Рішення

від 05.06.2020 по справі 640/6825/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

05 червня 2020 року справа №640/6825/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будстандарт" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Будстандарт") доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України (далі по тексту - відповідач, ДАБІ України) третя особаДепартамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - третя особа, Департамент містобудування та архітектури) провизнання протиправним та скасування рішення ДАБІ України від 20 листопада 2019 року про скасування Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва "Реконструкція нежитлових будинків під адміністративно-офісні будинки" на вул. Великій Житомирській, 34-Б, 34-В у Шевченківському районі м. Києва та наказу Департаменту містобудування та архітектури від 19 березня 2019 року №316

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає, що відповідачем протиправно скасовано Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва "Реконструкція нежитлових будинків під адміністративно-офісні будинки" на вул. Великій Житомирській, 34-Б, 34-В у Шевченківському районі м. Києва, видані Департаментом містобудування та архітектури згідно з вимогами законодавства та відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні; у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, відповідач наділений правом видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень, скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду рішень

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/6825/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання; залучено до участі у справі Департамент містобудування та архітектури в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не погоджується із заявленими позовними вимогами у зв'язку з тим, що перевіркою встановлено, що наміри забудови не відповідають положенням містобудівної документації на місцевому рівні, чим порушено абзац перший частини третьої статті 29, пункт 3 частини четвертої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у зв'язку з чим оскаржуване рішення є правомірним .

У письмових поясненнях позивачем зазначено, що відповідно до положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" ТОВ "Будстандарт" надано право, а на третю особу покладено обов'язок не визначати відповідність цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації та місцевому рівні за умови, якщо здійснюються будівельні роботи з реконструкції без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, не відбувається забудова земельної ділянки, що унеможливлює настання того факту, як невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки фактично не відбувається забудова території.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Наявні у справі докази підтверджують, що рішенням головного інспектора будівельного нагляду від 20 листопада 2019 року про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва "Реконструкція нежитлових будинків під адміністративно-офісні будинки" на вул. Великій Житомирські, 34-Б, 34-В у Шевченківському районі м. Києва та наказу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19 березня 2019 року №316 скасовано містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва "Реконструкція нежитлових будинків під адміністративно-офісні будинки" на вул. Великій Житомирські, 34-Б, 34-В у Шевченківському районі м. Києва та наказу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19 березня 2019 року №316.

Рішення мотивоване тим, що головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Іваницьким С.І. під час проведення планової перевірки на об'єкті нагляду встановлено, що містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва "Реконструкція нежитлових будинків під адміністративно-офісні будинки" на вул. Великій Житомирські, 34-б, 34-В у Шевченківському районі м. Києва та наказу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19 березня 2019 року №316 прийнято з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме:

"Відповідно до намірів забудови планується реконструкція нежитлових будинків під адміністративно-офісні будинки. Наміри забудови відносяться до громадських будинків та споруд відповідно до ДБН В.2.2-9-2009 "Громадські будинки та споруди. Основні положення".

У п. 3 "Загальні дані" містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва "Реконструкція нежитлових будинків під адміністративно-офісні будинки" на вул. Великій Житомирські, 34-б, 34-В у Шевченківському районі м. Києва (відповідність цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівної документації на місцевому рівні) зазначається:

- частиною 4 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою;

- функціональне призначення земельної ділянки, на якій розташований об'єкт реконструкції - територія житлової середньо- та малоповерхової забудови відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804…

…Отже, наміри забудови не відповідають положенням містобудівної документації на місцевому рівні, чим порушено абз. 1 ч. 3 ст. 29 та п. 3 ч. 4 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"."

Згідно з частиною другою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року №698 (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до пункту 2 Порядку нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі (далі - головні інспектори будівельного нагляду) шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

Пункт 4 Порядку передбачає, що з метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду зокрема перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду.

Згідно з пунктом 5 Порядку у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право:

1) видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

2) притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону;

3) письмово ініціювати притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності;

4) вносити письмове подання про звільнення посадової особи об'єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення;

5) вносити письмове подання про позбавлення посадової особи об'єкта нагляду права виконувати певні види робіт до органу, яким таке право надавалося;

6) скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Наведені правові норми вказують, що головні інспектори будівельного наділені правом видавати скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Досліджуючи у межах спірних правовідносин питання обґрунтованості виявлених відповідачем порушень на наявність правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення, суд керується наступними мотивами.

ТОВ "Будстандарт" є власником нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 34-Б, 34-В, що підтверджується наявними у справі договорами купівлі-продажу нежитлового будинку від 20 липня 2015 року, зареєстрованого у реєстрі за №3974, 3975 та від 20 липня 2015 року, зареєстрованого у реєстрі за №3976, 3977, та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №42914422, №42913783.

За наслідками розгляду заяви позивача наказом Департаменту містобудування та архітектури від 19 березня 2019 року №316 затверджено Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва "Реконструкція нежитлових будинків під адміністративно-офісні будинки" на вул. Великій Житомирській, 34-Б, 34-В у Шевченківському районі м. Києва. Замовник об'єкта містобудування - ТОВ "Будстандарт".

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Частина п'ята статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначає, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

За визначенням пункту 8 частини першої статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до частини першої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Згідно з частинами другою та третьою статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються;

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

4) витяг із Державного земельного кадастру.

Частина четверта статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначає, зокрема, що реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини четвертої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є, зокрема, невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Наявні у справі докази підтверджують, що Департамент містобудування та архітектури за заявою ТОВ "Будстандарт" видав містобудівні умови та обмеження на об'єкт "Реконструкція нежитлових будинків під адміністративно-офісні будинки" на вул. Великій Житомирській, 34-Б, 34-В у Шевченківському районі м. Києва.

За твердженням відповідача Департаментом містобудування та архітектури надано вказані містобудівні умови та обмеження при невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, чим порушено абзац перший частини третьої статті 29, пункт 3 частини четвертої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додається копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Таким чином, у разі надання необхідних документів замовником, підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

В акті перевірки зазначено про порушення третьою особою порядку надання містобудівних умов та обмежень.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які б спростовували факт надання позивачем усіх необхідних документів для отримання містобудівних умов та обмежень, а також доказів, які б підтверджували невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні з урахуванням положень частини четвертої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідно до якої реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Враховуючи викладене, висновки акта перевірки про порушення порядку надання позивачем містобудівних умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Великій Житомирській, 34-Б, 34-В у Шевченківському районі м. Києва є необґрунтованими.

Крім того, суд вважає, що відповідач не наділений правом скасування містобудівних умови та обмеження забудови земельної ділянки з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 8 статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Як встановлює частина восьма статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника.

Тобто, містобудівні умови та обмеження за своєю правовою природою є складовою частиною вихідних даних для проектування та будівництва об'єктів, які визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва у відповідності до вимог, встановлених законодавством та містобудівною документацією, тобто, гранично допустимі (дозволені) вимоги до майбутнього проекту, та є чинними до завершення будівництва об'єкта.

Оскільки містобудівні умови та обмеження мають на меті закріплення вимог до конкретного об'єкта будівництва (мають констатуючий характер), фактично вони вичерпують свою дію одночасно з їх прийняттям.

Суд звертає увагу, що містобудівні умови та обмеження не є рішенням Департаменту архітектури та містобудування в контексті Порядку, яке може бути скасоване чи зупинене за результатами перевірки у порядку державного архітектурно-будівельного нагляду.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що рішення ДАБІ України від 20 листопада 2019 року про скасування Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва "Реконструкція нежитлових будинків під адміністративно-офісні будинки" на вул. Великій Житомирській, 34-Б, 34-В у Шевченківському районі м. Києва та наказу Департаменту містобудування та архітектури від 19 березня 2019 року №316 прийняте за відсутності законних підстав, а тому підлягає скасуванню як протиправне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Будстандарт" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстандарт" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 20 листопада 2019 року про скасування Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва "Реконструкція нежитлових будинків під адміністративно-офісні будинки" на вул. Великій Житомирській, 34-Б, 34-В у Шевченківському районі м. Києва та наказу Департаменту містобудування та архітектури від 19 березня 2019 року №316

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстандарт" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн. (три тисячі сто дві гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будстандарт" (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 32-А; ідентифікаційний код 30308182);

Державна архітектурно-будівельна інспекція України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26; ідентифікаційний код 37471912);

Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32; ідентифікаційний код 26345558).

Суддя В.А. Кузьменко