Ухвала

від 09.06.2020 по справі 905/1045/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

У Х В А Л А

09.06.2020 Справа № 905/1045/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В. розглянувши матеріали заяви комунального підприємства Служба єдиного замовника Авдіївської міської ради (86060, Донецька область, місто Авдіївка, вулиця Молодіжна, будинок 3; код ЄДРПОУ 32270664)

до відповідача: приватного підприємства Донецький спеціалізований учбовий центр Еліпс (86060, Донецька область, місто Авдіївка, вулиця Лермонтова, будинок 60; код ЄДРПОУ 22028364)

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості в сумі 11 355,43 грн.,-

В С Т А Н О В И В

Комунальне підприємство Служба єдиного замовника Авдіївської міської ради звернулось до господарського суду Донецької області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з приватного підприємства Донецький спеціалізований учбовий центр Еліпс заборгованості в сумі 11 355,43 грн.

Заяву обґрунтовано порушенням боржником грошових зобов`язань за договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 15.10.2017 на підставі виставлених рахунків за період з жовтня 2017 по грудень 2019 року.

Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд відмовляє у видачі судового наказу з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Частиною 1 статті 147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Відповідно до п.п. 1, 3, 4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додаються документ, що підтверджує сплату судового збору, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості та інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.

Заявником до заяви про видачу судового наказу додано платіжне доручення № 466 від 22.04.2020, яке свідчить про сплату судового збору в сумі 210,20 грн. саме за подання позову, а не заяви про видачу судового наказу.

Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до приписів ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003 , затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів Згідно з оригіналом , назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Разом із тим, додані до заяви про видачу наказу документи не засвідчені належним чином та не можуть бути прийняті судом до уваги в якості належних доказів на підтвердження обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Судом встановлено, що згідно п. 9 договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 15.10.2017 у разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (для юр. осіб, фіз. Осіб СПД та інших споживачів ) - відповідно до виставленого рахунку.

Заявник у розрахунку своїх вимог посилався на наступні рахунки до вищезазначеного договору: № 3307 від 21.12.2019, № 2888 від 25.11.2019, № 1143 від 30.04.2019, № 2553 від 22.11.2017, № 2552 від 31.10.2018, № 3183 від 29.12.2018, № 2790 від 07.12.2017, № 2366 від 31.10.2017, № 67 від 15.01.2018, № 2727 від 31.10.2019, № 465 від 19.02.2018, № 1112 від 19.04.2018, № 831 від 22.03.2018, № 2813 від 30.11.2018, № 149 від 21.01.2019, № 458 від 20.02.2019 та № 731 від 18.03.2019. Між тим, копії вказаних рахунків до заяви про видачу судового наказу заявником не надані.

Таким чином, за висновками суду, заявником подано заяву про видачу наказу з порушенням вимог статті 150 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу; 4) наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 цієї частини; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст.152 ГПК України).

При цьому, суд зазначає, що відповідно до положень частини 1 статті 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч.2 ст. 151 ГПК України).

За таких обставин, враховуючи недотримання заявником вимог ч. 3 ст.150 Господарського процесуального кодексу України, а саме ненадання документу, що підтверджує сплату судового збору документів, а також ненадання належних та достатніх доказів на підтвердження викладених в заяві обставин, заява комунального підприємства Служба єдиного замовника Авдіївської міської ради про видачу судового наказу про стягнення з приватного підприємства Донецький спеціалізований учбовий центр Еліпс заборгованості в сумі 11 355,43 грн. підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 12, 76, 77, 147, 148, 150, 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В

Відмовити комунальному підприємству Служба єдиного замовника Авдіївської міської ради у видачі судового наказу про стягнення з приватного підприємства Донецький спеціалізований учбовий центр Еліпс заборгованості в сумі 11 355,43 грн.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання - 09.06.2020 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому параграфом 1 глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Ю.В. Бокова