Рішення

від 04.06.2020 по справі 910/16594/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.06.2020Справа № 910/16594/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Бараненко Н.І., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалогістік" (03126, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела буд.24, оф.№36, код ЄДРПОУ 41267971)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАШ ПРОДУКТ ПЛЮС" (02121, м.Київ, вул. Колекторна, буд.3, код ЄДРПОУ 39375744)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна організація комбінат "Прогрес" Державного агентства резерву України (03126, м.Київ, вул.Вацлава Гавела, буд. 24, код ЄДРПОУ 14373207).

про стягнення 856 901,40 грн.

Представники сторін:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: Олійник Т.О. за дов.

Від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсалогістик" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАШ ПРОДУКТ ПЛЮС" про стягнення 856 901,40 грн заборгованості за надані послуги зберігання за рахунками-фактурами № СФ-0000053 від 01.07.2019, №СФ-0000057 від 01.08.2019 по договору зберігання № 2 від 01.12.2017.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань щодо оплати наданих позивачем послуг відповідального зберігання майна на заявлену суму.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 28.11.2019 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче провадження призначив на 14.01.2020.

16.12.2019 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому виклав клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державну організацію комбінат "Прогрес" Державного агентства резерву України (03126, м.Київ, вул.Вацлава Гавела, буд. 24, код ЄДРПОУ 14373207), посилаючись на ті обставини, що з липня 2019 послуги зберігання відповідачу безпосередньо надавались цією особою, правовідносини сторін посвідчені договором зберігання № 83 від 25.06.2019.

Заперечуючи проти позову у відзиві відповідач зазначив, що позивачем не надавались послуги зберігання по вказаних рахунках за договором № 2 від 01.12.2017 у липні та серпні 2019 на заявлену суму, та надав пояснення щодо обставин договірних відносин сторін, їх припинення шляхом розірвання та факт укладення з 01.07.2019 прямого договору зберігання із третьою особою - Державною організацією комбінатом "Прогрес" Державного агентства резерву України, на території якого за адресою: м.Київ, вул.Вацлава Гавела, буд. 24, позивач зберігав товар відповідача, тобто здійснював посередницькі послуги зберігання.

13.01.2020 відповідач подав до суду клопотання про поновлення процесуального строку на подання заяви свідка та долучення заяви свідка ОСОБА_1 до матеріалів справи.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.01.2020 залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державну організацію комбінат "Прогрес" Державного агентства резерву України (03126, м.Київ, вул.Вацлава Гавела, буд. 24, код ЄДРПОУ 14373207), поновив пропущений відповідачем процесуальний строк для подачі доказу та долучив до справи заяву свідка від 11.01.2020 ОСОБА_1 , відклав підготовче засідання на 04.02.2020.

04.02.2020 позивач подав до суду документи для долучення до справи, у поясненнях до справи зауважив про недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання по договору, який виконувався сторонами протягом 2-х з половиною років, вказав, що листи від ДОК Прогрес та свідчення осіб не є належними доказами у справі.

04.02.2020 третя особа подала до суду письмові пояснення по справі, в яких просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що між ДО Комбінат Прогрес Державного агентства резерву України та ТОВ Універсалогістик було укладено Договір про надання послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей від 01.01.2019 року № 46 за адресою: м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, 24, який у зв`язку із наявністю непогашеної заборгованості за надані послуги листом № 247 від 11.06.2019, адресованим ТОВ Універсалогістик був розірваний з ініціативи ДО Комбінат Прогрес Державного агентства резерву України на підставі п.9.4. Договору. Також ДО Комбінат Прогрес було виявлено, що товар, який завозиться на територію ДО Комбінат Прогрес з боку ТОВ Універсалогістик , на підставі Договору про надання платних послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей не є товаром вказаного підприємства, підтверджуючих документів на товар з боку зазначеного підприємства на вимогу ДО Комбінат Прогрес не надано, в зв`язку з чим було утворено комісію для вирішення даного питання, в результаті чого з`ясовано, що матеріальні цінності є товаром третіх осіб, у т.ч. ТОВ Наш продукт плюс , про що їх було поінформовано в телефонному режимі та отримано від них підтвердження про власність на товарно-матеріальні цінності, завезення яких було неправомірно здійснено ТОВ Універсалогістик на територію ДО Комбінат Прогрес . Листом від 11.06.2019 № 292 з відповідними додатками ТОВ Універсалогістик було повідомлено про припинення Договору про надання платних послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей № 46, договірні відносини припинились з 21.06.2019, підприємствам-поклажодавцям, у т.ч. ТОВ Наш продукт плюс , чий товар незаконно був розміщений на території підприємства, в зв`язку з припиненням дії договору запропоновано вивезти власний товар самостійно або укласти безпосередньо з ДО Комбінат Прогрес договори про надання платних послуг із зберігання та заборонити в`їзд на територію ДО Комбінат Прогрес автомобільного транспорту ТОВ Універсалогістік . Крім того Наказом ДО Комбінат Прогрес від 24 червня 2019 р. № 61 заборонено доступ на територію та адміністративної будівлі працівників ТОВ Універсалогістік з 25 червня 2019 року та припинено дію перепусток працівникам та представникам цього товариства,.

У підготовчому засіданні 04.02.2020 представники позивача та третьої особи не з`явились, представник відповідача заявив клопотання про продовження строку підготовчого провадження.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 04.02.2020 продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, оголосив перерву у підготовчому засіданні до 25.02.2020.

У засіданні суду 25.02.2020 представник позивача заявив усне клопотання про визнання явки третьої особи у судове засідання обов`язковою, у задоволенні якого судом відмовлено у зв`язку із необґрунтованістю підстав, у підготовчому засіданні оголошено перерву до 27.02.2020.

Також представник відповідача заявив усне клопотання про виклик свідка (представника третьої особи) у судове засідання. За результатом розгляду цього клопотання суд запропонував заявнику письмово викласти клопотання з обґрунтуванням відповідно до вимог ГПК України.

25.02.2020 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 27.02.2020.

26.02.2020 відповідач через канцелярію суду подав додаткові пояснення по справі, в яких зауважив про безпідставність вимог позивача з огляду на ненадання позивачем актів виконаних робіт зі зберігання майна та актів виконаних робіт з навантажувально-розвантажувальних робіт за спірний період, не оформлення позивачем податкових накладних по вказаних господарських операціях та зловживання учасником справи своїми процесуальними правами шляхом подання безпідставних позовів до суду.

27.02.2020 представник позивача через канцелярію суду о 09:26 год подав заяву про відвід судді Ярмак О.М. від розгляду справи № 910/16594/19 відповідно до ч.5 ст. 35 ГПК України.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.02.2020 до початку судового засіданні відмовив у задоволенні заяви позивача про відвід судді Ярмак О.М. від розгляду справи № 910/16594/19.

У підготовче засідання 27.02.2020 представники позивача та третьої особи не з`явились, представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.02.2020 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті спору на 24.03.2020.

Судове засідання 24.03.2020 не відбулося у зв`язку з необхідністю попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 № 211, з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16.03.2020 9/рс-186/20, про що сторони були повідомлені відповідним оголошенням на сайті Судової влади України.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 07.04.2020, враховуючи право сторін на доступ до суду, процесуальні строки розгляду справи, призначив судове засідання у справі на 12.05.2020.

12.05.2020 у засіданні суду оголошено перерву до 04.06.2020.

У засідання суду 04.06.2020 представник позивача не з`явився, проте через канцелярію суду подав заяву про зменшення позовних вимог в порядку ст. 42 ГПК України до 10 (десяти( гривень та просив винести ухвалу про повернення помилково сплаченої суми судового збору позивачу. Також у поданій заяві позивач уточнив вірну назву юридичної особи- Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалогістік" (код ЄДРПОУ 41267971). Судом прийнято до розгляду уточнення позивача щодо назви юридичної особи позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалогістік" (код ЄДРПОУ 41267971)

Щодо поданої позивачем заяви про зменшення позовних вимог суд зазначає.

Відповідно до ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження .

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ГПК України, суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Суд зазначає, що підготовче провадження закрито і справу призначено до розгляду ухвалою від 27.02.2020, тобто до початку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), позивачем у поданому клопотанні не наведено жодних причин пропуску встановленого процесуального строку.

Враховуючи викладене, суд залишив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалогістік" про зменшення позовних вимог без розгляду, вказані процесуальні дії занесено до формуляру протоколу судового засідання.

04.06.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2017 між позивачем -ТОВ Універсалогістик (зберігач за договором) та відповідачем - ТОВ НАШ ПРОДУКТ ПЛЮС (поклажодавець) було укладено договір зберігання №2, за умовами цього договору поклажодавець зобов`язався передати партіями протягом строку дії договору, а зберігач - прийняти від поклажодавця і за плату зберігати майно останнього, а також повернути поклажодавцеві відповідне майно в схоронності в обумовлений договором строк майно, що передається на зберігання (далі - майно).

Згідно з п. 1.2. договору, точний перелік видів майна його кількість та вартість визначаються в акті приймання-передачі майна, який підписується сторонами в момент передачі майна на зберігання.

Відповідно до положень пп. 2.1.1., 2.1.2. п. 2.1. договору, зберігач приймає майно на зберігання через свого представника, повноваження якого підтверджуються довіреністю. Зберігач видає на підтвердження приймання майна такий документ: Акт приймання - передачі майна, який підписується уповноваженими представниками сторін в момент передачі майна на зберігання та в якому вказується кількість, асортимент, вартість переданого на зберігання майна.

Підпунктом 2.1.10 п. 2.1. договору визначено, що зберігач зобов`язується надавати поклажодавцю акти виконаних робіт (наданих послуг) (акт виконаних робіт (наданих послуг) зі зберігання майна, акт виконаних робіт (наданих послуг) по навантаженню-розвантаженню майна) щомісячно до 5-го числа місяця, що слідує за попереднім (звітним) місяцем надання послуг, а також податкову накладну в електронній формі, оформлену відповідно до вимог ПКУ. Вищевказані документи мають бути складені з урахуванням вимог діючого законодавства України, в т.ч. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в України" та розділу V ПКУ України.

За умовами пп.2.1.11 п.2.1 договору визначено зобов`язання зберігача оформити у визначеному порядку податкову накладну поклажодавцю в день виникнення податкових зобов`язань.

Сторони у п.4.3 договору визначено, що у випадку ненадання чи надання неналежним чином оформлених документів, зазначених у п.2.1.11 договору поклажодавець має право не здійснювати оплату до моменту усунення зберігачем порушень порядку оформлення та виписки вищевказаних документів.

Згідно з п.п. 2.2.1, 2.2.2. п. 2.1. договору, поклажодавець передає майно зберігачу в такому місці (зазначити): м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 24. Поклажодавець одержує майно після припинення договору в місті його здавання відповідно до п. 2.2.1. договору, якщо інше не встановлено сторонами додатково.

У розділі 3 договору сторони визначили порядок здійснення взаєморозрахунків, зокрема поклажодавець оплачує зберігачу послуги зі зберігання майна в порядку, розмірах і в строки, визначені в додатку №1 до цього договору, який підписується сторонами та є невід`ємною частиною даного договору (п.3.1 договору).

У п.8.2 договору обумовлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного його виконання сторонами.

В той же час, як умовами п.8.4 договору встановлено дію договору до 30.11.2018, а в частині проведення розрахунків за договором - до повного належного виконання зобов`язань за розрахунками, та продовження договору на один календарний рік за відсутності заяви будь-якої із сторін про припинення дії договору до закінчення його терміну дії.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем (зберігачем) та відповідачем (поклажодавцем) до договору зберігання № 2 від 01.12.2017 у період з 01.01.2017 до 01.04.2019 були підписані додатки № 1-21, якими сторонами визначено умови та вимоги до зберігання, порядок розрахунків.

Доданий до позову додаток № 22 від 01.06.2019 до договору відповідачем не підписаний.

За Актами приймання-передачі майна № 1/КФ від 01.06.2019, №3/КФ від 03.06.2019, №3/РЦ від 03.06.2019, № 4/РЦ від 04.06.2019, № 5/КФ від 05.06.2019, № 6/КФ від 06.06.2019, № 10/КФ від 10.06.2019, № 14/РЦ від 14.06.2019, № 10/РЦ від 10.06.2019, №13/КФ від 13.06.2019, № 11/РЦ від 11.06.2019, № 19/РЦ від 19.06.2019, №21/РЦ від 21.06.2019, № 24/РЦ від 24.06.2019, № 24/КФ від 24.06.2019 відповідачу було надане позивачу на відповідальне зберігання майно згідно переліку, визначеному у актах.

Обгрунтовуючи заявлені вимоги позивач вказує про неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати наданих послуг зберігання на підставі виставлених для оплати рахунків № СФ-0000053 від 01.07.2019, № СФ-0000057 від 01.08.2019 за липень-серпень 2019 по договору № 2 від 01.12.2017, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість у розмірі 856 901,40 грн., яка залишилась непогашеною.

Відповідач позов не визнає, заперечуючи проти доводів позивача зазначає, що за спірний період він не отримував від позивача послуг зі зберігання майна за адресою: м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, 24, а послуги зберігання майна надавались відповідачу власником приміщень - Державною організацією Комбінатом Прогрес на підставі укладеного між ними договору зберігання № 83 від 25.06.2019, при цьому договірні відносини з позивачем до липня 2019 були припинені, товар вибув з фактичного володіння позивача, як зберігача, первинні документи, що були б підставою для оплати послуг на заявлену суму позивачем не оформлялись та відповідачу надані не були, у липні 2019 - серпні 2019 послуги зберігання майна надавались саме Державною організацією Комбінатом Прогрес , на підтвердження чого відповідачем до відзиву додано акти приймання-здавання послуг по договору № 83 від 25.06.2019 та платіжні документи про оплату цих послуг.

Третя особи - Державна організація Комбінатом Прогрес підтримала правову позицію відповідача про безпідставність позовних вимог та надала пояснення щодо існування договірних відносин з ТОВ Універсалогістик по договору про надання послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей № 46 від 01.01.2019, за умовами якого останній мав право передавати на зберігання власні товарно-матеріальні цінності, у той час, як фактично здійснював посередницькі послуги зберігання та передавав на зберігання майно третіх осіб на території ДО Комбінат Прогрес Державного агентства резерву України за адресою: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 24, у т.ч. ТОВ НАШ ПРОДУКТ ПЛЮС

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалогістик" з наступних підстав.

Судом встановлено, що внаслідок укладення Договору зберігання № 2 від 01.12.2017 між позивачем та відповідачем згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Зберігач зобов`язаний виконувати свої обов`язки за договором зберігання особисто (ч.1 ст.943 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 946 Цивільного кодексу України, плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Отже договір зберігання за своєю правовою природою відноситься до двосторонніх (синалагматичних) договорів, укладення якого зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. В даному випадку зберігач зобов`язаний забезпечити зберігання майна, яке йому передане поклажодавцем і повернути його поклажодавцеві у схоронності, тоді як поклажодавець зобов`язується після закінчення строку зберігання взяти назад здане ним майно на зберігання та сплатити зберігачеві винагороду за зберігання майна, розмір якої встановлений договором.

Положеннями ст.13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Всупереч вказаних вимог позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту надання відповідачу послуг зберігання матеріальних цінностей у липні 2019, серпні 2019 по договору № 2 від 01.12.2017 за адресою місця зберігання: м.Київ, вул..Вацлава Гавела, буд.24, та відповідно підстав для їх оплати, оформлення первинних документів в розумінні пп.2.1.10 договору, що були б підставою для засвідчення надання послуг зберігання та виникнення у відповідача обов`язку щодо здійснення розрахунків на заявлену суму.

Передусім позивачем не надано належних доказів самого факту надання послуг зберігання по договору відповідачу у липні-серпні 2019 року.

З наданих матеріалів, пояснень відповідача та третьої особи, які позивачем не заперечуються судом встановлено, що місцем зберігання майна відповідача, за адресою якого позивачем надавались послуги зберігання по договору зберігання № 2 від 01.12.2017 та здійснювалось приймання-передача за актами на зберігання матеріальних цінностей у м.Києві по вул.Вацлава Гавела, буд.24.

01.01.2019 між ТОВ Універсалогістик (позивач - поклажодавець) та ДО Комбінат Прогрес Державного агентства резерву України (третя особа - зберігач) було укладено договір про надання послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей № 46, відповідно до умов якого зберігач зобов`язувався прийняти в майбутньому товарно-матеріальні цінності поклажодавця і повернути їх після закінчення терміну дії договору, а поклажодавець зобов`язується попередньо і щомісячно сплачувати зберігачу кошти на умовах цього договору. Зберігання здійснюється у складських приміщеннях, на відкритому майданчику, у холодильних камерах зберігача, послуги надаються за адресою: м.Київ, по вул.Вацлава Гавела, буд.24.

Пунктом 9.1. договору №46 визначено, що договір набирає чинності з 01 січня 2019 року та діє по 31 грудня 2019 року.

Пунктом 9.4. договору №46 передбачено, що кожна із сторін має право в односторонньому порядку розірвати цей договір до закінчення терміну його дії при наявності достатніх причин, а саме, зокрема, несвоєчасного, неналежного виконання поклажодавцем всіх взятих на себе зобов`язань згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 9.5. Договорів у разі неповернення поклажодавцем підписаного додатку протягом 10 календарних днів з дня направлення додатку зберігачем, факт припинення дії договору вважається визнаним поклажодавцем та підтверджено відсутність будь яких претензій один до одного.

Згідно з п. 9.6. договору №46, поклажодавець зобов`язується після сплати всіх належних платежів згідно цього договору та до його розірвання або закінчення вивезти з території зберігача всі товарно-матеріальні цінності, які йому належать.

Листом за вих.№292 від 11.06.2019 ДО Комбінат Прогрес повідомила ТОВ Універсалогістик про розірвання договору зберігання № 46 від 01.01.2019 на підставі п.9.4. договору, у зв`язку з порушенням позивачем зобов`язань з оплати послуг зберігання, які надавались ДО Комбінат Прогрес .

З пояснень третьої особи у даній справі ДО Комбінат Прогрес , вказане повідомлення ТОВ Універсалогістик не отримало, в розумінні п.9.5 договір розірваний з 21.06.2019 року.

Відповідно до Рішення про результати роботи комісії від 20.06.2019, прийнятого ДО Комбінат Прогрес , під час огляду документів та огляду товару при заїзді на територію підприємства було з`ясовано, що згідно з наданими документами на товарно-матеріальні цінності вони не належать, зокрема, ТОВ Універсалогістік , та є товаром третіх осіб. Також, було з`ясовано, що вказаний товар належить різним підприємствам, зокрема і ТОВ НАШ ПРОДУКТ ПЛЮС , про що їх було поінформовано в телефонному режимі та отримано від них підтвердження про власність на товарно-матеріальні цінності, завезення яких було неправомірно здійснено ТОВ Універсалогістік , на територію ДО Комбінат Прогрес .

Наказом ДО Комбінат Прогрес № 61 від 24.06.2019 заборонено доступ на територію та адміністративної будівлі працівників ТОВ Універсалогістік з 25.06.2019 року та припинено дію перепусток працівникам та представникам цього товариства.

При цьому, листом за вих.№ 295 від 11.06.2019 ДО Комбінат Прогрес звернулось до ТОВ НАШ ПРОДУКТ ПЛЮС із пропозицією співпраці та укладення прямого договору зберігання без участі посередницьких структур.

У відповідь на вказаний лист відповідач - ТОВ НАШ ПРОДУКТ ПЛЮС листом № 426 від 24.06.2019 повідомило про отримання послуг зберігання продукції на площах, розташованих на території ДО Комбінат Прогрес від ТОВ Універсалогістик по договору № 2 від 01.12.2017, термін якого закінчується 31.11.2019.

Листом за вих..№ 321 від 24.06.2019 ДО Комбінат Прогрес повідомило відповідача про розірвання договору зберігання № 46 від 01.01.2019 з ТОВ Універсалогістик з 21.06.2019, вказавши, що майновий комплекс за адресою: бульвар Вацлава Гаверла, 24 у м.Києві належить ДО Комбінат Прогрес та перебуває в оперативному управлінні, а товар знаходить на безпосередньому зберіганні комбінату, тому звернувся із вимогою терміново звільнення займаної площі або укладення прямого договору зберігання.

25.06.2019 між ДО Комбінат Прогрес , як зберігачем та відповідачем, як поклажодавцем, був укладений договір зберігання № 83 на строк дії з 01.07.2019 по 31.12.2019.

Додатками, Актами приймання-здавання послуг по зберіганню ТМЦ № 7 від 31.07.2019, № 8 від 31.08.2019, копії яких додані до відзиву підтверджується передача відповідачем на зберігання по вказаному правочину матеріальних цінностей у липні-серпні 2019 року, які оплачені за відповідними платіжними дорученнями.

Водночас з наданих матеріалів вбачається, що відповідач листами за вих..№ 2506/1 від 25.06.2019, № 010719 від 01.07.2019 звертався до позивача повідомленнями про розірвання договору зберігання № 2 від 01.12.2017 та проханням термінового повернення залогової суми та майна, що передане на зберігання. Вказані листи були надіслані відповідачу 25.06.2019 та 01.07.2019, відповідно до пошукового ресурсу Укрпошти були неотримані ТОВ Універсалогістик та повернені відправнику.

Таким чином, самі лише доводи позивача про надання послуг зберігання відповідачу по договору № 2 від 01.12.2017 у спірний період: липень та серпень 2019 не підтвердженні належними засобами доказування, при цьому вищевказані обставини, пояснення відповідача та третьої особи позивачем жодними доказами не спростовано.

Крім того, суд зауважує, що в якості доказів надання послуг зберігання по договору зберігання № 2 від 01.12.2017 у спірний період: липень 2019 та серпень 2019 позивач зазначає рахунки № СФ-0000053 від 01.07.2019 на суму 428 450,00 грн, №СФ-0000057 від 01.08.2019 на суму 428 450,00 грн, всього на суму 856 901,40 грн., які за його доводами відповідач повинен був оплатити відповідно до пункту 3 додатку № 22 від 01.06.2019 до договору у строк до 05.08.2019.

Проте, додаток № 22 від 01.06.2019 до договору зберігання № 2 від 01.12.2017 відповідачем не підписаний.

Матеріалами справи встановлено, що за актами приймання-передачі майна № 1/КФ від 01.06.2019, №3/КФ від 03.06.2019, №3/РЦ від 03.06.2019, № 4/РЦ від 04.06.2019, № 5/КФ від 05.06.2019, № 6/КФ від 06.06.2019, № 10/КФ від 10.06.2019, № 14/РЦ від 14.06.2019, № 10/РЦ від 10.06.2019, №13/КФ від 13.06.2019, № 11/РЦ від 11.06.2019, № 19/РЦ від 19.06.2019, №21/РЦ від 21.06.2019, № 24/РЦ від 24.06.2019, № 24/КФ від 24.06.2019 відповідачу було надане позивачу на відповідальне зберігання по договору майно згідно переліку, визначеному у актах.

Проте, вказані акти датовані червнем 2019 року, в той час як предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги у липні та серпні 2019.

Відповідно до положень пп. 2.1.10 п. 2.1. договору, на зберігача покладено обов`язок надавати поклажодавцю акти виконаних робіт (наданих послуг) (акт виконаних робіт (наданих послуг) зі зберігання майна, акт виконаних робіт (наданих послуг) по навантаженню-розвантаженню майна) щомісячно до 5-го числа місяця, що слідує за попереднім (звітним) місяцем надання послуг, а також податкову накладну в електронній формі, оформлену відповідно до вимог ПКУ. Вищевказані документи мають бути складені з урахуванням вимог діючого законодавства України, в т.ч. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в України" та розділу V ПКУ України.

Доказів оформлення та передачу відповідачу вказаних актів виконаних робіт (наданих послуг) (акт виконаних робіт (наданих послуг) зі зберігання майна, акт виконаних робіт (наданих послуг) по навантаженню-розвантаженню майна), а також податкових накладних за період липень 2019 та серпень 2019 по договору, у т.ч. на заявлену суму 856 901,40 грн, суду не надано.

Рахунки № СФ-0000053 від 01.07.2019 на суму 428 450,00 грн, №СФ-0000057 від 01.08.2019 на суму 428 450,00 грн, є лише розрахунковим документом, що засвідчує розмір господарської операції та реквізити для оплати, проте не є первинним документом за відсутності їх оплати, та не замінюють акти виконаних робіт/надання послуг.

Тож позивачем не надано доказів та не доведено підстав для виникнення у відповідача обов`язку щодо оплати вартості послуг зберігання за договором зберігання № 2 від 01.12.2017.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на викладене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено обставин, якими він обґрунтовує позовні вимоги, а також порушення його прав та законних інтересів діями відповідача, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За приписами статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статями 86, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалогістік" відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 10.06.2020.

Суддя О.М.Ярмак