ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/960/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Херсонпейдж" про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу,
встановив:
Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі-позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Херсонпейдж" (далі-відповідач, Товариство), в якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по ПДВ в сумі 483 136,41 грн. та по податку на прибуток в сумі 366 674,06 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг по ПДВ в сумі 483 136,41 грн. та по податку на прибуток в сумі 366 674,06 грн. Вказані суми нараховані податковими повідомленнями-рішеннями, правомірність яких встановлена судовими рішеннями, що набрали законної сили.
Контролюючим органом надіслано на адресу відповідача податкову вимогу, проте податковий борг не сплачено. Також податковим органом вчинені дії на встановлення майна боржника, однак у Товариства відсутнє майно, на яке можливе звернення стягнення.
Наведене позивач вважає достатньою підставою для звернення до суду з позовними вимогами про накладення арешту на кошти платника та для реалізації такого повноваження.
З огляду на викладене податковий орган просить задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою від 17.04.2020р. провадження у справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 30.04.2020р. відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого убачається, що Товариство заперечує проти позову. Зокрема свою позицію обґрунтовує запереченнями проти висновків податкового органу, викладеного в акті перевірки від 10.04.2017р. №79/21-22-14-06, на підставі якого прийняті повідомлення-рішення від 24.05.2017 р. №0001481422 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 258967,25 грн., з яких за основним платежем на 241537,00 грн., за штрафними санкціями на 17430,25 грн. та № 0001491422 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 335466,25 грн., з яких за основним платежем на 268373,00 грн., за штрафними санкціями на 67093,25 грн.
Також, відповідач посилається на висновок експерта судово-економічної експертизи з питань дотримання вимог податкового законодавства, складеного судовим експертом Покрасенко В.О. на замовлення ТОВ Компанія Херсонпейдж на підставі ст. 104 КАС України по питанням заниження об`єкта оподаткування компанії за період з липня 2014 р. по квітень 2016 р., відповідно до якого вважає порушення посадовими особами положень чинного законодавства при складанні акту перевірки від 10.04.2017 р. № 79/21-22-14-06 призвели до того, що його висновки є недостовірними, надуманими, незаконними та не можуть слугувати підставою для нарахування податкового боргу.
Крім того, відповідач вказує на те, що на теперішній час на розгляді в Касаційному адміністративному суді перебуває адміністративна справа № 821/1111/17 за позовом ТОВ Компанія Херсонпейдж до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (адміністративне провадження № К/9901/6395/19), а рішення Херсонського окружного районного суду від 17.02.2020 р. у справі № 540/64/20 за позовом ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі до ТОВ Компанія Херсонпейдж про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та стягнення коштів за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 849 810,47 грн. наразі оскаржене в апеляційній інстанції.
З огляду на вищевикладене Товариство просить відмовити у задоволенні позову.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, зі змісту якого убачається, податковий орган не погоджується з вищевикладеними доводами відповідача, оскільки Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №821/1111/17 не зупинено дію рішення суду апеляційної інстанції, внаслідок чого вбачається, що зазначене рішення є обов`язковим до виконання, а грошові зобов`язання є узгодженими. Крім того, позивач звертає увагу, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень відсутня інформація про відкриття апеляційного провадження по справі №540/64/20. Щодо висновку експерта, позивач зазначає, що дана експертиза була проведена не в рамках адміністративної справи №540/960/20 щодо стягнення податкового боргу, ухвалою суду не призначалась, питання, які досліджувались в експертизі на обговорення та затвердження судом не виносились. У зв`язку з чим податковий орган вважає, що висновок експерта не може бути використаний в якості доказу у даній справі.
Підсумовуючи викладене позивач наполягає на задоволенні позову.
Розглянувши надані сторонами докази, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що ТОВ "Компанія "Херсонпейдж" зареєстровано 04.06.1999 р. та з 22.06.19999 р. взято на облік в Головному управлінні ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (Херсонська ОДПІ).
В період з 28.03.2017 р. по 03.04.2017 р. контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Компанія "Херсонпейдж" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками: ТОВ "Династия Т" за липень 2014 року, ТОВ "Веліос" за вересень 2014 року та грудень 2014 року, ПП "Гарде-Плюс" за вересень-листопад 2014 року та лютий-червень 2015 року, ПП "Фебрус" за липень-грудень 2015 року та січень 2016 року, ПП "Лагуна-Біч" за вересень 2015 року, ПП "Ставр І К" за лютий 2016 року, ПП "Пайола" за квітень 2016 року, з податку на прибуток за 2014-2016, за результатами якої складений акт від 10.04.2017 р. № 79/21-22-14-06.
На підставі висновків акта перевірки від 10.04.2017 р. № 79/21-22-14-06 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.05.2017 р. № 0001481422 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 258967,25 грн., з яких за основним платежем на 241537,00 грн., за штрафними санкціями на 17430,25 грн., № 0001491422 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 335466,25 грн., з яких за основним платежем на 268373,00 грн., за штрафними санкціями на 67093,25 грн.
Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішення, ТОВ "Компанія "Херсонпейдж" оскаржила їх до Херсонського окружного адміністративного суду (справа № 821/1111/17).
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 20.11.2017 р., яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2019 р., в задоволенні позовних вимог ТОВ "Компанія "Херсонпейдж" відмовлено.
У зв`язку з узгодженням нарахованих контролюючим органом за податковими повідомленнями-рішеннями від 24.05.2017 р. №0001481422, №0001491422 грошових зобов`язань в судовому порядку, контролюючим органом 06.02.2019 р. відображено в ІКП податковий борг з податку на додану вартість у сумі 335846,44 грн. та нараховано пеню у розмірі 147289,97 грн., з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 258965,22 грн. та нараховано пеню у розмірі 107708,84 грн.
Також судом встановлено, що 16.05.2017 р. контролюючим органом проведено камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН ТОВ "Компанія "Херсонпейдж" за квітень 2016 року, за результатами якої складено акт № 913/21-22-12-01.
Перевіркою встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних за квітень 2016 року, внаслідок чого прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.06.2017 р. № 0018251201, згідно якого до ТОВ "Компанія "Херсонпейдж" застосовано штраф у розмірі 480,50 грн.
Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 19.06.2017 р. №0018251201 не оскаржувалося ТОВ "Компанія "Херсонпейдж" ні в адміністративному, ні в судовому порядку. Доказів протилежного сторонами не надано.
Оскільки вказаний податковий борг не погашено відповідачем у встановлені законодавством строки, контролюючим органом на виконання вимог ст.59 ПК України сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу від 09.08.2017 р. № 2924-17 на суму 788969,32 грн., яка отримана відповідачем 28.08.2017 р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення.
На виконання заходів стягнення податкового боргу податковим органом вчинені дії на встановлення наявності у відповідача майна.
Так, контролюючим органом прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №2924-17 від 09.08.2017р., складено акт від 22.05.2019р. №582 опису майна на яке Товариство набуде право власності у майбутньому.
Крім того, податковим органом встановлено, що згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у Товариства права на нерухоме майно відсутні, що підтверджується відповідною інформаційною довідкою з даного реєстру.
Згідно довідки Територіального сервісного центру від 05.03.2020р. автотранспортні засоби за відповідачем не зареєстровані.
За даними бази ІС Податковий блок контролюючим органом встановлено, що у Товариства відкрито розрахунковий рахунок в установі банку.
У зв`язку з наявністю заборгованості та відсутністю добровільної сплати відповідачем податкової заборгованості позивач звернувся з позовом до суду про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку, що знаходяться в банківських установах.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Як встановлено судом, за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 849 810,47 грн. з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств, який виник на підставі нарахувань податковими повідомленнями-рішеннями від 24.05.2017 р. № 0001481422, № 00014911422 та від 19.06.2017р. №0018251201.
При цьому, податкове повідомлення-рішення від 19.06.2017р. №0018251201 не оскаржувалось, а податкові повідомлення-рішення від 24.05.2017 р. № 0001481422, № 00014911422 визнані правомірними постановою суду від 20.11.2017р. у справі №821/1111/17, яка набрало законної сили 29.01.2019р.
Отже, грошові зобов`язання, нараховані вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, не сплачені ТОВ "Компанія "Херсонпейдж" у встановлений ПК України строк, вони набули статусу податкового боргу платника податків у розумінні пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України.
Суд не приймає доводи відповідача щодо висновку судово-економічної експертизи з питань дотримання податкового законодавства від 21.05.2018 р. № 113, в якому зазначено, що посадові особи при складанні акту перевірки посилались на закони та підзаконні акти, які втратили чинність, а також посилання відповідача на довідку Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області від 11.05.2018 р. № 15-21-05-14/8-з, оскільки питання правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень від 24.05.2017 р. №0001481422, № 0001491422 на підставі такого акту перевірки вже вирішено в рамках справи № 821/1111/117, рішення у якій набрало законної сили 29.01.2019р.
Частиною 4 статті 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Також суд не приймає доводи відповідача про те, що рішення Херсонського окружного районного суду від 17.02.2020 р. у справі № 540/64/202 за позовом ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі до ТОВ "Компанія "Херсонпейдж" про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та стягнення коштів за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 849 810,47 грн., на яку посилається позивач не набрало законної сили, оскільки ТОВ "Компанія "Херсонпейдж" скористалось своїм правом на оскарження судового рішення в апеляційному порядку, оскільки вказаним рішенням ухвалено стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Херсонпейдж" у банках, що його обслуговують, та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу: по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 483136 грн. 41 коп. до державного бюджету та по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 366674 грн. 06 коп. до державного бюджету.
Таким чином вказане рішення не має преюдиційного значення для вирішення питання про наявність підстав для накладення арешту на кошти платника податків.
Враховуючи, що Товариством було оскаржено у судовому порядку рішення податкового органу та 29.01.2019р. рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 20.11.2017р. у справі №821/1111/17, Товариству відмовлено у задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень, набрало законної сили, то грошове зобов`язання, визначене вказаними податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженими з 29.01.2019р.
У зв`язку з відсутністю погашення Товариством наявного податкового боргу за виставленою податковою вимогою, контролюючий орган звернувся до суду про накладення арешту на кошти платника.
Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 ПК України.
Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 ПК, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.
Арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.
Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Втім, дане право для податкового органу не є абсолютним та обмежується правовими підставами для такого звернення.
Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Отже, ПК України визначені вичерпні правові підстави для звернення податкового органу до суду із заявою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків.
Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема від 24.04.2020р. у справі №802/2067/15-а, від 30.04.2020р. у справі №813/3003/14, від 14.05.2020р. у справі №820/5660/16.
Таким чином підставою для накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, є сукупність таких обставин, як наявність у платника податкового боргу та відсутність (недостатність) у платника майна, достатнього для погашення такого боргу.
Норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов`язковою до виконання.
Норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.
Таким чином, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, який в залежності від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням; арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу.
Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.
Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 826/8691/16 та від 24.04.2020р. у справі №802/2067/15-а.
Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Частиною 1 статті 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У даному випадку позивачем надано достатньо належних доказів на підтвердження наявності у відповідача податкового боргу та відсутності у останнього майна за рахунок якого може бути погашений податковий борг. Відповідачем не надано жодного доказу на спростування наведених позивачем доводів, як і не спростовані докази, надані позивачем на підтвердження своїх доводів.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (ч.2 ст.6 КАС України).
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".
Отже, судом встановлена узгодженість грошового зобов`язання, визначеного податкового боргу, яке набуло статусу податкового боргу та відсутність у Товариства майна за рахунок якого може бути погашений податковий борг.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (дивитися рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, пункт 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, пункт 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року).
В силу принципу пропорційності втручання в право особи безперешкодно користуватися та розпоряджатися своїм майном можливе лише за умови дотримання "справедливої рівноваги" між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що податковим органом дотримана процедура визначення і узгодження податкового зобов`язання відповідача та повідомлення останнього про наявність податкового боргу, вчинення дій, спрямованих на погашення податкового боргу. Однак вказані дії позивача не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Проаналізувавши норми чинного законодавства України та дослідивши наявні у справі матеріали, суд дійшов до висновку, що позивач свою позицію обґрунтував належними та допустимими доказами.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Херсонпейдж" про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу - задовольнити.
Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Херсонпейдж" (73003, м.Херсон, вул.Університетська, 132-А, код ЄДРПОУ 30423684), що знаходяться в банку в межах суми податкового боргу - 849 810 (вісімсот сорок дев`ять тисяч вісімсот десять) грн. 47 (сорок сім) коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя А.С. Пекний
кат. 111020300
Суд | Херсонський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.06.2020 |
Оприлюднено | 11.06.2020 |
Номер документу | 89726249 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Херсонський окружний адміністративний суд
Пекний А.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні