Рішення

від 25.03.2020 по справі 334/5168/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 25.03.2020

Справа № 334/5168/19

Провадження № 2/334/929/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Лапі М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Арматурщик-1 , третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Морозова Вікторія Миколаївна про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому після уточнення просить визнати за собою право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батьків: ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову зазначила, що вказану квартиру, яка розташована в ОСББ Арматурщик-1 (до реорганізації - ЖБК №259 Арматурщик-1 ) було надано її батьку ОСОБА_4 , як члену ЖБК, на підставі ордеру №229 від 16.07.1980 року. Пай за квартиру був сплачений батьком у червні 1992 року у період шлюбу з ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої фактично відкрилася спадщина на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

У зв`язку з тим, що ОСОБА_3 за життя заповіту не склала, спадкоємцями першої черги був її чоловік ОСОБА_4 та діти: позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 . Інших спадкоємців немає.

ОСОБА_4 та ОСОБА_1 прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , так як постійно проживали зі спадкодавцем на час її смерті, тобто кожний по 1/4 частині квартири.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько ОСОБА_4 , після смерті якого фактично відкрилася спадщина на 3/4 частини квартири АДРЕСА_1 .

У зв`язку з тим, що ОСОБА_4 за життя заповіту не склав, спадкоємцями першої черги після нього є діти: позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 . Інших спадкоємців немає. Позивачка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , так як постійно проживала зі спадкодавцем на час його смерті та звернулася з відповідною заявою до нотаріуса.

Відповідач ОСОБА_2 також звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. В подальшому 17.07.2019 року він нотаріально відмовився від спадщини.

У зв`язку з тим, що за життя батько позивачки ОСОБА_4 не отримав правовстановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_1 , позивачці приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Морозовою В.М. 27.06.2019 року було відмовлено у видачі свідоцтва на спадкове майно, про що винесена постанова №334/02-31.

На теперішній час оформити спадщину після смерті батьків позивачка у позасудовому порядку не має можливості, у зв`язку з чим звернулась з відповідним позовом до суду.

Позивачка та її представник адвокат Мєдвєдєва А.В. в судове засідання не з`явилась. Подали заяву про слухання справи без їх участі, просять позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Суду подав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову не заперечує.

Представник відповідача ОСББ Арматурщик-1 в судове засідання не з`явився, суду подав заяву про розгляд справи без їх участі. Проти задоволення позову не заперечував.

Третя особа приватний нотаріус ЗМНО Морозова В.М. в судове засідання не з`явилася. Суду надала заяву про розгляд справи без її участі. На ухвалу суду надала копію спадкової справи № 71/2016, заведеної після смерті ОСОБА_4 .

Суд, вивчивши матеріали справи та з`ясувавши обставини, на які позивачка посилалася як на підставу своїх вимог, дослідивши письмові докази та оцінивши їх у сукупності, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно ордеру серія А-V ЖСК № 229 від 16.07.1980 року ОСОБА_4 , сім`я якого складається з 4 осіб: дружини ОСОБА_3 , дочки ОСОБА_1 та сина ОСОБА_2 на підставі рішення Виконкому Запорізької міської ради народних депутатів від 15.06.1980 року № 5 та списків ЖБК Арматурщик-1 , було надано право на зайняття квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 60,83 кв.м., жилою 36,85 кв.м.

Згідно Довідки № 157 від 10.05.2016 року за підписом голови правління ЖБК №259 Арматурщик-1 , ОСОБА_4 є членом ЖБК №259 Арматурщик-1 та йому на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , загальною корисною площею 61,6 кв.м, в тому числі житловою площею 37,9 кв.м. Повна вартість квартири у розмірі 8560,82 руб. виплачена повністю у червні місяці 1992 року.

На підставі рішення загальних зборів правління від 07.06.2016 року, Житлово-будівельний кооператив №259 Арматурщик-1 (код ЄДРПОУ 20517716) з 13.06.2016 року реорганізувалося у Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Арматурщик-1 .

Згідно зі ст. 15 Закону УРСР від 7 лютого 1991 року № 697-ХІІ Про власність (набрав чинності з 15 квітня 1991 року, втратив чинність згідно із Законом України від 27 квітня 2007 року № 997-V з 20.06.07р.) член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Відповідно до п.3 Постанови Верховної Ради Української РСР Про введення в дію Закону Української РСР Про власність від 26 березня 1991 року положення статті 15 Закону Української РСР Про власність застосовуються до правовідносин, що виникли як до, так і після 15 квітня 1991 року.

На підставі дослідження перелічених письмових доказів, суд вважає, що у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 у встановленому законом порядку набув право власності на кооперативну квартиру АДРЕСА_1 , оскільки вказана квартира була надана йому у користування на підставі ордеру, а у подальшому ним як членом ЖБК №259 Арматурщик-1 , було проведено повну виплату пайових внесків за зазначену кооперативну квартиру.

Оскільки пай за квартиру був сплачений у період шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у червні 1992 року, то зазначене майно, яке нажито подружжям у період шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності, при цьому їх долі є рівними.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом, серії НОМЕР_1 , виданим 08.02.2007 року Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького обласного управління юстиції.

Встановлено, що після смерті матері позивачки ОСОБА_3 фактично відкрилася спадщина на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , а оскільки за життя ОСОБА_3 заповіт не складала, то спадкоємцями першої черги відповідно до ст.1261 ЦК України стали її чоловік ОСОБА_4 та діти - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Факт родинних відносин між позивачкою ОСОБА_1 та її батьками ОСОБА_4 і ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про одруження, серії НОМЕР_2 , виданим 03.12.1971 року Орджонікідзевським рай бюро ЗАГС м. Запоріжжя, та свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_3 , виданим 09.12.1972 року Ленінським рай бюро ЗАГС м. Запоріжжя.

Факт родинних відносин між відповідачем ОСОБА_2 та його батьками ОСОБА_4 і ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про одруження, серії НОМЕР_2 , виданим 03.12.1971 року Орджонікідзевським рай бюро ЗАГС м. Запоріжжя, та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 05.11.1974 року.

ОСОБА_4 та ОСОБА_1 прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 відповідно до ст.1268 ЦК України, так як постійно проживали зі спадкодавцем на час її смерті, тобто, кожний з них в порядку спадкування за законом отримав по 1/4 частині квартири АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки ОСОБА_4 , після смерті якого фактично відкрилася спадщина на 3/4 частини квартири АДРЕСА_1 , а у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 за життя заповіту не склав, спадкоємцями першої черги після нього були діти: позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , інших спадкоємців не було.

Згідно Довідки Департаменту реєстраційних послуг ЗМР № 01-73/02/1711 від 23.10.2018 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 17.10.1980 року по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрованим та мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , та разом з ним на час смерті були зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Таким чином, позивачка прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_4 , так як постійно проживала зі спадкодавцем на час його смерті та 12.11.2016 року звернулася з відповідною заявою до нотаріуса, що підтверджується долученими до позву матеріалами відповідної спадкової справи № 71 за 2016 рік, яка була заведена приватним нотаріусом ЗМНО Морозовою В.М.

Відповідач ОСОБА_2 12.11.2016 року також звернувся до приватного нотаріуса ЗМНО Морозової В.М. з заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , в подальшому він нотаріально відмовився від спадщини.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Положеннями ч.1 ст.1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до вимог статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначенні у статтях 1261-1265 ЦК України.

За вимогами ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язковим, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа.

Відповідно до п.п 4.14 п.4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5 при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин, від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Згідно з п.п.4.15. п.4 глави 10 розділу ІІ вищезазначеного Порядок, вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину не майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Постановою № 334/02-31 від 27.06.2019 року приватний нотаріус ЗМНО Морозова В.М. відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право власності на спадщину, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що спадкоємцем не були надані правовстановлюючі документи про належність спадкового майна спадкодавцеві, зареєстровані згідно чинного законодавства.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №5 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, що у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу,члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески,до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми які підлягають поверненню, а не квартирна, дача, гараж, садовий будинок. Частина пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкоємець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Враховуючи наведені норми та зважаючи на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позову, що ОСОБА_4 і ОСОБА_3 у встановленому законом порядку набули право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в рівних частках.

Оскільки нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

В листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування має місце роз`яснення щодо розгляду цивільних спорів, зокрема, у випадку неможливості спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. За змістом цих роз`яснень видно, що не міститься прямої заборони щодо визнання судом права власності за спадкоємцем на нерухоме майно в разі, коли спадкодавець на законних підставах володів та користувався цим майном, але відсутній оригінал правовстановлюючого документу або наявний оригінал правовстановлюючого документа у якому не виділена частка померлого у спільній сумісній власності.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленному цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до глави 10 п. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5 передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусами після подання оригіналів правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкоємцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Якщо нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку, що позивачка, прийнявши спадщину після смерті своїх батьків, яка в цілому складається з квартири АДРЕСА_1 (1/4 частка після смерті матері та 3/4 частки після смерті батька), не має можливості оформити її нотаріально у зв`язку з тим, що за життя батьків право власності на спадкове майно не було зареєстровано. Належність майна спадкодавцям підтверджується матеріалами справи, відповідач, який від спадщини після смерті батька відмовився, позов визнає. Таким чином, вивчивши надані суду письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є повністю доведеними, а відтак підлягають задоволенню з вищенаведених підстав.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_5 , право власності на 1/4 частку квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_5 , право власності на 3/4 частки квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Турбіна Т. Ф.