Рішення

від 30.07.2007 по справі 10268-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

10268-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

30.07.2007Справа №2-17/10268-2007

за позовом Міністерства оборони України, м.Київ в особі

Центрального спеціалізованого будівельного управління (гозрахункове),  м. Київ

до Приватного підприємства « АРТЕЛЬ», м. Євпаторія

про розірвання договорів

по зустрічному позову Приватного підприємства „АРТЕЛЬ"

До   Міністерства   оборони   в   oco6i   Центрального   спеціалізованого   будівельного управління

про      визнання  договору дійсним та визнання    права   власності

                                                                                   Суддя В.І. Гайворонський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

       Від позивача (відповідача по зустрічному позову)- Шачнев В.В.- предст., дов.№4/24 від 23.04.2007 року.

       Від  відповідача (позивача по зустрічному позову)-   Дюкарь Р.С.- предст. дов.б/н від 26.07.2007 року.

Сутність спору: Позивач звернувся з позовом до суду, згідно якого просить розірвати інвестиційний договір №10/1/03-061/1Ктн про спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення, створення іженерної інфраструктури для їx будівництва (реконструкції) згідно розробленого i затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін від 14 березня 2006р., укладений між ПП «АРТЕЛЬ» i Міністерством оборони України, розірвати договір №10/2/03-062/2Ктн від 22 березня 2006р. про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі №10/1/03-061/1Ктн від 14 березня 2006р. про спільне будівництво (реконструкцію) об`єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для ix будівництва (реконструкції) згідно розробленого i затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, укладений між ПП «АРТЕЛЬ» i Міністерством оборони України.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач не отримав документи, в т.ч. землепідрядні, необхідні для отримання дозволу на будівництво, не замовив необхідні дані для розробки проекту будівництва об`єкту стаціонарної рекреації, не отримав необхідні дозволи, технічні умови, іншу документацію для зносу існуючих будівель, чим порушує строки виконання будівельних робіт.

Ці порушення впливають на отримання вигоди, на яку розраховує позивач. Kpiм того, порушуються договірні зв'язки позивача з третіми особами.

Відповідач в поясненні вважає позов необгрунтованим .

Відповідачем подана зустрічна позовна заява, згідно якої він просить визнати дійсним договір №10/2/03-062/2Ктн від 22 березня 2006р. про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 14 березня 2006р. №10/1/03-061/1Ктн  про спільне будівництво (реконструкцію) об`єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їx будівництва (реконструкції) згідно розробленого i затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, визнати право власності на будівлі і споруди військового містечка №Б-1 (м. Севастополь, Балаклава, Таврічна набережна 17, 18, у зв'язку з тим, що позивач (відповідач по зустрічному позову ухиляється від нотаріального посвідчення договору №10/2/03-062/2Ктн  від 22 березня 2006р. про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 14 березня 2006р. №10/1/03-061/1Ктн про спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їx будівництва (реконструкції згідно розробленого i затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін на підставі того, що він не має документів, які б підтверджували його право власності.

Позивач (відповідач по зустрічному позову) у відзиву на позов вказав, що він проти позову заперечує, бо вважає позовні вимоги відповідача (позивача по зустрічному позову) необгрунтованими.

По cпpaвi оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали, суд,-

встановив:

14 березня 2006 року між приватним підприємством "АРТЕЛЬ", іменована «Сторона -2» i Державою Україна в oco6i органу, уповноваженого управляти майном Міністерства оборони України, від iмeнi якого діяв директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони - „Укроборонбуд", іменована «Сторона-1», був укладений інвестиційний договір №10/1/03-061/1Ктн про спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їx будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого i затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін.

Предметом договору з'явилася спільна діяльність по проектуванню i будівництву об'єктів нерухомості в м. Севастополь, Балаклава, Таврічна набережна 17, 18 (військове містечко №Б-1) з будівлями та спорудами соціально-побутового призначення та інженерними мережами відповідно до проекту, розробленного та затвердженного у встановленному порядку, а також об`єктів житлово-цивільного призначення, його матеріально-технічне забезпечення, належну експлуатацію, організацію управління майном, що призведе до створення спільної cyмicнoї власності Сторін цього договору.

Суд вважає, що первинний позов задоволенню не підлягає, а зустрічний позов підлягає задоволенню, при цьому виходить з наступних обставин:

Згідно п.5.1 договора №10/1/03-061/1Ктн від 14.03.2006р. Сторона-1, а саме позивач по первинному позову, повинен протягом 30 днів з дня укладення цього Договору отримати у встановленому порядку документи ( в тому числі землевпорядні), необхідні для проектування та проведення робіт з будівництва та реконструкції.

Kpiм цього, позивачем не представлено доказів, що він представив відповідачу передбачені законом повноваження на отримання необхідних документів.

Згідно ст. 129 Конституції України сторона вільна у наданні суду доказів та у доказуванні перед судом їx переконливості, а також закріплений змагальності стopiн та їх равенство перед законом та судом.

Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132 (справа № Д 12/12), а в постанові Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року «Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя» вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Таким чином суд вправі прийняти рішення по cпpaвi на підставі матеріалів, які представлені зацікавленими сторонами.

Таким чином, невиконання відповідачем (позивачем по зустрічному позову) своїх обов'язків виникло не з його вини, що згідно ст. 614 ЦК України виключає його відповідальність.

Оскільки не має підстав для розірвання договору  від 14.03.2006 року, відповідно не має підстав  й для розірвання договору від 12.03.2006 року.

Згідно договора №10/1/03-061/1Ктн від 14.03.2006р. пайовим внеском в спільну діяльність Сторони-1 є нерухоме майно: об'єкти нерухомості, розташовані в м. Севастополь, Балаклава, Таврічна набережна 17, 18 (службова будівля загальною площею 320 кв.м (№71 за генпланом); технічна споруда ТП загальною площею 346 кв.м (№83 за генпланом); будівля агрегатної загальною площею 308 кв.м (№72 за генпланом). Пайовим внеском приватного підприємства "АРТЕЛЬ" в спільну діяльність складають його витрати по проектуванню i будівництву (реконструкції) 100% площі об`єкту i вci інші витрати.

Відповідно до пункту 10.1 Договору №10/1/03-061/1Ктн  по взаємній згоді сторін позивач (відповідач по первинному позову) має право здійснити викуп (дострокову компенсацію) вартості пайової участі (паю), яка полягає в ув'язненні цивільно-правової операції по переходу права власності на майно, що є паєм держави за договором про спільну діяльність.

22 березня 2006 року між сторонами був укладений договір №10/2/03-062/2Ктн  про викуп (компенсацію) пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі №10/1/03-061/1Ктн  від 14 березня 2006 року, згідно якому Сторона-2 здійснює компенсацію вартості пайової участі (паю) Стороні -1 в договорі №10/1/03-061/1Ктн шляхом купівлі-продажу, що становить розмір пайової участі (паю) Сторони-1, та вказані об'єкти нерухомості та їx ціна, які підлягають купівлі-продажу.

Відповідно до Тимчасового Положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженним наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07 лютого 2002 року право власності на нерухоме майно підлягає обов`язковій державній реєстрації,

Відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України право власності на майно виникає з моменту його фактичної передачі, якщо інше не передбачено законом або договором. Право власності на майно за договором, який підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню, виникає з моменту такого посвідчення, або з моменту вступу до законної сили рішення суду про визнання договору, не засвідченного нотаріально, дійсним.

Згідно статті 55 Закону України "Про нотаріат", пунктів 47, 61, 63 "Про затвердження Інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженої наказом Мінюсту України №20/5 від 03 березня 2004 року, пункту 2 Наказу Міністерства юстиції України №84/5 від 20 вересня 2002 року "Про надання витягів з Реєстру права власності на нерухоме майно на спеціальних бланках", для нотаріального посвідчення договорів, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, необхідно надати документи, підтверджуючі право власності на нерухоме майно за правилом i формою, встановленної статтями 4, 5, 17-20 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно i їx обмежень", пунктів 1-4, 5-6 Наказу Міністерства юстиції України №7/5 від 07 лютого 2002 року "Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно".

Вказані документи у відповідача (позивача по первинному позову) відсутні, i надати їx неможливо, оскільки дані об'єкти нерухомого майна є власністю держави Україна через статтю 1 Закону України "Про підприємства, установи, організації союзного підкорення, розташовані на території України", а також статей 4, 7 Закону України "Про правонаступництво України", що не вимагає обов`язкової державної реєстрації прав на нерухоме майно з дотриманням вимог викладених нормативно-правових aктів.

3 урахуванням вищезазначенного, ПП "АРТЕЛЬ", фактично будучи власником даних об'єктів нерухомого майна, не має правової форми реалізації прав власника, закріпленних в статті 4 Закону України "Про власність".

Згідно п.2 договору №10/2/03-062/2Ктн від 22.03.2006р. ПП „АРТЕЛЬ", здійснює компенсацію вартості пайової участі (паю) відповідачу шляхом купівлі-продажу майна.

В данному пункі договору також указано майно, яке є нерухомістю.

Зміст вказанного договору не суперечить ст. 628 ЦК України.

Згаданний договір має елементи договору купівлі-продажу нерухомого майна, у зв'язку з чим згідно ст. 657 ЦК України підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно акту прийому-передачі розміру пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі №10/2/03-062/2Ктн від 22 березня 2006 року про компенсацію вартості пайового внеску в договорі від 14 березня, 2006 року №10/1/03-061/1Ктн    позивачем (відповідачем по зустрічному позову) передане відповідачу (позивачу по зустрічному позову) вказане в договорі майно, що свідчить про часткове виконання договору сторонами.

Kpiм того з первинного позову   випливає, що позивач (відповідач по зустрічному позову) вважає, що спірний договір підлягає розірванню, що свідчить про те, що позивач (відповідач по зустрічному позову) не застосовував міри по нотаріальному засвідченню договора та не мав нaмipy його нотapiaльно засвідчувати. Kpiм того, вказаний позивач не надав суду доказів того, що ним виконувались заходи, направлені на нотаріальне посвідчення договору.

Таким чином, при вказаних обставинах договір підлягає визнанню дійсним згідно ч.2 ст. 220 ЦК України i право власності на згадане у ньому нерухоме майно, відповідно, підлягає визнанню за позивачем.

Згідно ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на вci правовідносини.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу, а ії норми є

нормами прямої дії.

Згідно ст. 334 ЦК України право власності на майно виникає з моменту його фактичної передачі, якщо інше не передбачено законом чи договором, що в даному випадку відсутнє.

Згідно ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається таким, що виникло правомірно, якщо інше прямо не витікає із закону чи незаконність придбання власності не встановлена судом, що також в даному випадку відсутнє.

Необхідно також відмітити, що ст. 204 ЦК України презюмує правомірність укладених правочинів.

Так, згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, що в даному випадку відсутнє.

Таким чином, у суду немає підстав не брати до уваги спірний договір як дійсний, а відповідно вказані в ньому обов'язки повинні виконуватись.

При цьому також необхідно відмітити, що виходячи з закріпленого ст. 129 Конституції України принципа диспозитивності сторін, суд не вправі давати оцінку договору на предмет його невідповідності законодавству в цій cпpaвi, оскільки зацікавленою стороною відповідної вимоги не заявлено, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань Верховним Судом України (постанова від 22.05.2002р. №02/132 по cпpaвi Д 12/12).

Так, згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 329 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права, якщо це право оспорюється, не визнається або відсутні документи, що встановлюють його права. Відповідно до ст. 34 Закону України «Про власність» положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч i не є власником, але володіє майном на праві оперативного, повного господарського відання, довічного успадковуваного володіння або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором. Ця особа має право на захист свого володіння також від власника.

Згідно ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо iншe прямо не випливає iз закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, що в даному випадку відсутньо.

Позивачем по первісному  позову не сплачено держане мито та підлягає стягненню згідно Декрету КМУ « Про держане мито» в сумі 85 грн., а також витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Для відшкодування судових витрат  позивачу по первісному  позову згідно ст. 49 ГПК України не має підстав.

Позивачем по зустрічному позову державне мито також не сплачено та підлягає стягненню згідно Декрету КМУ «Про державне мито» в сумі 85 грн. за позовні вимоги нематеріального характеру та 1% від вартості майна, яке згідно  договору від 14.03.2006 року складає 257000 грн., тобто 1% вкладає 2570 грн., всього 2655, а також підлягає стягнення 118 грн. інформаційно-технічних витрат.

Відшкодуванню позивачу по зустрічному позову вказані судові витрати не підлягають, оскільки ним заявлено про відмову від відшкодування сулових витрат.

Виходячи із закріпленого ст. 129 Конституції України принципа диспозитивності сторін, суд не вправі розв'язувати питання, якщо зацікавлена сторона не бажає їх рогляду.

На    підставі    викладеного,    а    також    керуючись    ст.    ст.    44, 46, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИР1ШИВ:

У первісному позові відмовити повністю. Зустрічний позов задовольнити.

Визнати дійсним договір №10/2/03-062/2Ктн від 22 березня 2006р. про компенсацію пайової участі (паю) Miнicтepcтвa оборони України в інвестиційному договорі №10/1/03-061/1Ктн   від 14 березня 2006р. про спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їx будівництва (реконструкції) згідно розробленого i затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі стopiн.

Визнати за Приватним  підприємством  "АРТЕЛЬ» (м. Євпаторія, вул.. 9 Мая, 47, квю 40; ідентифікаційний код 32214772) право власності на будівлі і споруди військового містечка №Б-1 (м. Севастополь, Балаклава, Таврічна набережна 17, 18), а саме: службова будівля загальною площею 320 кв. м (№71 за генпланом); технічна споруда ТП загальною площею 346 кв.м (№83 за генпланом); будівля агрегатної загальною площею 308 кв. м (№72 за генпланом).

Стягнути з Міністерства оборони України в особі Центрального спеціалізованого будівельного управління (гозрахункове) у дохід державного бюджету України ( р/р31115095700002, МФО 824026, ОКПО 34740405, код 22090200 в ГУ ГКУ в АР Крим м. Сімферополь)  державне мито у сумі    85 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118 грн. ( отримувач :22050000 Державний бюджет м. Сімферополь, р/р 31218259700002 в УГК в м.Сімферополь ГУ ГКУ в АР Крим, ОКПО 34740405, МФО 824026).

Стягнути з  Приватного підприємства «АРТЕЛЬ» ( м. Сімферополь, вул. 9 Мая, 47, кв.40; ідентифікаційний код 32214772) у дохід державного бюджету України ( р/р 31115095700002, МФО 824026, ОКПО 34740405, код 22090200 в ГУ ГКУ в АР Крим м. Сімферополь)  державне мито у сумі    2655 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118 грн. ( отримувач :22050000 Державний бюджет м. Сімферополь, р/р 31218259700002 в УГК в м . Сімферополь ГУ ГКУ в АР Крим, ОКПО 34740405, МФО 824026).

Видати накази після набуття рішення законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.