Рішення

від 06.11.2018 по справі 0440/5392/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року Справа № 0440/5392/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникова Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Композитмонтаж" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Композитмонтаж" (далі - ТОВ "Композитмонтаж", позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006791421 від 19.03.2018 року.

В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0006791421 від 19.03.2018 року та висновки, викладені в акті перевірки №4890/04-36-14-21/39321987 від 02.02.2018р. є безпідставними та необґрунтованими, оскільки із документів, наданих під час проведення перевірки (видаткові та податкові накладні, тощо), вбачається постачання товару відповідно до укладеного договоруз ТОВ АРОКС БРОК №8/12-2016 від 12.12.2016р. та рух коштів на їх оплату; позивачем до контролюючого органу були надані первинні бухгалтерські документи на підтвердження господарських операцій з відповідним контрагентом; податкові накладні були виписані уповноваженими особами, але податковим органом належних перевірок за даними фактами проведено не було. Позивач вважає, що ним зі свого боку виконані вимоги щодо формування податкового кредиту за операціями із контрагентом ТОВ АРОКС БРОК .

Позивач вважає, що реальність настання правових наслідків в результаті вчинення господарських операцій підтверджуються відповідними первинними документами позивача, які, відповідно до статті 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення, мають всі необхідні реквізити, передбачені статтею 9 цього Закону.

Ухвалою суду від 20.07.2018р. позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 КАС України, зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.

Позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви шляхом надання відповідних документів.

07 вересня 2018 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, за змістом якого проти задоволення позовних вимог заперечує, зазначивши що висновки викладені в акті перевірки від 02.02.2018р. №4890/04-36-14-21/39321987 є обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - правомірним. Адже в ході проведеної перевірки контролючим органом було встановлено, що ТОВ Композитмонтаж здійснив нереальні господарські операції з придбання товарів у Товариства з обмеженою відповідальністю АРОКС БРОК (далі ТОВ АРОКС БРОК ).

Таких висновків контролюючий орган дійшов, у зв`язку з відсутністю товарно-транспортних накладних, що робить неможливим підтвердження фактичного руху товару від постачальника до покупця. Крім того, відсутні сертифікати якості, у зв`язку з чим не можливо встановити виробника товару. Тобто перевіркою встановлена відсутність факту (джерела) законного введення придбаного товару в обіг у попередніх ланках постачання та/або реального задекларованого виробництва. Тому відповідач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Композитмонтаж" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі 28.07.2014 року.

На підставі направлення від 17.01.2018 року №247, виданого ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідно до положень п. 191.1 ст. 191, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2, п.75.1 ст.75, п.77.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, далі ПКУ), на підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 16.01.2018 року №191-п Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ"Композитмонтаж" (код ЄЖРПОУ 39321987) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ АРОКС БРОК (код ЄДРПОУ 39289095) за період з 01.12.2016 року по 31.12.2016 року та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) придбаних у ТОВ АРОКС БРОК (код ЄДРПОУ 39289095) за період з 01.12.2016 року по 31.12.2016 року (а.с.9-23).

Також, 22.01.2018 року позивачем в особі директора підприємства отримано копію наказу контролюючого органу та ознайомлено під підпис з направленнями на проведення перевірки.

Хід та результати проведеної перевірки викладені відповідачем в акті перевірки від 02.02.2018р. №4890/04-36-14-21/39321987. Відтак, перевіркою встановлені наступні порушення ТОВ"Композитмонтаж", а саме:

-п. 44.1 статті 44, пп. а п. 198.1, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу україни від 02.12.2010р. №2755-VI ) (зі змінами та доповненнями), Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ від 28.0.12016р. №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016р. за №159/28289, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за грудень 2016р. на суму 54000,000 грн.

На підставі викладених в акті перевірки висновків відповідач виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0006791421 від 19.03.2018р. про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 67500,00 грн., з яких 54000,00 грн. (за податковими зобов`язаннями) та 13500,00 грн. (за штрафними санкціями)(а.с.24).

Вважаючи неправомірним податкове повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з підпунктом 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб`єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пп. 78.1.1 та пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК Українидокументальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, а саме:отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Предметом проведеної перевірки ТОВ Композитмонтаж були питання дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ АРОКС БРОК за період з 01.12.2016р. по 31.12.2016р.

Судом встановлено, що між ТОВ АРОКС БРОК (постачальник) та ТОВ Композитмонтаж (покупець) укладено договір поставки №8/12-2016 від 12.12.2016р. За умовами договору постачальник зобов`язався передати у власність покупцеві матеріали визначені у п.1.2 цього Договору, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар. При цьому, загальна вартість товару, що поставлявся за договором складала 324' 000грн. з податком на додану вартість (ПДВ) (а.с.26).

Найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються у рахунках до цього Договору.

Згідно п. 2.2 Договору передача товару здійснюється на складі постачальника шляхом оформлення видаткової накладної. Передача здійснюється уповноваженій особі покупця при наявності належним чином оформленої довіреності.

З акту перевірки від 02.02.2018р.вбачається, що позивачем до перевірки надані: видаткова накладна від 19.12.2016р. за №19 за номенклатурою: втулка плити напора М кресл. 1080.05.392, втулка опорного колеса кресл. 3519.05.02.202, втулка коротиша кресл. 1080.33.41, втулка натяжного колеса кресл. 10014.06.13.225, втулка бортового редуктора Б кресл. 3519.05.02.035, втулка опорного колеса кресл. 1001.22.59.2, втулка бортового редуктора Б кресл. 1080.33.39, втулка бортового редуктора М кресл. 3519.05.02.008, втулка натяжного колеса кресл. 351905.02.302, втулка плити напора Б кресл. 1080.05.382, втулка ролика седлового подшипника кресл. 3519.03.06.004, втулка седлового подшипника Б кресл. 1080.05.312 на загальну суму з ПДВ 324000,00 грн.; податкова накладна №76 від 19.12.2016р. на загальну суму з ПДВ 324000,00 грн., яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Сума ПДВ за зазначеною податковою накладною була включена до складу податкового кредиту за грудень 2016р., що відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за відповідний період. Рахунок на оплату від 19 грудня 2016р. №19/12 на загальну суму з ПДВ 324000,00 грн.

Однак відповівідач зазначив, що до перевірки не надано товарно-транспортні накладні, у зв`язку з чим не можливо підтвердити фактичний рух товару від постачальника до покупця, не надано сертифікати якості на товар, у зв`язку з чим не можливо встановити виробника товару.

На запит перевіряючого від 25.01.2018р. позивачем надано пояснення, що сертифікати якості на товар ТОВ АРОКС БРОК не надано, директором ТОВ Композитмонтаж , оскільки не вимагалось останнім. Товар за договором поставки від 12.12.16р. №8/12-2016 доставлено у м. Кривий Ріг транспортом постачальника та отримано позивачем.

Також, відповідно до Системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов`язань з податку надодану вартість у розрізі контрагентів на рівні ДФС України встановлено, що ТОВ Композитмонтж мало розбіжності між податковим кредитом та податковими зобов`язаннями ТОВ АРОКС БРОК , а саме: на суму ПДВ 54000, 00 грн.

Причиною розбіжності є факт не декларування обсягів продажу товарів ТОВ АРОКС БРОК (декларацію не подано).

Крім того, у акті перевірки зазначено, що відповідно до відкритих джерел інформації - Єдиного державного реєстру судових рішень, встановлено, що ТОВ АРОКС БРОК є фігурантом кримінального провадження, зокрема: ухвала Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 02.11.2017р. по справі №263/14298/17 провадження №1-кс/263/7546/2017: у кримінальному провадженні за №32017050290000011 від 25.02.2017р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України. З матеріалів клопотання вбачається, що посадові особи здійснюючи імпорт із-за кордону будівельних матеріалів при їх реалізації СПД та фізичним особам та іншим СПД забудовникам за готівковий розрахунок, не відображуючи отриману виручку в бухгалтерському обліку, приховуючи фактичні обсяги реалізації ТМЦ та мінімізуючи податкові зобов`язання та доходи підприємства, здійснюючи оформлення документів прикриття безтоварних операцій з реалізації зазначених товарів на адресу сумнівних СПД, які мають ознаки фіктивності та транзитності, а саме: ТОВ АРОКС БРОК (код ЄДРПОУ 39289095, м. Київ).

Згідно з пп.14.1.36п.14.1ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, наяку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно зрозділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цьогоКодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Законута п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з ст. 1 Закону № 996-ХІV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

До перевірки та до матеріалів справи ТОВ Композитмонтаж для підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ АРОКС БРОК надало первинні бухгалтерські документи на підтвердження придбання товарів: договір поставки від 12.12.2016 року №8/12-2016, видаткову накладну від 19.12.2016р. №19, рахунок на оплату від 19.12.2016 року №19/12.

Суд звертає увагу на те, що, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Натомість, наданняподатковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах,неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Щодо твердження відповідача про ненадання позивачем товарно-транспортних накладних суд зазначає, що товар за договором поставки від 12.12.16р. №8/12-2016 доставлено у м. Кривий Ріг транспортом постачальника та отримано позивачем.

Щодо посилання відповідача на наявність в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінальних проваджень щодо ТОВ АРОКС БРОК , суд зазначає, що відомості досудового розслідування повинні бути підтвердженими виключно судовим рішенням.

Спрямованість господарських операцій позивача на реальне настання правових наслідків підтверджується належними первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам податкового законодавства.

А відтак, за умови не встановлення податковим органом обставин, які б могли свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Таким чином, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи розкривають зміст господарської операції, підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та спрямованість його дій на отримання реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентами.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За викладених обставин, позов Товариства з обмеженою відповідальністю Композитмонтаж про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.03.2018 року №0006791421 є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.139, 243, 246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Композитмонтаж" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0006791421 від 19.03.2018 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Композитмонтаж" (50029, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, Покровський р-н, вул.Ногіна, буд.31-г, код ЄДРПОУ 39321987) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул.Сімферопольська, буд.17-А, код ЄДРПОУ 39394856) судові витрати у розмірі 1762грн.00коп. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова