Рішення

від 09.06.2020 по справі 908/671/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 26/32/18-14/35/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2020 Справа № 908/671/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Сушко Лариса Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", код ЄДРПОУ 32025623 (вул. Українська, 50, м. Запоріжжя, 69095)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Главспецремстрой", код ЄДРПОУ 39022173 (87548, Донецька обл., м. Маріуполь, Центральний район, вул. Громової, 62)

про стягнення заборгованості

в межах справи № 908/671/18

про банкрутство - Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", код ЄДРПОУ 32025623 (вул. Українська, 50, м. Запоріжжя, 69095)

Кредитори:

1/ Фізична особа-підприємець Іващук Олександр Анатолійович (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

2/ Товариство з обмеженою відповідальністю "Труд" (код ЄДРПОУ 25221481, вул. Леніна, 9, м. Вільнянськ, Запорізька область, 70000)

Учасники процесу не з`явились;

СУТЬ СПОРУ:

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, на підставі ухвали судді -доповідача у справі Юлдашева О.О. від 04.12.2019 року у справі № 908/671/18 про самовідвід та враховуючи ст.ст. 35,38,39 ГПК України здійснено потворний автоматизований розподіл справи № 908/671/18 про банкрутство ДП "Запорізький облавтодор ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2019 справу про банкрутство № 908/671/18 передано судді Сушко Л.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.12.2019 № 908/671/18 прийнято справу про банкрутство ДП "Запорізький облавтодор ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" суддею Сушко Л.М. до свого провадження, присвоєно справі номер провадження № 26/32/18-14/35/19.

В провадженні господарського суду Запорізької області в межах справи № 908/671/18 про банкрутство Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", перебуває позовна заява Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Главспецремстрой" про стягнення 41826,03 грн.

Розпорядженням керівника апарату суду №П-724/19 від 09.12.2019, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, частини 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, на підставі ухвали Господарського суду Запорізької області від 04.12.2019 року про самовідвід судді Юлдашева О.О. у справі № 908/671/18, для розгляду позовної заяви Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Главспецремстрой" про стягнення 41826,03 грн., враховуючи, що відповідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2019 справа № 908/671/18 про банкрутство Дочірнє підприємство "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України передана на розгляд судді Сушко Л.М., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 908/671/18.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.12.2019, справу №908/671/18 передано на розгляд судді Сушко Л.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.02.2019 позовна заява прийнята до розгляду суддею Сушко Л.М., відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без проведення судового засідання.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.02.2020 у зв`язку з неповідомленням відповідача судом ухвалено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 908/671/18 за позовом Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Главспецремстрой" за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.02.2020.

У зв`язку з відсутністю інформації про повідомлення відповідача ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.02.2020 підготовче судове засідання відкладено до 17.03.2020.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.03.2020 підготовче провадження продовжено до 07.05.2020, судове засідання відкладено до 09.04.2020. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.04.2020 засідання відкладено до 07.05.2020.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.05.2020 підготовче провадження закрито, справа призначена до розгляду по суті на 02.06.2020.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.05.2020 у зв`язку з відпусткою судді Сушко Л.М., судове засідання, призначене на 02.06.2020, перенесено на 09.06.2020.

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням уточненої позовної заяви, позивач зазначає, що 24.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Главспецремстрой" та Дочірнім підприємством "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" було укладено договір № С602Д-18/10 від 24.05.2018 про закупівлю послуг. Відповідач порушив умови договору щодо зобов`язання з оплати 2% вартості субпідрядних робіт на покриття витрат щодо забезпечення технічною, дозвільною та іншою документацією і координації дій субпідрядника при виконанні, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 31233,34 грн. Відповідач претензію позивача, що була надіслана 05.11.2018, залишив без відповіді, заборгованість не сплатив. На прострочену заборгованість у розмірі 31233,34 позивачем нараховані пеня, інфляційні втрати та 3 % річних в загальному розмірі 3686,65 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на ст. ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 11, 202, 257, 264, 509, 525, 530, 610, 612, 615, 631, 837, 838 Цивільного кодексу України.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з`явився. Своїм правом подати відзив не скористався. Про розгляд справи в господарському суді Запорізької області повідомлений відповідно до вимог ГПК України.

05.03.2020 від відповідача надійшов лист, в якому останній повідомив суд про неотримання позовної заяви. Однак, суд критично ставиться до такої заяви, оскільки, як свідчать матеріали справи, позивач неодноразово направляв позовну заяву з додатками на юридичну поштову та електронну адреси відповідача, в тому числі на вимогу суду.

Так, відповідно до чеку, накладної та опису-вкладення від 21.01.2019, позовна заява № 13/71 від 21.01.2019 з додатками була 21.01.2019 надіслана відповідачу на його юридичну адресу - 71112, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Мазіна, буд. 38, офіс 6, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 21.01.2019.

Судом встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 07.11.2019 (надіслання позивачем уточненої позовної заяви) та 13.12.2019 (винесення ухвали у справі про відкриття провадження у справі) здійснено реєстрацію зміни місцезнаходження відповідача, згідно з якими новим місцезнаходженням відповідача є: 87548, Донецька обл., м. Маріуполь, Центральний район, вул. Громової, 62 .

У зв`язку з цим ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.02.2020 було зобов`язано позивача надіслати відповідачу уточнену позовну заяву № 13/1022 від 07.11.2019 з усіма додатками листом з описом вкладення на адресу: 87548, Донецька обл . , м. Маріуполь, Центральний район, вул. Громової, 62 . Позивачем ухвала суду виконана, відповідно до чеку та опису-вкладення від 17.02.2017 позовна заява надіслана на юридичну адресу ТОВ Главспецремстрой станом на 06.02.2020. Також позивачем повторно була направлена позовна заява (як вказано позивачем у клопотанні від 27.04.2020) на юридичну адресу відповідача відповідно до чеку від 17.04.2020 та на електронну пошту відповідача, що вказана як офіційна інформація щодо здійснення зв`язку з особою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в підтвердження чого надано роздруківку екрану з датою направлення - 16.04.2020. Відтак, суд вважає відповідача повідомленим та обізнаним зі справою, заяву відповідача про неотримання позовної заяви відхиляє як необґрунтовану. Окрім цього, суд неодноразово відкладав розгляд справи у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву, враховуючи його заяву про неотримання позову та запровадження в країні карантину у зв`язку із запобіганням поширенню епідемії корона вірусу COVID-19. Так, відповідач міг скористатися своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи, проте від нього таких клопотань не надходило, клопотань про відкладення судового засідання у зв`язку із запровадженням карантину на території України також не надходило.

В судове засідання 09.06.2020 представники сторін не з`явились. Суд визнав за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

18 жовтня 2018 року прийнято новий Кодекс України з процедур банкрутства, який набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом. Кодекс України з процедур банкрутства почав діяти з 21 жовтня 2019 року.

Відповідно до ч. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

24.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Главспецремстрой" та Дочірнім підприємством "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" укладено договір № С602Д-18/10 від 24.05.2018, відповідно до п. 1.1 якого генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується виконати роботи по експлуатаційному утриманню автодоріг загального користування державного значення у Запорізькій області та штучних споруд на них, а генпідрядник зобов`язується прийняти та оплатити такі роботи.

Згідно з п. 1.2 договору найменування робіт: роботи 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Запорізької області та штучних споруд на них).

За умовами п. 3.1 договору ціна договору становить 2000000,00 грн.

Згідно з п. 4.5 договору генпідрядник здійснює щомісячні розрахунки за надані послуги з субпідрядником протягом 30 календарних днів після підписання актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати при наявності фінансування від головного розпорядника коштів по цьому договору.

Відповідно до п. 4.10 договору по погодженню обох сторін субпідрядник відраховує генпідряднику 2 % від вартості субпідрядних робіт на покриття витрат останнього, із виконанням зобов`язань щодо забезпечення технічною, дозвільною та іншою документацією і координації дій субпідрядника при виконанні робіт, приймання виконаних субпідрядником робіт та інші.

В пункті 7.2 сторони погодили, що із субпідрядника за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2018 року, а в частині грошових зобов`язань - до повного їх виконання.

05.07.2018 між сторонами та замовником були підписані та скріплені печатками сторін довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2018 на суму 800000,00 грн, 07.08.2018 довідка про вартість за серпень 2018 на суму 399999,40 грн та 12.09.2018 довідка про вартість за вересень 2018 року на суму 361667,58 грн.

Також позивачем були складені наступні акти здачі-прийняття робіт з нарахуванням субпідряднику 2 % від вартості субпідрядних робіт, розмір який встановлений довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, на покриття витрат останнього відповідно до умов 4.10 договору:

- Акт № 109 від 05.07.2018 на суму 16000,00 грн.

- Акт №128 від 07.08.2018 на суму 7999,99 грн.

- Акт № 142 від 12.09.2018 на суму 7233,35 грн.

Всього позивач нарахував відповідачу заборгованість, що виникла у зв`язку із виконанням зобов`язань щодо забезпечення технічною, дозвільною та іншою документацією і координації дій субпідрядника при виконанні робіт, приймання виконаних субпідрядником робіт та інші у розмірі 31233,34 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вказує позивач, він звернувся до відповідача з претензією № 13/1222 від 05.11.2018, проте докази направлення чи вручення такої претензії в матеріалах справи відсутні, відтак, така претензія не є належним доказом пред`явлення вимоги відповідачу.

В матеріалах справи також міститься претензія № 9/1331 від 03.12.2018 про сплату заборгованості у розмірі 31233,34 грн, яка разом з актами здачі-прийняття робіт на загальну суму 31233,34 грн 04.12.2018 була направлена на адресу відповідача, що була зареєстрована як його юридична, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 04.12.2018, що підтверджується описом вкладення від 04.12.2018.

Відтак, позивачем була пред`явлена вимога відповідачу, строк розгляду та виконання якої складає 7 днів за приписами ч. 2 ст. 530 ЦПК України та відповідно сплив 11.12.2018. Відповідач на претензію не відповів, заборгованість не сплатив, доказів сплати заборгованості суду не надав, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 31233,34 грн.

На прострочену заборгованість позивачем за актом від 07.08.2018 нараховані 3 % річних за період з 07.08.2018 по 18.01.2019 у розмірі 108,48 грн, інфляційні втрати за період червень-вересень в розмірі 151,98 грн, пеня за період з 07.08.2018 по 18.01.2019 в розмірі 647,48 грн. За актом від 05.07.2018 нараховані 3 % річних за період з 05.07.2018 по 18.01.2019 в розмірі 260,38 грн, інфляційні втрати за період червень-вересень 2018 року в розмірі 304,00 грн, пеня за період з 05.07.2018 по 18.01.2019 в розмірі 1546,52 грн. За актом від 12.09.2018 нараховані 3 % річних за період з 12.09.2018 по 18.01.2019 в розмірі 76,69 грн, інфляційні втрати за період серпень-вересень 2018 року в розмірі 137,43 грн, пеня за період з 12.09.2018 по 18.01.2019 в розмірі 460,14 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов`язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних та інфляційних втрат заявлено позивачем обґрунтовано, проте невірно визначена дата початку прострочення зобов`язання.

За розрахунком суду, враховуючи, що першим днем прострочення є 12.12.2018, за період з 12.12.2018 по 18.01.2019 на загальну суму заборгованості в розмірі 31233,34 грн рахуються 3 % річних в розмірі 97,55 грн. В задоволенні 348,00 грн 3 % річних суд відмовляє.

Щодо стягнення інфляції суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок включаються й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Відповідно до п. 1.9 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Відтак, інфляційні втрати можуть бути стягнуті лише за січень 2019 року, який позивачем заявлений не був. Суд не може виходити за межі позовних вимог, тому в стягненні інфляційних втрат в розмірі 593,41 грн суд відмовляє.

Згідно з ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В пункті 7.2 сторони погодили, що із субпідрядника за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Судом встановлено, що позивачем у своєму розрахунку застосовано одинарну облікову ставку НБУ, що не є більшим за погоджену 0,1 % у договорі, відтак, суд у своєму розрахунку також застосовує одинарну ставку НБУ для розрахунку пені, що підлягає стягненню з відповідача.

За розрахунком суду за період з 12.12.2018 по 18.01.2019 на суму 31233,34 грн рахується пеня у розмірі 585,30 грн. В задоволенні 2068,84 грн пені суд відмовляє.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відтак, суд вважає позовні вимоги Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Главспецремстрой" законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково у розмірі 31916,19 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у розмірі 1755,76 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства , ст.ст. 129, 231, 237, 238, 239, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Главспецремстрой" про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Главспецремстрой", код ЄДРПОУ 39022173 (87548, Донецька обл., м. Маріуполь, Центральний район, вул. Громової, 62) на користь Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", код ЄДРПОУ 32025623 (вул. Українська, 50, м. Запоріжжя, 69095) заборгованість у розмірі 31916 (тридцять одна тисяча дев`ятсот шістнадцять) грн 19 коп. та 1755 (одна тисяча сімсот п`ятдесят п`ять) грн 76 коп. судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення складено та підписано 9 червня 2020.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Л.М. Сушко