Постанова
від 10.06.2020 по справі 520/10582/19
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 р. м. ХарківСправа № 520/10582/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Гуцала М.І.,

Суддів: Донець Л.О. , Бенедик А.П. ,

за участю секретаря судового засідання Соколової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2020, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О. (повний текст складено 03.02.20) по справі № 520/10582/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СП АГРО-ІНВЕСТ"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області , Головного управління Державної податкової служби у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СП АГРО-ІНВЕСТ" (далі - ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ") звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області), Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 07.06.2019 № 00001051411, від 07.06.2019 № 000001061411, від 07.06.2019 № 00001071411.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 задоволено позов ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ".

Не погодившись з таким рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що між ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" та ТОВ "УКРПРОДЛОГІСТІК", ТОВ "СП Мєссага", ТОВ "Грейфор" було укладено договори поставки сої, пшениці 2 класу, пшениці 3 класу, пшениці озимої, кукурудзи фуражної. Однак, до перевірки не було надано сертифікати якості придбаної у ТОВ "УКРПРОДЛОГІСТІК" сої, фіто-санітарні висновки на сою, а тому неможливо встановити походження сої, її виробника, про що складено акт часткового ненадання первинних документів від 22.04.2019 №2615/20-40-14-11-10/39554623. Також вказано, що судом першої інстанції не враховано відсутність товарно-транспортних накладних, які свідчать про постачання товарів безпосередньо від ТОВ "СП Мєссага" та ТОВ "Грейфор".

Позивачем до суду надано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

В обгрунтування відзиву зазначає, що висновки проведеної контролюючим органом перевірки є необгрунтованими та безпідставними, оскільки основним видом діяльності позивача є оптова торгівля зерном. Позивачем від контрагентів-постачальників (ТОВ "УКРПРОДЛОГІСТІК", ТОВ "СП Мєссага", ТОВ "Грейфор") було отримано товар на умовах укладених договорів та в подальшому вказаний товар було реалізовано третім особам, що підтверджує економічний зміст (господарську мету) здійснення господарських операцій. При виконанні умов договорів із ТОВ "УКРПРОДЛОГІСТІК", ТОВ "СП Мєссага", ТОВ "Грейфор" було складено необхідні первинні документи, в тому числі зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідні податкові накладні. Контрагенти позивача на час здійснення господарських операцій були зареєстровані платниками податку на додану вартість. Позивач звертає увагу, що обставини стосовно реальності фактичного виконання договору поставки від 15.11.2017 №1511-1, укладеного із ТОВ "УКРПРОДЛОГІСТІК", було встановлено постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2019 по справі№520/11334/18, яка наявна в матеріалах справи. Відмічає, що документи стосовно якості товарів не відносяться до первинних документів бухгалтерського і податкового обліку, не містять відомостей про господарську операцію, не приймають участі у формуванні доходів і витрат та не є підставою для нарахування/сплати платником інших податків, а тому ненадання позивачем у спірних правовідносинах сертифікатів якості товару не є доказом наявності складу податкового правопорушення, що відповідає правовим висновкам Верховного Суду.

Крім того позивач відмічає, що товарно-транспортна накладна, відповідно до правових висновків Верховного Суду, не є документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, а тому наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних та недоліки в їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарських операцій, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів. Разом з тим, позивач вказує, що до перевірки були надані належним чином складені товарно-транспортні накладні, замовником в яких виступало ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ", а перевезення здійснювалось одразу від постачальників позивача безпосередньо до покупців позивача.

В подальшому від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог поданої відповідачем апеляційної скарги з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СП АГРО-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 39554623) зареєстроване юридичною особою та перебуває на податковому обліку, в тому числі є платником податку на додану вартість.

Видами діяльності позивача за КВЕД є: 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний); 46.39 неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

ГУ ДФС у Харківській області на адресу ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ було направлено запити про надання інформації та документів:

- від 20.12.2018 №53241/10/20-40-14-11-18 (отримано підприємством 25.01.2019, відповідь надано листом від 14.02.2019 №7, вх. ГУ ДФС від 15.02.2019 №12680/10) за фактами, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" (код за ЄДРПОУ 39554623) даних щодо взаємовідносинах з ТОВ "УКРПРОДЛОГІСТІК" (код за ЄДРПОУ 41073506) за звітний період декларування ПДВ січень 2018 року та з ТОВ "СП МЄССАГА" (податковий номер 41708999) за звітний період декларування ПДВ липень-серпень 2018 року,

- від 27.02.2019 №9908/10/20-40-14-11-16 (отримано підприємством 11.03.2019, відповідь надано листом від 14.03.2019 №12, вх. ГУ ДФС від 15.03.2019 №21086/10) за фактами, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" (код за ЄДРПОУ 39554623) даних щодо взаємовідносин з ТОВ "СП МЄССАГА" (код за ЄДРПОУ 41708999) за звітний період декларування ПДВ вересень 2018 року; з ТОВ "ГРЕЙФОР" (податковий номер 41925583) за звітний період декларування ПДВ серпень 2018 року.

В подальшому, контролюючим органом на підставі направлень від 16.04.2019 № 3902, № 3903, № 3904, № 3905, відповідно до п. п.78.1.1 п.78.1, п.78.2 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 16.04.2019 №2803 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" (податковий номер 39554623) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2017 по 31.12.2018, валютного законодавства за період з 01.10.2017 по 31.12.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.10.2017 по 31.12.2018.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 02.05.2019 № 1504/20-40-14-11-11/39554623 (т.1 а.с.23-107, т.6 а.с.130-213).

Із акту перевірки вбачається, що перевірка проводилась службовими особами відповідача в період з 16.04.2019 по 22.04.2019. Первинні документи були надані в ході перевірки. Інших листів, окрім вказаних вище, в ході перевірки не надавалось (т.1 а.с.25-26).

Проте, 22.04.2019 ГУ ДФС у Харківській області складено акт №2615/20-40-14-11-10/39554623 часткового ненадання первинних документів до позапланової виїзної перевірки ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ", а саме: (т.6 а.с.126-127)

- по взаємовідносинам з ТОВ "УКРПРОДЛОГІСТІК" - до перевірки не надано: сертифікати якості придбаної сої, фіто-санітарні висновки на сою - неможливо встановити походження сої, її виробника;

- до перевірки не надано товарно-транспортні накладні, які свідчать про постачання товарів (значного обсягу пшениці, ячменю) безпосередньо від ТОВ "СП МЄССАГА", код 41708999, та безпосередньо від ТОВ "ГРЕЙФОР", код 41925583. Відсутні докази транспортування значного обсягу пшениці та ячменю від сумнівних постачальників;

- до перевірки не надані товарно-транспортні накладні, які свідчать про постачання товарів від постачальника ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" до покупців на адресу ПРАТ "Агрокомбінат "Слобожанський", ТОВ "Красноградський млин", ТОВ "Лихачовський елеватор";

- до перевірки не надані товарно-транспортні накладні, які свідчать про постачання товарів від постачальника ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" до покупців на адресу ТОВ "ПАРИТЕТ-АГРО", ТОВ "КВФ "РОМА", ТОВ "Красноградський млин", ТОВ "Лихачовський елеватор".

Крім того, 02.05.2019 ГУ ДФС у Харківській області складено акт №2825/20-40-14-11-16 неможливості вручення акту перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ", оскільки при виході 02.05.2019 о 16:00 за місцезнаходженням позивача директор товариства був відсутній. З огляду на вказане, акт перевірки було направлено позивачу засобами поштового зв`язку. (т.6 а.с.128-129)

Не погодившись із висновками проведеної перевірки, ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" було подано до ГУ ДФС у Харківській області заперечення на акт перевірки (т.1 а.с.108-113), які були залишені податковим органом без задоволення.

На підставі висновків перевірки, відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення, в тому числі:

- від 07.06.2019 за № 00001051411, яким за порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на загальну суму 1022358,75 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями на 817887,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 204471,75 грн. (т.1 а.с.126, т.6. а.с.123, 125);

- від 07.06.2019 № 000001061411, яким за порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.1, 201.6, 201.10, 201.14 ст.201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарі (робіт, послуг)" на загальну суму 149998,50 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями на 99999,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 49999,50 грн. (т.1 а.с.127, т.6 а.с.122, 125);

- від 07.06.2019 № 00001071411, яким за порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.1, 201.6, 201.10, 201.14 ст.201 Податкового кодексу України зменшено суму податкового зобов`язання для цілей розділу V Податкового кодексу України на 4567564 грн. та зменшено суму податкового кредиту на 4448639 грн. за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" (т.1 а.с.128, т.6 а.с.124, 125).

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" оскаржило їх в адміністративному порядку (т.1 а.с.114-118).

Рішенням Державної податкової служби України від 19.09.2019 вищевказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін (т.1 а.с.119-125, т.7 а.с.5-11).

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано належним чином оформлені первинні документи, які не мають дефектів форми, змісту або походження та підтверджують реальність здійснення господарських операцій. В акті перевірки контролюючим органом не заперечується проти правильності та повноти оформлення первинних документів, які складалися позивачем та його контрагентами. Відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за договорами, укладеним з контрагентом іншого результату, ніж отримання товару, отримання прибутку, шляхом їх подальшої реалізації. Платник податків не може зазнавати негативних наслідків через діяння осіб, що перебувають поза межами його впливу. Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб. Твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод. Документи щодо якості товарів не відносяться до первинних документів бухгалтерського обліку, не приймають участі у формуванні доходів і витрат та не є підставою для нарахування та сплати платником інших податків. Товарно-транспортна накладна не є документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, наявність або відсутність товарно-транспортних накладних та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків. Крім того, суд зазначив, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2019 у адміністративній справі № 520/11334/18 скасовані податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СП АГРО-ІНВЕСТ» від 21.09.2018 № 3960/20-40-14-11-11/395546623, що свідчить про безпідставність посилання контролюючого органу на вказаний акт.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, зважаючи на фактичні обставини справи та вимоги діючого податкового законодавства на час спірних взаємовідносин сторін.

Проведеною податковим органом перевіркою, за результатами якої складено акт від 02.05.2019 № 1504/20-40-14-11-11/39554623, було встановлено порушення позивачем (т.1 а.с.105-106):

- п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, зокрема, підприємством занижено доходи від будь-якої діяльності за період з 01.10.2017 по 31.12.2018 на загальну суму 22837818 грн., в тому числі за 2018 рік на 22837818 грн., що не призвело до збільшення або зменшення фінансового результату оподаткування;

- п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, зокрема, підприємством завищено суму витрат, що були віднесені до складу собівартості реалізованої продукції на загальну суму 22243193,00 грн., в тому числі за 2018 рік на 22243193,00 грн., що не призвело до збільшення або зменшення фінансового результату оподаткування;

- п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, зокрема, підприємством занижено податок на прибуток у загальній сумі 817887,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2017 року у сумі 817887,00 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, а саме, встановлено завищення податкових зобов`язань за перевіряємий період на суму ПДВ у загальній сумі 4567564,00 грн., у тому числі у липні 2018 року у сумі 563940,00 грн., у серпні 2018 року у сумі 2892585,00 грн., у вересні 2018 року у сумі 981713,00 грн., у листопаді 2018 року у сумі 129326,00 грн..

- п.198.1, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 4548638,00 грн., у тому числі: у березні 2018 року у сумі 18438,00 грн., у липні 2018 року у сумі 245606,00 грн., у серпні 2018 року у сумі 2953094,00 грн., у вересні 2018 року у сумі 982172,00 грн., у жовтні 2018 року у сумі 226411,00 грн., у листопаді 2018 року у сумі 122917,00 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.1, 201.6, 201.10, 201.14 ст.201 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим занижено податок на додану вартість у загальній сумі 99999,00 грн., у тому числі: у березні 2018 року у сумі 18438,00 грн., у липні 2018 року у сумі 54836,00 грн., у серпні 2018 року у сумі 26725,00 грн.;

- п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, а саме порушено граничний строк сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість.

Як вбачається з акту перевірки, податковий орган дійшов висновку про вчинення позивачем порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, з огляду на заниження податку на прибуток за 4 квартал 2017 року у сумі 817887,00 грн.

Такий висновок зумовив прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 07.06.2019 за № 00001051411 у зв`язку із наявністю висновків раніше проведеної перевірки (акт від 21.09.2018 №3960/20-40-14-11-11/39554623) щодо господарських взаємовідносин із ТОВ "УКРПРОДЛОГІСТІК" за грудень 2017 року по договору постачання від 15.11.2017 №1511-1 та у зв`язку із наявністю податкової інформації стосовно даного контрагента про неможливість здійснення ним господарських операцій.

В обгрунтування прийнятого податкового повідомлення-рішення відповідач вказує, що до перевірки не надано: сертифікати якості придбаної сої, фіто-санітарні висновки на сою - неможливо встановити походження сої, її виробника. Як наслідок, контролюючим органом зазначено про не підтвердження поставки товару по ланцюгу постачання ТОВ "УКРПРОДЛОГІСТИК" протягом грудня 2017 року (т.1 а.с.31-43).

Стосовно встановленого порушення ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.1, 201.6, 201.10, 201.14 ст.201 Податкового кодексу України та прийнятих податкових повідомлень-рішень від 07.06.2019 № 000001061411 та № 00001071411, зміст акту перевірки свідчить, що до такого висновку податковий орган прийшов з огляду на наявність податкової інформації стосовно контрагентів позивача про неможливість здійснення ними господарських операцій та не підтвердження під час проведення перевірки фактичного здійснення господарських операцій по:

- договору постачання від 25.01.2018 №2501-1, укладеному із ТОВ "УКРПРОДЛОГІСТІК" (не підтвердження поставки товару по ланцюгу постачання ТОВ "УКРПРОДЛОГІСТИК" протягом січня 2018 року) (т.1 а.с.46-51);

- договору постачання від 06.07.2018 №АІ 0607-01, укладеному із ТОВ "СП Мєссага" (не підтвердження поставки товару по ланцюгу постачання ТОВ "СП Мєссага" протягом липня-вересня 2018 року) (т.1 а.с.51-62, 63-69);

- договору поставки від 01.08.2018 №АІ 0108-01, укладеному із ТОВ "Грейфор" (встановлено невідоме походження товарів, неможливо дослідити ланцюг руху товарів) (т.1 а.с.69-81, 82-87).

Відповідно до п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Положеннями ст.ст.133-142 розділу ІІІ ПК України визначено особливості як визначення платників податку на прибуток, так і визначення об`єкту оподаткування цим податком.

Так, відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Особливості правового регулювання оподаткування податком на додану вартість встановлено положеннями ст.ст.180-211 розділу V Податкового кодексу України.

Згідно із п.185.1 ст.185 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Положеннями пунктів 198.1-198.3, 198.6 статті 198 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Відповідно до пп.201.1, 201.7, 201.8, 201.10 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Разом з тим, відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на включення сум до податкових зобов`язань з податку на прибуток та формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду, закрема, від 02 жовтня 2019 року у справі №825/770/15-а.

В той же час, окремі несуттєві недоліки заповнення первинної документації по оформленню господарських операцій не можуть свідчити про недійсність таких документів та не впливають на право позивача по формуванню показників податкового обліку за умови підтвердження реальності проведених операцій та доведення зв`язку із господарською діяльністю.

Додатково колегія суддів відмічає, що контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам за умови доведення факту, що відомості, які містяться в таких документах, є недостовірними.

Так, положеннями ст. ст. 61 та 62 ПК України передбачено визначення податкового контролю, повноваження органів державної влади щодо здійснення такого контролю та способи його здійснення.

Одним із способів здійснення такого контролю є, в тому числі, інформаційно- аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (п.п.62.1.2 п.62.1 ст.62 ПК України).

В свою чергу, положеннями ст.ст.71-74 ПК України встановлено особливості інформаційно- аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Зокрема, з аналізу змісту вказаних статей вбачається, що інформація, зібрана відповідно до вимог цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Висновки, викладені в акті перевірки або звірки щодо встановлених порушень платником податків, в свою чергу, не є безумовно достовірними, оскільки є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.

Таким чином, висновки викладені в акті перевірки або довідках про проведення звірки, зокрема щодо реальності вчинених платником податків господарських операцій, необхідно оцінювати із урахуванням інших доказів у справі, предметом якої є податкові правопорушення, що обґрунтовуються контролюючим органом.

Щодо висновку про вчинення ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України внаслідок здійснення господарських взаємовідносин із ТОВ "УКРПРОДЛОГІСТІК" за грудень 2017 року по договору постачання від 15.11.2017 №1511-1 та у зв`язку із наявністю податкової інформації стосовно даного контрагента позивача про неможливість здійснення ним господарських операцій, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" (Покупець) та ТОВ "УКРПРОДЛОГІСТІК" (Постачальник) укладено договір постачання від 15.11.2017 № 1511-1, відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити сою врожаю 2017 року, українського походження, на умовах «Франко-вагон- завантажено у вагон» , місцезнаходження Харківська область, станція відвантаження Золочів, згідно Інкотермс 2010 в частині, що не суперечить умовам цього договору. (т.1 а.с.220-222)

Згідно із пунктами 4.1 та 4.2 даного Договору постачальник передає товар покупцеві в повному обсязі в термін до 29.12.2017. Датою поставки та переходу права власності на товар від продавця до покупця є дата відвантаження, вказана в залізничній накладній.

На підтвердження виконання господарських операцій з ТОВ «УКРПРОДЛОГІСТІК» (код 41073506) позивачем було надано: (т.1 а.с.223-234, т.2 а.с.28-32, 35-46)

- видаткові накладні (№ УПЛ 41201 від 04.12.2017, № УПЛ81201 від 08.12.2017, № УПЛ121201 від 12.12.2017, № УПЛ121203 від 12.12.2017, № УПЛ121204 від 12.12.2017, № УПЛ121202 від 12.12.2017),

- залізничні накладні щодо переміщення товару зі станції відвантаження Золочів (від 04.12.2017 № 43269612, від 08.12.2017 № 43315233, від 12.12.2017 № 43353622),

- платіжні доручення.

Придбаний у ТОВ «УКРПРОДЛОГІСТІК» по договору постачання від 15.11.2017 №1511-1 товар «соя» був в подальшому реалізований на підставі контракту № AI 10/10/17-1Е від 10.10.2017 та додаткових угод до нього №2 від 28.11.2017 і №3 від 28.11.2017, укладеного між ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" (продавець) та Компанією DELTA L.P., Великобританія, (покупець). (т.1 а.с.237-250)

Умовами даного Контракту та додаткових угод до нього передбачено, що товар буде поставлений залізничним/авто транспортом на умовах СРТ (перевезення оплачено до) Миколаївський морський порт, ТОВ "ГРІНТУР-ЕКС", Україна згідно з Інкотермс 2010 і умовами цього Контракту.

Також ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" (довіритель) було укладено із ТОВ «Нортроп ЛОДЖІСТІК» (повірений) договір доручення №360 від 03.08.2017 та додатки до нього, умовами якого передбачено, що довіритель, діючи в якості експортера, доручає, а повірений приймає на себе обов`язки по представництву інтересів довірителя при здійсненні ним зовнішньоекономічної діяльності, а саме - експорту зернових і олійних вантажів на умовах СРТ через термінал ТОВ «Грінтур-Екс» у Миколаївському морському порту. (т.2 а.с.13-19)

Крім того, ТОВ «СП АГРО-ІНВЕСТ» (замовник) укладено договір митно-брокерського вслуговування № 360 від 03.08.2017 із ТОВ «ТАБРО» (брокер), яким передбачено, що брокер бере на себе зобов`язання по організації митного брокерського обслуговування експортних, імпортних і транзитних вантажів замовника, з можливістю залучення до виконання зазначених робіт третіх осіб, що діють відповідно до законодавства України. (т.2 а.с.1-12)

На виконання умов вказаного договору ТОВ «ТАБРО» організовано оформлення митних декларацій від імені ТОВ «СП Агро-Інвест» в зоні діяльності Миколаївської митниці.

Колегія суддів звертає увагу, що листом ТОВ «Грінтур-Екс» від 21.12.2017 № 3768 та реєстром вивантаження вагонів підтверджено прийняття протягом грудня 2017 року товару «соя у кількості 556,38 тон.» (надходження залізничним транспортом, експортер ТОВ «СП АГРО-ІНВЕСТ» , експортний контракт № AI 10/10/17-1Е від 10.10.2017). (т.1 а.с.235-236)

Додатково позивачем долучено до матеріалів справи договір №ТЕО-25/07 на транспортно-експедиційне обслуговування від 25.07.2017 та додаткову угоду №07 від 04.12.2017, укладений ТОВ «СП АГРО-ІНВЕСТ» (замовник) із TOB «А-ТРАНС ЛОГІСТИК» (виконавець), згідно якого виконавець зобов`язується надати замовникові транспортно-експедиційні послуги, пов`язані із навантаженням (вивантаженням), сертифікацією, митним оформленням і відправкою зернових, олійних і інших вантажів з усіх станцій Укрзалізниці, вказаних замовником. (т.2 а.с.20-24, 33-34)

Із змісту залізничних накладних вбачається, що відправником товару «соя» є ТОВ «А-ТРАНС-ЛОГІСТИК» , одержувачем є ТОВ «ГРИНТУР-ЕКС» , станція відправлення - Золочів, станція призначення - Миколаїв вантажний, найменування вантажу: насіння сої, українського походження, врожаю 2017 року.

Колегія суддів відмічає, що податковим органом не наводиться доводів стосовно нереальності здійснення господарських операцій, укладених ТОВ «СП АГРО-ІНВЕСТ» із Компанією DELTA L.P., Великобританія, (покупець), ТОВ «Нортроп ЛОДЖІСТІК» (повірений), ТОВ «ТАБРО» (брокер), TOB «А-ТРАНС ЛОГІСТИК» (виконавець).

Щодо доводів податкового органу про наявність податкової інформації стосовно ТОВ «УКРПРОДЛОГІСТІК» від 21.02.2018 № 185/20-40-14-21-06/41073506, яка свідчить про відсутність трудових ресурсів у контрагента позивача, колегія суддів відмічає, що порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Посилання контролюючого органу на відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Вказана позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20 березня 2020 року у справі №813/5407/15, від 16 квітня 2020 року у справі №810/3443/18, від 30 квітня 2020 року у справі №818/806/16.

Щодо посилання податкового органу на висновки документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СП АГРО-ІНВЕСТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Укрпродлогістік» за грудень 2017 року, що міститься у податкових деклараціях з ПДВ за лютий, березень, липень 2018 року, за результатами якої складено акт №3960/20-40-14-11-11/39554623 від 21.09.2018 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.11.2018 № 00002511411 з податку на додану вартість, колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2019 у справі № 520/11334/18 скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 08.11.2018 № 00002511411. (т.7 а.с.16-23)

Зі змісту постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2019 у справі № 520/11334/18 вбачається, що в межах розгляду даної справи судом досліджувались обставини здійснення ТОВ «СП АГРО-ІНВЕСТ» господарських операцій саме на підставі договору постачання від 15.11.2017 № 1511-1, укладеного між ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" (Покупець) та ТОВ "УКРПРОДЛОГІСТІК" (Постачальник). За результатами судового розгляду, суд дійшов висновку, що матеріалами справи встановлено здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, підтверджено здійснення руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлена спеціальна податкова правосуб`єктність учасників господарської операції та зв`язок між фактом придбання товарів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. Відповідач не надав належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем підприємство контрагента було фіктивним, вчиняло порушення в сфері оподаткування, документувало безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб`єктів господарювання. Водночас, реальність виконання вказаних господарських зобов`язань, безпосередньо пов`язаних з основною статутною діяльністю позивача, підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами. Отже, господарські операції між позивачем та ТОВ «Укрпродлогістік» фактично мали реальний характер, оформлені не лише документально, а й спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлено укладеним договором, а тому висновки викладені відповідачем в акті перевірки є необґрунтованими.

Відповідно до ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Стосовно доводів відповідача про ненадання до перевірки сертифікатів якості придбаної сої, фіто-санітарні висновки на сою, колегія суддів відмічає, що відсутність певних документів у платника податків, як-то: сертифікати якості, не може бути беззаперечним доказом відсутності реального характеру поставки, тоді як інші докази, оцінені судом у судовому процесі підтверджують фактичне виконання поставки, а контролюючим органом не надано достовірних доказів на спростування цих фактів. Ненадання таких документів не позбавляє платника права на формування показників податкової звітності, за умови наявності інших первинних документів, які спростовують факт безтоварності господарських операцій.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 листопада 2019 року у справі №804/9145/16, від 06 лютого 2020 року у справі №815/2770/15.

Враховуючи вищевикладене, правовідносини за спірним правочином в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що спростовує висновки податкового органу про порушення ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України внаслідок здійснення господарських взаємовідносин із ТОВ "УКРПРОДЛОГІСТІК" за грудень 2017 року по договору постачання від 15.11.2017 №1511-1.

Щодо висновку про порушення ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.1, 201.6, 201.10, 201.14 ст.201 Податкового кодексу України внаслідок виконання договору постачання від 25.01.2018 №2501-1, укладеного із ТОВ "УКРПРОДЛОГІСТІК" (не підтвердження поставки товару по ланцюгу постачання ТОВ "УКРПРОДЛОГІСТИК" протягом січня 2018 року), договору постачання від 06.07.2018 №АІ 0607-01, укладеному із ТОВ "СП Мєссага" (не підтвердження поставки товару по ланцюгу постачання ТОВ "СП Мєссага" протягом липня-вересня 2018 року), та договору поставки від 01.08.2018 №АІ 0108-01, укладеному із ТОВ "Грейфор" (встановлено невідоме походження товарів, неможливо дослідити ланцюг руху товарів), колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" (Покупець) та ТОВ "УКРПРОДЛОГІСТІК" (Продавець) укладено договір поставки від 25.01.2018 № АІ2501-1 та додаток №1 до нього, відповідно до п.2.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується прийняти і оплатити партію сільськогосподарської продукції, яка надалі іменується "товар", кількість якої вказується в додатку до договору. (т.1 а.с.132-135)

Умовами зазначеного договору та додатку до нього №1 також передбачено, що товаром є пшениця, врожаю 2017 року, 6 класу, загальною вартістю (з ПДВ) 599999,40 грн. Датою передачі товару вважається дата, зазначена у видатковій накладній. Термін поставки товару визначається з 25.01.2018 до 30.01.2018. Базисом постачання є СРТ (франко-склад) покупця. Завантаження та транспортування товару здійснюється за рахунок продавця. Усі ризики під час завантаження та транспортування несе продавець.

На підтвердження виконання господарських операцій з ТОВ «УКРПРОДЛОГІСТІК» (код 41073506) позивачем було надано (т.1 а.с.144-148, 161-166, 201-204):

- видаткові накладні (№ УПЛ 15 від 27.01.2018, № УПЛ 14 від 26.01.2018, №УПЛ 13 від 25.01.2018);

- товарно-транспортні накладні щодо перевезення товару, замовником та вантажовідправником за якими є ТОВ "УКРПРОДЛОГІСТІК", вантажоодержувачем - ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ", пунктом розвантаження - Харківська обл., Лозівський район, с.Мальцівське, автомобільним перевізником - ТОВ "Лайнтранс" (від 27.01.2018 №292028, від 27.01.2018 №292029, від 26.01.2018 №292023, від 26.01.2018 №292022, від 26.01.2018 №292021, від 25.01.2018 №292020);

- податкові накладні (від 27.01.2018 №15, від 26.01.2018 №14, від 25.01.2018 №13) та квитанції про їх реєстрацію в ЄРПН.

На підтвердження здійснення оплати отриманого від ТОВ «УКРПРОДЛОГІСТІК» товару "пшениця" позивачем надано договір про переведення боргу №ТР 3-п від 17.07.2019, укладений між ТОВ «УКРПРОДЛОГІСТІК» (первісний кредитор), ТОВ "Трансвей Україна" (новий кредитор) та ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" (боржник), а також платіжні доручення про сплату позивачем на користь нового кредитора коштів, у загальній сумі 599999,40 грн. (т.1 а.с.215-219).

Придбаний у ТОВ «УКРПРОДЛОГІСТІК» по договору поставки від 25.01.2018 № АІ2501-1 та додатку №1 до нього товар "пшениця" в подальшому був реалізований на користь ТОВ КВФ "Рома" (код 23325414) на підставі договору на поставку пшениці №22/05 від 17.05.2016 (т.1 а.с.136-139) та на користь ТОВ ВКП "Восток-Н" (код 39554623) на підставі договору поставки №210519 від 21.05.2019 (т.1 а.с.140-143).

На підтвердження здійснення поставки пшениці на користь ТОВ КВФ "Рома" (код 23325414) та ТОВ ВКП "Восток-Н" (код 39554623), позивачем надано до матеріалів справи наступні документи: накладні на переміщення товару, накази про зміну якості пшениці, бухгалтерські довідки, реєстри ТТН на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару, податкові накладні та квитанції про їх реєстрацію в ЄРПН та акти здачі-приймання робіт (надання послуг), а саме транспортних послуг з перевезення пшениці (т.1 а.с.149-160, 167-200, 205-214).

Колегія суддів відмічає, що податковим органом не наводиться доводів стосовно нереальності здійснення господарських операцій, укладених ТОВ «СП АГРО-ІНВЕСТ» із ТОВ КВФ "Рома" (код 23325414) та ТОВ ВКП "Восток-Н" (код 39554623).

При цьому, в акті перевірки контролюючим органом не заперечується та в апеляційній скарзі не наводиться доводів проти правильності та повноти оформлення первинних документів, які складалися позивачем та його контрагентами. Надані позивачем первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за договорами, укладеним з контрагентом іншого результату, ніж отримання товару, отримання прибутку, шляхом їх подальшої реалізації.

Крім того, для зберігання придбаного товару до часу його реалізації ТОВ «СП АГРО-ІНВЕСТ» орендувало у ОСОБА_1 на підставі договорів оренди нежитлового приміщення №0210/17-а від 02.10.2017 та №0207/18-1 від 02.07.2018 склад за адресою: АДРЕСА_1 в. Термін дії договорів - до 30.12.2018 та до 30.05.2021. (т.7 а.с.49-54)

Колегія суддів звертає увагу, що на час здійснення спірних господарських операцій ТОВ «УКРПРОДЛОГІСТІК» було зареєстроване в якості юридичної особи та було платником ПДВ, а одним із видів діяльності за КВЕД є 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Податковим органом, в свою чергу, не наведено доводів та не надано доказів, які свідчили б, що документи від імені як позивача, так і його контрагентів підписані неуповноваженими особами.

Щодо доводів податкового органу про наявність податкової інформації стосовно ТОВ «УКРПРОДЛОГІСТІК» від 21.02.2018 № 185/20-40-14-21-06/41073506, яка свідчить про відсутність трудових ресурсів у контрагента позивача, колегією суддів вже наголошувалось, що відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Вказана позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 20 березня 2020 року у справі №813/5407/15, від 16 квітня 2020 року у справі №810/3443/18, від 30 квітня 2020 року у справі №818/806/16.

Стосовно доводів відповідача про ненадання до перевірки сертифікатів якості придбаних товарів, фіто-санітарних висновків, колегія суддів відмічає, що відсутність певних документів у платника податків, як-то: сертифікати якості, не може бути беззаперечним доказом відсутності реального характеру поставки, тоді як інші докази, оцінені судом у судовому процесі підтверджують фактичне виконання поставки, а контролюючим органом не надано достовірних доказів на спростування цих фактів. Ненадання таких документів не позбавляє платника права на формування показників податкової звітності, за умови наявності інших первинних документів, які спростовують факт безтоварності господарських операцій.

Крім того, стаття 11 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» , що передбачала обов`язкову сертифікацію послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, виключена із вказаного Закону на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру» від 09.04.2014 р. № 1193- VII, що набув чинності з 26.04.2014.

При цьому враховується перебування придбаного позивачем зерна на спеціалізованих елеваторах, які слідкують за його якістю (а також класністю, сортністю, т.п.), як товару, яку властиві родові ознаки, на всіх стадіях збереження зерна (в тому числі приймання, очистки, відвантаження).

Враховуючи вищевикладене, правовідносини за спірним правочином в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що спростовує висновки податкового органу про порушення ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.1, 201.6, 201.10, 201.14 ст.201 Податкового кодексу України внаслідок здійснення господарських взаємовідносин із ТОВ "УКРПРОДЛОГІСТІК" за січень 2018 року по договору поставки від 25.01.2018 № АІ2501-1.

Щодо господарських операцій між ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" та ТОВ "СП Мєссага" протягом липня-вересня 2018 року, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" (Покупець) та ТОВ "СП Мєссага" (Продавець) укладено договір поставки від 06.07.2018 № АІ 0607-01 та додатки №1-16 до нього, відповідно до п.2.1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується прийняти і оплатити партію сільськогосподарської продукції, яка надалі іменується "товар", кількість якої вказується в додатку до договору. Товаром є пшениця, насіння соняшника, кукурудза, ячмінь, соя. (т.3 а.с.38-56)

Датою передачі товару вважається дата, зазначена у видатковій накладній. Базисом постачання є EXW (франко-склад) продавця. Завантаження та транспортування товару здійснюється за рахунок покупця самовивозом. Усі ризики під час завантаження та транспортування несе покупець. Терміни поставки: 06.07.2018-16.07.2018, 20.07.2018-26.07.2018, 23.07.2018-28.07.2018, 23.07.2018-31.07.2018, 30.07.2018-03.08.2018, 03.08.2018-10.08.2018, 05.08.2018-10.08.2018, 08.08.2018-14.08.2018, 10.08.2018-20.08.2018, 16.08.2018-11.09.2018, 17.09.2018-19.09.2018, 20.09.2018-28.09.2018, 21.09.2018-28.09.2018, 29.09.2018-02.10.2018.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов даного договору ТОВ «СП Мєссага» реалізувало у липні-вересні та листопаді 2018 року на адресу ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" пшеницю озиму, пшеницю 2 класу, пшеницю 3 класу, кукурудзу фуражну.

Разом з тим, у спірному періоді ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ", як постачальником, в подальшому було реалізовано вказану продукцію, отриману від ТОВ «СП Мєссага» , іншим покупцям:

- ПАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" - на підставі договорів поставки від 20.09.2018 №20/09-2018-1 (т.3 а.с.57-61), від 26.09.2018 №26/09-2018 (т.3 а.с.62-66),

- ТОВ "Лихачовський елеватор" - на підставі договору поставки пшениці від 09.07.2018 №85/2018 та специфікацій до нього (т.3 а.с.67-75),

- ТОВ "Красноградський млин" - на підставі договору від 19.07.2018 №89 (т.3 а.с.80-82).

При цьому, матеріали справи свідчать, що позивачем вищевказані товари придбавалися у ТОВ «СП Мєссага» та в цей же день постачалися покупцям позивача.

На підтвердження виконання господарських операцій з ТОВ "СП Мєссага" (код 41708999) та подальшого продажу придбаних товарів позивачем було надано: (т.2 а.с.47-250, т.3 а.с.1-28, 83-250, т.4 а.с.1-91)

- видаткові накладні на отримання товару від ТОВ "СП Мєссага" та видаткові накладні на подальшу реалізацію таких товарів,

- податкові накладні та квитанції про їх реєстрацію в ЄРПН як на отримання від ТОВ "СП Мєссага" (код 41708999) товарів, так і на подальше постачання,

- довіреності на отримання товарів,

- товарно-транспортні накладні щодо перевезення товару, замовником та вантажовідправником за якими є ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ", а вантажоодержувачами по яким є ПАТ "Агрокомбінат "Слобожанський", ТОВ "Лихачовський елеватор", ТОВ "Красноградський млин", автомобільним перевізником - ТОВ "Лайнтранс", ФОП ОСОБА_2 ,

- акти надання транспортних послуг з перевезення сільськогосподарської продукції,

- реєстри товарно-транспортних накладних на прийняте зерно і насіння з визначенням якості за середньодобовим зразком.

На підтвердження здійснення оплати отриманих від ТОВ "СП Мєссага" товарів позивачем надано платіжні доручення за серпень-вересень 2018 року (т.3 а.с.29-37), за лютий-березень 2019 року (т.7 а.с.76-92) та договір про переведення боргу №0907-п від 09.07.2019, укладений між ТОВ «СП Мєссага» (код 41708999) (первісний кредитор), ТОВ "Грейфор" (код 41925583) (новий кредитор) та ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" (код 39554623) (боржник), а також платіжні доручення про сплату позивачем на користь нового кредитора коштів (т.7 а.с.68-75).

Колегія суддів відмічає, що податковим органом не наводиться доводів стосовно нереальності здійснення господарських операцій, укладених ТОВ «СП АГРО-ІНВЕСТ» із ПАТ "Агрокомбінат "Слобожанський", ТОВ "Лихачовський елеватор", ТОВ "Красноградський млин", ТОВ "Лайнтранс", ФОП ОСОБА_2 .

При цьому, в акті перевірки контролюючим органом не заперечується та в апеляційній скарзі не наводиться доводів проти правильності та повноти оформлення первинних документів, які складалися позивачем та його контрагентами. Надані позивачем первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які унеможливлюють ідентифікувати відповідні господарські операції, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за договорами, укладеним з контрагентами іншого результату, ніж отримання товару, отримання прибутку, шляхом їх подальшої реалізації.

Щодо доводів податкового органу про наявність податкової інформації стосовно ТОВ "СП Мєссага" від 27.02.2019 № 200/20-40-14-11-11/41708999, яка свідчить про не підтвердження поставки товару по ланцюгу постачання, колегія суддів звертає увагу, що порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

При цьому, відсутність у контрагента позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. При цьому акцентується увага на тому, що такий контрагент позивача не є виробником придбаної сільськогосподарської продукції, вирощування якої потребує відповідних матеріальних та трудових ресурсів.

Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 20 березня 2020 року у справі №813/5407/15, від 16 квітня 2020 року у справі №810/3443/18, від 30 квітня 2020 року у справі №818/806/16.

Щодо господарських операцій між ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" та ТОВ "Грейфор" по договору поставки від 01.08.2018 №АІ 0108-01, колегія суддів зазначає наступне.

Між ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" (Покупець) та ТОВ "Грейфор" (Продавець) укладено договір поставки від 01.08.2018 № АІ 0108-01 та додатки №1-8 до нього, відповідно до п.2.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується прийняти і оплатити партію сільськогосподарської продукції, яка надалі іменується "товар", кількість якої вказується в додатку до договору. Товаром є пшениця, насіння соняшника, кукурудза, ячмінь, соя. (т.4 а.с.192-202)

Датою передачі товару вважається дата, зазначена у видатковій накладній. Базисом постачання є EXW (франко-склад) продавця. Завантаження та транспортування товару здійснюється за рахунок покупця самовивозом. Усі ризики під час завантаження та транспортування несе покупець. Терміни поставки: 02.08.2018-12.08.2018, 16.08.2018-20.08.2018, 17.08.2018-24.08.2018, 21.08.2018-29.08.2018, 23.08.2018-31.08.2018, 31.08.2018-05.09.2018, 01.11.2018-05.11.2018, 05.11.2018-10.11.2018.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов даного договору ТОВ "Грейфор" реалізувало на адресу ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" ячмінь 3 класу, пшеницю озиму та пшеницю 3 класу.

ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ", як постачальником, в подальшому було реалізовано вказану продукцію, отриману від ТОВ "Грейфор", іншим покупцям:

- ТОВ "Красноградський млин" - на підставі договору постачання від 19.07.2018 №89 (т.4 а.с.203-205),

- ДП "Новопокровський КХП" - на підставі договору поставки від 02.11.2018 №0040 та специфікації до нього (т.4 а.с.206-209),

- ТОВ КВФ "Рома" - на підставі договору на поставку пшениці №22/05 від 17.05.2016 (т.4 а.с.210-213),

- ТОВ "Паритет-агро" - на підставі договору поставки від 14.08.2018 №14083 та специфікації до нього (т.4 а.с.214-216),

- ТОВ "Лихачовський елеватор" - на підставі договору поставки пшениці від 09.07.2018 №85/2018 та специфікацій до нього (т.4 а.с.217-226).

При цьому, матеріали справи свідчать, що позивачем вищевказані товари придбавалися у ТОВ "Грейфор" та в цей же день постачалися покупцям позивача.

На підтвердження виконання господарських операцій з ТОВ "Грейфор" (код 41925583) та подальшого продажу придбаних товарів позивачем було надано (т.4 а.с.92-191, 227-250, т.5 а.с.1-250, т.6 а.с.1-73):

- видаткові накладні на отримання товару від ТОВ "Грейфор" та видаткові накладні на подальшу реалізацію таких товарів;

- податкові накладні та квитанції про їх реєстрацію в ЄРПН як на отримання від ТОВ "Грейфор" (код 41925583) товарів, так і на подальше постачання;

- довіреності на отримання товарів;

- товарно-транспортні накладні щодо перевезення товару, замовником та вантажовідправником за якими є ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ", а вантажоодержувачами по яким є ТОВ "Красноградський млин", ДП "Новопокровський КХП", ТОВ КВФ "Рома", ТОВ "Паритет-агро", ТОВ "Лихачовський елеватор", автомобільним перевізником - ТОВ "Лайнтранс", ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 ,

- акти надання транспортних послуг з перевезення сільськогосподарської продукції,

- реєстри товарно-транспортних накладних на прийняте зерно і насіння з визначенням якості за середньодобовим зразком,

- складські квитанції на зерно.

На підтвердження здійснення оплати отриманих від ТОВ "Грейфор" товарів позивачем надано платіжні доручення за серпень-грудень 2018 року, лютий-липень 2019 року (т.6 а.с.74-98, т.7 а.с.55-67).

Колегія суддів відмічає, що податковим органом не наводиться доводів стосовно нереальності здійснення господарських операцій, укладених ТОВ «СП АГРО-ІНВЕСТ» із ТОВ "Красноградський млин", ДП "Новопокровський КХП", ТОВ КВФ "Рома", ТОВ "Паритет-агро", ТОВ "Лихачовський елеватор", ТОВ "Лайнтранс", ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 .

При цьому, в акті перевірки контролюючим органом не заперечується та в апеляційній скарзі не наводиться доводів проти правильності та повноти оформлення первинних документів, які складалися позивачем та його контрагентами. Надані позивачем первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які унеможливлюють ідентифікувати відповідні господарські операції, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Колегія суддів звертає увагу, що на час здійснення спірних господарських операцій ТОВ "Грейфор" було зареєстроване в якості юридичної особи та було платником ПДВ, а одним із видів діяльності за КВЕД є 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Щодо доводів податкового органу про наявність податкової інформації стосовно ТОВ "Грейфор" від 06.02.2019 №96/20-40-14-11-12/41925583 та від 26.03.2019 №309/20-40-14-11-12/41925583, яка свідчить про не підтвердження поставки товару по ланцюгу постачання, колегія суддів звертає увагу, що порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Щодо здійснення перевезення товарів, придбаних у ТОВ "СП Мєссага" та ТОВ "Грейфор", до покупців ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ", колегія суддів відмічає наступне.

Послуги транспортного перевезення надавалися позивачу наступними автоперевізниками:

- ТОВ "Лайнтранс" - на підставі договору про транспортне обслуговування від 06.02.2018 № АІ 0602-1ТР (т.6 а.с.99-100),

- ФОП ОСОБА_3 - на підставі договору про перевезення вантажів територією України від 02.11.2018 №02/11 (т.6 а.с.101-102),

- ФОП ОСОБА_2 - на підставі договору на транспортне обслуговування від 09.07.2018 № АІ 0907-1ТР (т.6 а.с.103-104),

- ТОВ "Агро транс-групп" - на підставі договору на транспортне обслуговування від 01.03.2019 №АТГ 01/03 (т.6 а.с.105-106).

На підтвердження отримання транспортних послуг від зазначених контрагентів, позивачем, як зазначено вище, надано копії товарно-транспортних накладних та актів виконання робіт (надання послуг).

При цьому колегія суддів відмічає, що наявність певних недоліків в оформленні товарно-транспортних накладних чи їх відсутність не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 квітня 2020 року у справі №818/806/16.

Крім того, на підтвердження руху активів та обліку товарів на підприємстві, позивачем надано до матеріалів справи оборотно-сальдові відомості та картки по рахунку 631 (т.7 а.с.102-123).

Отже, правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами.

Додатково колегія суддів звертає увагу, що податковий орган за вищевказаними господарськими операціями із ТОВ "УКРПРОДЛОГІСТІК" (договір поставки від 25.01.2018 № АІ2501-1), ТОВ "СП Мєссага" (договір постачання від 06.07.2018 №АІ 0607-01) та ТОВ "Грейфор" (договір поставки від 01.08.2018 №АІ 0108-01) не наводить доводів, а проведеною перевіркою не встановлено порушень податкового законодавства при формуванні показників податкового обліку з податку на прибуток.

Також колегія суддів звертає увагу, що контролюючим органом у висновках акту перевірки від 02.05.2019 № 1504/20-40-14-11-11/39554623 (т.1 а.с.23-107, т.6 а.с.130-213) зазначено про порушення позивачем п.201.6 ст.201 ПК України.

Однак, пункт 201.6 статті 201 ПК України виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014, а господарські операції, реальність виконання ставиться податковим органом під сумнів, здійснювалися позивачем у грудні 2017 року - вересні 2018 року, що свідчить про безпідставність посилання відповідача на порушення даної норми ПК України.

З огляду на вказане, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Також, відхиляючи доводи апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції враховується п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що зумовлює, згідно приписів ст.316 КАС України, залишення вимог апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Зважаючи на результати розгляду апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та вимоги ст. 139 КАС України, у справі відсутні підстави для здійснення нового розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 по справі № 520/10582/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)М.І. Гуцал Судді (підпис) (підпис) Л.О. Донець А.П. Бенедик Повний текст постанови складено 10.06.2020.


Суд	Другий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	10.06.2020
Оприлюднено	11.06.2020
Номер документу	89727425
Судочинство	Адміністративне