Рішення

від 09.06.2020 по справі 640/17908/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2020 року м. Київ № 640/17908/19

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Арсірія Р.О., розглянув у спрощеному позовному провадженні у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Союзоптторг-Україна доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

Прийняв до уваги таке:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Союзопторг - Україна з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 28.05.2019 №07192615140103, №07182615140103 прийняті Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2019 відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.

Як слідує з позовної заяви представник позивача підтримує позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 24.04.2019 по 03.05.2019 ГУ ДФС у м. Києві проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ Союзоптторг - Україна з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ Компанія Рестайл (попередня назва ТОВ АККОРДА ) за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2016 року.

За результатами перевірки ГУ ДФС у м. Києві складено акт від 10.05.2019 №285/26-15-14-0103/37120443, в якому зазначено про порушення ТОВ Союзоптторг - Україна :

п. 44.1 статті 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 статті 134, п. 135.1 статті 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями, ст. 4,9 Закону 996-XIV та п.п. 2.1. і 2.2. Положення №88, п. 6, п. 7 П(С)БО 16, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2016 рік на суму 13621 грн;

п.44.1 статті 44, п. 201.1, п.198.1, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями, п.2 та 20 Наказу Мінфіну від 31.12.2015 №1307 Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної , в результаті чого податок на додану вартість на загальну суму 54189 грн, в тому числі:

за квітень 2016 на суму 5907 грн,

за травень 2016 на суму 5906 грн,

за червень 2016 на суму 5919 грн,

за липень 2016 на суму 36457 грн.

28.05.2019 ГУ ДФС у м. Києві на підставі висновків Акта перевірки прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення №07192615140103 з податку на прибуток на суму 13621 грн за податковим зобов`язанням та 3405 грн за штрафними санкціями та №07182615140103 з податку на додану вартість на суму 48282 грн за податковим зобов`язанням та 12071 грн за штрафними санкціями.

Користуючись правом передбаченим ст.56 ПК України позивачем було подано скаргу на податкові повідомлення-рішення до ДФС України.

Рішенням ДФС України від 09.08.2019 №38400/6/99-99-040225 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін.

Вважаючи оскаржувані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив .

Як слідує з акту перевірки в періоді, що перевірявся позивач мав господарські правовідносини з контрагентом-постачальником ТОВ Компанія Рестайл .

Так, як свідчать матеріали справи, 28.04.2014 між позивачем (суборендар) та ТОВ Форум - Менеджмент Груп (орендар).

Предметом договору є офісне приміщення офіс 6а/24 по вул. Миколи Пимоненка , 13 корпус 6 вхід літера А .

Право орендаря на передачу приміщення в суборенду передбачено умовами договору оренди від 05.08.2008 посвідченого приватним нотаріусом КМНО Клітко В.В. та зареєстрованого в реєстрі №19509.

Відповідно до п.1.4.1 Договору суборенди суборендар сплачує орендарю плату, яка становить 18415,70 грн, крім того ПДВ 3683,14 грн, всього 22098,84 грн за один повний календарний місяць суборенди.

Згідно п.16.1 вказаний договір набуває чинності з моменту його підписання.

Також, 01.06.2014 між позивачем (суборендарем) та ТОВ Форум - Менеджмент Груп (орендар) складено акт прийому - передачі приміщення за вказаним договором.

В подальшому, як слідує з наданого Договору від 31.10.2014 про внесення змін до Договору Суборенди №677 від 28.04.2014 (про заміну сторони зобов`язання) між ТОВ Форум - Менеджмент Груп (первісний орендар) та ТОВ Аккорда (новий орендар) сторони домовилися про наступне:

П.1.1 У зв`язку із заміною сторони у зобов`язанні - первісного орендаря на нового орендаря у договорі оренди, укладеного з власником приміщень ПАТ Славутич , сторони досягли згоди про заміну сторони у зобов`язанні - орендаря за договором суборенди №677 від 28.04.2014, укладеного між первісним орендарем та суборендарем.

Новий орендар приймає на себе всі права та зобов`язання первісного орендаря за основним договором , в тому числі, але не виключно щодо отримання відшкодування вартості сервісних послуг, орендної плати та/чи штрафних санкцій.

П.1.2 До нового орендаря з 01.11.2014 переходять всі права та обов`язки первісного орендаря за основним договором.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання.

Вказаний договір підписаний між ТОВ Форум - Менеджмент Груп (директор Васильченко Д.В.), ТОВ Аккорда (директор Марченко А.А.) та ТОВ Союзоптторг - Україна (Самандас О.В.).

03.08.2015 між позивачем (суборендар) та ТОВ Аккорда (орендар) укладено додаткову угоду №1, яка є невід`ємною частино до договору №677 від 28.04.2014 в частині терміну оренди та орендної плати (строк суборенди до 04.08.2016).

Також, 29.07.2016 між позивачем (суборендар) та ТОВ Аккорда (орендар) укладено договір суборенди №ОТ1766, підписаний від орендаря директором Тищенко М.О. та суборендаря (позивач) директором Самандас О.В.

Предметом договору є приміщення нежитлове (офіс 6а/244) розташоване на 3 поверсі в будівлі за адресою Київ, вул. Миколи Пимоненка, 13 корпус 6 вхід літера А .

Згідно п.1.4.1 Договору суборендар сплачує орендарю орендну плату, яка становить 21445,49 грн, крім того ПДВ 4289,10 грн, за один повний календарний місяць суборенди.

Договір набирає чинності з моменту підписання.

Крім того, як слідує з наданих до справи документів, на виконання вказаного договору №ОТ1766, 05.08.2016 між позивачем та ТОВ Аккорда підписаний акт прийому - передачі приміщення нежитлове (офіс 6а/244) розташоване на 3 поверсі в будівлі за адресою Київ, вул. Миколи Пимоненка, 13 корпус 6 вхід літера А .

Також, як вбачається з матеріалів справи, у періоді що перевірявся між позивачем (замовник) та ТОВ Аккорда (виконавець) в особі директора Тищенко М.О. був укладений договір про надання послуг з розміщення транспортних засобів №73С від 04.10.2016. Загальна вартість послуг згідно вказаного договору складає 1555,24 грн, ПДВ 311,05 грн.

Як слідує з позовної заяви, на думку позивача, зазначені документи є документами, що дають йому право на податковий кредит та включення відповідних витрат до складу валових витрат підприємства.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Як слідує акту перевірки (п.3.2.2) контролюючим органом досліджено податкові накладні виписані ТОВ Компанія Рестай (ТОВ Аккорд ) на адресу позивача за період квітень - грудень 2016 року на загальну суму ПДВ 54189,20 грн, які були підписані керівником ТОВ Компанія Рестайл (ТОВ Аккорд ) Тищенко М.О. , на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період. Вказані суми ПДВ за податковими накладними, згідно акту перевірки контролюючим органом не враховані.

У зв`язку з цим, суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту п.п. 201.4 та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, а відповідачем не заперечується, що на час виписки податкових накладних контрагент був зареєстрований платником податку на додану вартість та мав свідоцтво платника такого податку.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена позивачем до податкового кредиту на підставі господарських операцій з контрагентом підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної, оскільки згідно змісту акту перевірки вказані накладні прийняті та зареєстровані.

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, суд вважає висновки відповідача про заниження позивачем сум податку на прибуток та податку на додану вартість обґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення законними.

Крім того, вироком Вишгородського районного суду Київської області від 06.04.2018 у справі №363/4995/17 засуджено директора ТОМ Аккорд Тищенко М.О. за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ст. 205-1 Кримінального кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до вироку Вишгородського районного суду Київської області від 06.04.2018 у справі №363/4995/17 засуджено Тищенко М.О . Судовим рішенням Тищенко М.О. визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст.205-1 Кримінального кодексу України, тобто за умисні дії, які виразились у пособництві фіктивному підприємству, тобто придбанні суб`єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, а також у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей.

Всі первинні документи контрагента позивача - ТОВ Компанія Рестайл (попередня назва ТОВ Аккорд ) є неналежними, оскільки вони підписані Тищенко О.М. , яка значилася директором Товариства, проте фактично ніякого відношення до вказаного підприємства не мала, фінансово-господарською діяльністю не займалася, адміністративно - розпорядчі функції керівника підприємства не виконувала, що встановлено в межах розслідування кримінальної справи №363/4995/17, порушеної за фактом вчинення злочинів, передбачених ст.205-1, ст. 358 Кримінального кодексу України та підтверджено в суді.

Статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.12.2015 по справі №826/15034/14.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На думку суду, позивачем не доведено протиправності та не обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень - рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись вимогами ст.ст.2, 5- 11, 19, 72- 77, 90, 139, 241- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Союзоптторг - Україна відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Р.О. Арсірій