Рішення

від 03.06.2020 по справі 280/1528/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2020 року Справа № 280/1528/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Легсплав трейд (вул. Миру, буд. 1-а, с. Новослобідка, Запорізький район, Запорізька область, 70447) до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053) та Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

05.03.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Легсплав трейд (далі - позивач або ТОВ Легсплав трейд ) до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1 або ДПС України) та Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 2 або ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1440591/41253314 від 17.01.2020; зобов'язати відповідача 1 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 08.02.2019, подану позивачем.

Крім того, просить розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, судові витрати покласти на відповідачів.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ Легсплав трейд зазначило, що спірне рішення комісії відповідача 2 про відмову в реєстрації податкової накладної є безпідставним та незаконним, оскільки позивач документально підтвердив реальність здійснення господарської операції, яка повністю відповідає меті господарської діяльності підприємства.

Ухвалою від 10.03.2020 відкрите спрощене позовне провадження, судовий розгляд призначений на 01.04.2020 без повідомлення (виклику) сторін (в письмовому провадженні).

30.03.2020 від представника ГУ ДПС у Запорізькій області надійшов відзив на адміністративний позов (вх.№14905), в якому зазначено, що у Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області були законні підстави для прийняття Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, оскільки позивачем не в повній мірі надано запитувані документи. Отже відповідач 2 діяв в межах повноважень та у відповідності до норм Закону (Податкового кодексу України) з врахуванням поданих позивачем пояснень та документів. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

31.03.2020 від представника 2 надійшло клопотання (вх.№15099) про долучення до матеріалів справи доказів надіслання відзиву позивачу.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, ТОВ Легсплав трейд (код ЄДРПОУ 41253314) зареєстроване в якості юридичної особи 03.04.2017 (номер запису: 1 085 102 0000 001805). Основним видом діяльності підприємства є: Код КВЕД 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами (а.с. 47).

ТОВ Легсплав трейд зареєстровано як платник податку на додану вартість в Вільнянській об'єднаній ДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області 01 травня 2017 року (а.с. 48).

Для здійснення господарської діяльності ТОВ Легсплав трейд орендує складське та офісне приміщення, а саме позивачем укладено договір оренди офісного та складського приміщення №01/12 від 01 листопада 2018 року, згідно з яким ТОВ АТ ТЕХНІКА (Орендодавець) передає, а ТОВ Легсплав трейд (Орендар) приймає у платне строкове користування за цільовим призначенням офісне приміщення (18.9 кв.м.) та складське приміщення (92.00 кв.м.) для використання в господарській діяльності за адресою: вул. Миру, буд. 1, с. Новослобідка, Запорізький район, Запорізька область, 70447 (а.с. 43-46).

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ ІНЕРБАЙТ було укладено договір поставки №04/02/19 від 04.02.2019 (далі по тексту - Договір), відповідно до якого ТОВ Легсплав трейд як Постачальник, зобов'язується поставити, а Покупець - ТОВ ІНЕРБАЙТ , прийняти і оплатити на умовах, викладених в Договорі товар, асортимент, кількість та ціна якого зазначені в протоколах погодження цін та/або специфікаціях, оформлених як додатки до договору, що є його невід'ємною частиною. (п.1.1 Договору) (а.с. 23-25).

На виконання умов Договору сторонами підписано Специфікацію №1 від 04.02.2019 на поставку Товару (а.с. 26).

Відповідно до умов Договору та Специфікації №1 було оформлено видаткову накладну №РН-0000014 від 08.02.2019, та здійснено постачання товару - Електроди графітовані d 300 мм у кількості 0.671 т., (далі по тексту - Товар) на загальну суму 110715,00 грн. з ПДВ (а.с. 28).

Реалізований до ТОВ IНЕРБАЙТ товар було придбано у ТОВ БЕЙТОН на підставі договору №280119 від 28.01.2019 (а.с. 9-11), а саме: Електроди графітовані d 300 мм у кількості 0.671 т за ціною 136500,00 грн. без ПДВ/за тону, всього придбано товар на загальну суму 109 909,80 грн. у т.ч. ПДВ 18 318,30 грн., що підтверджується рахунком-фактурою №СФ-0000164 від 08.02.2019 (а.с. 12), видатковою накладною №РН-0000164 від 08.02.2019 (а.с. 13).

Оплата за товар була здійснена в повному обсязі та підтверджується випискою по рахунку позивача АТ Раффайзен Банк Аваль за 26.02.2019 року (платіжне доручення №256), на розрахунковий рахунок ТОВ СТЕЙЛ ТРЕЙД ГРУП , оскільки ТОВ БЕЙТОН повідомило позивача про укладення з ТОВ СТЕЙЛ ТРЕЙД ГРУП договору про відступлення права вимоги №190219 від 19.02.2019 за договором поставки №280119 від 28.01.2019, що підтверджується: випискою по рахунку ТОВ Легсплав трейд за 26.02.2019 (платіжне доручення №256) (а.с. 19), листом-повідомленням ТОВ БЕЙТОН від 19.02.2019 за вих.№190219 про відступлення права вимоги (а.с. 18), листом ТОВ Легсплав трейд від 26.02.2019 вих.№26/02-1 на адресу ТОВ СТЕЙЛ ТРЕЙД ГРУП про зарахування коштів, як оплату по договору №1902019 від 19.02.2019 (а.с. 20), оборотно-сальдовою відомостью по рахунку №281 за лютий 2019 року (а.с. 21) та карткою рахунку 281 (а.с. 22).

Слід зазначити, що за цією поставкою належним чином зареєстрована податкова накладна №164 від 08.02.2019 (а.с. 14), яка прийнята на реєстрацію до ДФС України (підтверджується Квитанцією №1 від 21.02.2019) (а.с. 15).

Доставка товару, придбаного у ТОВ БЕЙТОН здійснювалась транспортом постачальника та за його рахунок, що підтверджується товарно - транспортною накладною №080219 від 08.02.2019 (а.с. 16-17).

Отже, взаємовідносини між позивачем та ТОВ БЕЙТОН підтверджуються наступними первинними документами:

- Договором №280119 від 28.01.2019;

- Рахунком-фактурою №СФ-0000164 від 08.02.2019;

- Видатковою накладною №РН-0000164 від 08.02.2019;

- Податковою накладною №164 від 08.02.2019 (з квитанцією №1 від 21.02.2019);

- Товарно-транспортною накладною №080219 від 08.02.2019;

- Повідомленням про відступлення права вимоги №190219 від 19.02.2019;

- Банківською випискою АТ Раффайзен Банк Аваль за 26.02.2019;

- Листом щодо уточнення призначення платежу №26/02-1 від 26.02.2019;

- Оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 за лютий 2019;

- Карткою рахунку 281 за лютий 2019 року.

Всі вищезазначені документи долучені до матеріалів справи.

В подальшому, придбаний у ТОВ БЕЙТОН товар був реалізований на адресу ТОВ ІНЕРБАЙТ .

Відповідно до умов Договору поставки №04/02/19 від 04.02.2019 та специфікації №1 від 04.02.2019 позивач здійснив поставку товару на адресу ТОВ ІНЕРБАЙТ на загальну суму 110715,00 грн., в т.ч. ПДВ 18452,50 грн., що підтверджується видатковою накладною №PН-0000014 від 08.02.2019 (а.с. 28).

Доставка товару здійснювалась транспортом ТОВ ІНТЕРЗБУТ КР за рахунок ТОВ ІНЕРБАЙТ , що підтверджується товарно-транспортною накладною №08/02/1 від 08.02.2019 (а.с. 32-33).

Покупець здійснив оплату за поставлений товар, що підтверджується банківською випискою позивача за 26.02.2019 (а.с. 34).

Отже, поставка товару позивачем па адресу ТОВ ІНЕРБАЙТ підтверджується наступними первинними документами:

- Договором №04/02/19 від 04.02.2019;

- Специфікацією №1 від 04.02.2019;

- Рахунком-фактурою №СФ-0000012 від 04.02.2019;

- Видатковою накладною №РН-0000014 від 08.02.2019;

- Довіреністю №14 від 08.02.2019;

- Податковою накладною №4 від 08.02.2019 (з квитанцією №1 від 27.02.2019);

- Товарно-транспортною накладною №08/02/1 від 08.02.2019;

- Банківська виписка АТ Раффайзен Банк Аваль по рахунку позивача за 26.02.2019;

- Сертифікатом якості па товар.

Всі вищезазначені документи долучені до матеріалів справи.

За правилом першої події, а саме - відвантаження товару, 08.02.2019 року ТОВ Легсплав трейд складено податкову накладну №4 від 08.02.2019, яку направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН)(а.с. 30).

27.02.2019 позивачем отримано Квитанцію №1 (реєстраційний номер 9034053631) про зупинення реєстрації податкової накладної №4 від 08.02.2019 (а.с. 31).

Причиною зупинення реєстрації податкової накладної №4 зазначено: Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 08.02.2019 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Проте, у Квитанції №1 зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної блокувальним критеріям. Натомість, пп. 201.16. ПК України та Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений 21 лютого 2018 року постановою Кабінету Міністрів України №117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію. Таким чипом, у Квитанції №1 податковий орган, у порушення пп. 201.16. ПК України, не було вказано ані конкретного виду блокувального критерію, ані конкретного переліку документів, які необхідно надати для реєстрації податкових накладних.

На виконання рекомендацій, зазначених у Квитанції №1, Постанови КМУ №117 від 21.02.2018, ТОВ Легсплав трейд 15.01.2020 було направлено на адресу ДПС України Пояснення №14/01-1 (а.с. 36-37) та копії документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування реєстрацію яких зупинено, а саме:

- документи, які підтверджують реальність здійснення операції, в т.ч. документи щодо поставки продукції (видаткові накладні, рахунки), транспортування (товарно-транспортні накладні), документи, що підтверджують сплату товару (виписки по рахунку),

- документи, що підтверджують придбання продукції (товару) у Постачальника та облік товару на складі (договори, рахунки, видаткові накладні, податкові накладні з квитанціями на підтвердження прийняття ПН, товарно - транспортну накладну, оборотно-сальдову відомість, картка по рахунку 281).

- документ, що підтверджує якість товару.

Всього було направлено 23 документа, що підтверджується повідомленням від 15.01.2020 №24 (а.с. 38).

Однак, 17.01.2020 Головою комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ДПС України, було прийнято Рішення №1440591/41253314 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №1 від 08.02.2019 (а.с. 41-42).

Причиною відмови в реєстрації податкової накладної №4 зазначено не надання платником податку копій наступних документів:

- договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, яким оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій;

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання/передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи які не надано підкреслити;

- розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Проте жодного з документів, яких не вистачало, підкреслено не було.

У категорії додаткова інформація в рішенні зазначено Відсутні: Розрахункові документи (придбання), первинні документи щодо навантаження, розвантаження, договір переуступки (акт звірки) .

При цьому, як вбачається з Пояснень №14/01-1 всі документи, які зазначені в спірному рішенні як відсутні , направлялись на адресу податкового органу разом з поясненнями.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням відповідача 2 позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21 грудня 2016 року №1797-VIII внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції чинній на час спірних правовідносин), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з положеннями пункту 20.2 статті 20 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

При цьому суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація спірних податкових накладних була зупинена у зв'язку з їх відповідністю, як зазначено контролюючим органом, підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

У листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року Критерії ризиковості платника податку , зокрема, зазначено: 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. .

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, податковий орган був зобов'язаний у Квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Відповідачами також не надано суду ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.

У пунктах 18-21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затвердженому 21 лютого 2018 року постановою Кабінету Міністрів України №117, передбачено: 18. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. 19. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). 20. Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. 21. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства .

Згідно з пунктом 2 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації , затвердженого 13 червня 2017 року наказом Міністерства фінансів України №566, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №752/30620 (далі - Порядок роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації), комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 р. №190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації .

Як зазначено у пункті 18 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отриманні з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).

Відповідачами не надано до суду доказів додержання вимог пункту 21 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, пункту 18 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, результатів проведених звірок/перевірок інформаційних джерел та наданих позивачем документів.

Крім того, контролюючим органом не висувалась вимога щодо надання позивачем конкретних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У позивача, на думку суду, були наявні документи, достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Відповідачами не наведено жодних обставин та не надано суду доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операції цілям та завданням статутної діяльності позивача та його контрагента (ів), збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю учасників зазначених операцій, фіктивність вчинених операції, а також про те, що вчинення зазначеної операції не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії учасників операції були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Відповідачами не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про юридичну дефектність первинних документів за спірних операцій.

В свою чергу, представником позивача до матеріалів адміністративної справи надано документи первинної податкової та бухгалтерської звітності по взаємовідносинам з його контрагентами, які свідчать про реальність здійснення господарських операцій та вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у підпункті 14.1.231 пункті 14.1 статті 14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Також, Верховний Суд в постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, щодо подібних правовідносин, зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності .

Крім того, при розгляді даного позову по суті, суд врахує правову позицію Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладену в постанові від 02.04.2019 у справі №822/1878/18, в якій підстави виникнення спору та застосовані норми матеріального права подібні підставам та нормам в справі, що розглядається.

В постанові, зокрема, зазначено, що: Судами попередніх інстанцій встановлено безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної як передумови прийняття відповідного рішення Комісії, адже у квитанції № 1 вказано критерії ризиковості, визначені виключно листом ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18.

Верховний Суд, надаючи оцінку доводам касаційної скарги, враховує, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Натомість, як встановлено судами попередніх інстанцій, платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної Товариства та протиправності рішення податкового органу від 04 травня 2018 року № 679000/39957239 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Таким чином, в мотивувальній частині постанови Верховного Суду прямо зазначено, що лист ДФС України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18, єдиний документ яким визначаються критерії ризиковості платника податку, відповідність яким є підставою зупинення реєстрації податкових накладних, не є нормативним актом, а тому не може визначати критерії ризиковості як підстави для зупинення реєстрації податкових накладних.

Саме з цих підстав Верховний Суд визнав протиправним рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкових накладних позивача у справі №822/1878/18.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII Про судоустрій і статус суддів , Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Відповідно до частини п'ятої статті 13 цього Закону, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до частини шостої цієї статті, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України не містить норм, які б надавали відповідачам право на відмову у реєстрацій податкової накладної. Податковий закон вбачає лише право на зупинення реєстрації податкової накладної. Порядок чи інший підзаконний акт не може створювати право, за своєю юридичною природою, оскільки такий підзаконний акт лише відображає порядок дій щодо реалізації законодавчих норм.

Крім того суд вважає, що позивачем на виконання п. 14 Порядку №117 надано органу ДФС пояснення та запитувані первинні документи, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом (ми) господарських зобов'язань.

У цей же час контролюючим органом не висувалась вимога щодо надання позивачем конкретних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Надані документи за формою, змістом та походженням відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88)

Первинні документи, оформлені у межах укладених договорів, не мають дефекту форми, змісту або походження. Інше відповідачами не доведено.

Комісія ГУ ДФС у Запорізькій області, в порушення п. 21 Порядку №117 відмовляючи у реєстрації податкових накладних, не спростовано встановленої ст.204 ЦК України презумпції правомірності вчинених підприємствами правочинів.

Отже, з урахуванням вищевикладених обставин, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 та від 02.04.2019 у справі №822/1878/18, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено правомірність оскаржуваних рішень, у зв'язку з чим, наявні підстави для визнання спірних рішень Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної або відмову в такій реєстрації протиправними та їх скасування.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача 1 зареєструвати податкову накладну, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 28 Порядку №117, податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому, згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС (ДПС) відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС (ДПС) рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність у відповідача 2 правових підстав для зупинення реєстрації податкової накладної та подальшої відмови у такій реєстрації, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача 1 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну подану позивачем.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та рішень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовній вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду з даним позовом, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2102,00 грн., що підтверджується квитанцією №02-239753/1 від 02.03.2020 (а.с. 8).

Також суд зазначає, що судові витрати, сплачені позивачем, стягується відповідно до ч.1 статті 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, яким прийняті протиправні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме - ГУ ДПС у Запорізькій області.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Легсплав трейд (вул. Миру, буд. 1, с. Новослобідка, Запорізький район, Запорізька область, 70447; код ЄДРПОУ 41253314) до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м.Київ, 04053; код ЄДРПОУ 43005393) та Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1440591/41253314 від 17.01.2020.

Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Легсплав трейд № 4 від 08.02.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 43143945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Легсплав трейд (вул. Миру, буд. 1, с. Новослобідка, Запорізький район, Запорізька область, 70447; код ЄДРПОУ 41253314) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України у перебіг встановленого строку для подання апеляційної скарги не враховується строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), запроваджений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 (із змінами та доповненнями), з урахуванням приписів постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020.

Суддя Р.В. Кисіль