Ухвала

від 09.06.2020 по справі 910/7800/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.06.2020Справа № 910/7800/20

Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С. , розглянувши заяву Державного підприємства Лікувально-реабілітаційний центр для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ім. В.Т. Гуца (08112, Київська область, Києво-Святошинський район, село Капітанівка, вулиця Соборна, будинок 4; код ЄДРПОУ 19408382) до Товариства з обмеженою відповідальністю Фрешклін (02095, місто Київ, вулиця Княжий Затон, будинок 2/30; код ЄДРПОУ 38139448) про видачу судового наказу про стягнення 13 200, 00 грн. попередньої оплати за Договором купівлі-продажу № 19-20 М від 19.03.2020,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Лікувально-реабілітаційний центр для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ім. В.Т. Гуца (далі - заявник) звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фрешклін (далі - боржник) 13 200, 00 грн. попередньої оплати за Договором купівлі-продажу № 19-20 М від 19.03.2020.

Розглянувши подану Державним підприємством Лікувально-реабілітаційний центр для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ім. В.Т. Гуца заяву про видачу судового наказу, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, враховуючи наступне.

Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Наказне провадження - це самостійний, особливий, спрощений вид судового провадження під час розгляду господарських справ про стягнення грошової заборгованості за договором, спрямований на швидкий та ефективний захист прав заявника, в якому суд в установлених законом випадках за заявою особи без судового засідання і виклику сторін на підставі достатніх, допустимих і належних доказів видає судовий наказ, який одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом.

Вимоги щодо форми та змісту судового наказу встановлені статтею 150 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 1 частини 3 вищевказаної норми процесуального права передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 2-1 пункту 2 частини 2 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що за подання до господарського суду заяви про видачу судового наказу встановлено судовий збір у розмірі 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб станом 01.01.2020 встановлено у розмірі 2 102, 00 грн.

Виходячи з вищевказаних положень закону, за подання до господарського суду заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі 210, 20 грн.

Таким чином, при зверненні з даною заявою до суду, заявник повинен був сплатити судовий збір в розмірі судовий збір у розмірі 210, 20 грн.

При цьому, відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі ; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Пунктами 2.20, 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" який носить виключно рекомендаційний та роз`яснювальний характер зазначено наступне: чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України. Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Дослідивши подану Державним підприємством Лікувально-реабілітаційний центр для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ім. В.Т. Гуца заяву про видачу судового наказу, суд встановив, що в якості доказу сплати судового збору заявником додано копію платіжного доручення № 1886 від 26.05.2020 на суму 210, 20 грн., що засвідчена написом Згідно з оригіналом. Директор підпис В.І. Апостолов. 29.05.2020 .

Таким чином, на підтвердження сплати судового збору заявником подано засвідчену копію платіжного доручення № 1886 від 25.05.2020 на суму 210, 20 грн., що не може вважатися належним доказом сплати судового збору за розгляд даної заяви про видачу судового наказу у встановлених Законом України Про судовий збір порядку та розмірі.

Аналогічної правової позиції дотримуються і Верховний Суд в ухвалах у справі № 918/702/18 від 14.02.2019, у справі № 904/1081/18 від 23.01.2019, у справі № 924/491/17 від 12.02.2019 та багатьох інших.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява Державного підприємства Лікувально-реабілітаційний центр для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ім. В.Т. Гуца про видачу судового наказу подана з порушенням вимог статті 150 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Суд роз`яснює заявнику, що згідно з положеннями статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Враховуючи наведене, суд відмовляє Державному підприємству Лікувально-реабілітаційний центр для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ім. В.Т. Гуца у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фрешклін 13 200, 00 грн. попередньої оплати за Договором купівлі-продажу № 19-20 М від 19.03.2020.

Керуючись ст. ст. 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державному підприємству Лікувально-реабілітаційний центр для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ім. В.Т. Гуца у задоволенні заяви про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фрешклін 13 200, 00 грн. попередньої оплати за Договором купівлі-продажу № 19-20 М від 19.03.2020.

2. Відповідно статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та згідно з положеннями статті 256 Господарського процесуального кодексу України та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.

Суддя В.С. Ломака