Рішення

від 09.06.2020 по справі 420/3488/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3488/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глуханчука О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - споживче товариство "ЕПСІЛОН", про визнання протиправним та скасування повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2020 року до суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 24.02.2020 року, винесене державним виконавцем Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Орленко М.В.;

- зобов`язати Ізмаїльський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрити виконавче провадження за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/5411/19 від 18.12.2019 року та вчинити необхідні виконавчі дії щодо виконання судового рішення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/5411/19 від 04 листопада 2019 року задоволено позов Головного управління та застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до споживчого товариства ЕПСІЛОН (код ЄДРПОУ 11009732), у вигляді повного зупинення експлуатації будівель бази відпочинку споживчого товариства ЕПСІЛОН , за адресою: Одеська область, Кілійський район, вул. Курортна, шляхом відключення за допомогою фахівців енергопостачальних організацій вищевказаних будівель бази відпочинку СТ ЕПСІЛОН від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків зазначених в акті перевірки №81 від 13.06.2019 року до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки №81 від 13.06.2019 року за номерами: 1-10, 12, 13, 16, 17, 18, 19, 22-25, 28, 29, 31, 33.

З метою виконання цього рішення суду, 12.02.2020 року начальником Головного управління ДСНС України в Одеській області подано до Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) заяву та виконавчий лист №420/5411/19 від 18.12.2019 про примусове виконання рішення суду. Однак, як вказує відповідач, 24.02.2020 року державним виконавцем Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Орленко М.В. винесено повідомлення про повернення виконавчого документу №420/5411/19 стягувачу без прийняття до виконання. Підставою повернення зазначено п.7 ч.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження , оскільки виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання.

Позивач зазначає, що повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 24.02.2020 року надійшло на адресу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області 10.04.2020 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції.

Звернувшись до суду з даним позовом, Головне управління вважає, що у відповідача були відсутні підстави для прийняття повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. У свою чергу, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, який є виконавчим документом, що виконується органами державної виконавчої служби.

Також ГУ ДСНС України в Одеській області вважає, що у виконавчому листі №420/5411/19 від 18.12.2019 року зазначені заходи примусового виконання рішення, передбачені п.п. 4,5 ч. 1 ст. 10 Закону України Про виконавче провадження , а саме вказані ті дії, які споживче товариства ЕПСІЛОН зобов`язано вчинити, тобто повністю зупинити експлуатацію будівель бази відпочинку споживчого товариства ЕПСІЛОН , за адресою: Одеська область, Кілійський район, вул. Курортна, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що означає, що дії від яких вона зобов`язана утриматись - продовження роботи до моменту усунення порушень вимог законодавства, тобто заборону користуватися майном, окрім як користуватися ним для виконання робіт, спрямованих на усунення порушення вимог законодавства у сфері пожежної техногенної безпеки. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 року по справі №420/5411/19 є рішенням немайнового характеру, яким відповідача фактично зобов`язано виконати покладені рішенням суду обов`язки, відтак резолютивна частина рішення містить чітке зобов`язання, яке необхідно вчинити споживчому товариству ЕПСІЛОН , а саме: повністю зупинити експлуатацію будівель бази відпочинку споживчого товариства ЕПСІЛОН , за адресою: Одеська область, Кілійський район, вул. Курортна, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки; резолютивна частина вказаного рішення суду, зазначена у виконавчому листі №420/5411/19 від 18.12.2019 року, передбачає заходи примусового виконання рішення у вигляді повного зупинення експлуатації об`єкту до моменту усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, вказаних в акті перевірки №81 від 13.06.2019 року за номерами: 1-10, 12, 13,16, 17,18, 19,22-25,28,29, 31, 33.

На підставі викладеного позивач вважає, що виконавчий лист №420/5411/19 від 18.12.2019 року підлягає примусовому виконанню органом державної виконавчої служби, однак протиправно не був прийнятий та повернутий без прийняття до виконання, що свідчить про те, що повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 24.02.2020 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того позивач зазначив, що наслідком винесення цього повідомлення є фактичне невиконання рішення суду, що означає реальну загрозу для життя та здоров`я людей, які постійно знаходяться на території бази відпочинку споживчого товариства ЕПСІЛОН .

Ухвалою суду від 27 травня 2020 року, після усунення недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, споживче товариство "ЕПСІЛОН" (вул. Болградське шосе, 8, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600, код ЄДРПОУ 21009732). Відкрито провадження у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - споживче товариство "ЕПСІЛОН", про визнання протиправним та скасування повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, зобов`язання вчинити дії.

Розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, з урахуванням особливостей, визначених ст.ст. 268, 269, 271, 272, 287 КАС України. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 03 червня 2020 року о 12 год. 30 хв. у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду за адресою: м.Одеса, Фонтанська дорога, 14, зала судових засідань №22.

Представник позивача через канцелярію суду 03 червня 2020 року (вхід. № 21295/20) надав клопотання про розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами, а також зазначив, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

02 червня 2020 року від відповідача через канцелярію суду засобами електронної пошти надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 70-72).

Інші заяви по суті справи учасниками справи не надавались, додаткові докази не надходили.

Враховуючи особливості подання заяв по суті справи в окремих категоріях адміністративних справ, визначені частиною першою статті 269 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, вважає їх безпідставними, з огляду на наступне. Так, відповідач зазначив, що статтею 10 Закону України Про виконавче провадження визначений перелік заходів примусового виконання рішень, серед яких не передбачено такого заходу як повне зупинення експлуатації будівель. Посилаючись на встановлений законом обов`язком державного виконавця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відповідач вказує на те, що застосувати до споживчого товариства "ЕПСІЛОН" заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) не є можливим, оскільки відповідач не виконує функції регулятора у сфері господарювання.

Відповідач вважає, що виконання цих рішень повинно відбуватись за приписами Кодексу цивільного захисту України та Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності фахівцями, які володіють спеціальними знаннями. Державні виконавці такими знаннями не володіють.

З цих підстав відповідач вважає, що повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання є правомірним та підстави для задоволення позову відсутні.

У судове засідання, призначене на 03 червня 2020 року, учасники справи не з`явились, про місце, дату і час судового засідання повідомлені належним чином та своєчасно.

Від представника позивача через канцелярію 03 червня 2020 року надійшло клопотання про розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами.

Інші учасники справи причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Глава 11 КАС України визначає особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ, зокрема категорії термінових адміністративних справ (ст.ст. 268-289).

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначаються статтею 287 КАС України.

Отже, справи з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби відносяться до категорії термінових адміністративних справ, які розглядаються з урахуванням положень ст.ст. 268, 269, 271, 272 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

У справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням вищенаведеного, справу розглянуто в порядку письмового провадження 09 червня 2020 року за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/5411/19 від 04 листопада 2019 року задоволено адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (код ЄДРПОУ 38643633) до споживчого товариства "ЕПСІЛОН" (код ЄДРПОУ 21009732) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи. Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до споживчого товариства "ЕПСІЛОН" (код ЄДРПОУ 21009732), у вигляді повного зупинення експлуатації будівель бази відпочинку споживчого товариства "ЕПСІЛОН" (код ЄДРПОУ 21009732), за адресою: Одеська область, Кілійський район, вул. Курортна, шляхом відключення за допомогою фахівців енергопостачальних організацій вищевказаних будівель бази відпочинку СТ "ЕПСІЛОН" від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків зазначених в акті перевірки №81 від 13.06.2019 року до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки №81 від 13.06.2019 року за номерами: 1-10, 12, 13, 16, 17, 18, 19, 22-25, 28, 29, 31, 33 (а.с. 10-13)

Рішення суду по адміністративній справі № 420/5411/19 набрало законної сили 05 грудня 2019 року.

18 грудня 2019 року за заявою стягувача Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі № 420/5411/20 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до споживчого товариства "ЕПСІЛОН" (код ЄДРПОУ 21009732), у вигляді повного зупинення експлуатації будівель бази відпочинку споживчого товариства "ЕПСІЛОН" (код ЄДРПОУ 21009732), за адресою: Одеська область, Кілійський район, вул. Курортна, шляхом відключення за допомогою фахівців енергопостачальних організацій вищевказаних будівель бази відпочинку СТ "ЕПСІЛОН" від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків зазначених в акті перевірки №81 від 13.06.2019 року до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки №81 від 13.06.2019 року за номерами: 1-10, 12, 13, 16, 17, 18, 19, 22-25, 28, 29, 31, 33.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання - 06 березня 2020 року.

Інформація про боржника: Споживче товариство "ЕПСІЛОН"; вул. Болградське шосе, 8, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600; код ЄДРПОУ 21009732.

Інформація про стягувача: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області; вул. Прохорівська, 6, м. Одеса, 65091; код ЄДРПОУ 38643633 (а.с. 14).

12 лютого 2020 року стягувач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області в особі начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області полковника служби цивільного захисту Шулюка В.В. звернувся до Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) із заявою від 12 лютого 2020 року № 01/786/09 про примусове виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/5411/19 від 04 листопада 2019 року.

Разом із заявою стягувачем подано: оригінал виконавчого листа № 420/5411/19 від 18 грудня 2019 року; копію рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/5411/19 від 04 листопада 2019 року; копію акту № 81 від 13 червня 2019 року (а.с. 16-17).

24 лютого 2020 року за результатами розгляду заяви Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо примусового виконання виконавчого листа № 420/5411/19, виданого 18 грудня 2019 року Одеським окружним адміністративним судом, державним виконавцем Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Орленко М.В. прийнято Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Підставою прийняття вказаного повідомлення зазначено п. 7 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , а саме: виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання (а.с. 18).

Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 24 лютого 2020 року надійшло на адресу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області 10 квітня 2020 року супровідним листом від 24.02.2020 року №12822, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області від 10.04.2020 р. вхід. № 153ухв., витягом з сайту Укрпошта з трекінгом доставки листа № 6860411933874 та копією конверта (6860411933874), оригінали яких надані позивачем до суду на стадії залишення позовної заяви без руху та з`ясування чи подано цей позов у строк, встановлений законом (ч. 2 ст. 287 КАС України) (а.с. 35-40).

Не погоджуючись із повідомленням відповідача про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 24 лютого 2020 року, позивач звернувся до суду з вимогами про його скасування, як протиправного, та зобов`язання відкрити виконавче провадження за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/5411/19 від 18.12.2019 року, оскільки вважає, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, який є виконавчим документом, що виконується органами державної виконавчої служби; виконавчий лист передбачає заходи примусового виконання рішення у вигляді повного зупинення експлуатації об`єкту до моменту усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, вказаних в акті перевірки №81 від 13.06.2019 за номерами: 1-10, 12, 13,16, 17,18, 19,22-25,28,29, 31, 33.

У свою чергу відповідач наполягає на тому, що виконання рішень про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) повинно відбуватись за приписами Кодексу цивільного захисту України та Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності фахівцями, які володіють спеціальними знаннями, натомість державні виконавці такими знаннями не володіють.

Вирішуючи спірні правовідносини, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами ч. 2 ст. 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (ч. 4 ст. 372 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (ч. 3 ст. 373 КАС України).

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначені вимоги до виконавчого документа.

Так, у відповідності з ч. 1 цієї статті у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

За приписами ч. 3, ч. 4 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", у випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

Відповідно до порядку здійснення виконавчого провадження, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення (п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (ч. 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження").

Предметом спору у цій справі є правомірність повернення відповідачем виконавчого листа стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 7 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.

Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/5411/19 від 04 листопада 2019 року задоволено адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (код ЄДРПОУ 38643633) до споживчого товариства "ЕПСІЛОН" (код ЄДРПОУ 21009732) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи. Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до споживчого товариства "ЕПСІЛОН" (код ЄДРПОУ 21009732), у вигляді повного зупинення експлуатації будівель бази відпочинку споживчого товариства "ЕПСІЛОН" (код ЄДРПОУ 21009732), за адресою: Одеська область, Кілійський район, вул. Курортна, шляхом відключення за допомогою фахівців енергопостачальних організацій вищевказаних будівель бази відпочинку СТ "ЕПСІЛОН" від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків зазначених в акті перевірки №81 від 13.06.2019 року до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки №81 від 13.06.2019 року за номерами: 1-10, 12, 13, 16, 17, 18, 19, 22-25, 28, 29, 31, 33 (а.с. 10-13).

Пунктом 5 частини першої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у виконавчому документі зазначаються резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

У свою чергу, відповідно до ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з п. 10 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.

Аналогічно за приписами ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

На підставі викладеного, оцінюючи спірне повідомлення про повернення виконавчого листа у справі № 420/5411/19 від 18 грудня 2019 року стягувачу без прийняття до виконання на підставі саме п. 7 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", суд керується тим, що зазначені у виконавчому листі від 18 грудня 2019 року відомості про заходи примусового виконання рішення узгоджуються зі змістом резолютивної частини рішення у справі № 420/5411/19.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про відкриття виконавчого провадження, державні виконавці досліджують виключно форму і зміст виконавчого документа на предмет наявності у ньому обов`язкових реквізитів, і не наділені повноваженнями давати оцінку тому, чи правильно суд, який розглядав справу, визначив, зокрема спосіб та порядок виконання рішення.

Наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання судового рішення, є підставою для звернення до суду, який видав виконавчий документ, з поданням (заявою) про зміну способу і порядку виконання рішення, і не може слугувати підставою для повернення виконавчого документа без виконання.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24 липня 2019 року по справі № 803/1646/17.

З наведених підстав, суд дійшов висновку про те, що повернення відповідачем виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання виключно з підстав, передбачених п. 7 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", було необґрунтованим та передчасним.

Водночас, вирішуючи спір в частині здійснення примусового виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/5411/19 від 18.12.2019 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), суд дійшов наступного.

Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, згідно з ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, належить: 1) здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

За частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З наведеного вбачається, що застосування таких заходів реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливе тільки на підставі судового рішення адміністративного суду.

Звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду можливе у випадках визначених законом.

Наведені положення статті 70 Кодексу цивільного захисту України є одним з тих випадків, коли орган контролю може (якщо для цього є підстави) застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування тільки шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

З огляду на завдання адміністративного судочинства такий механізм реалізації владних повноважень покладає на адміністративний суд обов`язок, окрім іншого, запобігти неправомірному обмеженню прав та інтересів конкретних суб`єктів господарювання суб`єктами владних повноважень; з іншого боку суд повинен зважати на підстави, які змушують контролюючий орган звертатися з позовом про застосування таких заходів реагування, як-от зупинення роботи підприємств чи їхніх окремих об`єктів.

З урахуванням наведених контролюючим органом обставин у зіставленні з наслідками застосування заходів реагування адміністративний суд і повинен ухвалити рішення по суті і в межах позовних вимог.

Верховний Суд у постанові від 05.06.2019 року по справі № 809/421/17 зазначив, що виконання судового рішення про застосування заходів реагування покладається на орган, який звернувся з позовом, у цьому випадку - на Управління ДСНС. У правовідносинах, які виникають у зв`язку з реалізацією цим органом своїх владних повноважень немає підстав залучати до виконання судового рішення (щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) органи державної виконавчої служби і покладати на них виконати це судове рішення у порядку примусового виконання відповідно до Закону № 1404-VIII. Та обставина, що заходи реагування (у визначених законом випадках) застосовуються на підставі судового рішення не змінює суб`єктного складу і правового статусу учасників цих правовідносин, зокрема контролюючого органу, який на виконання закону звернувся з позовом і на підставі судового рішення й повинен застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування для досягнення мети, яка зумовила їх застосування. Між тим, у цих правовідносинах Управління ДСНС діє не як орган, на який покладено виконання судового рішення (за Законом № 1404-VIII), а як суб`єкт владних повноважень, який застосовує/реалізовує санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.

На підставі викладеного, враховуючи, що виконавчий лист № 420/5411/19, виданий за результатами розгляду справи про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), з огляду на те, що виконання судового рішення про застосування заходів реагування покладається на орган, який звернувся з позовом, у цьому випадку - на Управління ДСНС, суд вважає, що у правовідносинах, які виникають у зв`язку з реалізацією цим органом своїх владних повноважень немає підстав залучати до виконання судового рішення (щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) органи державної виконавчої служби і покладати на них виконання цього судового рішення у порядку примусового виконання відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про зобов`язання відповідача - Ізмаїльський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрити виконавче провадження за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/5411/19 від 18.12.2019 року та вчинити необхідні виконавчі дії щодо виконання судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування повідомлення Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 24.02.2020 року, прийнятого з підстав, передбачених п. 7 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження .

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача у розмірі 1051,00 грн. (2102,00/2, де 2102,00 - ставка судового збору сплачена позивача за звернення до суду із цим позовом).

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 139, 194, 205, 229, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - споживче товариство "ЕПСІЛОН", про визнання протиправним та скасування повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 24 лютого 2020 року, прийнятого з підстав, передбачених п. 7 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 35067687; 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, пр-т Миру, 23, кімн. 203) на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (код ЄДРПОУ 38643633; 65091, м. Одеса, вул. Прохорівська, 6) судовий збір у розмірі 1051,00 грн. (одна тисяча п`ятдесят одна гривня 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до розділу VІ "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (код ЄДРПОУ 38643633; 65091, м. Одеса, вул. Прохорівська, 6).

Відповідач - Ізмаїльський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 35067687; 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, пр-т Миру, 23, кімн. 203).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - споживче товариство "ЕПСІЛОН" (вул. Болградське шосе, 8, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600, код ЄДРПОУ 21009732).

Суддя О.В. Глуханчук

.