Рішення

від 03.06.2020 по справі 520/14547/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 червня 2020 р. № 520/14547/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіної Ю.В.,

за участі секретаря судового засідання Пройдак С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Підсереднянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великобурлуцької районної ради Харківської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, -

встановив

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, експлуатацію будівлі Підсереднянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великобурлуцької районної ради Харківської області, за адресою: Харківська область, Великобурлуцький район, селище Підсереднє, вулиця Центральна, будинок 19, зупинити повністю шляхом її знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв`язку з чим зобов`язати керівництво Підсереднянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великобурлуцької районної ради Харківської області негайно припинити використання цієї будівлі з метою проведення будь якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході перевірки будівлі відповідача встановлено, що вона експлуатуються з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Ухвалою від 02.01.2020 адміністративний позов залишено без руху та після усунення недоліків позовної заяви ухвалою від 17.01.2020 у справі відкрито провадження та призначено судове засідання.

Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Представники сторін в судове засідання не прибули, надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач у відзиві на адміністративний позов просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що порушення встановлені під час перевірки усунуті, крім того, відповідачем у відзиві заявлено надано клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб Відділу освіти Великобурлуцької РДА та Великобурлуцьку РДА.

Розглянувши клопотання відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту другого статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки.

Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку. Згідно з вимогами частини четвертої зазначеної статті у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Проаналізувавши клопотання відповідача про залучення третіх осіб, суд вважає його необґрунтованим, оскільки у клопотання не зазначеного, які права чи обов`язки та яким чином рішення суду у справі вплине на Відділ освіти Великобурлуцької РДА та Великобурлуцьку РДА

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що рішення у цій справі за наслідками судового розгляду не вплине на інтереси, права та обов`язки вказаних суб`єктів, а тому у залученні їх до участі у адміністративній справі в якості третіх осіб на стороні відповідача слід відмовити.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

У період з 19.12.2019 по 20.12.2019 Великобурлуцьким районним сектором Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області проведена позапланова перевірка додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на території та у будівлях Підсереднянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великобурлуцької районної ради Харківської області.

За результатами ревізійного заходу складено акт від 20.12.2019№ 94, яким зафіксовано експлуатацію приміщення відповідача з порушенням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, в тому числі: відсутній захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, чим порушено приписи ДСТУ БВ.2.5-388:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд , п.1.21 гл.1 р. IV наказу МВС від 30.12.2014 № 1417 Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні ; будівля не обладнана системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5.-56:2014 Системи протипожежного захисту , чим порушено вимоги п.1.2 гл.1 р.5 ППБУ; відсутність біля місця розташування пожежного водоймища покажчику , чим порушено вимоги п. 2.1. пп.9 гл.2 р. 5 ППБУ; відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщеннях їдальні, в котельні та на першому поверсі біля кабінету математики здійснено на за допомогою опресування, зварювання , паяння або затискачів, чим порушено приписи п.1.6 гл.1 р.4 ППБУ; відсутність необхідної кількості води для здійснення пожежегасіння, чим порушено п.2.1 гл.2 р.5 ППБУ; на першому поверсі зменшена висота евакуаційного виходу, що є порушенням п.2.23 гл.2 р. 3 ППБУ; в спортивній залі двері евакуаційного виходу зачиняються на замок, який відчиняється з середини за допомогою ключа , чим порушено п.2.27 гл.2 р. 3 ППБУ; в котельні на першому поверсі електророзетки, вимикачі не встановлено безпосередньо з підкладенням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарату не менше ніж на 0.01 м., чим порушено вимоги п. 1.17. гл.1 р. 4 ППБУ; під сходовою кліткою на першому поверсі розташоване приміщення (комора), що є порушенням р.2.37 гл.2 р.3 ППБУ; в навчальних класах з перебуванням дітей килими не закріплені до підлоги, чим порушено п.1.2 гл.1 р.6 ППБУ.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (надалі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно п. 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Згідно вимог пункту 1 "Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Вимогами частини 1 статті 64 Кодексу цивільного захисту України визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в областях.

Згідно вимог пункту 3 "Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052 визначено: "Основними завданнями ДСНС є: 1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності: 2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільної о захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.."

Згідно п. 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Згідно ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Частиною 4 статті 4 Закону № 877-V визначено, що виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є зокрема недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами та нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Згідно ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно підпункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Отже, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Згідно вимог пункту 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року №457 (далі - Класифікатор) "Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності".

Згідно вимог пункту 4 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб`єкта господарювання загрозу життю або здоров`ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.

Згідно вимог пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Також розділом 4 Класифікатору встановлено, що надзвичайна ситуація техногенного характеру - це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.

У розділі 6 Класифікатору зазначені коди надзвичайних ситуацій у наслідок пожеж та вибухів.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Відповідно до пункту 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Відповідно до ч.2 ст. 17 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту здійснює прогнозування спільно із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Приписами пункту 4 "Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1052 від 16.12.2015 року, встановлено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань зокрема здійснює разом із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Отже, позивач у даній справі є органом, який здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування підвідомчій йому території щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що з метою усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 20.12.2019 № 94 відповідачем виготовлено робочий проект на встановлення системи пожежної сигналізації та передавання тривожних сповіщень, системи керування евакуюванням, встановлено відповідний покажчик біля пожежного водоймища, проведено з`єднання жил проводів та кабелів за допомогою затискувачів, встановлено на дверях спортивної зали засов, який відкривається з середини, встановлено електророзетки та вимикачі у бетонних стінах, здійснено демонтаж комори під сходовою клітиною, прибрані килими у класах з перебуванням дітей, укладено договір №12/3Б від 24.03.2020 з ДП Харківспецгасіння КП Харківспецсервіс стосовно надання послуг по побудові, створенню, впровадженню системи, що призначена для забезпечення безпеки людей, збереження будівель і споруд (ДК 021:2015 45310000-3 електромонтажні роботи); № 17/11М від 04.02.2020 щодо послуг з ремонту та наладки блискавкозахисту та погоджено договірні ціни, за вказаними договорами.

Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, надані на підтвердження усунення порушень, встановлених актом від 20.12.20219 №94, суд зазначає, що не усунутими залишилися порушення вимог п.1.1 гл.1 р.5 ППБУ в частині не здійснення підтримання експлуатаційної придатності змонтованої системи протипожежного захисту у відповідності до вимог ДБН В.2.5.-56:2014 Системи протипожежного захисту (змонтована автоматична пожежна сигналізація не обслуговується та сигнал від неї не виведений на пульт пожежного спостереження) та п.1.2.1 гл.1 розділу ІV ППБУ в частині захисту будівель від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів у відповідності до вимог ДСТУ БВ.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд .

Надані суду договори, робочі проекти не є доказом усунення вказаних порушень, оскільки не обумовлюють встановлення та підключення протипожежної сигналізації та блискавкозахисту. Доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Суд погоджується з доводами позивача, що вказані засоби попередження та сповіщення про техногенну ситуацію є засобами первинного екстреного реагування, відсутність яких, при виникненні пожеж (надзвичайних ситуацій) створять небезпеку людям (як персоналу об`єкту, так й іншим громадянам, а також особам, які будуть задіяні в їх ліквідації), оскільки пожежа (надзвичайна ситуація) може виникнути на об`єкті у зв`язку із стихійним лихом (блискавки, шквали, повені, пориви вітру тощо), терористичним актом або порушенням вимог пожежної та техногенної безпеки безпосередньо персоналом об`єкту (необережне поводження з вогнем, паління, проведення вогневих і зварювальних робіт, порушення технологічного процесу, підпали тощо), тоді як згідно з ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Суд також враховує висновок викладений в постанові Верховного Суду від 15.04.2020 р. у справі №804/6756/17 що такі порушення у стані пожежної та техногенної безпеки як: - приміщення не обладнані системами протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналізацією) та системою оповіщення про пожежу; - сигнал від контрольно-приймального приладу станції пожежної сигналізації не виведено на пульт централізованого спостереження пожежної охорони; є такими, що створюють загрози життю та/або здоров`ю людей.

Крім того, у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 22.01.2020р. по справі №820/6923/16 (адміністративне провадження №К/9901/16684/18): 1) застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Проте суд зауважує, що рішення суду про зупинення експлуатації будівлі за своєю правовою суттю є запровадженням заборони використання об`єкту у процесі надання послуг, відтак, підстав для постановлення окремого рішення з цього питання суд не знаходить, що зумовлює залишення позову без задоволення у цій частині.

Також, суд звертає увагу на те, що у ході розгляду справи владним суб`єктом не доведено тих обставин, що знеструмлення об`єктів заявника об`єктивно не здатне спричинити загрози більшого рівня у зв`язку з створенням неможливості використання мобільних пристроїв пожежогасіння електричного живлення. Матеріали справи не містять жодних доказів про фізичні та інші параметри пристроїв (джерел) електропостачання, дислокацію цих пристроїв (джерел), об`єктивної неспроможності спричинення подією відімкнення електропостачання погіршення стану цивільного захисту, пожежної безпеки, техногенної безпеки за рахунок унеможливлення фізичної роботи електричних насосів (помп), іншого устаткування протипожежного призначення.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги викладене вище, суд прийшов до висновку, що доводи позивача, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги в частині наявності порушень з боку відповідача правил протипожежної безпеки, підтверджуються матеріалами справи, тому адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49,72-77, 241-246 КАС України, суд,

вирішив

Позов - задовольнити частково.

Зупинити експлуатацію приміщень Підсереднянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великобурлуцької районної ради Харківської області (Великобурлуцький район, селище Підсереднє, вул. Центральна, 19) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної безпеки та пожежної безпеки, установлених згідно з актом Великобурлуцького районного сектору Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 20.12.2019р. №94.

В іншій частині вимог позов залишити без задоволення.

Клопотання про залучення третіх осіб залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

Строки оскарження, визначені у рішенні суду обчислюються з урахуванням п.3 Прикінцевих положень КАС України.

У повному обсязі рішення виготовлено 09.06.2020

Суддя Зоркіна Ю.В.