Рішення

від 01.06.2020 по справі 916/3831/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3831/19

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача - Черненко М.О.,

від відповідача - Верчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Споживчого товариства "Гермес Кооп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМУ7" про стягнення 49642,46 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Споживче товариство "Гермес Кооп" звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМУ7" про стягнення 49642,46 грн. заборгованості з орендної плати з урахуванням штрафних санкцій, посилаючись на наступне.

01.03.2019 р. між Споживчим товариством "Гермес Кооп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СМУ7" було укладено договір оренди об`єкта нерухомості № 52, згідно якого ТОВ "СМУ7" було прийнято у тимчасове платне користування (оренду) нежитлове приміщення: каб. № 109, площею 18,7 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул . Фонтанська дорога, 11, строком до 31.12.2019 р. включно.

Відповідно до п. 4.2. вказаного договору термін дії договору становить з 01.03.2019 р. по 31.12.2019 р. включно.

Так, позивач вказує, що фактичне передання зазначеного офісного приміщення в користування відповідачу підтверджує акт приймання-передачі від 01.03.2019 р., який підписано сторонами договору та відповідно до якого приміщення вважається переданим 01.03.2019 р.

Як зазначає позивач, об`єкт оренди закріплено за СТ "Гермес Кооп" на підставі договору про закріплення майна на праві господарського відання, укладеного між Одеською облспоживспілкою та СТ "Гермес Кооп" від 27.01.2016 р.

Згідно п. 2.4. договору про закріплення майна, що перебуває у власності Одеської обласної спілки споживчих товариств "Облспоживспілка? на праві господарського відання - СТ "Гермес Кооп" має право здавати передане в господарське відання майно в оренду.

При цьому позивач зауважує, що вказане право позивача підтверджується також постановою правління Одеської облспоживспілки № 2 від 26.01.2016р. "Про передачу частини адміністративної будівлі Облспоживспілки у господарське відання? та п. 7 якої СТ "Гермес Кооп" надано право здавати закріплене нерухоме майно в оренду.

Крім того, позивач вказує, що вказаний договір про закріплення майна на праві господарського відання на виконання ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно? було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою від 05.02.2016 р.

Відтак, позивач стверджує, що СТ "Гермес Кооп" є належним орендодавцем за договором оренди об`єкта нерухомості № 52 від 01.03.2019 р.

Пунктом 5.1. вказаного договору оренди визначено, що орендна плата за користування об`єктом оренди становить: березень 2019 р. - 5236,00 грн. з урахуванням єдиного податку; квітень 2019 р. - 7820,00 грн. з урахуванням єдиного податку; травень 2019 р. - 7820,00 грн. з урахуванням єдиного податку; червень 2019 р. - 7820,00 грн. з урахуванням єдиного податку.

Як вказує позивач, починаючи з липня 2019 року орендна плата за користування одним квадратним метром об`єкта оренди становить 287,00 грн. щомісячно з урахуванням єдиного податку, а тому загальний розмір місячної орендної плати за користування об`єктом оренди з липня 2019 року становить 5366,90 грн. з щомісячним перерахунком орендної плати на індекс інфляції за даними Держкомстату України.

Згідно п. 5.2. договору оренди визначено, що орендна плата сплачується орендарем на рахунок орендодавця в повному обсязі до 5-го числа кожного місяця, в якому здійснюється користування об`єктом оренди.

Відповідно до п. 5.3. договору оренди визначено, що крім орендної плати, орендар на підставі показників лічильників та після отримання рахунків орендарем від орендодавця відшкодовує вартість: а) усіх комунальних послуг (водо-, енерго-, теплопостачання тощо), б) та додатково вартість втрат електроенергії у розмірі 4% в ділянці електричної мережі, таким чином обсяг спожитої електричної енергії визначається шляхом збільшення обсягів електричної енергії, визначених відповідно до показників лічильників.

При цьому позивач зазначає, що згідно бухгалтерської довідки № 30 від 04.12.2019 р. про заборгованість з орендної плати за ТОВ "СМУ7? станом на 04.12.2019 р. рахується заборгованість з оплати орендної плати в сумі 41072,24 грн., яка складається з заборгованості по місяцях: березень 2019 р. - 5236,00 грн. заборгованості з орендної плати; березень 2019 р. - 500,55 грн. заборгованості з витрат на комунальні послуги; квітень 2019 р. - 7820,00 грн. заборгованості з орендної плати; травень 2019 р. - 7820,00 грн. заборгованості з орендної плати; червень 2019 р. - 7820,00 грн. заборгованості з орендної плати; липень 2019 р. - 5366,90 грн. - заборгованості з орендної плати; липень 2019 р. - 211,70 грн. індексація за липень; серпень 2019 р. - 5366,90 грн. - заборгованості з орендної плати; серпень 2019 р. - 93,72 грн. індексація за липень; вересень 2019 р. - 715,59 грн. заборгованості з орендної плати; вересень 2019 р. - 120,88 грн. індексація за вересень.

Наразі позивач зауважує, що відповідач з березня місяця 2019 р. постійно та систематично порушував умови договору, а саме не сплачував передбачені договором платежі вчасно, про що свідчить бухгалтерська довідка № 30 згідно договору оренди об`єкта нерухомості № 52 від 01.03.2019 р.

Водночас, як вказує позивач, листом № 02-59 від 04.09.2019 р. СТ "Гермес Кооп" було відправлено повідомлення до ТОВ "СМУ7? про погашення заборгованості та про відмову від договору оренди об`єкта нерухомості № 52 від 01.03.2019 р.

Так, позивач вказує, що внаслідок невиконання ТОВ "СМУ7? зобов`язань за договором оренди об`єкта нерухомості № 52 від 03.09.2019 р. по оплаті орендної плати СТ "Гермес Кооп" понесло збитки, у зв`язку з цим не мало бажання продовжувати подальші орендні відносини між СТ "Гермес Кооп" та ТОВ "СМУ7? та на підставі ст. 782 ЦК України відмовилось від договору оренди об`єкта нерухомості № 52 від 01.03.2019 р., укладеного з ТОВ "СМУ7?. При цьому позивач додає, що в повідомленні про відмову від договору оренди були зазначені відповідні вимоги: щодо сплати загальної суми заборгованості та визначено, що повернення приміщення орендодавцеві - СТ "СМУ7? необхідно здійснити за актом приймання - передачі об`єкта нерухомості з оренди 24.08.2018р.

Також позивач стверджує, що комісією СТ "Гермес Кооп" було прийнято рішення про відчинення приміщення № 109 на 2-му поверсі адміністративної будівлі Одеської облспоживспілки для повернення його орендодавцеві СТ "Гермес Кооп", яке було оформлено актом приймання - передачі об`єкта нерухомості з оренди від 04.09.2019 р.

Як зазначає позивач, об`єкт нерухомості (приміщення) кабінет № 109 на 2 поверсі в адміністративній будівлі Одеської облспоживспілки вважається поверненим з оренди 04 вересня 2019 року, про що свідчить акт приймання-передачі об`єкта нерухомості з оренди 04.09.2019 р. та повернення з оренди нежитлового приміщення від 04.09.2019 р., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 11, поверх 2, кабінет № 109, орендованого ТОВ "СМУ7?.

Поряд з цим позивач посилається на п. 8.2 вказаного договору оренди, за яким у випадку несвоєчасної сплати орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає сплаті, за кожен день прострочення та три відсотки річних з простроченої суми відповідно до ст. 625 ЦК України. Відтак, з урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу відповідача перед позивачем за договором, позивачем нараховано пеню за неналежне виконання відповідачем умов договору, що складає 7472,20 грн.

Крім того, оскільки відповідачем не виконані умови договору щодо оплати орендної плати, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховані відповідачу 3% річних від простроченої суми в розмірі 674,85 грн. та інфляційні втрати в розмірі 423,83 грн., що заявлені до стягнення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.01.2020 р. позов Споживчого товариства "Гермес Кооп" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3831/19 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 03.02.2020 р.

У судовому засіданні господарського суду 03 лютого 2020 року по справі № 916/3831/19 було протокольно оголошено перерву до 17 лютого 2020 року, про що під розписку повідомлено представників сторін.

17.02.2020 р. відповідачем подано до господарського суду відзив на позовну заяву (а.с. 119-120), відповідно до якого останній заперечує проти задоволення позовних вимог. Зокрема, в обґрунтування заперечення щодо відсутності підстав для задоволення позову відповідач, посилаючись на положення п.п. 3.1.2, 11.2 договору оренди об`єкту нерухомості № 52 від 01.03.2019 р. та положення Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", вказує, що позивач не надав жодного документу, який би підтверджував надання послуг зі своєї сторони, а також в порушення вимог договору позивач не надсилав відповідачу рахунки на сплату наданих послуг. При цьому відповідач додає, що позивач надав до суду доказ прийняття об`єкту оренди, а саме акт приймання - передачі об`єкта нерухомості в оренду від 01.03.2019 року, але це ніяким чином не може бути доказом надання послуг та/або прийняття наданих послуг. Аналогічна правова позиція, за ствердженням відповідача, викладена Верховним судом у постанові від 20.02.208 у справі № 925/1596/16, від 13 квітня 2018 року в рамках справи № 910/29775/15, від 10 квітня 2018 року в рамках справи № 910/5440/17, від 02.09.2014 у справі № 927/1215/13, від 20.11.2012 у справі № 12/75-2167-33/75-4/180. З вищевикладеного, на думку відповідача, вбачається, що спірний договір був укладений без реального настання правових наслідків, що в свою чергу вказує на недійсність договору.

Наразі відповідач зауважує, що з матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту приймання - передачі об`єкта нерухомості в оренду від 01.03.2019 р. орендодавець передав, а орендар прийняв кабінет № 212, площею 18,7 кв.м на 2-му поверсі будівлі Одеської облспоживспілки за адресою: вул. Фонтанська дорога, 11 в м. Одесі. Також, як вказує відповідач, зі змісту зазначеного акту вбачається, що орендар не отримав від орендодавця ключі від вхідних дверей до об`єкту оренди та електроні ключі пропуску. При цьому відповідач стверджує, що звертався до керівництва позивача з вимогою надати ключі від вхідних дверей до об`єкту оренди та електроні ключі пропуску, але його прохання було проігноровано, що, в свою чергу, позбавило відповідача правом користуватися об`єктом оренди, а саме кабінетом № 212, площею 18,7 кв.м. на 2-му поверсі будівлі Одеської облспоживспілки за адресою: вул. Фонтанська дорога, 11 в м. Одесі, через обставини, за які він не міг відповідати.

Щодо розрахунку заборгованості відповідач вважає, що враховуючи той факт, що зі сторони позивача не надано жодного доказу, який би підтверджував факт надання послуг, то розрахунок орендної плати за період 01.03.2019 р.- 04.09.2019 р. є необґрунтованим, що в свою чергу вказує на безпідставність нарахування штрафних санкцій, 3% річних та застосування втрат від інфляції. Наразі відповідач звертає увагу суду, що згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. При цьому, як вказує відповідач, позивач застосовує штрафну санкція у вигляді пені за весь період прострочення, що є більшим, ніж 6 місяців. Також відповідач додає, що позивачем невірно встановлено дату, з якої починається нарахування штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат, так як позивач починає відлік з 01.03.2019р., хоча зобов`язання зі сплати грошових коштів виникає лише 06.03.2019 р.

Стосовно заборгованості з витрат на комунальні послуги у розмірі 500,55 грн. відповідач зазначає, що позивачем не доведено правомірність нарахування відповідного платежу, так як відповідно до акту приймання - передачі об`єкта нерухомості в оренду від 01.03.2019 р. відсутній запис щодо електролічильника та його показань станом на 01.03.2019 р., а також позивач не надав обґрунтованого розрахунку, відповідно до якого би вбачалися показники спожитої електроенергії та докази, які би підтверджували відповідні нарахування. При цьому відповідач зазначає, що з зрозумілих підстав позивачем включено у розрахунок інфляційних втрат період липень 2019 року, серпень 2019 року, вересень 2019 року, адже за ці періоди згідно з бухгалтерською довідкою, яка є в матеріалах справи, вже була проведена зі сторони відповідача індексація. Крім того, на думку відповідача, позивачем невірно включено до суми боргу суму збитків від інфляції за період з 01.06.2019 р. - 04.12.2019 р., так як відповідно до розрахунку сума інфляційних втрат відображається у від`ємному значенні, а позивач застосовує його як позитивне значення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.02.2020 р. у справі № 916/3831/19 розгляд справи відкладено на 10 березня 2020 р. з огляду на неявку відповідача.

03.03.2020 р. позивачем подано до господарського суду відповідь на відзив (а.с. 131-134), в якому позивач наполягає на задоволенні позовних вимог та додатково вказує, що не погоджується із твердженнями відповідача стосовно того, що договір оренди укладено без реального настання правових наслідків, що в свою чергу нібито вказує на його недійсність, оскільки такі висновки суперечать чинному законодавству. Наразі із посиланнями на ч. 6 ст. 3, ч. 1 ст. 284, ч. 1 ст. 286 ГК України, ч. 5 ст. 762, ч. 1 ст. 765, ч.ч. 1, 2 ст. 795 ЦК України позивач вказує, що нарахування орендної плати починається з моменту складання та підписання сторонами відповідного акту про передачу наймачеві орендованого майна, а припиняється з моменту складання та підписання сторонами відповідного акту повернення наймачем майна; орендна плата підлягає сплаті щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Таким чином, як стверджує позивач, ненадання відповідачу рахунків на здійснення оплати орендної плати не є підставою для не здійснення її нарахування, оскільки таке нарахування здійснюється на підставі положень чинного законодавства та договору оренди, а не на підставі рахунків, зважаючи на що твердження відповідача про безпідставність здійснення розрахунків, а також нарахування штрафних санкцій не має під собою правового підґрунтя. Також позивач зазначає, що договором оренди не передбачено наслідків за несвоєчасне надання відповідних рахунків відповідачу, оскільки порядок здійснення оплати орендної плати детально визначений у самому договорі. До того ж, як вказує позивач, рахунок є лише документом, який складається для зручності здійснення оплати орендної плати орендарем і не є первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", на що, у свою чергу, посилається відповідач у відзиві на позов. Крім того, позивач зазначає, що частина рахунків, зокрема, і рахунок про відшкодуванню витрат на електроенергію та опалення, були надані особисто директору ТОВ "СМУ7" під підпис.

Водночас позивач додає, що пунктом 2.1 договору оренди встановлено, що об`єкт оренди передається орендарю після укладення договору та з початку терміну дії договору, вказаного у п. 4.2 цього договору, за актом-приймання-передачі, який є невід`ємною частиною договору. Так, позивач вказує, що на підтвердження факту передачі майна в оренду на підставі договору оренди позивачем надано до суду відповідний акт передачі майна в оренду. Окрему увагу суду позивач звертає на те, що відповідачем також підписано акт приймання-передачі орендованого майна з оренди, що у свою чергу, спростовує твердження відповідача про те, що він не мав можливості користуватися об`єктом оренди. Так, посилаючись на п. 5.2 договору оренди, позивач зазначає, що надані ним докази свідчать про те, що приміщення використовувалось відповідачем згідно цілей, визначених у договорі оренди, і було повернуто в порядку, визначеному чинним законодавством та самим договором оренди.

Стосовно тверджень відповідача про невикористання орендованого приміщення з огляду на те, що в акті приймання-передачі майна в оренду не вказано кількість ключів та електронних ключів пропуску, що вказує на неможливість використання відповідачем приміщення, позивач зазначає, що у 2016-2019 рр. спірне приміщення, що є предметом договору оренди, перебувало в оренді МП TOB "Коро" (ЄДРПОУ 19061636), засновником та директором якого виступав ОСОБА_1. Так, позивач вказує, що згідно акту приймання-передачі майна в оренду, складеного 01.01.2017 р., МП TOB "Коро" передано ключі від вхідних дверей та електронні ключі пропуску у кількості 2 шт. При цьому, п. 2.3 договору оренди об`єкта нерухомості № 28 від 12.12.2016 р. (терміном дії до 31.12.2017 р.) встановлено, що одночасно з передачею об`єкта оренди, орендарю за актом приймання-передачі передаються також ключі від вхідних дверей до об`єкту оренди та електронні ключі пропуску до адміністративної будівлі, де знаходиться об`єкт оренди, які орендар зобов`язується повернути орендодавцю у разі припинення цього договору з будь-яких підстав, крім випадку, коли цим орендарем договір після настання дати, вказаної у п. 4.2 договору, буде укладено на новий строк. Так, позивач стверджує, що, враховуючи, що МП TOB "Коро" користувалось приміщенням на праві оренди у 2018 р. та 2019 р., то ключі від приміщення ним після укладення кожного нового договору не повертались. Водночас, як зазначає позивач, 28.02.2019 р. між МП TOB "Коро" та СТ "Гермес Кооп" укладено додаткову угоду № 1 про дострокове припинення дії договору оренди об`єкта нерухомості № 16 від 10.12.2018 р., а згідно акту приймання-передачі об`єкта нерухомості з оренди, складеного 28.02.2019 р., ключі від орендованого приміщення орендар СТ "Гермес Кооп" не повернув, зважаючи на що ключі від приміщення залишились у громадянина ОСОБА_1 . Крім того, як вказує позивач, 07.02.2019 р. згідно даних ЄДРЮОФОП та ГФ створено ТОВ "СМУ7". Наразі позивач зауважує, що договір оренди, заборгованість за яким просить стягнути позивач, укладений із ТОВ "СМУ7" 01.03.2019 р. відносно того ж приміщення, що було орендоване МП ТОВ "Коро", а враховуючи, що засновником та директором зазначеного підприємства також виступив громадянин ОСОБА_1 , то ключі від вказаного приміщення йому не передавались у зв`язку з тим, що вони вже були у нього раніше, оскільки будучи керівником іншого підприємства під час повернення орендованого приміщення з оренди, ключі позивачу ним не повертались. За таких обставин, позивач вважає, що твердження відповідача про відсутність у нього ключів спростовується вище наведеними доказами.

Між тим розгляд справи у судовому засіданні 10.03.2020 р. не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Петрова В.С. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.03.2020 р. розгляд справи призначено в засіданні суду на 07 квітня 2020 р.

06.04.2020 р. від відповідача на електронну адресу господарського суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із запровадженням постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 карантину через спалах у світі коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 р. по 24.04.2020 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.04.2020 р. відкладено розгляд справи на 14 травня 2020 р.

В засідання суду, призначене на 14.05.2020 р., представник відповідача не з`явився.

Наразі у судовому засіданні 14.05.2020 р. представник позивача просив суд відкласти розгляд справи з метою надання додаткових доказів по справі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.05.2020 р. відкладено розгляд справи на 01 червня 2020 р.

18.05.2020 р. позивачем подано до господарського суду клопотання залучення до матеріалів справи письмових доказів. В обґрунтування поданого клопотання позивач вказує, що до позовної заяви позивачем помилково надано копію договору про закріплення майна на праві господарського відання б/н від 27.01.2016 р., який не передбачає передачу нерухомого майна, що є предметом договору оренди, зважаючи на що на підтвердження факту передачі нежитлового приміщення № 109 площею 18,7 кв.м, що знаходиться на другому поверсі будівлі Одеської Облспоживспілки, розташованої за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 11, СТ "Гермес Кооп" на праві господарського відання, позивачем надано копії договору про закріплення майна на праві господарського відання від 12.12.2016 р., витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 206439402, виписки з протоколу № 11 засідання правління Одеської Облспоживспілки, а також постанови Одеської Облспоживспілки від 09.12.2016 р. щодо закріплення майна на праві господарського відання.

Під час розгляду справи у судовому засіданні 01.06.2020 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, натомість представник відповідача заперечував проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

01 березня 2019 року між Споживчим товариством "Гермес Кооп" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СМУ7" (орендар) був укладений договір оренди об`єкта нерухомості № 52, згідно п. 1.1. якого позивач як орендодавець передає, а відповідач як орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 18,7 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 11 (далі - об`єкт оренди).

Згідно п. 1.2 договору оренди об`єкт оренди складається з нежитлового офісного приміщення 2-го поверху будівлі Одеської облспоживспілки, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 11, а саме: кабінет № 212 площею 18,7 кв. м., відмічено в технічному паспорті № 109 (експлікація приміщення додається).

Відповідно до п. 1.3 договору оренди об`єкт оренди використовується орендарем для розміщення офісу. Якщо орендар користуватиметься орендованим приміщенням (чи його частиною) всупереч призначенню, то орендодавець має право вимагати розірвання цього договору та повернення об`єкту оренди. Зміна призначення користування об`єктом оренди можлива лише за умови отримання письмової згоди орендодавця.

Згідно п. 1.4 договору оренди оціночна вартість об`єкта оренди на дату укладання договору становить 149600 гривень.

В п. 1.5 договору оренди визначено, що об`єкт оренди належить Одеській обласній спілці споживчих товариств "Облспоживспілка" на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нежилу будівлю № 016473 від 04.12.2001р., виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради.

Пунктом 1.6 договору оренди передбачено, що об`єкт оренди закріплено за орендодавцем на підставі договору про закріплення майна на праві господарського віддання, укладеного між Одеською облспоживспілкою та СТ "Гермес Кооп".

В п. 2.1 договору оренди погоджено, що об`єкт оренди передається орендарю після укладення договору та з початку терміну дії договору, вказаного в п. 4.2 цього договору, за актом приймання-передачі, який є невід`ємною частиною цього договору.

Об`єкт оренди повертається орендодавцеві орендарем з урахуванням нормального фізичного зносу за актом приймання-передачі, в якому сторони зазначають склад об`єкта оренди, його стан на момент повернення в день закінчення строку дії договору до 17год.00хв., або в разі дострокового припинення строку дії договору - з дати припинення строку дії договору. Умовами повернення орендодавцеві об`єкта оренди є: звільнення орендарем орендованої площі від меблів та іншого майна, вилучення зроблених орендарем поліпшень об`єкта оренди, які є власністю орендаря і відокремлюються від об`єкта оренди без завдання йому шкоди (п. 2.2 договору оренди).

Згідно п. 2.3 договору оренди одночасно з передачею об`єкта оренди орендарю за актом приймання-передачі передаються також ключі від вхідних дверей до об`єкту оренди та електроні ключі, де знаходиться об`єкт оренди, які орендар зобов`язується повернути орендодавцю у разі припинення цього договору з будь-яких підстав, крім випадку, коли з цим орендарем договір після настання дати, вказаної в п. 4.2., буде укладено на новий строк.

Умовами п. 2.5 договору оренди вказано, що обов`язок зі складання акта приймання - передачі майна в оренду покладається на орендодавця, а при поверненні майна з оренди - складання акту приймання-передачі покладаєтьсяна орендаря.

Відповідно до п. 2.6 договору оренди передача об`єкта оренди в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на цей об`єкт оренди.

В п.п. 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3 п. 3.2 договору оренди визначено, що орендодавець зобов`язується передати у користування орендарю об`єкт оренди на умовах і в строк, передбачені цим договором; вчасно надавати орендарю рахунки на оплату орендної плати та витрат по відшкодуванню вартості наданих експлуатаційних витрат, комунальних послуг і послуг, що пов`язані з утриманням приміщень; у разі припинення дії або дострокового розірвання цього договору за ініціативою однієї із сторін - прийняти від орендаря об`єкт оренди.

За умовами п.п. 3.3.1, 3.3.2, 3.3.3, 3.3.16 п. 3.3 договору оренди орендар зобов`язаний у строк, передбачений цим договором, прийняти від орендодавця у користування об`єкт оренди за актом приймання - передачі; вчасно і в повному обсязі відповідно до умов договору сплачувати орендну плату, відшкодування експлуатаційних та комунальних платежів та передплату орендної плати у строки, визначені цим договором; використовувати об`єкт оренди виключно за призначенням, вказаним у п. 1.3 договору; у разі припинення дії або дострокового розірвання договору за ініціативою однієї зі сторін - повернути за актом приймання-передачі орендодавцеві об`єкт оренди у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, ключі від вхідної двері до об`єкту оренди у кількості, яка вказана в акті приймання-передачі до цього договору. У випадку не повернення з будь-яких підстав електронних ключів пропуску орендар зобов`язується відшкодувати орендодавцю їх вартість на підставі виставленого рахунку.

Пунктом 4.1 договору оренди визначено, що договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами.

Згідно п. 4.2 договору оренди термін дії цього договору становить з 01 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року включно. Після настання дати закінчення договору, вказаної в п. 4.2. договору, цей договір вважається розірваним (п. 4.3 договору).

Відповідно до п. 4.4 договору оренди дія останнього припиняється у випадках: закінчення строку, на який його було укладено (п.п. 4.4.1); у випадку визнання орендаря банкрутом (п.п. 4.4.2); якщо об`єкт оренди в силу обставин, за які орендар не відповідає, виявиться у стані, непридатному для використання (п.п. 4.4.3); у разі дострокового розірвання цього договору за згодою сторін, а також за ініціативою однієї зі сторін у випадках, передбачених цим договором та чинним законодавством (п.п. 4.4.4); відчуження орендодавцем об`єкта оренди (п.п. 4.4.5).

Умовами п. 5.1 договору оренди вказано, що орендна плата за користування об`єктом оренди становить: березень 2019 р. - 5236,00 грн. з урахуванням податку; квітень 2019 р. - 7820,00 грн. з урахуванням податку; травень 2019 р. - 7820,00 грн. з урахуванням податку; червень 2019 р. - 7820,00 грн. з урахуванням податку. Починаючи з липня 2019 року, орендна плата за користування одним квадратним метром об`єкта оренди становить 287,00 гривень щомісячно, з урахуванням єдиного податку. Загальний розмір місячної орендної плати за користування об`єктом оренди з липня 2019 року становить 5366,90 грн. з щомісячним перерахунком орендної плати на індекс інфляції за даними Держкомстату України. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, таким чином проіндексована на плата за попередній місяць є новою базовою для звітного місяця. Орендна плата сплачується в національній валюті України. У разі зміни земельного та/або податкового законодавства в Україні та можливого переходу орендодавця на загальну систему оподаткування та реєстрації платником ПДВ, сторони домовилися про перегляд розміру орендної плати та інших платежів і тарифів за договором оренди. У разі зміни офіційного курсу НБУ долара США до гривні більш, ніж на 50% від курсу, визначеного на момент укладання цього договору, сторони домовились про перегляд розміру орендної плати, визначеної цим пунктом.

Відповідно до п. 5.2 договору оренди орендна плата сплачується орендарем на рахунок орендодавця до 5-го числа кожного місяця, в якому здійснюється користування об`єктом оренди. Орендар зобов`язується при підписанні та укладанні цього договору здійснити передплату орендної плати за останній місяць оренди. Орендна плата сплачується орендарем по день фактичного повернення об`єкта оренди (приміщення) орендодавцю. Факт повернення приміщення (об`єкту оренди) підтверджується підписанням сторонами акта приймання - передачі (повернення) майна з оренди.

В п. 5.3 договору оренди визначено, що крім орендної плати орендар на підставі показників лічильників та після отримання рахунків орендарем у орендодавця відшкодовує вартість: а) усіх комунальних послуг (енерго-, теплопостачання), які споживаються орендарем; б) орендар додатково відшкодовує вартість втрат електроенергії у розмірі 4% в ділянці електричної мережі, таким чином обсяг спожитої електроенергії визначається шляхом збільшення обсягів електричної енергії, визначених відповідно до показників рахункових засобів обліку. Орендар здійснює передплату за користування електричною енергією за місяць, що передує розрахунковому у розмірі вартості спожитої орендарем електричної енергії за поточний місяць; в) інших додатково узгоджених експлуатаційних послуг та витрат. Оплата рахунків орендодавця, виставлених орендареві відповідно до цього договору, здійснюється не пізніше 3 днів після отримання рахунку орендарем від орендодавця.

За умовами п. 7.1 договору оренди всі зміни та доповнення до цього договору є чинними, якщо вони оформлені у письмовому вигляді за належними підписами повноважених представників обох сторін. Всі додаткові угоди до цього договору є його невід`ємною частиною (п. 7.2 договору).

Невиконання або неналежне виконання орендарем хоча б одного (або будь-якого) із пунктів цього договору, являється, в даному випадку, для орендодавця підставою для його дострокового розірвання або припинення (п. 7.5 договору оренди).

Відповідно до п. 7.7 договору оренди орендодавець має право відмовитися від цього договору і вимагати повернення об`єкта оренди, якщо орендар не вносив плату за користування об`єктом оренди протягом трьох місяців підряд. В цьому випадку, у разі відмови орендодавця від цього договору, договір є розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору.

В п. 8.1 договору оренди передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену нормами чинного законодавства України і цим договором. Орендар несе повну відповідальність за порушення вимог охорони праці, пожежної безпеки, санітарних та екологічних норм і правил.

Згідно п. 8.2 договору оренди у випадку несвоєчасної сплати орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості, за кожний день прострочення та три проценти річних з простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України. При цьому, якщо прострочення сплати орендних платежів становить від 15 до 30 календарних днів орендар додатково сплачує штраф у розмірі 10% від простроченої суми заборгованості; якщо прострочення платежів становить від 30 до 45 календарних днів орендар додатково сплачує штраф 20% від простроченої суми заборгованості; якщо прострочення становить більше 45 календарних днів орендар сплачує 50% штрафу від суми заборгованості відповідно.

Умовами п. 8.3 договору оренди вказано, що у випадку несвоєчасної сплати відшкодування вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат і послуг, що пов`язані з утриманням приміщень, орендар сплачує користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає сплаті, за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 11.1 договору оренди всі питання, які не врегульовані цим договором, вирішуються в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

В п. 11.2 договору оренди сторони домовились, що рахунки на оплату орендної плати, передплату орендної плати, рахунки на відшкодування витрат на комунальні послуги та будь-які інші документи за цим договором, надсилаються орендодавцеві на електронну пошту, вказану в розділі 12 "Юридичні адреси, банківські реквізити та підписи сторін". Рахунки, надіслані електронною поштою, вважаються отриманими орендарем у день відправки їх орендодавцем з електронної пошти бухгалтерії - avto.rassilka.schetov@gmail.com. У разі необхідності отримати оригінали рахунків та/або актів надання послуг орендар може одержати їх в бухгалтерії або за клопотанням орендаря орендодавець відправить зазначені вище документи поштою на адресу, зазначену в розділі 12 цього договору. Сторони дійшли взаємної згоди, що вся кореспонденція для орендаря відправляється на електронну пошту та при необхідності - поштою. Сторони повинні в триденний строк повідомляти одна одну про зміну юридичної адреси, банківських реквізитів, номерів телефонів, телефаксів, електронної пошти, керівників підприємств. Орендар несе відповідальність за правильність вказаної юридичної адреси та електронної пошти.

За умовами п. 11.3 договору оренди сторони дійшли взаємної згоди, що штрафні санкції за цим договором нараховуються та стягуються протягом всього строку позовної давності (три роки).

Поряд з цим судом встановлено, що 12 грудня 2016 року між Одеською обласною спілкою споживчих товариств "Облспоживспілка" (власник) та Споживчим товариством "Гермес Кооп" (користувач) був укладений договір про закріплення майна, що перебуває у власності Одеської обласної спілки споживчих товариств "Облспоживспілка" на праві господарського відання, згідно п. 1.1. якого предметом договору є передача власником користувачеві на підставі постанови правління Облспоживспілки протокол засідання № 11 від 09.12.2016 року у господарське відання майна, що перебуває у власності Одеської облспоживспілки для здійснення комерційної господарської діяльності користувача.

Згідно п. 1.2 договору про закріплення майна власник передає користувачеві в господарське відання частину підвальних приміщень, а також приміщень другого та третього поверхів адміністративної будівлі Одеської облспоживспілки, загальною площею 1376,9 кв. м. (надалі - майно), яка розташована за адресою: Фонтанська дорога, 11 в м. Одесі, а саме

- підвальні приміщення загальною площею 411 кв. м., які відмічені в технічному паспорті за №№ 1, 4, 6, 7, 32, 33, 35, 36, 37, 38, 40, 42, 53, 59, 60, 63, 64, 68, 69, 70, 71, 72, 73. 74, 75, 76 (І - сходи),

- приміщення другого поверху загальною площею 589,80 кв. м., які відмічені у технічному паспорті за №№ 90а, 91, 91а, 92, 96, 97, 98, 99, 102, 104, 105, 106, 107, 108, 109, 110, 110а, 1106, 110в, 110г, 11 Од, 110е, 125, 128, 129, 129а, 130 131, 132 132а, 1326, 133, 134 135, 136, 137 (І, II, II-сходи),

- приміщення третього поверху загальною площею 376,10 кв. м, які відмічені у технічному паспорті за №№ 142, частина коридору № 149, 1/2 кабінету № 157, 167, 168, 169. 170, 171, 172, 173, 174, 175, 177, 178,179, 180, 181, 182, 182а (II, III - сходи).

Так, з матеріалів справи вбачається, що 31 грудня 2016 року між Одеською обласною спілкою споживчих товариств "Облспоживспілка" (власник) та Споживчим товариством "Гермес Кооп" (користувач) був складений акт приймання-передачі майна (частини другого та третього поверхів адміністративної будівлі Облспоживспілки) у господарське відання згідно договору від 12.12.2016 р., відповідно до якого СТ "Гермес Кооп" є користувачем спірного приміщення: каб. № 109, площею 18,7 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 11.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права щодо об`єкта нерухомого майна № 138688951101 від 09.04.2020 р. за Споживчим товариством "Гермес Кооп" на підставі договору про закріплення майна, що перебуває у власності Одеської обласної спілки споживчих товариств "Облспоживспілка" на праві господарського відання від 12.12.2016 р. зареєстровано право господарського відання на частину підвальних приміщень та приміщень другого та третього поверхів адміністративної будівлі Одеської облспоживспілки, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 11, загальною площею 1376,9 кв.м, а саме: підвальні приміщення площею 411 кв.м, які відмічені в технічному паспорті за №№ 1, 4, 6, 7, 32, 33, 35, 36, 37, 38, 40, 42, 53, 59, 60, 63, 64, 68, 69, 70, 71, 72, 73. 74, 75, 76 (І - сходи); приміщення другого поверху площею 589,80 кв. м., які відмічені у технічному паспорті за №№ 90а, 91, 91а, 92, 96, 97, 98, 99, 102, 104, 105, 106, 107, 108, 109, 110, 110а, 1106, 110в, 110г, 11 Од, 110е, 125, 128, 129, 129а, 130 131, 132 132а, 1326, 133, 134 135, 136, 137 (І, II, II-сходи); приміщення третього поверху площею 376,10 кв. м, які відмічені у технічному паспорті за №№ 142, частина коридору № 149, 1/2 кабінету № 157, 167, 168, 169. 170, 171, 172, 173, 174, 175, 177, 178,179, 180, 181, 182, 182а (II, III - сходи).

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ч. 1 ст. 134 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб`єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб`єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.

При цьому поряд з правом власності, як основою правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, закон відносить також інші речові права - право господарського відання та право оперативного управління (ч. 1 ст. 133 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Згідно ч. 4 ст. 136 Господарського кодексу України щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб`єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

За наведених підстав, враховуючи встановлення передачі Одеською обласною спілкою споживчих товариств "Облспоживспілка" спірного майна Споживчому товариству "Гермес Кооп" у господарське відання, останній є користувачем спірного приміщення - каб. № 109, площею 18,7 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 11. При цьому майно було надано СТ "Гермес Кооп" саме у господарське відання, залишаючись при цьому у власності Одеської обласної спілки споживчих товариств "Облспоживспілка".

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов спірного договору оренди 01 березня 2019 року між Споживчим товариством "Гермес Кооп" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СМУ7" (орендар) був складений та підписаний акт приймання-передачі об`єкта нерухомості в оренду, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв об`єкт нерухомості в оренду, що розташований на 2-му поверсі будівлі Одеської Облспоживспілки за адресою: вул. Фонтанська дорога, 11 в м. Одесі, а саме кабінет № 212 (інвентарний номер 109), площею 18,7 кв.м. Зазначений об`єкт нерухомості передано орендарю згідно з умовами договору оренди об`єкта нерухомості № 52 від 01.03.2019 р. та вважається фактично переданим з 01.03.2019 р.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що позивач в надісланому відповідачу повідомленні від 04.09.2019 р. № 02-59 про погашення заборгованості та про відмову від договору оренди об`єкта нерухомості № 52 від 01.03.2019 р. вимагав до 15.09.2019 р. сплатити загальну суму заборгованості з урахуванням штрафних санкцій в сумі 44936,45 грн., а також звільнити займане приміщення (кабінет № 212 за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 11) від власних речей та повернути його орендодавцеві СТ "Гермес Кооп" за актом приймання-передачі об`єкта нерухомості з оренди.

З огляду на вказану відмову від договору, 04 вересня 2019 року між Споживчим товариством "Гермес Кооп" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СМУ7" (орендар) був складений та підписаний акт приймання-передачі об`єкта нерухомості з оренди, згідно якого орендар передав, а орендодавець прийняв об`єкт нерухомості з оренди, що розташований на 2-му поверсі будівлі Одеської Облспоживспілки за адресою: вул. Фонтанська дорога, 11 в м. Одесі, а саме кабінет № 212, (інвентарний номер 109), площею 18,7 кв.м. Зазначений об`єкт нерухомості передано орендодавцеві згідно з умовами договору оренди об`єкта нерухомості № 52 від 01.03.2019 р. та вважається фактично повернутим з 04.09.2019 р.

Однак, за ствердженнями позивача, умови договору оренди, передбачені п.п. 5.1, 5.2, 5.3 щодо сплати орендної плати та витрат з комунальних послуг, відповідачем не виконані до теперішнього часу, що стало підставою для звернення позивача до суду із заявленим позовом.

Згідно ч. 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ч. 3 ст. 285 ГК України визначено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Так, в п. 5.2 договору оренди визначено, що орендна плата сплачується орендарем на рахунок орендодавця до 5-го числа кожного місяця, в якому здійснюється користування об`єктом оренди. Орендар зобов`язується при підписанні та укладанні цього договору здійснити передплату орендної плати за останній місяць оренди. Орендна плата сплачується орендарем по день фактичного повернення об`єкта оренди (приміщення) орендодавцю. Факт повернення приміщення (об`єкту оренди) підтверджується підписанням сторонами акта приймання - передачі (повернення) майна з оренди.

Так, з наявних в матеріалах справи копій бухгалтерських довідок № 23 від 03.09.2019 р. та № 30 від 04.12.2019 р. про заборгованість ТОВ "СМУ7" згідно договору № 52 від 01.03.2019 р. (а.с. 71-72) вбачається, що за відповідачем наявна заборгованість по орендній платі: за березень 2019 р. в сумі 5236,00 грн., за квітень 2019 р. в сумі 7820,00 грн., за травень 2019 р. в розмірі 7820,00 грн., за червень 2019 р. в сумі 7820,00 грн., за липень 2019 р. в розмірі 5366,90 грн., за серпень 2019 р. в сумі 5366,90 грн., за вересень 2019 р. в розмірі 715,59 грн.; по індексації: за липень 2019 р. в сумі 211,70 грн., за серпень 2019 р. в розмірі 93,72 грн., за вересень 2019 р. в сумі 120,88 грн.; по комунальним послугам за березень 2019 р. в сумі 500,55 грн.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Так, з моменту прийняття відповідачем у користування (оренду) обумовленого договором оренди № 52 від 0.03.2019 р. майна, яке перебувало у господарському віддані позивача, ТОВ "СМУ7" повинно було сплачувати щомісячно орендну плату не пізніше 5-го числа кожного місяця, в якому здійснюється користування об`єктом оренди, а також зобов`язане було додатково відшкодовувати вартість усіх комунальних послуг.

Між тим, як з`ясовано судом та не спростовано відповідачем, останній всупереч ч. 3 ст. 18, ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п.п. 5.1, 5.2 договору оренди не виконав належним чином зобов`язання за вказаним договором оренди щодо внесення орендної плати, у зв`язку з чим у відповідача існує заборгованість по орендній платі за період з березня 2019 р. по 04.09.2019 р. (дата підписання акту приймання-передачі) в розмірі 40571,69 грн., розрахунок якої наведено в позові (а.с. 5).

Доводи відповідача про те, що в порушення вимог договору позивач не надсилав відповідачу рахунки на сплату наданих послуг, суд вважає безпідставними з огляду на таке. Так, умовами спірного договору сторони погодили, що орендна плата сплачується орендарем на рахунок орендодавця до 5-го числа кожного місяця, в якому здійснюється користування об`єктом оренди. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що за користування відповідачем орендованим майном позивачем виставлялися відповідачу рахунки на оплату, а саме: рахунок на оплату № 187 від 01.03.2019 р. (а.с. 138) щодо сплати орендної плати за березень 2019 р. в сумі 5236,00 грн., без ПДВ; рахунок на оплату № 231 від 21.03.2019 р. (а.с. 139) щодо сплати витрат на електроенергію та опалення в сумі 1985,68 грн., без ПДВ; рахунок на оплату № 372 від 23.04.2019 р. (а.с. 140) щодо сплати орендної плати за квітень 2019 р. в сумі 7820,00 грн., без ПДВ; рахунок на оплату № 447 від 23.05.2019 р. (а.с. 141) щодо сплати орендної плати за травень 2019 р. в сумі 7820,00 грн., без ПДВ; рахунок на оплату № 476 від 29.05.2019 р. (а.с. 142) щодо сплати орендної плати за червень 2019 р. в сумі 7820,00 грн., без ПДВ. Вказані рахунки були отримані директором нарочно, про що свідчать підписи останнього на вказаних рахунках. Більш того, обов`язок відповідача з оплати орендної плати згідно умов договору не пов`язаний з моментом отримання відповідачем платіжного документа. Так, відповідач, будучи обізнаним про наявність у нього обов`язку з оплати орендної плати до 5-го числа кожного місяця, в якому здійснюється користування об`єктом оренди, повинен був самостійно здійснювати контроль щодо розрахунку належної до сплати суми.

Стосовно доводів відповідача про неотримання від орендодавця ключів від вхідних дверей до об`єкту оренди та електронних ключів пропуску, що позбавило відповідача права користуватися об`єктом оренди, слід зазначити, що, підписавши акт приймання-передачі об`єкта нерухомості в оренду від 01.03.2019 р., орендар засвідчив факт прийняття об`єкта в користування на умовах оренди. При цьому, підписавши акт приймання-передачі об`єкта нерухомості з оренди від 04.09.2019 р., відповідач повернув вказаний об`єкт з оренди позивачу, що вказує на користування спірним об`єктом оренди відповідачем. Крім того, твердження відповідача про звернення до керівництва позивача з вимогою надати ключі від вхідних дверей до об`єкту оренди та електронних ключів пропуску, та ігнорування вказаного прохання зі сторони позивача, не підтверджено відповідачем належними та допустимими доказами.

Інші доводи відповідача до уваги суду не приймаються, оскільки не спростовують вищенаведені обставини щодо виникнення у відповідача обов`язку сплачувати орендну плату.

Так, несплата відповідачем орендної плати за вище вказаним договором оренди є порушенням вимог чинного законодавства та умов цього договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. Таким чином, з огляду на неналежне виконання відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати, що не спростовано відповідачем, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за період з березня 2019 р. по 04.09.2019 р. (дата підписання акту приймання-передачі) в розмірі 40571,69 грн.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з витрат за комунальні послуги за березень 2019 року в сумі 500,55 грн. суд зазначає наступне.

Положеннями п. 5.3 договору оренди передбачено, що крім орендної плати орендар на підставі показників лічильників та після отримання рахунків орендарем у орендодавця відшкодовує вартість: а) усіх комунальних послуг (енерго-, теплопостачання), які споживаються орендарем; б) орендар додатково відшкодовує вартість втрат електроенергії у розмірі 4% в ділянці електричної мережі, таким чином обсяг спожитої електроенергії визначається шляхом збільшення обсягів електричної енергії, визначених відповідно до показників рахункових засобів обліку. Орендар здійснює передплату за користування електричною енергією за місяць, що передує розрахунковому у розмірі вартості спожитої орендарем електричної енергії за поточний місяць; в) інших додатково узгоджених експлуатаційних послуг та витрат. Оплата рахунків орендодавця, виставлених орендареві відповідно до цього договору, здійснюється не пізніше 3 днів після отримання рахунку орендарем від орендодавця.

Однак, як встановлено судом, матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат за комунальні послуги в березні 2019 року на суму 500,55 грн., а також доказів виставлення відповідачу рахунку на оплату вказаних витрат в березні 2019 р. на суму 500,55 грн. За таких обставин, враховуючи викладене, суд вважає недоведеними доводи позивача про існування у відповідача заборгованості перед позивачем по витратам за комунальні послуги за договором оренди об`єкта нерухомості № 52 від 01.03.2019 р. на вказану суму.

Разом з тим, з огляду на наявність у відповідача заборгованості з орендної плати позивачем здійснено нарахування пені за період з 01.03.2019 р. по 04.12.2019 р. в розмірі 7472,20 грн., розрахунок якої додано до позову (а.с. 12-17).

Адже за приписами ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Тим більш згідно ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

В свою чергу невиконання зобов`язання або виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несвоєчасне внесення відповідачем орендної плати) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов`язання, зокрема з боку відповідача.

При цьому слід зазначити, що чинним законодавством передбачено відповідальність орендаря за невиконання обов`язку щодо своєчасного внесення орендної плати.

Ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено п. 8.2 вказаного договору оренди, у випадку несвоєчасної сплати орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості, за кожний день прострочення та три проценти річних з простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

При цьому, як передбачає частина 1 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Ч. 1, 2, 4 ст. 217 Господарського кодексу України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

В силу положень ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Згідно ч. 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

В ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи те, що відповідачем не були своєчасно виконані зобов`язання за договором оренди щодо внесення орендної плати, на думку суду, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню на суму боргу по орендній платі у кожному місяці, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у розрахунковий період. Дослідивши та перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені в розмірі 7472,20 грн., суд вважає його помилковим, оскільки позивачем невірно визначено початок періоду прострочення, зважаючи на те, що при їх розрахунку позивачем визначено початок нарахування пені з 01 числа кожного місяця користування об`єктом оренди, а не з 06 числа, оскільки за п. 5.2 договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок орендодавця до 5-го числа кожного місяця, в якому здійснюється користування об`єктом оренди, а відтак пеня може нараховуватися з 6-го числа кожного місяця, в якому здійснюється користування об`єктом оренди. Крім того, позивачем за березень 2019 р. розраховано пеню з 01.03.2019 р. по 04.12.2019 р.; за квітень 2019 р. розраховано з 01.04.2019 р. по 04.12.2019 р.; за травень 2019 р. з 01.05.2019 р. по 04.12.2019 р., а відтак не враховано положення ч. 6 ст. 232 ГК України, за яким нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. За таких обставин, судом здійснено самостійний перерахунок пені із врахуванням дійсного періоду прострочення зобов`язання, а саме:

- на суму боргу 5236,00 грн. по рахунку за березень 2019 р. № 187 від 01.03.2019 року сума пені складає 928,99 грн.:

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 5236.00 06.03.2019 - 25.04.2019 51 18.0000 % 0.099 %* 263.38 5236.00 26.04.2019 - 18.07.2019 84 17.5000 % 0.096 %* 421.74 5236.00 19.07.2019 - 06.09.2019 50 17.0000 % 0.093 %* 243.87 - на суму боргу 7820,00 грн. по рахунку за квітень 2019 р. № 372 від 23.04.2019 року сума пені складає 1360,24 грн.:

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 7820.00 06.04.2019 - 25.04.2019 20 18.0000 % 0.099 %* 154.26 7820.00 26.04.2019 - 18.07.2019 84 17.5000 % 0.096 %* 629.88 7820.00 19.07.2019 - 05.09.2019 49 17.0000 % 0.093 %* 356.93 7820.00 06.09.2019 - 06.10.2019 31 16.5000 % 0.090 %* 219.17 - на суму боргу 7820,00 грн. по рахунку за травень 2019 р. № 476 від 29.05.2019 року сума пені складає 1344,61 грн.:

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 7820.00 06.05.2019 - 18.07.2019 74 17.5000 % 0.096 %* 554.90 7820.00 19.07.2019 - 05.09.2019 49 17.0000 % 0.093 %* 356.93 7820.00 06.09.2019 - 24.10.2019 49 16.5000 % 0.090 %* 346.44 7820.00 25.10.2019 - 06.11.2019 13 15.5000 % 0.085 %* 86.34 - на суму боргу 7820,00 грн. по рахунку за червень 2019 р. № 447 від 23.05.2019 року сума пені складає 1298,12 грн.:

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 7820.00 06.06.2019 - 18.07.2019 43 17.5000 % 0.096 %* 322.44 7820.00 19.07.2019 - 05.09.2019 49 17.0000 % 0.093 %* 356.93 7820.00 06.09.2019 - 24.10.2019 49 16.5000 % 0.090 %* 346.44 7820.00 25.10.2019 - 04.12.2019 41 15.5000 % 0.085 %* 272.31 - на суму боргу 5578,60 грн. по орендній платі за липень 2019 р. сума пені складає 765,57 грн.:

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 5578.60 06.07.2019 - 18.07.2019 13 17.5000 % 0.096 %* 69.54 5578.60 19.07.2019 - 05.09.2019 49 17.0000 % 0.093 %* 254.63 5578.60 06.09.2019 - 24.10.2019 49 16.5000 % 0.090 %* 247.14 5578.60 25.10.2019 - 04.12.2019 41 15.5000 % 0.085 %* 194.26 - на суму боргу 5460,62 грн. по орендній платі за серпень 2019 р. сума пені складає 589,74 грн.:

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 5460.62 06.08.2019 - 05.09.2019 31 17.0000 % 0.093 %* 157.68 5460.62 06.09.2019 - 24.10.2019 49 16.5000 % 0.090 %* 241.91 5460.62 25.10.2019 - 04.12.2019 41 15.5000 % 0.085 %* 190.15 - на суму боргу 836,47 грн. по орендній платі за вересень 2019 р. сума пені складає 66,19 грн.:

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 836.47 06.09.2019 - 24.10.2019 49 16.5000 % 0.090 %* 37.06 836.47 25.10.2019 - 04.12.2019 41 15.5000 % 0.085 %* 29.13 Відтак, розмір пені за невиконання відповідачем зобов`язань за спірним договором оренди об`єкта нерухомості № 52 від 01.03.2019 р. щодо сплати орендної плати складає 6353,46 грн. , що підлягає стягненню з відповідача.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. З огляду на те, що умовами спірного договору не встановлено іншого відсотку річних, відповідно сплаті підлягають саме 3% річних від простроченої суми за відповідний час прострочення грошового зобов`язання у гривневому вираженні.

Враховуючи те, що відповідачем не були своєчасно виконані зобов`язання за договором оренди щодо внесення орендної плати, на думку суду, позивачем правомірно нараховано відповідачу 3% річних на суму боргу по орендній платі у кожному місяці. Дослідивши та перевіривши наданий позивачем розрахунок суми 3% річних в розмірі 674,85 грн., суд вважає його помилковим, оскільки, як вже зазначалось вище, позивачем невірно визначено початок періоду прострочення, зважаючи на те, що при їх розрахунку позивачем визначено початок нарахування 3% річних з 01 числа кожного місяця користування об`єктом оренди, а не з 06 числа, з огляду на п. 5.2 договору. Тому правомірним є нарахування 3% річних з 6-го числа кожного місяця, в якому здійснюється користування об`єктом оренди. За таких обставин, судом здійснено самостійний перерахунок 3% річних із врахуванням дійсного періоду прострочення зобов`язання, а саме:

- на суму боргу 5236,00 грн. по рахунку за березень 2019 р. № 187 від 01.03.2019 року сума 3% річних складає 117,92 грн.:

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 5236.00 06.03.2019 - 04.12.2019 274 3 % 117.92 - на суму боргу 7820,00 грн. по рахунку за квітень 2019 р. № 372 від 23.04.2019 року сума 3% річних складає 156,19 грн.:

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 7820.00 06.04.2019 - 04.12.2019 243 3 % 156.19 - на суму боргу 7820,00 грн. по рахунку за травень 2019 р. № 476 від 29.05.2019 року сума 3% річних складає 136,90 грн.:

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 7820.00 06.05.2019 - 04.12.2019 213 3 % 136.90 - на суму боргу 7820,00 грн. по рахунку за червень 2019 р. № 447 від 23.05.2019 року сума 3% річних складає 116,98 грн.:

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 7820.00 06.06.2019 - 04.12.2019 182 3 % 116.98 - на суму боргу 5578,60 грн. по орендній платі за липень 2019 р. сума 3% річних складає 69,69 грн.:

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 5578.60 06.07.2019 - 04.12.2019 152 3 % 69.69 - на суму боргу 5460,62 грн. по орендній платі за серпень 2019 р. сума 3% річних складає 54,31 грн.:

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 5460.62 06.08.2019 - 04.12.2019 121 3 % 54.31 - на суму боргу 836,47 грн. по орендній платі за вересень 2019 р. сума 3% річних складає 6,19 грн.:

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 836.47 06.09.2019 - 04.12.2019 90 3 % 6.19 Відтак, розмір 3% річних за невиконання відповідачем зобов`язань за спірним договором оренди об`єкта нерухомості № 52 від 01.03.2019 р. щодо сплати орендної плати складає 658,18 грн. , що підлягають стягненню з відповідача.

Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Згідно роз`яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. В листі Верховного Суду України від 03.04.97р. N 62-97 р. також наведені відповідні рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.

Враховуючи викладене та з урахуванням наведених рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, судом було перевірено здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату орендної плати в розмірі 423,83 грн. та встановлено, що розрахунки інфляційних втрат по рахункам були здійснені позивачем невірно у зв`язку із невірно визначеним сукупним індексом інфляції та невірно визначеним початком нарахування інфляційних втрат з 01 числа кожного місяця користування об`єктом оренди, а не з 06 числа, аналогічно нарахуванню річних. Оскільки за п. 5.2 договору орендна плата повинна була сплачуватись орендарем на рахунок орендодавця до 5-го числа кожного місяця, в якому здійснюється користування об`єктом оренди, відповідно прострочення оплати мало місце з 6-го числа кожного місяця, в якому здійснюється користування об`єктом оренди, і з цього моменту виникло право у позивача нараховувати інфляційні втрати. За таких обставин, судом здійснено самостійний перерахунок інфляційних втрат із врахуванням дійсного періоду прострочення зобов`язання, а саме:

- на суму боргу 5236,00 грн. по рахунку за березень 2019 р. № 187 від 01.03.2019 року сума інфляційних втрат складає:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період Інфляційне збільшення суми боргу 06.03.2019 - 04.12.2019 5236.00 1.027 141.37 - на суму боргу 7820,00 грн. по рахунку за квітень 2019 р. № 372 від 23.04.2019 року сума інфляційних втрат складає:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період Інфляційне збільшення суми боргу 06.04.2019 - 04.12.2019 7820.00 1.018 140.76 - на суму боргу 7820,00 грн. по рахунку за травень 2019 р. № 476 від 29.05.2019 року сума інфляційних втрат складає:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період Інфляційне збільшення суми боргу 06.05.2019 - 04.12.2019 7820.00 1.008 62.56 - на суму боргу 7820,00 грн. по рахунку за червень 2019 р. № 447 від 23.05.2019 року сума інфляційних втрат складає:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період Інфляційне збільшення суми боргу 06.06.2019 - 04.12.2019 7820.00 1.001 7.16 - на суму боргу 5578,60 грн. по орендній платі за липень 2019 р. сума інфляційних втрат складає:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період Інфляційне збільшення суми боргу 06.07.2019 - 04.12.2019 5578.60 1.006 33.47 - на суму боргу 5460,62 грн. по орендній платі за серпень 2019 р. сума інфляційних втрат складає:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період Інфляційне збільшення суми боргу 06.08.2019 - 04.12.2019 5460.62 1.012 65.53 - на суму боргу 836,47 грн. по орендній платі за вересень 2019 р. сума інфляційних втрат складає:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період Інфляційне збільшення суми боргу 06.09.2019 - 04.12.2019 836.47 1.015 12.55 Таким чином, загальний розмір інфляційних збитків за невиконання відповідачем зобов`язань за спірним договором оренди об`єкта нерухомості № 52 від 01.03.2019 р. щодо сплати орендної плати складає 463,40 грн. Той факт, що за проведеним судом розрахунком інфляційних втрат встановлено більший розмір, слід зазначити, що суд позбавлений можливості виходити за межі позовних вимог, як це передбачено в ч. 2 ст. 237 ГПК України. В свою чергу оскільки заявлена до стягнення сума інфляції є меншою, ніж вище розрахована судом, відповідно з відповідача підлягає стягненню сума інфляційних втрат, яка заявлена позивачем в розмірі 423,83 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Споживчого товариства "Гермес Кооп" частково обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим підлягають частковому задоволенню.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось частково на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 1857,72 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Споживчого товариства "Гермес Кооп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМУ7" про стягнення 49642,46 грн. задовольнити частково.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю "СМУ7" (65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 11, каб. 232Б; код ЄДРПОУ 42803731) на користь Споживчого товариства "Гермес Кооп" (65025, м. Одеса, 19-КМ Старокиївської дороги, буд. 4; код ЄДРПОУ 38721559, р/р НОМЕР_1 в Южне ГРУ "Приват Банк", м. Одеса, МФО 328704) заборгованість з орендної плати в сумі 40571/сорок тисяч п`ятсот сімдесят одна/грн. 69 коп., пеню в сумі 6353/шість тисяч триста п`ятдесят три/грн. 46 коп., 3% річних в сумі 658/шістсот п`ятдесят вісім/грн. 18 коп., інфляційні втрати в сумі 423/чотириста двадцять три/грн. 83 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1857/одна тисяча вісімсот п`ятдесят сім/грн. 72 коп.

3. В задоволенні решти частини позовних вимог Споживчого товариства "Гермес Кооп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМУ7" відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення повного рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09 червня 2020 р.

Суддя В.С. Петров