Ухвала

від 29.05.2020 по справі 461/5265/19

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/5265/19

Провадження № 2/461/182/20

УХВАЛА

29.05.2020 року Галицький районний суд м. Львова

у складі головуючого судді Фролової Л.Д.,

за участі:

секретаря судового засідання Рудницької А.О.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Перша львівська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним та скасування заповіту, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває зазначена цивільна справа, в якій позивач просить суд визнати недійсним та скасувати заповіт ОСОБА_4 від 26 листопада 2015 року.

29 травня 2020 року до суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Бартківа І.Б. про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи для визначення, чи страждала за життя ОСОБА_4 психічними захворюваннями, чи усвідомлювала свої дії та чи могла керувати ними. Свої вимоги представник мотивував тим, що призначення такої експертизи необхідне для встановлення стану здоров`я заповідача на момент складання заповіту.

Представник позивача просив суд підготовче судове засідання провести за його відсутності та розглянути подані клопотання.

В підготовчому судовому засіданні представник відповідача проти задоволення клопотання та призначення у справі посмертної судово-психіатричної експертизи заперечила. Пояснила, що у справі відсутні будь-які відомості, які б надавали підстави сумніватися щодо спроможності ОСОБА_4 усвідомлювати свої дії під час складання заповіту. Відсутні дані також і про те, що остання страждала на будь-які психічні розлади.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України.).

Частина 2 ст. 76 ЦПК України передбачає, що одним із доказів є висновки експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч. 1 ст. 104 ЦПК України).

Відповідно до ст. 105 ЦПК України, призначення експертизи є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.

Разом з цим, з п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах вбачається, що дослідження психічного стану особи є предметом судово-психіатричної експертизи, яка призначається за наявності сумнівів щодо спроможності особи усвідомлювати значення своєї поведінки внаслідок психічної хвороби або тимчасового розладу душевної діяльності.

Зазначеною постановою Пленуму ВСУ вказано судам на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань.

Психічний стан особи, зокрема, на час укладення нею певного правочину, потребує з`ясування за наявності сумнівів щодо її спроможності усвідомлювати значення своєї поведінки внаслідок психічної хвороби або тимчасового розладу душевної діяльності. Ознаками такої поведінки можуть бути невмотивовані, неадекватні чи неконтрольовані дії особи.

Жодних даних про такі дії заповідача, в період часу, в який було складено оспорюваний заповіт ні до клопотання ні до позовної заяви не додано. У позовній заяві та клопотанні не зазначені будь-які відомості які б давали підстави сумніватися щодо спроможності ОСОБА_4 під час складання заповіту усвідомлювати значення своєї поведінки. Також не надано даних, що ОСОБА_4 страждала на психічним захворюванням або в неї був тимчасовий розлад душевної діяльності.

З листа від 22 листопада 2019 року КНП ЛОР Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня вбачається, що за архівними даними ОСОБА_4 лікування у закладі на проходила, відомості про будь-які її захворювання відсутні.

Відтак, доводи клопотання ґрунтуються на власному тлумаченні позивачем певних норм законодавства, однак не та не узгоджуються із Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, а також Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 року за № 705/3145.

Крім того, суд враховує положення ст. 44 Закону України Про нотаріат , відповідно до яких під час посвідчення правочинів визначається обсяг цивільної дієздатності Фізичних осіб, які беруть у них участь. Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної особи здійснюється за паспортом громадянина України або іншими документами, передбаченими статтею 43 цього Закону (крім посвідчення водія, особи моряка, особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, виданого за місцем роботи фізичної особи), які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії. У разі потреби нотаріусу надається довідка про те, що особа не страждає на психічний розлад, який може вплинути на її здатність усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними.

Враховуючи вищенаведене, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника позивача про призначення експертизи.

Керуючись ст. 258-260 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Бартківа І.Б. про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Д. Фролова