Рішення

від 04.06.2020 по справі 280/5391/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 червня 2020 року Справа № 280/5391/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Токмацької міської ради (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, 45)

до Токмацької державної нотаріальної контори (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, 14)

про скасування обтяження,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Токмацької міської ради (далі - позивач) до Токмацької державної нотаріальної контори (далі - відповідач), в якій позивач просить суд скасувати обтяження від 13.06.2005 №2077422 - заборона на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог Токмацька міська рада зазначає, що за територіальною громадою міста Токмак в особі позивача зареєстровано право власності на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із тим, відповідачем 13.06.2005 внесено запис про наявність обтяження на будівлю за вказаною адресою, проте таке обтяження стосується житлової будівлі, власник якої помер, і яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Звідси, позивач доходить висновку, що запис про обтяження внесено помилково, а тому він підлягає скасуванню у судовому порядку. Із посиланням на норми Закону України Про нотаріат , Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 08.11.2019, у зв`язку з невідповідністю позову вимогам статті 160 КАС України, позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. В межах встановленого строку позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 09.12.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №280/5391/19; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач відзиву на позов не направив.

Частиною шостою статті 162 КАС України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Позивачем пред`явлено вимогу, яка згідно пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

Як вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, нежитлова будівля, загальною площею 998,5 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Токмак в особі Токмацької міської ради (дата державної реєстрації: 13.05.2019, номер запису: 31542030).

При цьому, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, за параметрами запиту: АДРЕСА_1 , міститься запис про наявність обтяження (заборони), реєстраційний номер обтяження: 2077422, зареєстрований 13.05.2006 реєстратором - Токмацькою державною нотаріальною конторою, підстава обтяження: повідомлення б/н; об`єкт обтяження: будинок, жилий, адреса: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_1 .

Позивачем зроблено запит до Комунального підприємства Абрис , листом якого від 11.09.2019 №353 повідомлено, що станом на 01.01.2013 за ОСОБА_1 зареєстроване нерухоме майно, проте вказаний житловий будинок знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (у період з 1973 по 1986 роки будинок мав адресу: АДРЕСА_2 , але рішення міськвиконкому про зміну нумерації будинку в інвентаризаційній справі відсутнє). Право власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 станом на 01.01.2013 не обліковується.

Також, позивачем зроблено запит до Токмацької державної нотаріальної контори, яка листом від 14.06.2019 №984/01-16 повідомила, що заборона на відчуження об`єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 накладена за повідомленням Південдизельмашу .

Позивачем до матеріалів справи надано відомості з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, згідно яких Відкрите акціонерне товариство Південдизельмаш (код ЄДРПОУ 00210986) припинено 08.06.2016, а також надано копію свідоцтва про смерть від 15.09.2003 серії НОМЕР_1 , згідно якого ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті: м. Токмак Запорізької області.

Звідси, позивач дійшов висновку про помилковість запису про наявність обтяження від 13.06.2005 №2077422 - заборона на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вважає, що такий запис стосується нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку із чим Токмацька міська рада звернулася до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Частиною першою статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 №1952-ІV (далі - Закон України №1952-ІV) встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження; обтяження - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 3 вказаного Закону загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Статтею 4 Закону України №1952-ІV визначено речові права та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації.

Так, державній реєстрації прав підлягають, серед іншого, обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, як то заборона відчуження та/або користування (пункт 4 частини першої статті 4 Закону України №1952-ІV).

За визначенням частини першої статті 3 Закону України Про нотаріат від 02.09.1993 № 3425-XII нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: накладають заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), що підлягає державній реєстрації (пункт 9 частини першої статті 34 Закону України Про нотаріат ).

Пунктом 2 частини першої статті 10 Закону України №1952-ІV визначено, що державним реєстратором є нотаріус.

Внесення відомостей до Державного реєстру прав врегульовано статтею 26 Закону України №1952-ІV.

За правилами частини першої статті 26 Закону України №1952-ІV, за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Частиною другою статті 26 Закону України №1952-ІV визначено, що у разі допущення технічної помилки (граматичної, арифметичної чи іншої помилки) під час внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав державний реєстратор самостійно виправляє таку помилку, за умови що документи за результатом розгляду заяви заявнику не видавалися.

У разі якщо допущена технічна помилка, виявлена після отримання заявником документів за результатом розгляду заяви, така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, - посадовою особою Міністерства юстиції України чи його територіальних органів.

У разі якщо допущена технічна помилка впливає на права третіх осіб, така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі судового рішення.

Згідно частини третьої статті 26 Закону України №1952-ІV, відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Пунктом 1 частини другої статті 27 Закону України №1952-ІV визначено, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначає Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127.

Пунктами 6, 18, 19, 23 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, визначено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

Проаналізувавши наведені правові норми суд доходить висновку, що записи до Державного реєстру можуть бути внесені лише на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Натомість, запис про припинення обтяжень, занесених в Державний реєстр на підставі рішень державного реєстратора відповідно до поданих йому документів може бути внесений лише у разі скасування відповідного рішення державного реєстратора або на підставі його рішення про припинення обтяження, але прийнятого на підставі, у межах та у спосіб встановлений законодавством, у тому числі відповідно до вимог Закону України №1952-ІV та відповідних нормативних документів щодо застосування цього Закону, а саме, на підставі документів, встановлених законодавством, та при зверненні з відповідною заявою уповноваженої особи.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17.05.2019 у справі №815/5855/14.

Вирішуючи спір по суті, суд, серед іншого, керується вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За визначенням статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України).

Разом із тим, позивачем до матеріалів справи не надано жодного належного та достовірного доказу, що він звертався до відповідача із заявою про внесення запису про припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та отримав рішення, яким йому відмовлено у вчиненні такого запису.

При цьому суд наголошує, що приписами частини другої статті 26 Закону України №1952-ІV прямо передбачено, що технічна помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі заяви особи; отже, враховуючи, що позивач обґрунтовує позовні вимоги помилковістю спірного запису, за відсутності доказів звернення із відповідною заявою, суд доходить висновку про передчасність позовних вимог Токмацької міської ради.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав з огляду на те, що згідно частини третьої статті 26 Закону України №1952-ІV, відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням викладеного у сукупності, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Токмацької міської ради.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Токмацької міської ради до Токмацької державної нотаріальної контори про скасування обтяження - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення виготовлено та підписано 04.06.2020.

Суддя Ю.П. Бойченко