Рішення

від 29.05.2020 по справі 917/1621/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2020 Справа № 917/1621/19

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Карма КТК ЛТД", 36000, м. Полтава, вул. Б. Хмельницького, б. 17, кв. 52, ідент. код 23545050

до відповідача Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал", 36000, м. Полтава, вул. П. Орлика, 40, ідент. код 03361661

про стягнення 163 263,73 грн.

Суддя Іванко Л.А.

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Представники сторін:

від позивача: Шаповалов С.В., наказ № 1/к від 11.01.2000 року

від відповідача:Полтавцева А.С., ордер ПТ № 139089 від 17.11.2019 року, посв.№ 2735 від 09.04.2019 року

ТОВ Фірма Карма КТК ЛТД (далі - позивач) звернулось до господарського суду Полтавської області із позовною заявою (вх. № 1882/19 від 16.09.2019р.) до комунального підприємства Полтавської обласної ради Полтававодоканал (далі - відповідач) про стягнення збитків в сумі 163263,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в результаті перекриття працівниками КП ПОР Полтававодоканал централізованого водопостачання в кафе Аеліта , позивач поніс збитки в сумі 163263,73 грн. про стягнення яких звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 23.09.2019р. суд залишив вищевказану позовну заяву без руху на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та надав позивачу строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви.

Позивач у встановлений судом строк усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.10.2019 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/1621/19. Справу постановлено розглядати у порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 19.11.2019р. Сторонам встановлено строки для подачі заяв по суті справи.

18.11.2019 року відповідач подав відзив (вх.№ 12618, арк. спр.161-163,т.2) на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, а факт відключення від водопостачання 16.09.2016 року недоведеним. А саме, зазначає, що Акт від 16.09.2016 року про відключення працівниками КП Полтававодоканал централізованої подачі води в кафе Аеліта складений без участі представників КП Полтававодоканал зацікавленими особами з боку ТОВ Карма КТК ЛТД . З посиланням на викладені у відзиві аргументи, обставини припинення надання послуг з централізованого водопостачання за адресою м.Полтава, вул.Шевченка, 17 в період з 16.09.2016 року по 31.05.2017 року вважає не встановленими, документально не підтвердженими та такими, що ґрунтуються виключно на твердженнях ТОВ Карма КТК ЛТД .

Крім цього, відповідач не погоджується з тим, що витрати на утримання будинку можливо розцінювати в якості збитків. Вважає, що позивачем не надано доказів на підтвердження протиправності поведінки відповідача та, як наслідок, наявності причинного зв`язку між такою поведінкою та збитками, стягнення яких є предметом даного позову.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.11.2019р. підготовче засідання за клопотанням сторін відкладено на 10.12.2019 року.

10.12.2019 року позивач подав відповідь на відзив (вх.№ 13631, арк. спр.1, т.3), в якому з відзивом на позовну заяву не погоджується, та, посилаючись на висновок № 1359 додаткової судової будівельно-технічної експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

10.12.2019 року відповідач подав письмові пояснення по справі (арк. спр.15, т.3), в яких повідомляє, що в зв`язку з черговим виявленням в кафе Аеліта самовільного втручання в роботу мереж водопостачання та водовідведення, КП ПОР Полтававодоканал було змушене звернутись до правоохоронних органів з відповідною заявою.

Ухвалою суду від 10.12.2019 року строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів та визначено нові дату та час підготовчого засідання - 16.01.2020 року.

24.12.2019 року від відповідача надійшли заперечення щодо відповіді на відзив (вх.№ 14308, арк. спр.35-36, т.3), в яких відповідач наполягає, що Акт від 16.09.2016 року про відключення працівниками КП ПОР Полтававодоканал централізованої подачі води в кафе Аеліта , який покладено в основу проведеної експертизи, складений в односторонньому порядку зацікавленими особами з боку ТОВ Карма КТК ЛТД без участі представників КП ПОР Полтававодоканал . А отже, обставини припинення надання послуг з централізованого водопостачання за адресою: м.Полтава, вул.Шевченка, 17 в період з 16.092016 року по 31.05.2017 року вважає не встановленими, документально не підтвердженими та такими, що ґрунтуються виключно на твердженнях ТОВ Карма КТК ЛТД .

При цьому, відповідач стверджує, що КП ПОР Полтававодоканал у встановленому законом порядку надання послуг споживачам не встановлювало в кафе-барі Аеліта номерної пломби № С29397008 КППВК і не припиняло централізоване водопостачаня абоненту ТОВ Карма КТК ЛТД 16.09.2016 року.

15.01.2020 року від позивача надійшла відповідь на письмові пояснення та відзив відповідача (вх.№ 510, арк. спр.97-99, т.3), в якій позивач підтримує та просить задовольнити позовні вимоги та додатково повідомляє, що в зв`язку з незаконними діями працівників КП ПОР "Полтававодоканал по заявам директора ТОВ Карма КТК ЛТД розслідуються кримінальні справи (Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань додається).

16.01.2020 року ухвалою господарського суду підготовче засідання відкладено на 04.02.2020 року.

03.02.2020 року позивач надав суду для приєднання до матеріалів справи: - докази звернення до КП ПОР Полтававодоканал з приводу відключення 16.09.2016 року централізованої подачі води в кафе Аеліта (арк. спр.123-126, т.3);

- допит свідків завірений слідчим Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області;

- лист слідчого Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області (арк. спр.127-135, т.3).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 04.02.2020 року закрито підготовче провадження у справі № 917/1621/19. Справу призначено до судового розгляду по суті на 03.03.2020 року.

В судовому засіданні 03.03.2020 року оголошено перерву до 26.03.2020 року.

Ухвалою суду від 26.03.2020 року розгляд справи відкладено на 14.05.2020 року.

В судовому засіданні 14.05.2020 року оголошено перерву до 29.05.2020 року.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд, встановив:

01.06.2005 року між позивачем і відповідачем був укладений договір № 1293-7, предметом якого є водопостачання та водовідведення відповідачем за адресою: м.Полтава, вул.Шевченка, 17.

За твердженням позивача, 16.09.2016 року відповідач без попередження і будь-яких законних підстав відключив від водопостачання кафе Аеліта , яке розташовано за адресою: вул.Шевченка 17, м.Полтава.

Факт відключення позивач підтверджує актом від 16.09.2016 року та даними, викладеними по п"ятому та восьмому питанню у висновку від 06.11.2017 року за №1359 додаткової судової будівельно - технічної експертизи по кримінальному провадженню №12016170040004232 складеним судовим експертом Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл. проф. М.С. Бокаріуса.

Позивачем зазначено, що 30.05.2017 року працівниками КП Полтававодоканал складено акт, згідно якого ними встановлено, що водопостачання абонента ТОВ "Карма КТК ЛТД" за адресою: вул.Шевченка, 17, м.Полтава відсутнє, а також зафіксовано, що ввод опломбовано пломбою С29397008 КППВК перед лічильником. ?

Підключення водопостачання працівниками КП Полтававодоканал було проведено 01.06.2017 року, та складено акт про прийняття до розрахунків приладів обліку води, згідно якого, зняття пломби на вводі С29397008 КП ПВК яка фіксувала кран в закритому положенні (ввод розпломбовано, кран відкрито, водопостачання відновлено).

За даними позивача, відключення водопостачання призвело до того, що позивач був змушений припинити надання послуг в кафе Аеліта в період з 16.09.2016 року по 01.06.2017 року, що унеможливило надходження грошових коштів в планованих розмірах.

За даних обставин, вважаючи свої права порушеними, позивач просить суд стягнути з відповідача понесені ним збитки в сумі 163263,73 грн., які на його думку виникли в результаті відключення відповідачем від водопостачання кафе Аеліта та складаються з:

витрат на оплату послуг :

- ПОКВП Полтаватеплоенерго - 19660,27 грн.;

- ПАТ Полтаваобленерго - 20052,82 грн.;

витрат на виплату заробітної плати не звільненим працівникам кафе за період з 16.09.2016 року по 31.05.2017 року - 91955,32 грн.;

- ЄСВ 22% на виплачену заробітну плату - 20230,17 грн.

Розрахунок матеріальних збитків в сумі 163263,73 грн. позивач підтверджує Висновком №1943 судової економічної експертизи по кримінальному провадженню №42016171010000124 складеним 02.04.2018 року судовим експертом Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз Засл. проф. М.С. Бокаріуса.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 ГК України).

У відповідності до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин у цій справі суд враховує висновки Верховного Суду викладені, зокрема, у постанові від 03.12.2018 по справі №908/76/18.

Так, Верховний Суд зробив висновок, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

В зазначених правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Як було встановлено судом під час розгляду справи, витрати на оплату комунальних послуг перед ПОКВП "Полтаватеплоенерго", ПАТ "Полтаваобленерго", витрати на виплату заробітної плати працівникам кафе, ЄСВ 22% на виплачену заробітну плату позивач кваліфікував як збитки, спричинені відповідачем внаслідок припинення водопостачання до кафе "Аеліта".

При цьому, позивач, підтверджуючи розмір заявлених до стягнення збитків посилається на Висновок № 1943 судової економічної експертизи по кримінальному провадженню № 42016171010000124 від 02.04.2018 року, де судовий експерт зазначив, що розрахунок матеріальних збитків в сумі 163263,73 грн., що виникли в період з 16.09.2016 року по 01.06.2017 року, виконаний ТОВ "Фірма Карма КТК ЛТД", документально підтверджується.

Відповідно до ст.104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Чинне законодавство виходить з принципу презумпції вини особи, яка допустила порушення зобов`язання. Водночас, крім застосування принципу вини, у вирішенні спорів про відшкодування збитків необхідно виходити з того, що збитки підлягають відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка їх завдала, та завданими збитками.

У визначенні розміру збитків, заподіяних внаслідок порушення господарських договорів, до уваги беруться вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Відповідач, у свою чергу, повинен довести відсутність своєї вини у спричиненні збитків позивачу.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється поза межами конкретного випадку, і, відповідно, поза межами юридично значимого зв`язку.

Статті 22 ЦК України та 224 ГК України визначають вигоду, як доход, який суб`єкт підприємницької діяльності міг би реально одержати, але не одержав внаслідок дії обставин, які від нього не залежать. Виходячи з цього, розмір доходу повинен доводитися доказами, які містять точні та реальні відомості про отримання у певному періоді доходу в межах заявленої до стягнення суми.

При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Отже, суд, з"ясувавши зміст заявлених до стягнення позивачем збитків вважає необгрунтованими вимоги позивача про стягнення збитків у вигляді виплат, пов"язаних з утриманням нерухомого майна та з його підприємницькою діяльністю, які не відносяться до поняття збитків в розумінні статті 22 Цивільного кодексу України.

Крім цього, позивачем не надано відомості щодо податкової звітності та доказів виплати нарахованої заробітної плати.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних доказів в підтвердження наявності збитків, які виникли внаслідок неправомірних дій відповідача, оскільки заявлена сума 163263,73 грн. є витратами позивача, пов"язаними з його підприємницькою діяльністю.

З огляду на зазначене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення збитків, внаслідок їх недоведеності.

Згідно із ч.ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 05.06.2020 року

Суддя Іванко Л.А.