Рішення

від 02.06.2020 по справі 916/332/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" червня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/332/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Арзуманян В. А.

розглянувши справу №916/332/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "С КАРД СЕРВІС" (01014, м. Київ, бульвар Дружби Народів, б. 35, код ЄДРОПУ 38605252)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "РОДОС-15" (65037, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, проспект Свободи, б. 6, код ЄДРПОУ 39565546)

про стягнення заборгованості в сумі 17 997,83грн.

Представники сторін:

від позивача - Балабанова К.Ю., довіреність № 7/24-01-2020, дата видачі : 24.01.20;

від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "С КАРД СЕРВІС" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОДОС-15" про стягнення заборгованості в сумі 17 997,83грн.

Ухвалою від 17.02.2020р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "С КАРД СЕРВІС" про стягнення 17 997,83грн. було залишено без руху для усунення недоліків позовної заяви.

03.03.2020р. до господарського суду надійшла заява (вх. №5692/20) від Товариства з обмеженою відповідальністю "С КАРД СЕРВІС" про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.03.2020р. провадження по справі №916/332/20 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

23.02.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "РОДОС-15" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "С КАРД СЕРВІС" (Продавець) був укладений договір поставки товарів з використанням пластикових смарт-карток №СКО-252, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця Товари через мережу АЗС, з операторами яких укладені відповідні угоди, з використанням пластикових смарт-карт, а покупець зобов`язується приймати у власність Товари та повністю оплачувати їх вартість (ціну), в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі.

Договір вступає в дію з моменту його підписання Сторонами та є чинним до 31 грудня 2016 року, а в частині розрахунків - до їх повного завершення. У разі, якщо за 2 (два) тижні до закінчення строку дії цього Договору жодна із Сторін письмово не заявить про своє бажання щодо припинення Договору, цей Договір вважається автоматично продовженим на наступних календарний рік на таких самих умовах. Правило автопролонгації може бути застосовано неодноразово (п.6.1 договору). За посиланнями позивача відповідної заяви до нього від відповідача не надходило, а тому договір є автоматично продовженим.

Відповідно до пункту 2.2. договору, продавець поставляє (передає у власність) покупцю Товари на таких умовах: EXW - адреса АЗС, відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів INCOTERMS в редакції 2010 року. Сторони погоджують, що при застосуванні вказаного базису поставки (EXW) завантаження Товару (заливання в автотранспорт) здійснюється силами покупця.

Право власності на Товар переходить від продавця до покупця в момент його передачі, підтвердженням чому виступають дані Процесінгового центру продавця, або видаткові документи, або чеки терміналів разом з чеками касових апаратів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання Товарів на АЗС (п.2.5 договору).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що загальна ціна (вартість) цього Договору визначається кількістю поставленого та/або оплаченого Товару покупцем протягом всього строку дії Договору, Ціна (вартість) Товарів, які відпускатимуться (передаватимуться) продавцем покупцеві в рамках та на підставі цього Договору і яка підлягає оплаті покупцем, визначається продавцем у видаткових накладних /актах приймання-передачі/актах виконаних робіт на поставлені (передані у власність) покупцеві Товари й підлягає обов`язковій оплаті покупцем.

Згідно п.3.2 договору, ціна на Товари за цим Договором формується на момент його відпуску по смарт-карті покупця й дорівнює ціні, що встановлена на дату відпуску, шляхом безготівкового розрахунку на відповідну марку Товару на АЗС, що входить в систему безготівкових розрахунків.

Ціна Товарів є динамічною та може змінюватись (визначатись та коригуватись) продавцем, залежно від зміни цін на ринку Товарів, індексу інфляції, зміни курсу української гривні стосовно курсів іноземних валют, збільшення розміру податків, зборів, інших обов`язкових платежів тощо (п.3.3 договору).

Відповідно до п.3.4 договору, розрахунки за поставлені (передані у власність) Товари здійснюються покупцем в українській валюті - гривні, з урахуванням умов цього Договору (Розділ 5 Розрахунки за договором ).

Пунктом 5.1 договору перебачено, що сплата вартості Товарів за Стандартною схемою відпуску Товарів здійснюється на умовах 100% попередньої оплати (тобто до моменту фактичного отримання Товару), шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця, зазначений в реквізитах цього Договору або шляхом внесення готівкових коштів до каси продавця на підставі наданого останнім рахунку на оплату. /Рахунок на оплату оплачується до моменту фактичного отримання Товару).

Сплата вартості Товарів за Лімітною схемою відпуску Товарів (у випадках обумовлених у п.п. 9.3; 9,4. Договору) здійснюється на підставі наданих продавцем рахунків на оплату Товарів в строк не пізніше 1 (одного) календарного дня з дати виставлення рахунку покупцеві (відповідно до п. 9.5. Договору) та/або досягнення залишку суми на особовому рахунку, визначеному у п.п. 9.3; 9.4 цього Договору. Остаточний розрахунок на Товари, відпуск яких відбувся протягом розрахункового періоду на умовах цього договору здійснюється по факту надання видаткової накладної на поставлений Товар протягом 2-х днів з моменту отримання такої накладної, за допомогою факсимільного зв`язку з подальшим наданням оригіналу (п.5.2 договору).

В разі, якщо залишок суми на особовому рахунку досягає 0 гри. (нуль гривень), (далі - Залишок 1), продавець інформує покупця про стан особового рахунку шляхом надання покупцеві даної Інформації на сайті: http://www.socar.ua, або шляхом надання рахунку на сплату вартості Товарів, що були фактично отримані або можуть бути отриманими до моменту формування рахунку. Рахунок надається покупцеві у відповідності до умов цього Договору (п.9.3 договору).

Пунктом 9.4 договору встановлено, що в разі, якщо залишок суми на особовому рахунку досягає 0 гри. (нуль гривень) (далі - Залишок 2), продавець має право блокувати (тимчасово припиняє відпуск Товарів) смарт-картки до моменту сплати покупцем вартості Товарів, що було фактично отримане покупцем (або довіреною особою) смарт-картки станом на поточну дату та сплату штрафних санкцій, а покупець зобов`язаний припинити отримання Товарів за смарт-картами.

Позивач вказує, що свої зобов`язання за договором №СКО-252 від 23.02.2016р. щодо поставки товару виклинав належним чином, що підтверджється Актом прийому-передачі товару №СККВ-00009539 від 31.05.2019р. та Актом прийому передачі товару №СККВ-00011626 від 30.06.2019р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Проте, відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару здійснив не належним чином та не в повному обсязі, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованості в сумі 13 853,58грн.

Крім того позивач зазначає, що факт наявності заборгованості підтверджується підписаним між сторонами Актом звірки взаєморозрахунків від 30.06.2019р.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки товарів з використанням пластикових смарт-карток №СКО-252 від 23.02.2016р. стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "С КАРД СЕРВІС" до суду з відповідним позовом для захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

З матеріалів справи вбачається, що 23.02.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "РОДОС-15" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "С КАРД СЕРВІС" (Продавець) був укладений договір поставки товарів з використанням пластикових смарт-карток №СКО-252, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця Товари через мережу АЗС, з операторами яких укладені відповідні угоди, з використанням пластикових смарт-карт, а покупець зобов`язується приймати у власність Товари та повністю оплачувати їх вартість (ціну), в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сплата вартості Товарів за Лімітною схемою відпуску Товарів (у випадках обумовлених у п.п. 9.3; 9,4. Договору) здійснюється на підставі наданих продавцем рахунків на оплату Товарів в строк не пізніше 1 (одного) календарного дня з дати виставлення рахунку покупцеві (відповідно до п. 9.5. Договору) та/або досягнення залишку суми на особовому рахунку, визначеному у п.п. 9.3; 9.4 цього Договору (п.5.2 договору).

Судом встановлено, що позивачем зобов`язання за договором №СКО-252 від 23.02.2016р. щодо поставки товару були викликані належним чином, що підтверджується Актом прийому-передачі товару №СККВ-00009539 від 31.05.2019р. та Актом прийому передачі товару №СККВ-00011626 від 30.06.2019р.

Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч. 1, ст. 692 Цивільного Кодексу України)

В той же час, судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару здійсним не належним чином та не в повному обсязі, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованості в сумі 13 853,58грн. При цьому, відповідачем встановлені судом обставини належним чином не спростовані.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вартості отриманого та неоплаченого товару в сумі 13 853,58грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх грошових зобов`язань перед позивачем за договором поставки №СКО-252 від 23.04.2016р., що зумовило нарахування останнім пені в сумі 2 471,04грн. та штрафу 10% в сумі 1 385,35грн.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

Отже, чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Згідно до п. 11.2 Договору за затримку сплати на користь Сторони, за її вимогою, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, за кожен день прострочення виконання (тобто за кожний день неперерахування цієї суми), а в випадку непогашення грошової заборгованості протягом більш ніж на 5 (п`ять) календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, винна Сторона зобов`язана додатково (окрім пені) сплатити на користь і на вимогу протилежної сторони штраф у розмірі 10% (десяти відсотків) від вартості неоплачених/несвоєчасно оплачених Товарів.

Розглянувши здійснений позивачем розрахунки пені та штрафу, господарський суд відзначає їх правильність та обґрунтованість, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "С КАРД СЕРВІС" в частині стягнення з відповідача пені в сумі 2 471,04грн. та штрафу 10% в розмірі 1 385,35грн. за порушення грошових зобов`язань за договором поставки №СКО-252 від 23.04.2016р.підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові... Тієї ж позиції дотримується ВСУ у постановах від 04.07.2011 по справі №13/210/10, від 12.09.2011р. по справі № 6/433-42/183 та ВГСУ у постанові від 16.03.2011 по справі № 11/109.

Позивачем було нараховано три відсотки річних в розмірі 233,36грн. та інфляційні витрати в сумі 54,50грн. Розглянувши надані позивачем уточнені розрахунки трьох відсотків річних за прострочення виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов`язань та інфляційних витрат, суд доходить висновку, що вказані розрахунки було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РОДОС-15" трьох відсотків річних в сумі 233,36грн. та інфляційні витрати в сумі 54,50грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "С КАРД СЕРВІС" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "С КАРД СЕРВІС" (01014, м. Київ, бульвар Дружби Народів, б. 35, код ЄДРОПУ 38605252) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "РОДОС-15" (65037, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, проспект Свободи, б. 6, код ЄДРПОУ 39565546) - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РОДОС-15" (65037, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, проспект Свободи, б. 6, код ЄДРПОУ 39565546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С КАРД СЕРВІС" (01014, м. Київ, бульвар Дружби Народів, б. 35, код ЄДРОПУ 38605252)основний борг в сумі 13 853 (тринадцять тисяч вісімсот п`ятдесят три)грн. 58 коп., пеню в сумі 2 471 (дві тисячі чотириста сімдесят одна)грн. 04коп., інфляційні витрати в розмірі 54 (п`ятдесят чотири)грн. 50коп., 3% річних в сумі 233 (двісті тридцять три)грн. 36коп., штраф 10% в розмірі 1 385 (одна тисяча триста вісімдесят п`ять)грн. 35коп. та судовий збір в сумі 2 102 (дві тисячі сто дві)грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п.4 розділу Х ,,Прикінцеві положення" чинного ГПК України строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на час дії карантину, введеного для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повний текст складено 09 червня 2020 р.

Суддя К.Ф. Погребна