Постанова

від 02.06.2020 по справі 296/2034/20

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/2034/20

3/296/1041/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" червня 2020 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого-судді: Скрипка О.В.,

при секретарі

судового засідання: Ласкажевська О.О.,

за участю прокурора: Рудик Т.Г.,

особи, яка притягається

до адміністративної

відповідальності: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, яка надійшла від Управління стратегічних розслідувань в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Нововолинськ Волинської області, пенсіонер, на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення голова окружної виборчої комісії з виборів Президента України територіального виборчого округу № 62, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

В С Т А Н О В И В:

За протоколом про адміністративне правопорушення №66 від 11.03.2020 р., складеного старшим оперуповноваженим 1-го сектору протидії корупції управління стратегічних розслідувань в Житомирській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України капітаном поліції Марченко Д.О., Лейко А.В., являючись головою окружної виборчої комісії з виборів Президента України територіального виборчого округу № 62, будучи суб`єктом відповідальності за вчинення корупційних та пов`язаних з корупцією правопорушень, відповідно до п.п. і п.1 ч.1 ст.3 та п.п. а п.2 ч.1 ст.3 Закону України " Про запобігання корупції", не повідомив про наявність реального конфлікту інтересів у відповідності до п. 1-4 ч. 1 ст. 28 Закону України Про запобігання корупції , який виник під час винесення постанови № 26 від 26.04.2019 Про розподіл одноразової грошової винагороди , згідно якої останній отримав грошову винагороду в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень, тобто дії якого мають ознаки вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідальність за що встановлена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Крім цього, відповідно до протоколу № 67 від 11.03.2020 р., складеного старшим оперуповноваженим 1-го сектору протидії корупції управління стратегічних розслідувань в Житомирській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України капітаном поліції Марченко Д.О., Лейко А.В., являючись головою окружної виборчої комісії з виборів Президента України територіального виборчого округу № 62 ОСОБА_2 А.В., являючись головою окружної виборчої комісії з виборів Президента України територіального виборчого округу № 62, будучи суб`єктом відповідальності за вчинення корупційних та пов`язаних з корупцією правопорушень, відповідно до п.п. і п.1 ч.1 ст.3 та п.п. а п.2 ч.1 ст.3 Закону України " Про запобігання корупції", не повідомив про наявність реального конфлікту інтересів у відповідності до п. 1-4 ч. 1 ст. 28 Закону України Про запобігання корупції , який виник під час винесення постанови № 26 від 26.04.2019 Про розподіл одноразової грошової винагороди , згідно якої останній отримав грошову винагороду в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень, тобто дії якого мають ознаки вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідальність за що встановлена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Постановою суду від 21.05.2020 р. матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП об`єднані в одне провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та надав письмові заперечення. Пояснив, що під час чергових виборів Президента України перебувала по посаді голови окружної виборчої комісії з виборів Президента України 31 березня 2019 року територіального виборчого округу №62, до складу комісії входило 12 члени. Під час прийняття рішення про нарахування і виплату одноразової грошової винагороди членам ОВК ТВО №62 та залученим спеціалістам і технічним працівникам, на засіданні комісії 26.04.2019, голосував разом з іншими, не вважаючи це порушенням, оскільки, прийняте рішення стосувалося не тільки його, а й інших членів комісії. Окрім того зазначив, що прийнята постанова ОВК №62 від 26.04.20193 року про розподіл одноразової грошової винагороди не породжує по своїй суті конфлікт інтересів, оскільки таке рішення прийнято колегіально, шляхом голосування та з дотриманням положень Постанови ЦВК від 08.04.202014 року №226 та ЗУ Про вибори Президента України .

Прокурор вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП, підтверджується доказами наявними у матеріалах справи, прохала накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Адміністративна відповідальність, відповідно до положень ст.172-7 КУпАП, настає в разі неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів (частина1) та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів (частина 2).

Згідно примітки до ст.172-7 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції".

У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Тобто, обов`язковою ознакою конфлікту інтересів є наявність суперечностей між особистими інтересами та службовими повноваженнями особи, які можуть вплинути на прийняття рішення чи вчинення дій при виконанні особою службових повноважень.

Відповідно до постанови Центральної виборчої комісії №773 від 10.04.2019 Про утворення окружних виборчих комісій з виборів Президента України на чергових виборах Президента України 21квітня 2019року утворено окружні виборчі комісії з виборів Президента України на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року із затвердженням складу відповідних комісій у т.ч. окружної виборчої комісії з виборів Президента України територіального виборчого округу №62 (далі ОВК ТВО №62).

Відповідно до додатка 5 до постанови ЦВК №773 від 10.04.2019 року, головою окружної виборчої комісії з виборів Президента України територіального виборчого округу №62 є ОСОБА_1 .

Згідно ст.1 Закону України Про Центральну виборчу комісії від 17.12.1997 №733/97-ВР (в редакції на день вчинення адміністративного правопорушення) Центральна виборча комісія (далі - Комісія) є постійно діючим державним органом, який відповідно до Конституції України, цього та інших законів України забезпечує організацію підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, а також всеукраїнських референдумів.

Відповідно до ч.ч.2, 4 ст.22 Закону України Про вибори Президента України (в редакції, яка діяла да день вчинення адміністративного правопорушення) виборчі комісії є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення виборів Президента України і забезпечувати додержання та однакове застосування законодавства України про вибори Президента України. Окружна виборча комісія є юридичною особою.

Положеннями ч.ч.1, 2, 5 ст. 301 Закону України Про вибори Президента України набуття та припинення окружною виборчою комісією статусу юридичної особи здійснюється в порядку, передбаченому законами України, з особливостями, встановленими цим Законом.

Окружна виборча комісія набуває статусу юридичної особи з моменту внесення запису про включення відомостей про комісію до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Статус окружної виборчої комісії як юридичної особи припиняється шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про проведення державної реєстрації припинення окружної виборчої комісії як юридичної особи.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в реєстрі зареєстровано, як юридичну особу, Окружну виборчу комісію з виборів Президента України територіального виборчого округу №62, ідентифікаційний код юридичної особи 42834875.

Відповідно до ч.2 ст.81 ЦК України, юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Згідно п.п. і п.1 ч.1 ст.3 Закону України Про запобігання корупції члени державних колегіальних органів є суб`єктами на яких поширюється дія цього Закону.

Відповідно до п.п. а п.2 ч.1 ст.3 ЗУ Про запобігання корупції (в редакції на день вчинення адміністративного правопорушення) особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, є суб`єктами на яких поширюється дія цього Закону.

Отже, ОСОБА_1 є суб`єктом, зазначеним в п.п. і п.1 ч.1 ст.3 та п.п. а п.2 ч.1 ст.3 Закону України Про запобігання корупції , та відповідно, суб`єктом правопорушень, визначених у ст.172-7 КУпАП.

Згідно ч.1 ст.28 Закону України Про запобігання корупції , особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Згідно ч.3 ст.40 Закону України Про вибори Президента України (в редакції, яка діяла да день вчинення адміністративного правопорушення), членам виборчих комісій у межах загальної економії фонду оплати праці, передбаченого кошторисом видатків відповідної виборчої комісії на підготовку та проведення виборів Президента України, може бути нарахована і виплачена одноразова грошова винагорода в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

Пунктом 4.4 розділу 4 Порядку оплати праці членів окружних та дільничних виборчих комісій з виборів Президента України, затвердженого Постановою ЦВК № 226 від 8 квітня 2014 року, встановлено, що розмір одноразової грошової винагороди членам виборчої комісії визначається на засіданні цієї комісії за поданням її голови і залежить від особистого внеску кожного члена комісії у її діяльність, про що приймається відповідне рішення.

Як вбачається зі змісту Протоколу №9 від 26.04.2019 ОВК ТВО №62, присутні члени комісії в кількості 12 осіб, у перелік яких входив також голови комісії ОСОБА_1 прийняли рішення про нарахування і виплату одноразової грошової винагороди членам ОВК ТВО №62 та залученим спеціалістам і технічним працівникам у розмірі 4000 грн. кожному. За це рішення проголосували: за - 12 (дванадцять), у тому числі і голова ОВК ТВО №62 ОСОБА_3 В., проти - 0 (нуль), утрималися - 0 (нуль) (а.с.16-18).

26.04.2019 року ОВК ТВО №62, за підписом голови комісії ОСОБА_1 та секретаря комісії Красовська Ю.А., винесено постанову №26 про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди членам окружної виборчої комісії територіального виборчого округу № 147 та залученим спеціалістам і технічним працівникам в розмірі 4000, 00 грн., яку скріплено печаткою ОВК ТВО №62.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, висновок прокурора, дослідивши матеріали справи, враховуючи усі обставини цієї справи та аналізуючи відповідне антикорупційне законодавство України у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення пов`язаних з корупцією, на підставі наступного.

Так, відповідно ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, відповідальність настає за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а згідно ч. 2 цієї статті - за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Диспозиції цих статей є бланкетними і лише описують безпосередньо самі правопорушення, але для повного визначення ознак цих правопорушень відсилають до інших галузей права, тобто до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

Зокрема, такі норми мають загальний і конкретизований зміст. Загальний зміст бланкетної диспозиції передається словесно-документною формою відповідної статті КУпАП і в обов`язковому порядку включає положення інших нормативно-правових актів. Із загальним змістом бланкетної диспозиції пов`язане визначення діяння як правопорушення певного виду та встановлення за нього відповідальності, а конкретизований зміст цієї диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює адміністративно-правову норму більш конкретним змістом.

Визначення терміну правопорушення, пов`язаного з корупцією , про який йдеться мова у главі 13-А КУпАП міститься у ч. 1 ст. 1 ЗУ Про запобігання корупції і є діянням, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону, за яке законодавством України встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність. Вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів містить розділ V ЗУ Про запобігання корупції , зокрема ст. 28, яка зобов`язує осіб, зазначених у п. 1 і 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - НАЗК чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів, а бланкетні диспозиції ч. 1 ст. 172-7 і ч. 2 ст. 172-7 КУпАП відсилають до ЗУ Про запобігання корупції і кореспондується з ч. 1 ст. 28 цього Закону, яка у свою чергу передбачає конкретні зобов`язання.

Згідно примітки ст. 172-7 КУпАП, під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Аналогічне визначення реального конфлікту інтересів міститься і у ч. 1 ст. 1 ЗУ Про запобігання корупції , де розкривається зміст такого терміну як приватний інтерес, яким є будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Виходячи із системного аналізу вказаних термінів, для встановлення факту реального конфлікту інтересів необхідно чітко установити, що а) приватний інтерес наявний, б) він суперечить службовим чи представницьким повноваженням і в) така суперечність реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій. Для встановлення ж наявності факту прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів, у тому числі і для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно також встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як 1) наявність факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, у чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Без наявності хоча б одного із зазначених фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає, а тому встановлення таких обставин в обов`язковому порядку має бути відображено як у протоколі про правопорушення, пов`язане з корупцією, так і у судовому рішенні.

Враховуючи обставин справи, а саме як вбачається зі змісту Протоколу №9 від 26.04.2019 ОВК ТВО №62, присутні члени комісії в кількості 12 осіб, у перелік яких входив також голови комісії ОСОБА_1 прийняли рішення про нарахування і виплату одноразової грошової винагороди членам ОВК ТВО №62 та залученим спеціалістам і технічним працівникам у розмірі 4000 грн. кожному. За це рішення проголосували: за - 12 (дванадцять), у тому числі і голова ОВК ТВО №62 ОСОБА_3 В., проти - 0 (нуль), утрималися - 0 (нуль) (а.с.16-18).

26.04.2019 року ОВК ТВО №62, за підписом голови комісії ОСОБА_1 та секретаря комісії Красовська Ю.А., винесено постанову №26 про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди членам окружної виборчої комісії територіального виборчого округу № 147 та залученим спеціалістам і технічним працівникам в розмірі 4000, 00 грн., яку скріплено печаткою ОВК ТВО №62.

Вказаний розмір одноразової грошової винагороди встановлений пунктом 4.7 розділу 4 Порядку оплати праці членів окружних та дільничних виборчих комісій з виборів Президента України, затвердженого постановою ЦВК № 226 від 8 квітня 2014 року, а саме, у розмірі місячної заробітної плати, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2004 № 966 Про умови оплати праці членів виборчих комісій .

Таким чином при складені протоколу не враховано що ОСОБА_1 особисто не приймав рішення про виплату собі грошової винагороди, а приймав участь в голосуванні колегіального органу - окружної виборчої комісії щодо розподілу грошової винагороди всім членам комісії та залучених спеціалістів.

При цьому він діяв в межах повноважень ст. 28 Закону України Про вибори Президента України і мав право голосувати, оскільки ОСОБА_1 зобов`язаний був прийняти участь у голосуванні, так як він є членом ОВК ТВО №62 і це його прямий обов`язок і заборони на це чинним законодавством не передбачено.

Згадана постанова прийнята не тільки стосовно голови окружної виборчої комісії, а й усіх членів та залучених спеціалістів. При цьому в усіх випадках розмір визначеної голові виборчої комісії грошової винагороди не був максимальним згідно рішення засідання ОВК ТВО №62 у порівнянні з іншими особами, тобто розмір грошової винагороди голови дорівнював (був однаковим) розмірам інших членів комісії.

Отримання грошової винагороди у формі зарплати та її складових - премії, надбавки, за своєю суттю не може виступати мотивом правопорушень, пов`язаних з корупцією, оскільки право на зарплату, не нижчу від визначеної законом , законодавчо закріплене у ст. 43 Конституції України, а згідно ч. 1 і ч. 2 ст. 1-2 ЗУ Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, і її розмір залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Структура зарплати складається з основної зарплати (це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців), додаткової зарплати (це винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці), інших заохочувальних та компенсаційних виплат (це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми).

Згідно ч. 3 ст. 40 Закону України Про вибори Президента України , яка безпосередньо регулює питання щодо умов оплати праці членів виборчих комісій, встановлено, що може бути нарахована і виплачена одноразова грошова винагорода в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

Постановою ЦВК №226 від 08.2014 року Про порядок оплати праці членів окружних та дільничних виборчих комісій з виборів Президента України , визначено розділом 4.4 Розмір одноразової грошової винагороди членам виборчої комісії визначається на засіданні цієї комісії за поданням її голови і залежить від особистого внеску кожного члена комісії у її діяльність, про що приймається відповідне рішення.

Розмір одноразової грошової винагороди встановлений пунктом 4.7 розділу 4 Порядку оплати праці членів окружних та дільничних виборчих комісій з виборів Президента України, затвердженого постановою ЦВК № 226 від 8 квітня 2014 року, а саме, у розмірі місячної заробітної плати, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2004 № 966 Про умови оплати праці членів виборчих комісій .

Таким чином при здійсненні своїх повноважень ОСОБА_1 діяв відповідно до Постановою ЦВК №226 від 08.2014 року Про порядок оплати праці членів окружних та дільничних виборчих комісій з виборів Президента України , а розмір грошової винагороди обговорювався на засіданні виборчої комісії. При цьому необхідно зазначити, що будь-якого конкретного порядку, який би встановлював чіткий і для усіх заінтересованих осіб зрозумілий механізм нарахування грошової винагороди голові виборчої комісії, чинним законодавством України, у тому числі і постановою ЦВК №226 від 08.2014 року , не передбачено.

У протоколах про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, складених стосовно ОСОБА_1 , також відсутнє конкретне посилання, у якій спосіб така категорія осіб як голови окружних виборчих комісій повинні діяти, щоб мати можливість отримувати передбачені законодавством України грошові винагороди, й не бути при цьому суб`єктом правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 і ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Суд вважає, що в своїх діях ОСОБА_1 не мав реального конфлікту інтересів між його приватним інтересом та повноваженнями голови ОВК ТВО №62, який би впливав на об`єктивність або неупередженість прийняття ним рішень, або ж на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, оскільки останній діяв у межах чинного законодавства України і всі умови законності (у тому виді, як вони є на теперішній час) щодо прийнятих розпоряджень дотримані.

При викладених обставинах, судом встановлена відсутність події самих правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП, а також обов`язкові складові для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вказані правопорушення, зокрема наявність у останнього умислу на їх вчинення.

Викладене, узгоджується із положеннями ч.3 ст. 62 Конституції України, згідно якої обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, що стосується й обвинувачень в адміністративних правопорушеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Вищезазначене також вказує на відсутність у суду законних підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст. 247 та п.1 ч.1 ст. 284 КУпАП, суддя, -

постановив:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП в зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Cуддя О. В. Скрипка