Рішення

від 09.06.2020 по справі 917/248/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2020 Справа № 917/248/20

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши після виходу з відпустки у спрощеному провадженні матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю СПВ Компані ЛТД , 04112, м. Київ, вул. Тимофія Шамрила, 7-А, корпус 1; адреса для листування: 04060, м. Київ, вул. Житкова, 3, оф. 1,

до Фізичної особи-підприємця Скрінніка Максима Дмитровича, АДРЕСА_1 ,

про стягнення 53 099,65 грн.

Представники сторін: не викликались.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СПВ Компані ЛТД" до Фізичної особи-підприємця Скрінніка Максима Дмитровича про стягнення 53 099,65 грн., з яких 40 300,80 грн. - основний борг за договором поставки № 4844-ГР від 12.10.2017 р., 7 108,04 грн. - пеня, 1 507,95 грн. - інфляційні втрати, 2 167,82 грн. - відсотки річних, 2 015,04 грн. - штраф.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.02.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав оплату за товар у строк, визначений договором поставки № 4844-ГР від 12.10.2017 р., чим порушив умови господарського зобов`язання, встановлені зазначеним договором та законом.

Відповідач у визначеному господарським процесуальним законодавством порядку на позов не відреагував. Копія ухвали про відкриття провадження у даній справі, що направлялась на адресу Фізичної особи-підприємця Скрінніка Максима Дмитровича, була повернута до суду з відміткою поштового відділення за закінченням встановленого строку зберігання .

З огляду на те, що повернення ухвали суду з вказівкою причини повернення за закінченням встановленого строку зберігання не передбачено положеннями Господарського процесуального кодексу України та Правил надання послуг поштового зв`язку, судом було надіслано Полтавській дирекції АТ Укрпошта окрему ухвалу від 02.04.2020 р., якою зобов`язано останню вжити заходи, спрямовані на вдосконалення роботи щодо недопущення в майбутньому вказаних в ухвалі порушень та недоліків, а саме: належним чином у відповідності до норм чинного законодавства України здійснювати доставку поштових відправлень, зокрема, з відміткою Судова повістка із заповненням повідомлення про вручення поштового відправлення.

У листі № 01.1-17/385 від 05.05.2020 р. (вх. № 5049 від 07.05.2020 р.) Полтавська дирекція АТ Укрпошта повідомила, що згідно з поясненнями начальника відділення поштового зв`язку Полтава 7 рекомендований лист № 3600114855080, направлений на адресу ФОП Скрінніка М.Д., надійшов 22 лютого і в цей же день був виданий листоноші в доставку. У зв`язку з відсутністю одержувача в абонентській поштовій скриньці залишено повідомлення. У зв`язку з неотриманням, рекомендований лист був 26.03.2020 року повернутий за зворотною адресою .

02.04.2020 року судом було повторно направлено відповідачу копія ухвали від 18.02.2020 р., яка повернулась до суду з відміткою поштової установи адресат відсутній .

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи, що процесуальні документи у справі направлялись на адресу Фізичної особи-підприємця Скрінніка Максима Дмитровича, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, він вважається таким, що повідомлений належним чином про судовий розгляд даної справи. Крім того, ухвала суду від 18.02.2020 р. про відкриття провадження у даній справі була своєчасно розміщена судом у Єдиному державному реєстрі судових рішень. За номером телефону, вказаним у позовній заяві, зв`язатися з відповідачем працівникам апарату суду не вдалося. Таким чином, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом, про покладені на нього обов`язки та його процесуальні права.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

12.10.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю СПВ Компані ЛТД та Фізичною особою-підприємцем Скрінніком Максимом Дмитровичем було укладено договір поставки № 4844-ГР (а.с. 14-15).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Постачальник (ТОВ СПВ Компані ЛТД ) зобов`язувався передавати у власність Покупця (ФОП Скріннік М.Д.), а Покупець - прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору протягом всього строку дії договору.

Під товаром у тексті цього договору слід розуміти замки, фурнітуру, ПВХ плівки, двері, дотягувачі, циліндри тощо, асортимент і кількість яких зазначається в видаткових накладних, рахунках-фактурах, які являються невід`ємною частиною даного договору (п. 1.2 договору).

Пунктом 3.1 договору № 4844-ГР від 12.10.2017 р. визначено, що поставка відбувається за письмовим запитом Покупця, на підставі якого Постачальник постачає товар конкретного асортименту і кількості згідно п. 1.2 цього договору.

Відповідно до п. 3.2 договору на кожну поставку товару виписується видаткова накладна, в якій вказується найменування, кількість і вартість товару.

На виконання зазначених норм договору № 4844-ГР від 12.10.2017 р. позивач передав у власність відповідача товар на загальну суму 40 300,80 грн., що підтверджується видатковими накладними № 33365 від 13.12.2018 р., № 33499 від 17.12.2018 р. та № 33732 від 18.12.2018 р., підписаними сторонами (а.с. 17, 20, 24); копії накладних позивач повторно надав на вимогу суду листом, вх. № 2532 від 02.03.2020 р.

Згідно з п. 2.2 договору поставки № 4844-ГР від 12.10.2017 р. Покупець зобов`язаний здійснити 100% оплату поставленого товару протягом 15 календарних днів з моменту поставки товару.

Позивач вказує, що відповідач в порушення умов договору за отриманий товар не розрахувався, з огляду на що заявив до стягнення з відповідача 53 099,65 грн., з яких 40 300,80 грн. - основний борг за договором поставки № 4844-ГР від 12.10.2017 р., 7 108,04 грн. - пеня, 1 507,95 грн. - інфляційні втрати, 2 167,82 грн. - відсотки річних, 2 015,04 грн. - штраф.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір поставки № 4844-ГР від 12.10.2017 р., видаткові накладні № 33365 від 13.12.2018 р., № 33499 від 17.12.2018 р. та № 33732 від 18.12.2018 р., рахунки-фактури № 54899 від 13.12.2018 р. та № 55433 від 18.12.2018 р. та ін.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов`язання за договором № 4844-ГР від 12.10.2017 р. щодо здійснення поставки товару. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним Договором та приписів цивільного законодавства України за отриманий товар не розрахувався.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 40 300,80 грн. заборгованості за договором поставки № 4844-ГР від 12.10.2017 р. підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 6.3.1 укладеного сторонами договору визначено, що у за порушення строку, визначеного у пункті 2.2 цього договору, щодо оплати за товар, транспортних видатків, Покупець сплачує згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п`ять процентів річних від простроченої суми, а також додатково пеню у розмірі подвійної річної облікової ставки НБУ, що діяла на момент такої несплати, починаючи з 31-го календарного дня після приймання товару .

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Позивачем наведено розрахунок пені за прострочення оплати вартості товару за договором поставки № 4844-ГР від 12.10.2017 р. в загальному розмірі 7 108,04 грн. за період з 12.01.2019 р. по 12.07.2019 р. (по боргу накладної № 33365), з 16.01.2019 р. по 16.07.2019 р. (по боргу накладної № 33499), з 17.01.2019 р. по 17.07.2019 р. (по боргу накладної № 33732) (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 8-10).

Водночас, згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Також відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З урахуванням вказаних норм, суд здійснив перерахунок пені за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором поставки № 4844-ГР від 12.10.2017 р. та дійшов висновку про задоволення вказаних вимог позивача в сумі 7 080,14 грн. (розрахунок - в матеріалах справи).

Також пунктом 6.3.3 договору № 4844-ГР від 12.10.2017 р. передбачено, що за прострочення оплати товару більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів Покупець сплачує Постачальникові одноразовий штраф у розмірі 5% від суми неоплаченого товару, транспортних видатків, як компенсацію збитків Постачальника.

З огляду на вказане положення договору, позивачем заявлено вимогу про стягнення з ФОП Скрінніка М.Д. 2 015,04 грн. штрафу за прострочення здійснення оплати за поставлений товар за договором № 4844-ГР від 12.10.2017 р., яка визнається судом правомірною та обґрунтованою.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, як зазначено вище, сторонами було узгоджено збільшення розміру відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором поставки № 4844-ГР від 12.10.2017 р. (п. 6.3.1 договору)

З посиланням на вказані нормативні положення, позивачем приведено розрахунок інфляційних в розмірі 1 507,95 грн. та 5% річних - в розмірі 2 167,82 грн. (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 8-10).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1 507,95 грн. інфляційних втрат, суд прийшов до висновку, що зазначені вимоги відповідають вимогам чинного законодавства України, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Водночас, з урахуванням положень ст. 253 та ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, суд здійснив перерахунок розміру відсотків річних за прострочення здійснення оплати за товар за договором № 4844-ГР від 12.10.2017 р. та дійшов висновку про задоволення вказаних вимог позивача в сумі 2 164,09 грн. (розрахунок - в матеріалах справи).

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Відповідач заперечення проти позову не надав.

У даному випадку суд дійшов висновку про правомірність і обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу, штрафу та інфляційних втрат та часткове задоволення вимог про стягнення пені та 5% річних.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 1 111,21 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Скрінніка Максима Дмитровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СПВ Компані ЛТД (04112, м. Київ, вул. Тимофія Шамрила, 7-А, корпус 1; адреса для листування: 04060, м. Київ, вул. Житкова, 3, оф. 1, код ЄДРПОУ 24569992) - 53 068,02 грн., з яких 40 300,80 грн. - основний борг за договором поставки № 4844-ГР від 12.10.2017 р., 7 080,14 грн. - пеня, 1 507,95 грн. - інфляційні втрати, 2 164,09 грн. - відсотки річних, 2 015,04 грн. - штраф; 2 100,75 грн. судового збору.

3. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

4. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349 ГПК України, інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву, а також строк, який встановлює суд у своєму рішенні, обчислюються з урахуванням п. 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 09.06.2020 р.

Суддя О.С. Мацко