Рішення

від 01.06.2020 по справі 915/2357/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2020 року Справа № 915/2357/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом : Миколаївської міської ради,

юридична адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20 (код ЄДРПОУ 26565573),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Диприс Груп",

юридична адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Радянська, 9, кв. 62 (код ЄДРПОУ 35403175),

про: зобов'язання повернути земельну ділянку,

за участі представників учасників справи :

від позивача: Ничипорчук О.С., згідно довіреності

від відповідача: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

03.12.2019 року Миколаївська міська рада звернулась до господарського суду Миколаївської області із позовом №6547/02.02.01-22/02.06/14/19 від 03.12.2019 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Диприс Груп" про зобов'язання повернути земельну ділянку площею 4359 кв.м, з кадастровим номером 4810136900:04:091:0002, розташовану по вул. Квітневій поблизу будинку №53 в м. Миколаєві, у придатному для подальшого використання стані, шляхом демонтажу об'єкта незавершеного будівництва житлового будинку (4 відсотки готовності).

Як на підставу свого позову позивач посилається на використання відповідачем спірної земельної ділянки без будь-яких правових підстав, зазначає що на сьогоднішній день відповідач не уклав з Миколаївською міською радою договір оренди земельної ділянки, з 2013 року займає її безоплатно.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/2357/19 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 09.12.2019 позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Зазначену ухвалу позивачем отримано 13.12.2019, про що свідчить вхідний штамп позивача на копії ухвали.

23.12.2019 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 24.12.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №915/2357/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 22.01.2020 року, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.

21.01.2020 року до суду від позивача надійшли уточнення до позовної заяви (а.с. 62-63), в яких позивач просить сплачений судовий збір у сумі 20922,07 грн. стягнути з відповідача на користь Миколаївської міської ради код ЄДРПОУ 26565573 через виконавчий комітет Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, ЄДРПОУ 04056612, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, рахунок № UА448201720344260001000027733, код отримувача 04056612).

Ухвалою суду від 22.01.2020, яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче засідання у справі відкладено на 24.02.2020 року.

Ухвалою суду від 24.02.2020, яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті на 17.03.2020 року.

13.03.2020 представником позивача подано до суду заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника у судове засідання.

Судове засідання у справі, призначене на 17.03.2020 о 10:00 год, не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючого у справі судді у відпустці.

Ухвалою від 30.03.2020 судом постановлено: судове засідання для розгляду справи по суті, яке було призначено на 17.03.2020 о 10:00, перенести на іншу дату, визначення якої буде здійснено додатково при усуненні обставин, які спричинили введення в Україні карантину; запропонувати учасникам справи ініціювати розгляд справи без участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні, на підставі наявних документів, у зв`язку зі встановленням на усій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.202р. "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID-19" з наступними змінами, подавши до Господарського суду Миколаївської області відповідне клопотання (заяву); запропонувати часникам справи викласти свою правову позицію в заявах по суті справи; про дату та час судового засідання повідомити учасників справи додатково відповідною ухвалою.

Ухвалою суду від 12.05.2020 року судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 01.06.2020 об 11:00 год.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи на підставі повідомлений належним чином ухвалою суду від 12.05.2020 року. Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом строк не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID - 19" від 11.03.2020 №211 з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 25 березня 2020 № 239, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 22 квітня 2020 № 291, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та продовжено карантин до 11 травня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 04 травня 2020 № 343, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зокрема уряд продовжив карантин до 22 травня 2020 року на усій території України та послабив деякі карантинні обмеження.

Постановою Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 року "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061). Установлено, що: у регіонах, в яких встановлено карантин, застосовуються протиепідемічні заходи, що визначаються цією постановою, а також заходи, що додатково встановлені органами державної влади та органами місцевого самоврядування в межах компетенції; заходи, запроваджені актами законодавства в процесі реалізації карантину на період, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211, продовжують діяти на період, встановлений цією постановою; Головним державним санітарним лікарем України розробляються та затверджуються протиепідемічні заходи, які визначають особливості провадження діяльності суб'єктами господарювання на період карантину.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Статтею 50 Конституції України закріплено право кожного громадянина України на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Здійснення правосуддя суддями у відкритих судових засіданнях з безпосередньою участю сторін процесу в умовах оголошення Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, створює загрозу для життя та здоров'я суддів і учасників судових засідань.

Водночас згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено статтею 55 Конституції України та розвинуто статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року як право на справедливий суд. Статтею 64 Конституції передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану.

Рішенням Ради суддів України від 17 березня 2020 року затверджено рекомендації щодо особливого режиму роботи судів на період карантину, відповідно до яких на період з 16 березня до 3 квітня судам рекомендовано запровадити заходи, спрямовані на зменшення негативних наслідків, викликаних спалахом вірусної інфекції "COVID-19", зокрема: роз`яснення громадянам щодо можливості відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції; обмеження допуску у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань; зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня; за можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, у порядку письмового провадження; надання учасниками справи необхідних документів (позовних заяв, заяв, скарг, відзивів, пояснень, клопотань тощо) до суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку; утримання від відвідування приміщень суду, особливо за наявності захворювання.

З огляду на викладене, право на справедливий суд не може бути обмежене, проте при встановленні справедливого балансу між правом особи на безпечне для життя і здоров'я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов'язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.

Аналогічної позиції дотримується і Вища рада правосуддя в публічному зверненні до Президента України та Верховної Ради України щодо забезпечення доступу громадян до правосуддя в умовах карантину від 26 березня 2020 року.

При цьому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX (який набрав чинності 02.04.2020) розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України було доповнено частиною 4 такого змісту:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Враховуючи, тривалість знаходження справи в провадженні господарського суду, послаблення протиепідемічних заходів, а також те, що відповідач повідомлявся за юридичною адресою про час та місце розгляду справи, однак останнім ухвал господарського суду не отримано, жодних заяв або клопотань, в тому числі щодо неможливості захисту своїх прав та законних інтересів в умовах карантину, на розгляд суду не подано, з метою забезпечення права сторін на справедливий суд упродовж розумного строку, яке гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає відсутніми підстави для подальшого відкладення розгляду цієї справи.

Присутній в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та уточненнях до позовної заяви, просить суд позов задовольнити.

Cудом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

03.12.2007 року між Миколаївською міською радою (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Диприс Груп" (орендар, відповідач) укладено договір оренди землі №5339 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Миколаївська міська рада на підставі рішення від 09.11.07 за № 17/44 передає, а ТОВ "Диприс Груп" приймає в оренду земельну ділянку для закінчення будівництва багатоповерхового житлового будинку по вул. Квітневій, поблизу будинку № 53 /Ленінський район/ (а.с. 13-14).

Відповідно до п. 2.1 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4359 кв.м, без права передачі її в суборенду.

Відповідно до п. 2.2 Договору земельна ділянка передається в оренду без будинків, будівель, споруд та інших об'єктів.

Відповідно до п. 2.3 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом з технічної забудови про нормативну грошову оцінку від 30.11.07 № 675, на час укладання цього договору становила 312148 грн. 00 коп. (з урахуванням коефіцієнта щорічної індексації 1,035).

Відповідно до п. 2.4 Договору земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, шо можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Відповідно до п. 3.1 Договору Договір діє до 03.03.09. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору звернутись письмово до орендодавця з проханням, щодо продовження строку дії договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі.

Відповідно до п. 4.2 Договору річна орендна плата за земельну ділянку (4359 кв.м) встановлюється у розмірі 1,2% від її нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п. 5.1 Договору земельна ділянка передається в оренду для закінчення будівництва багатоповерхового житлового будинку.

Відповідно до п. 6.1 Договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення за актом приймання-передачі об'єкта оренди в день державної реєстрації цього договору.

Відповідно до п. 7.1 Договору у разі закінчення терміну оренди, припинення або розірвання договору оренди, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, в якому він одержав її в оренду.

Відповідно до п. 9.4 Договору орендар зобов'язаний зокрема не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку договору оренди, звернутися до міської ради з проханням про продовження строку оренди або про подальший намір її використання, при цьому орендна плата за землю вноситься по день фактичного використання земельної ділянки або до укладення нового договору оренди землі.

Відповідно до п. 12.6 Договору після закінчення строку, на який було укладено цей Договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі поновлення Договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Відповідно до п. 14.1 Договору цей Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір зареєстрований у Миколаївській регіональній філії ДП "Центр ДЗК", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.12.2007 року за №040700100661.

Договір зареєстрований в книзі записів договорів оренди 11.12.2007 року за №5339.

11.12.2007 року сторонами підписано акт приймання-передачі земельної ділянки (а.с. 17).

18.06.2009 року сторонами підписано договір про зміни до Договору (а.с. 21), відповідно до п. 1 якого Миколаївська міська рада на підставі рішення від 25.03.09 за № 33/43 продовжує ТОВ "Диприс Груп" термін оренди земельної ділянки, яка була надана рішенням міської ради від 09.11.07 за № 17/44, для закінчення будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Квітневій, поблизу будинку № 53 /Ленінський район/, у зв'язку з чим пункт 3.1 розділу 3 договору оренди землі доповнено: "Договір діє протягом 2 (двох) років з 03.03.09. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору письмово звернутися до орендодавця з клопотанням про продовження строку оренди. Підставою для поновлення договору буде відповідне рішення орендодавця."

Договір про зміни від 18.06.2009 року зареєстрований у Миколаївській регіональній філії ДП "Центр ДЗК", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.06.2009 року за №040900100572.

20.07.2012 року сторонами підписано договір про зміни №259-11 до Договору (а.с. 22), відповідно до якого:

- Миколаївська міська рада на підставі рішення від 09.06.11 за №6/24 продовжує ТОВ "Диприс Груп" термін оренди земельної ділянки для закінчення будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Квітневій, поблизу будинку № 53 /Ленінський район/, у зв'язку з чим пункт 3.1 розділу 3 договору оренди землі доповнено: "Термін оренди продовжений на 2 (два) роки до 03.03.13. Орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на подовження строку дії договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку дії договору письмово звернутися до орендодавця з клопотанням про подовження строку оренди. Підставою для подовження строку дії договору (поновлення договору) буде відповідне рішення Орендодавця.";

- пункт 4.2 розділу 4 договору оренди доповнено:

"В 10-ти денний термін після введення об'єкта в експлуатацію надати в управління земельних ресурсів міської ради та державної податкової інспекції за місцем обліку свідоцтво про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил для перерахунку розміру орендної плати у зв'язку зі зміною функціонального використання та грошової оцінки земельної ділянки";

- пункт 4.6 розділу 4 договору оренди викладено в наступній редакції:

"4.6. Умови цього Договору про розмір орендної плати (3%) переглядаються на вимогу однієї із сторін у разі внесення чинним законодавством змін до мінімального або максимального розміру річної орендної плати тощо шляхом внесення змін у вигляді додаткової угоди (договору про зміни), що буде невід'ємною частиною цього Договору.

У разі не закінчення будівництва до закінчення строку дії договору оренди землі при поновленні (подовженні) договору розмір орендної плати за землю може бути збільшено відповідно до вимог чинного законодавства";

- розділ 6 договору оренди землі доповнено пунктом 6.3. наступного змісту: "Право на оренду не може бути відчужено орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу";

- у пунктах 9.4 та 12.6 договору замість слів "ніж за 3 місяці" читати "ніж за 6 місяців".

Договір про зміни №259-11 від 20.07.2012 року зареєстрований в Управлінні Держкомзему у місті Миколаєві, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.07.2012 року за №481010004001094.

Договір про зміни №259-11 від 20.07.2012 року зареєстрований в книзі записів договорів оренди землі 20.07.2012 року за №259-11.

Рішенням Миколаївської міської ради №30/40 від 28.08.2013 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Диприс груп" продовжено на 2 роки оренду земельної ділянки площею 4359 кв.м (кадастровий номер 4810136900:04:091:0002), яка надана рішенням міської ради від 09.06.2011 №6/24, залишивши її в землях для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (за функціональним призначенням - в землях поточного будівництва), для закінчення будівництва багатоповерхового житлового будинку поблизу будинку №53 по вул. Квітневій. Зобов'язано землекористувачів зокрема укласти угоду до договору оренди земельних ділянок, невиконання цього підпункту тягне за собою втрату права надання земельної ділянки (а.с. 27-28).

Позивач листом від 11.10.2013 року №2232/02.02.01-22/11/03/13 (а.с. 23) звернувся до відповідача та зазначив, що рішенням Миколаївської міської ради від 28.08.13 № 30/40 ТОВ "Диприс Груп" продовжено на 2 роки оренду земельної ділянки площею 4359 кв. м по вул. Квітневій, поблизу будинку №53 для закінчення будівництва багатоповерхового житлового будинку. Згідно із вищезазначеним рішенням відповідач зобов'язаний укласти договір оренди землі. Для цього відповідачу необхідно терміново звернутися до управління земельних ресурсів міської ради (к.506, приймальні дні: вівторок з 13.00 до 17.00, четвер з 9.00 до 17.00). При собі необхідно мати наступні документи: копію витягу з рішення міської ради №30/40 від 28.08.13; технічну документацію із землеустрою; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який необхідно отримати в управлінні Держземагентства за адресою: пр. Миру, 34, 9 поверх (при собі мати документи, які наведені у п. 1 та п. 2 цього листа).

У зазначеному листі позивач також звертає увагу відповідача на те, що останній користується земельною ділянкою без наявності правовстановлюючого документа на землю, тим самим порушуючи чинне законодавство, просить прискорити укладення договору оренди землі.

Листом від 11.02.2014 року №314/02.02.01-22/11/14/14 Виконавчий комітет Миколаївської міської ради повторно звернувся до відповідача та наполягав на терміновому укладенні договору оренди. Вказаний лист повернуто поштовою установою на адресу відправника з поміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 24).

Листом від 28.10.2014 року №314/02.02.01-22/11/14/14 Виконавчий комітет Миколаївської міської ради повідомив відповідачу про наявність станом на 01.11.2014 року заборгованості за оренду землі в сумі 20367,02 грн., а також про необхідність здійснювати щомісячну плату за оренду землі у розмірі 1838,06 грн. та невідкладно вжити заходи щодо укладення договору на подовження строку оренди земельної ділянки. Вказаний лист повернуто поштовою установою на адресу відправника з поміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 25).

Листом від 14.04.2015 року №936/02.02.01-22/11/14/15 позивач повідомив відповідачу про наявність станом на 01.01.2015 року заборгованості за оренду землі в сумі 24042,81 грн., а також про необхідність здійснювати щомісячну плату за оренду землі починаючи з 01.01.2015 року у розмірі 2295,63 грн. та невідкладно вжити заходи щодо укладення договору на подовження строку оренди земельної ділянки. Вказаний лист отримано відповідачем 18.04.2015 року (а.с. 26).

26.04.2019 року Адміністрацією Інгульського району Миколаївської міської ради за участю представників департаменту житлово-комунального господарства ММР, управління містобудування та архітектури ММР, управління державного архітектурно-будівельного контролю ММР проведено комісійне обстеження земельної ділянки площею 4359 кв.м по вул. Квітневій поблизу будинку №53 в Ленінському районі міста Миколаєва.

За результатами обстеження складено акт, зроблено фотофіксацію (а.с. 33-36).

За результатами обстеження встановлено, що земельна ділянка розташована по вул. Квітневій поблизу буд.52 ріг вул. Листопадової, огороджена, доступу всередину немає. Через паркан, з обмеженим оглядом, вдалося побачити свайне поле з елементами стрічкового фундаменту, будівельний вагончик, навіс, вся територія у бур'янах і порослі.

Листом від 19.08.2019 року №1144/04.01-18 Адміністрація Інгульського району Миколаївської міської ради звернулась до міського голови з клопотанням надати доручення юридичному відділу департаменту підготувати позов до суду про звільнення вищезазначеної земельної ділянки.

Управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради листом від 02.09.2019 року №02-03/3013 повідомило, що документи щодо подовження договору оренду землі ТОВ "Диприс Груп" по вул. Квітневій, поблизу будинку № 53 до управління земельних ресурсів не надходили. В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ТОВ "Диприс Груп" відсутні будь-які записи (а.с. 29).

Згідно інформаційної довідки №183180166 від 02.10.2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта - ТОВ "Диприс Груп" код ЄДРПОУ 35403175 (а.с. 31) у вказаних реєстрах відомості щодо зазначеної юридичної особи відсутні.

Комунальне підприємство Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації листом від 03.10.2019 року №2641 повідомило, що відповідно до паперових носіїв інвентаризаційної справи за адресою: м. Миколаїв, вул. Квітнева, побл. буд. №53 (вул. Квітнева ріг вул. Листопадової) згідно даних останньої технічної інвентаризації від 26.09.2007 року знаходиться незавершене будівництво житлового будинку (4 відсотки готовності) - право власності не зареєстровано. До архівної справи приєднано та прийнято до відома рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.10.2007 року у справі № 17/795/07 за яким визнано право власності за ТОВ "Диприс Груп" на об'єкт незавершеного будівництва - частину нульового циклу трьохсекційного житлового будинку, яке розташоване за адресою забудови: м. Миколаїв, вул. Квітнева, поблизу будинку №53 на земельній ділянці площею 4359 кв.м.

Предметом спору у даній справі є вимога про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Диприс Груп" (код ЄДРПОУ 35403175) повернути Миколаївській міській раді земельну ділянку площею 4359 кв.м., з кадастровим номером 4810136900:04:091:0002, розташовану по вул. Квітневій поблизу будинку №53 в м. Миколаєві, у придатному для подальшого використання стані, шляхом демонтажу об'єкта незавершеного будівництва житлового будинку (4 відсотки готовності).

Згідно ст. 13 Конституції України визначено, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтями 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що після строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

На сьогоднішній день Товариство з обмеженою відповідальністю "Диприс Груп" не уклало з Миколаївською міською радою договір оренди земельної ділянки по вул. Квітневій поблизу будинку №53. Тобто, відповідач без жодних правових підстав, з 2013 року безоплатно займає земельну ділянку територіальної громади міста Миколаєва площею 4359 кв.м.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

У разі припинення або розірвання договору оренди землі, відповідно до частини 1 статті 34 вказаного Закону, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Аналогічні умови припинення строку дії договору та повернення земельної ділянки передбачені договором оренди землі від 03.12.2007 № 5339.

Так, відповідно до п. 7.1 договору оренди від 03.12.2007 № 5339 орендар зобов'язався у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, в якому він одержав її в оренду.

Цим же пунктом договору передбачено, що орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.

Всупереч вищезазначеного пункту договору оренди землі, після припинення дії договору відповідач спірну земельну ділянку Миколаївській міській раді не повернув.

Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" поняття "самовільне зайняття земельних ділянок" визначено як будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Отже, на сьогоднішній день відповідач фактично самовільно використовує земельну ділянку по вул. Квітневій поблизу будинку №53 в м. Миколаєві, не сплачує орендну плату за землю, чим завдає відповідні збитки територіальній громаді у зв'язку з недоотриманням орендної плати.

Згідно зі статтею 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

В постанові Верховного Суду України від 17.02.2016 у справі № 3-1160г15 була викладена правова позиція про те, що використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів позбавляє міську раду, як власника землі, права отримувати дохід у розмірі орендної плати (неодержаний дохід).

Крім того, відповідачем завдано шкоду правам Миколаївської міської ради внаслідок невиконання орендарем обов'язків за договором оренди землі, яка полягає, зокрема, в не задоволенні суспільного інтересу, який мав орендодавець при наданні землі в оренду з метою здійснення будівництва конкретно визначеного об'єкту нерухомого майна, оскільки не виконання зобов'язання з будівництва не забезпечує потребу ефективного використання земельної ділянки, яка надавалася саме для цього.

Згідно аналізу приписів статей 1, 33, 34 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Зазначеними вище статтями передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку, а відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Миколаївська міська рада неодноразово листами від 11.10.2013 № 2232/02.02.01-22/11/0313, від 11.02.2014 № 22/11/14/14, від 28.10.2014 № 314/02.02.01-22/11/14/14, від 14.04.2015 № 936/02.02.01-22/11/14/15 зверталась до керівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Диприс Груп" з питанням необхідності термінового укладання договору оренди земельної ділянки площею 4539 кв.м. по вул. Квітневій, поблизу будинку № 53 на підставі рішення міської ради від 28.08.2013 № 30/40.

Згідно ч. 2-3 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.

Як зазначено вище, згідно довідки комунального підприємства Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації від 03.10.2019 № 2641: "Відповідно до паперових носіїв інвентаризаційної справи за адресою: м. Миколаїв вул. Квітнева поблизу будинку № 53 згідно з даних останньої технічної інвентаризації від 26.09.2007 року знаходиться незавершене будівництво житлового будинку (4 відсотки готовності) - право власності не зареєстроване".

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування й розпорядження своїм майном.

Згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до положень статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Враховуючи вищевикладені норми законодавства та той факт, що договір оренди землі від 11.12.2007 № 5339 припинив свою дію, а відповідач продовжує використовувати спірну земельну ділянку по вул. Квітневій поблизу будинку №53 в м. Миколаєві, власником якої є Миколаївська міська рада, без належних правових підстав, позовні вимоги про зобов'язання відповідача повернути міський громаді зазначену земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан, є обгрунтованими.

Судовий збір у сумі 20922,07 грн, відповідно до ст. 129 ГПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 73, 74, 77, 79, 86, 129, 201, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Диприс Груп" (юридична адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Радянська, 9, кв. 62; код ЄДРПОУ 35403175) повернути Миколаївській міській раді (юридична адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20; код ЄДРПОУ 26565573) земельну ділянку площею 4359 кв.м., з кадастровим номером 4810136900:04:091:0002, розташовану по вул. Квітневій поблизу будинку №53 в м. Миколаєві, у придатному для подальшого використання стані, шляхом демонтажу об'єкта незавершеного будівництва житлового будинку (4 відсотки готовності).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Диприс Груп" (юридична адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Радянська, 9, кв. 62; код ЄДРПОУ 35403175) на користь Миколаївської міської ради (код ЄДРПОУ 26565573) через виконавчий комітет Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 04056612, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, рахунок №UА448201720344260001000027733, код отримувача 04056612) судовий збір у сумі 20922,07 грн.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

5. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач : Миколаївська міська рада (юридична адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20; код ЄДРПОУ 26565573),

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Диприс Груп" (юридична адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Радянська, 9, кв. 62; код ЄДРПОУ 35403175).

Повний текст рішення складено і підписано 10.06.2020.

Суддя В.О. Ржепецький