Ухвала

від 09.06.2020 по справі 911/676/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

м. Київ

09.06.2020Справа № 911/676/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Росущан К.О., розглядаючи у відкритому підготовчому засіданні

матеріали справи 911/676/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Донбас Плюс , 31471849, Київська область, Макарівський район, смт. Макарів, Ватутіна, 65)

до 1) Головного управління Державної податкової служби у Київській області, м. Київ (43141377)

2) Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, м. Київ (37955989)

3) Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, Донецька область, м. Маріуполь (43142826))

4) Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, Донецька область, м. Маріуполь (37967785)

про стягнення штрафних санкцій та збитків

Представники сторін:

позивача, Святашова М.С., довіреність № ордер серія КС №421950 від 10.03.20,

відповідача 1, Вірчак В.Г., довіреність № 12485/9/10-36-08-10 від 10.12.19,

відповідача 2,3,4, не з`явились,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду міста Києва на стадії підготовчого провадження знаходиться справа 911/676/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Донбас Плюс до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, 2) Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, 3)Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, 4) Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про стягнення 322561,82 грн інфляційних втрат і 93647,00 грн три проценти річних за порушення строків відшкодування ПДВ, та 127010,60 грн збитків - процентів сплачених кредитами у зв`язку із залученням кредитних коштів за період невідшкодування ПДВ.

Головне управління Державної податкової служби у Київській області, м. Київ (43141377) клопотало про закриття провадження у справі з підстав віднесення даної справи до юрисдикції адміністративних судів.

Позивач заперечив проти закриття, посилаючись на протилежну позицію, обґрунтовуючи яку, вказував на судову практику ВП ВС у справах №758/133/15-ц від 11.04.2018, №823/2042/16 від 04.09.2018, №703/2718/16-ц від 19.06.2019, №646/14523/15-ц від 19.06.2019, а також і позицію суддів ВП ВС висловлену в Окремій думці від 07.04.2020 у справі №910/4590/19.

Вирішуючи клопотання про закриття провадження у даній справі господарський суд виходить з такого.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2008 у справі №2-а-15812/08/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Донбас плюс до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області від 23 липня 2008 року № 0000162320/0, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість по декларації за квітень 2008 р. на суму 1040522 грн та стягнуто з коштів Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн.

Рішення залишене буз змін ухвалами Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.01.2009 та Вищого адміністративного суду України від 25.10.2009.

За наслідками судових рішень Позивачу належало бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1040522 грн., заявлене у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2008.

Через значне відтермінування у в часі виконання обов`язку з бюджетного відшкодування податку на додану вартість, яке відбулось лише 12.12.2019 платник звернувся із позовною заявою про стягнення сум інфляційних втрат та трьох процентів річних за порушення строків відшкодування ПДВ, та сум збитків - процентів сплачених кредитами у зв`язку із залученням кредитних коштів за період невідшкодування ПДВ.

Отже, предметом позову у справі 911/676/20 є вимоги про стягнення сум інфляційних втрат та трьох процентів річних за порушення строків відшкодування ПДВ та про відшкодування шкоди (стягнення збитків), заподіяних протиправною бездіяльністю бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до пункту 8 частини першої ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України , а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених ПК України .

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

У пункті 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.

У випадках, встановлених законом, позовні вимоги, які за своєю суттю є вимогами щодо вирішення приватноправового спору, можуть розглядатися адміністративними судами, якщо вони заявлені разом з вимогами щодо вирішення публічно-правового спору. Так, позовна вимога про стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю, яка за суттю є вимогою щодо вирішення приватноправового спору, може розглядатися адміністративними судами, але лише за умови, що така вимога заявлена разом з однією з вимог, зазначених у пунктах 1 - 4 частини першої статті 5 КАС України : з вимогою про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій, або про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 6 частини першої статті 5 КАС України ).

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Питання наслідків несвоєчасного відшкодування ПДВ врегульовано Податковим Кодексом України.

Пунктом 14.1.18 . ст. 14 ПК України , передбачено, що бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника.

Відповідно пункту 1статті 1 ПК України цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стягнення інфляційних і процентів річних, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України , є способом компенсації майнових втрат кредитора, а не способом відшкодування шкоди. Таку ж природу має і неустойка. Зокрема, пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ, що нараховується на суму заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України , є способом компенсації майнових втрат кредитора, а не способом відшкодування шкоди.

Відповідно до пункту 23 статті 200 ПК України від 02.12.2010 № 2755-УІ зі змінами та доповненнями суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ), встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Відповідно до частини п`ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

У справі заявлено вимогу про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних, які нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання. Тому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю.

У даній справі вимога про сплату інфляційних та річних процентів за порушення строків відшкодування ПДВ є похідною від виниклого попередньо обов`язку з відшкодування ПДВ з бюджету.

Щодо вимог про стягнення збитків .

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з частинами другою та четвертою статті 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені у ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, у даному випадку це - відшкодування збитків як позадоговірний спосіб захисту.

При вирішенні спору про стягнення збитків слід виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Для правильного вирішення спору, пов`язаного з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов`язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

У даній справі вимогу про стягнення збитків обгрутновано бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, що свою чергу зобов`язує суд досліджувати і встановлювати факт дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними або визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправними та обов`язок вчинення ним певних дій, від вчинення яких той утримався та наявності між ними і шкодою є безпосереднього причинного зв`язку та вини зазначеної особи - суб`єкта владних повноважень.

Крім того, у постанові від 07.04.2020 №910/4590/19 Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що спір щодо вимоги про стягнення з бюджету інфляційних та річних процентів, нарахованих на прострочену суму заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ, належить розглядати за правилами адміністративного судочинства незалежно від того, чи поєднана така вимога з однією з вимог, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 5 КАС України , чи поєднана вона з вимогою про стягнення заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ та чи розглянуті такі вимоги в іншій справі.

Ураховуючи зазначене вище, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що цей спір відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

Господарський суд керується положенням ВП ВС № 755/10947/17 від 30.01.2019 про те, що Суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

За таких обставин клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області (43141377) підлягає задоволенню.

Заперечення позивача не спростували доводів відповідача та не відповідають висновкам Верховного Суду щодо застосування процесуальних норм.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі №911/676/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Донбас Плюс , 31471849, Київська область, Макарівський район, смт. Макарів, Ватутіна, 65) до 1) Головного управління Державної податкової служби у Київській області, м. Київ (43141377) 2) Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, м. Київ (37955989) 3) Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, Донецька область, м. Маріуполь (43142826) 4) Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, Донецька область, м. Маріуполь (37967785) про стягнення штрафних санкцій та збитків,

2. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю Донбас Плюс , 31471849, що даний спір відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

Копію даної ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набрала законної сили 09.06.2020 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва.

Повне судове рішення складено 10.06.2020.

Суддя І.Д. Курдельчук