка стрілки №2 станції Терни;
- маневрового світлофору М8, розташованого на відстані 86,2 м від граничного стовпчика стрілки № 4 станції Терни;
- маневрового світлофору М6, розташованого на відстані 147,2 м від граничного стовпчика стрілки № 6 станції Терни; по станції Рядова біля вхідного світлофору - Чк, розташованого на відстані 500 м від вістряка стрілки № 8 станції Рядова.
Розгорнута довжина під`їзної колії складає 268 700 погонних метрів (п. 2 договору).
Рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України (п. 4 договору).
Відповідно до п. 5 договору здавання вагонів для під`їзної колії зі станції Терни, Рядова здійснюється:
- порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години;
- порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години;
- вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання;
- інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2. У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу, передача вагонів здійснюється поза інтервалом.
Згідно з п. 6 договору вагони, що прибули на станцію Терни регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони, що прибули на станцію Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред`явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (п. 8 договору).
Час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (п. 11 договору).
Для під`їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 15,0 год. (п. 12 договору).
Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці (п. 13 договору).
Відповідно до п. 14 договору власник колії сплачує залізниці:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги (Тарифного керівництва № 1);
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ".
Пунктом 15 договору встановлено, що власник копії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.
Вагони з під`їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35Статуту залізниць України.
У п. 19 договору сторони погодили, що договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 23.12.2017 до 23.12.2022 включно.
У травні 2019 року за накладними №№ 46374898, 49953300, 49953284, 49953292, 49953268, 49953276, 49953342, 49953250, 49953243, 49953235, 49953227, 49953219, 49953102, 49952385, 49952989, 49953052, 49953763, 49953086, 49953094 залізницею було прийнято до перевезення на адресу одержувача ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" порожні власні вагони. На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Р.ІІІ Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999 № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458, дані вагони було затримано на підставі наказів №3233 від 19.05.19, №3334 від 24.05.19, №3393 від 26.05.19, №50 від 27.05.19, №3493 від 30.05.19 через зайнятість колій станції призначення Терни у зв`язку із неприйняттям вантажу одержувачем ПрАТ "Північний ГЗК" на свою під`їзну колію. Факти затримки вагонів на коліях станції призначення з вини одержувача засвідчені в актах загальної форми ГУ-23, підписаних комбінатом без заперечення.
По прибутті вагонів на станцію призначення позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони, про що зроблено відповідні записи у книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2 (том 1 а.с.105-118).
Накази на початок і кінець затримки надавалися з урахуванням наявність (відсутність) затримок в просуванні вагонів, які слідують на адресу підприємства, з метою уникнення заторів на шляху прямування через скупченість вагонів на станції призначення з вини цього підприємства.
За фактом станціями затримки Запоріжжя-Камянське, Верхівцеве, Челюскін у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, пунктом 9 Правил зберігання вантажів складено:
- акти про затримку вагонів форми ГУ-23а: №15/12 від 19.05.2019, №25/27 від 24.05.2019, №28 від 26.05.2019, №1 від 27.05.2019, №29 від 30.05.2019;
- акти загальної форми ГУ-23: №1200 від 19.05.2019, №4762 від 24.05.2019, №4767 від 25.05.2019, №4769 від 26.05.2019, №4772 від 28.05.2019, №28 від 27.05.2019, №29 від 28.05.2019, №4775 від 30.05.2019, №4779 від 01.06.2019.
При цьому, станцією затримки може бути будь-яка станція на шляху прямування поїзда (лист Міністерства інфраструктури № 2197/45/190-2018 від 07.03.2018).
За пунктом 5 договору здавання вагонів для під`їзної колії зі станції Терни здійснюється за повідомленнями, які передає відповідальний працівник станції Залізниці прийомоздавальнику Власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів з реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2.
Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення представникам Комбінату вручено не пізніше двох годин після його отримання, як передбачає абз.4 п.10 Р.Ш Правил користування вагонами та контейнерами.
Виходячи з положень ст.ст. 46, 47, 119 Статуту залізниць України, одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори.
За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування спірними вагонами по відомостям плати ф.ГУ-46 №№ 06069801, 06069083, 07069804, 02069796, 02069794, 01069793 в сумі 160 872,36 грн. та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками ФДУ-92 №№ 11069028, 11069029, 11069030, 01079037 в сумі 5 586,00 грн. на загальну суму 166 458,36 грн.
Відомості плати за користування вагонами форми ГУ - 46 та накопичувальна картка форми ФДУ-92, складені для нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за вказаними актами, були підписані відповідачем із запереченнями, а саме: 1) "З актами ф.ГУ-23а №12, 25, 28, 29, 30, 1 не згодні, оскільки накази №3233, 3334, 3393, 3493, 3554, 50видані в порушення п.9 Правил користування вагонами: станції Запоріжжя-Камянське, Верхівцеве, Челюскін не є станціями підходу для ПрАТ "Північний ГЗК"; 2) "На момент видачі наказів по станції Терни буди вільні колії".
Відповідач плату за користування вагонами у розмірі 160 872,36 грн. та збір за зберігання вантажу в сумі 5 586,00 грн. не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом за захистом своїх прав.
Предметом доказування у даній справі є: обставини укладання договору надання послуг залізничного перевезення; факт надання послуг; наявність перевізних документів - залізничних накладних; наявність наказів про затримку вагонів; наявність актів форми ГУ-23а та ГУ-23, накопичувальних карток форми ФДУ-92; правомірність здійснення розрахунків заявлених до стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень частини п`ятої статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.
Статтею 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, (далі - Статут), визначено взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Статтею 119 Статуту визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Пунктом 6.4. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 14 розділу 2 Тарифного керівництва № 1.
Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов`язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов`язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов`язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов`язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
Як зазначено у п.14 договору про експлуатацію, власник колії сплачує залізниці: за користування вагонами згідно Правил користування вагонами та контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги (Тарифного керівництва № 1); збір за зберігання вантажів - у разі затримки їх з причин, залежних від Власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів.
Згідно Статуту залізниць України:
- стаття 46: "Одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу...";
- стаття 125: "Після прибуття на станцію призначення вантажу всю відповідальність перед залізницею щодо цього перевезення несе одержувач";
- стаття 119: "За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи рвані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати".
Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009р. №317, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу; при зберіганні вантажів у вагонах 4,0 грн. за одну тонну. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Відповідно до абзацу третього пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085) усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Правилами користування вагонами чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.
Відповідно до пунктів 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил).
Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113).
Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Як вбачається з матеріалів справи, станцією затримки оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23, ГУ-23а, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції затримки, згідно із Тарифним керівництвом № 1 (затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356), розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями ф. ГУ-46 №№ 06069801, 06069083, 07069804, 02069796, 02069794, 01069793 у загальній сумі 160 872,36 грн., а також збір за зберігання вантажу за накопичувальною карткою ф.ФДУ-92 №№ 11069028, 11069029, 11069030, 01079037 у сумі 5 586,00 грн.
Судом здійснено перевірку розрахунку виконаного позивачем, за результатами якої суд приходить до висновку про його обґрунтованість.
Враховуючи, що в обґрунтування своїх позовних вимог позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на підходах до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв`язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо - збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог, суд вважає що позивачем правомірно нарахована відповідачу плата за користування вагонами.
Суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності належних доказів його вини у затримці вагонів та не доведення позивачем факту неможливості доставити спірні вагони на станцію Терни.
Так, згідно з частиною 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
З матеріалів справи убачається, за фактом затримки станціями Запоріжжя-Камянське, Верхівцеве, Челюскін у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, пунктом 9 Правил зберігання вантажів складено:
- акти про затримку вагонів форми ГУ-23а: №15/12 від 19.05.2019, №25/27 від 24.05.2019, №28 від 26.05.2019, №1 від 27.05.2019, №29 від 30.05.2019;
- акти загальної форми ГУ-23: №1200 від 19.05.2019, №4762 від 24.05.2019, №4767 від 25.05.2019, №4769 від 26.05.2019, №4772 від 28.05.2019, №28 від 27.05.2019, №29 від 28.05.2019, №4775 від 30.05.2019, №4779 від 01.06.2019.
При цьому, станцією затримки може бути будь-яка станція на шляху прямування поїзда (роз`яснювальний лист Мініфраструктури № 2197/45/190-2018 від 07.03.2018).
Зайнятість приймально-відправних колій по станції Терни згідно Технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку АТ "Укрзалізниця" і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з відповідачем, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції. Аналогічну правову позицію містить п. 5.18 постанови Верховного Суду від 04.11.2019 по справі № 904/5461/18.
Колії станції Терни зазвичай зайнято: вагонами, що прибули на адресу ПрАТ "ПІВНГЗК" та знаходились під обробкою; під накопичення вагонів; виставленими навантаженими маршрутами, під маневровими роботами.
Згідно з вимогами ст.31 Статуту залізниць України, залізниця зобов`язана подавати під навантаження справні придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту... вагони. В Розділі II Єдиного технологічного процесу роботи під`їзної колії ПАТ "ПівнГЗК" і станцій примикання Терни і Рядова (далі - ЄТП) наведено перелік операцій, що виконуються при обробці поїзда після його прибуття та перед відправленням. Найдовшими за часом є операції з технічного та комерційного обслуговування вагонів.
Відповідно до Технологічного процесу роботи станції Терни технічне обслуговування вагонів - це комплекс операцій з підтримання дієздатності або справності вантажного вагону у сформованих чи транзитних поїздах, а також порожнього вагону при підготовці до перевезень без його відчеплення від состава або групи вагонів.
Згідно з абз. 9 п.2.1 ЄТП технічний огляд вагонів на станціях Терни і Рядова виконують працівники пунктів технічного обслуговування... . При технічному огляді виявляються вагони з несправностями і визначається їх придатність під навантаження... .
Комерційний огляд вагонів - система обслуговування вантажних вагонів і контейнерів, що перебувають у составах поїздів, а також порожніх вагонів та контейнерів до і після навантаження з оглядом вантажу, його збереженості, правильності розміщення та кріплення, усунення несправностей, які не потребують відчеплення вагонів від поїзда.
Окрім технічного та комерційного огляду вагонів, обробка состава поїзду після прибуття на станцію Рядова включає і ряд інших операцій: контрольну перевірку состава, одержання перевізних документів від локомотивної бригади і їх звірка з натурним листом, крейдову розмітку состава згідно документів, підготовку состава до розформування, відчеплення технічно несправних і непридатних під навантаження вагонів (п. 2.1 ЄТП). Обробка состава поїзду при відправленні включає операції з контрольної перевірки состава з натури, технічного обслуговування і безвідчіпного ремонту, комерційного огляду і усунення несправностей, огляду ф випробування автогальм, вручення документів на вантаж локомотивній бригаді, вилучення гальмівних башмаків ( п.2.2 ЄТП).
Отже, підготовка залізницею на коліях станції порожніх власних вагонів під навантаження - звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями Договору та ЄТП, у той час як незабирання відповідачем вагонів, що простоювали на коліях станції призначення за актами ф. ГУ-23, є порушенням вимог ст. ст. 46, 47 Статуту залізниць України, пунктів 33, 34 Правил видачі вантажів. Наведене узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові ВГСУ від 03.09.2013 по справі № 904/2287/13, в постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі № 904/7535/17, від 15.06.2018 у справі 904/7360/17, від 17.10.2018 у справі № 904/6067/18, в п. 5.18 постанови Верховного Суду від 04.11.2019 по справі № 904/5461/18.
Підпунктом 4.1 п. 4 Правил обслуговування під`їзних колій, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 875/5096, визначено порядок подачі та забирання вагонів: "Подача та забирання вагонів на під`їзні колії виконується за повідомленнями або через установлені інтервали часу".
Виходячи з положень пунктів 8,10 Договору про експлуатацію, подавання вагонів на під`їзну колію і здавання вагонів з під`їзної колії на стацію Терни здійснюється за повідомленнями власника колії відповідальному працівнику залізниці, яке передається в телефонному режимі не пізніше ніж за 2 години до готовності прийняти або здати вагони залізниці. Таким чином, на підставі повідомлення про готовність прийняти (здати) вагони, певна колія, на яку планується приймання поїзду, заздалегідь резервується; це є гарантією того, що вантаж вчасно, без перешкод буде виставлено та відправлено (прийнято).
Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.
Залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під`їзну колію. Дані факти засвідчено в складених на станції призначення Терни актах загальної форми ф.ГУ-23 №№ 1479, 1483-1485, 1488-1490, 1519-1522, 1524, 1529, 1532, 1533, 1545-1550, 1552, 1556, 1566-1568, 1570, 1574, 1575, 1579-1581, які відповідальними працівниками Комбінату підписано без заперечень .
Позивач у відповідності до п. 5 Договору своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати на під`їзну колію відповідача вагони, щодо яких станцією Терни складено акти загальної форми. Відповідні записи-повідомлення відображено в Книгах повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження ф. ГУ-2.
На час дії спірного наказу на коліях станції Терни вже було затримано вагони, які не забиралися відповідачем на під`їзну колію, що зафіксовано актами ф. ГУ-23 . При цьому, заявка відповідача доставити на його адресу в першу чергу затримані за спірними наказами вагони, з підтвердженням готовності їх прийняття на під`їзну колію, була відсутня.
Відповідно до частин 1 статей 74 та 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем доведено, що прийняті до перевезення позивачем спірні вагони були затримані на шляху прямування через скупчення на станції призначення вагонів вантажовласником і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, тобто з вини відповідача.
При цьому, позивачем дотримано порядок дій та складено відповідні акти на засвідчення зазначених обставин відповідно до вимог чинного законодавства, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчасного вивільнення ним колій станції призначення від вантажу, що прибув на його адресу, а приймання потягів визначається диспетчером з урахуванням цілої низки поточних факторів, а не тільки наявністю вільних колій на станції.
Приймаючи рішення у даній справі, судом також враховано, що пунктом 14 договору передбачено, що власник колії сплачує Залізниці плату за користування вагонами та плату за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї), згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України та Правилами зберігання вантажів.
У постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 904/7360/17 та від 22.06.2018 у справі №904/7535/17 викладено правову позицію про наявність вини відповідача у затримці вагонів на станціях підходу і правомірність нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вагонів, як вантажу.
Крім того, наявність вільних під`їзних колій на станції за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором та вказаними нормативними документами заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення.
Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за користування вагонами в розмірі 160 872,36 грн. та збір за зберігання вантажу в сумі 5 586,00 грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача у розмірі 2 496,88 грн.
Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 160 872,36 грн. плати за користування вагонами та 5 586,00 грн. збору за зберігання вантажу задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191023) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ 40081237) плату за користування вагонами у сумі 160 872,36 грн., збір за зберігання вантажу у сумі 5 586,00 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 496,88 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 10.06.2020.
Суддя Е.М. Бондарєв
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 02.06.2020 |
Оприлюднено | 11.06.2020 |
Номер документу | 89705217 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Красота Олександр Іванович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Білецька Людмила Миколаївна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Білецька Людмила Миколаївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бондарєв Едуард Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бондарєв Едуард Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бондарєв Едуард Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бондарєв Едуард Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бондарєв Едуард Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бондарєв Едуард Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бондарєв Едуард Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні