Рішення

від 26.05.2020 по справі 348/2428/17

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2428/17

26 травня 2020 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді: Міськевич О.Я.

секретаря судового засідання: Боєчко О.Р.

з участю позивачки: ОСОБА_1

представника позивача-адвоката: Романишина Д.М.,

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Надвірнянського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Пнівської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог:

ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , Пнівської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 на підставі рішення Пнівської сільської ради та технічної документації про складання державного акту № 004300, 27 лютого 2003 року було видано державний акт на право приватної власності на землю площею 0,1398 га, яка розташована в с.Пнів уч.Фальчі, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства. Державний акт на право приватної власності на землю зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №223, серія ІІ-ІФ , в„–004300 . Державний акт не відмінявся і не скасовувався. Межівником згідно даних державного акту є ОСОБА_4 .. Вказаною земельною ділянкою користується по даний час.

05.04.2017 року позивач ОСОБА_3 звернулася до ПП Карпатгеодезпроект з метою проведення повторних обмірів земельної ділянки, виготовлення кадастрової документації та впорядкування правовстановлюючих документів по земельній ділянці в с.Пнів уч.Фальчі Надвірнянського району Івано-Франківської області. Працівниками вказаної землевпорядної організації було проведено обміри земельної ділянки, складено експлікацію земель, акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки, та акт прийому передачі межових знаків на зберігання. Одночасно працівником ПП Карпатгеодезпроект ОСОБА_3 повідомлено, що винісши межі належної позивачу земельної ділянки в натурі, виявилось що її земельна ділянка вдруге приватизована і вона входить в частину земельної ділянки кадастровий номер:2624085601:04:003:0173, загальна площа якої становить 0,5877га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства. У зв`язку із цим, ПП Карпатгеодезпроект не може видати кадастрову документацію, оскільки є накладка двох земельних ділянок.

12.10.2017 року ОСОБА_3 звернулася в Пнівську сільську раду, як орган місцевого самоврядування, про відміну державного акту на земельну ділянку ОСОБА_2 , який виданий йому на підставі свідоцтва про право на спадщину, розмежування спірних земельних ділянок та встановлення фактичних власників вищезазначених земельних ділянок.

Також було встановлено, що у ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку кадастровий номер: 2624085601:04:003:0173 виникло на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Це підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом. Зі змісту свідоцтва вбачається, що спірна земельна ділянка належала спадкодавцю, ОСОБА_5 , на підставі державного акта на право власності на ) земельну ділянку серії ЯА №939646, виданого 17.11.2005 року Пнівською сільською радою на підставі рішення Пнівської сільської ради від 23.08.2005 року. Оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку знаходиться в спадковій справі №609/2015, номер у спадковому реєстрі 58429884 відкритої державним нотаріусом Шушкевич С.М.

Вважає, що її право на земельну ділянку було порушено під час приватизації земельної ділянки ОСОБА_5 , яка отримала державний акт на земельну ділянку загальною площею, 0,5877га, яка розташована в с.Пнів уч.Фальчі, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 2624085601:04:003:0173, на підставі рішення Пнівської сільської ради від 23.08.2005 року, оскільки в площу даної земельної ділянки ввійшла, на той час вже приватизована позивачем земельна ділянка площею 0,1398 га.

Стислий виклад позиції позивача:

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, зазначених в збільшеній позовній заяві, просили визнати незаконним та скасувати рішення Пнівської сільської ради від 23.08.2005року Про передачу земельної ділянки ; визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серія ЯА № 939646 виданий 17.11.2005 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрів державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010530701326, виданий на прізвище ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 20.09.2016 року, видане державним нотаріусом Шушкевич С.М. громадянину ОСОБА_2 на земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_1 , загальною площею 0,5877га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 2624085601:04:003:0173. Стягнути з відповідача в користь позивача судові витрати по справі.

Відповідач в судовому засідання позов визнав повністю, суду пояснив, що право власності на земельну ділянку, яка розташована в с.Пнів уч.Фальчі Надвірнянського району Івано-Франківської області , загальною площею 0,5877га в нього виникло на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його сестри ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказана земельна ділянка належала ОСОБА_5 , на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку виданого в 2005 році Пнівською сільською радою. Йому не було відомо, що земельні ділянки його сестри ОСОБА_5 та ОСОБА_3 накладаються. Не заперечує проти задоволення позову ОСОБА_3 та визнання незаконним та скасувати рішення Пнівської сільської ради від 23.08.2005року, визнання недійсним державний акт на право приватної власності на землю. Також не заперечив проти стягнення з нього в користь позивача судових витрат по справі.

Процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Флоряк Д.В. від 27.11.2017 р. провадження по даній справі відкрито та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Флоряк Д.В. від 07.12.2017 р. призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Флоряк Д.В. від 26.01.2018 р. призначено розглядати справу в порядку загального позовного провадження за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-УШ, починаючи зі стадії підготовчого провадження.

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Флоряк Д.В. від 28.02.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

28.02.2018 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог.

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Флоряк Д.В. від 03.04.2018 р. заяву про збільшення позовних вимог позивача ОСОБА_1 прийнято до розгляду.

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Флоряк Д.В. від 17.07.2018 р. провадження по справі зупинено до вирішення іншої справи.

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Флоряк Д.В. від 10.06.2019 р. провадження по справі поновлено.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 28.08.2019 р. матеріали цивільної справи прийнято до свого провадження суддею Міськевич О.Я..

Суд, вислухавши пояснення позивача та її представника, відповідача, дослідивши письмові докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст. 76, 81 ЦПК України і, які сторона вважає достатніми для обгрунтування і заперечення своїх позовних вимог та, з`ясувавши фактичні обставини, прийшов до наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом:

Судом встановлено, що рішенням Пнівської сільської ради від 26.12.2002 року ОСОБА_3 , жительці АДРЕСА_1 площею передано в приватну власність земельну ділянку в с. Пнів уч .Фальчі Надвірнянського району Івано - Франківської області площею 0,1398 га (а.с. 6).

Рішенням виконавчого комітету Пнівської сільської Ради народних депутатів Надвірняиського району Івано-Франківської області від 13 серпня 1992 року № 51 про закріплення земельної ділянки в постійне користування земельна ділянка площею 0,16га, яка знаходиться в селі Пнів участок Фальчі Надірнянського району Івано-Франківської області закріплена за ОСОБА_3 (а.с. 7).

На підставі даного рішення, ОСОБА_3 видано Пнівською сільською радою державний акт на право постійного користування І-ІФ в„– 000554 на вище вказану земельну ділянку та винесено межі земельної ділянки в натурі (а.с.8).

Згідно акту встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористувача ОСОБА_3 проведено обслідування в натурі меж земельної ділянки, площею 0,1398га., встановлені межові знаки якими закріплена земельна ділянка в кількості 4 шт.(а.с. 9).

Згідно державного акту ІІ-ІФ №004300 27 лютого 2003 року ОСОБА_3 видано державний акт на право приватної власності на землю площею 0,1398 га, яка розташована в селі Пнів уч.Фальчі, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства. Державний акт на право приватної власності на землю зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №223, серія П-ІФ, в„–004300 . Право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 не припинялося. (а.с. 10-11).

Витягом з протоколу ХІХ сесії Пнівської сільської ради від 12.10.2017 року встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_3 знаходиться в частині приватизованої земельної ділянки ОСОБА_2 та прийнято рішення рекомендувати ОСОБА_3 звернутися до суду про відміну державного акту на земельну ділянку ОСОБА_2 , який виданий йому на підставі свідоцтва про право на спадщину, розмежування спірних земельних ділянок та встановлення фактичних власників вищезазначених земельних ділянок (а.с. 53).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом виданого державним нотаріусом Шушкевич С.М. 20.09.2016 року ОСОБА_2 отримав право власності на земельну ділянку кадастровий номер: 2624085601:04:003:0173 після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зі змісту свідоцтва вбачається, що спірна земельна ділянка належала спадкодавцю, ОСОБА_5 , на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА №939646, виданого 17.11.2005 року Пнівською сільською радою на підставі рішення Пнівської сільської ради від 23.08.2005 року (а.с. 54).

На підставі технічної документації по складанню державних актів на право власності на землю кадастровий номер 2624085601:01:001:0169 та 2624085601:04:003:0173 від 03.11.2005 року та рішення Пнівської сільської ради від 23.08.2005 року ОСОБА_5 передано у власність земельну ділянку в с.Пнів урочище Фальчі площею 0,5877 га. (а.с. 55-68).

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 померла, про що Пнівською сільською радою складено відповідний актовий запис за № 67 та видано свідоцтво про смерть (а.с. 89).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, яка складалася в тому числі з земельної ділянки площею 0,1398 га, яка розташована в селі Пнів уч .Фальчі, Надвірнянського району Івано -Франківської області .

В.О. державного нотаріуса Надвірнянської районної державної нотаріальної контори заведено спадкову справу №609/2015, номер у спадковому реєстрі 58429884 після смерті ОСОБА_5 (а.с. 84-172).

Згідно протоколу проведення перевірки електронного документа № ПП-2600191592017 від 29.12.2017 року, викопіюванням з кадастрової карти, рішенням про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру № РВ-2600356942017 від 29.12.2017 року вбачається, що винісши межі належної ОСОБА_3 земельної ділянки в натурі, виявилось що її земельна ділянка вдруге приватизована і вона входить в частину земельної ділянки кадастровий номер: 2624085601:04:003:0173, загальна площа якої становить 0,5877га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства. У зв`язку із цим є накладка двох земельних ділянок (а.с. 51-52)

Норми права, які застосував суд:

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці другому пункту 2 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , судам підсудні справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Отже, оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Згідно ст. 3 Конституції України закріплено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно зі ст. 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами виключно відповідно до закону.

Відповідно вимогами ст. 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України .

Порядок припинення прав на землю регулюється гл. 22 ЗК України.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 ЗК України.

Перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку визначений ст.140 ЗК України. Так, підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом. Зазначений перелік є вичерпним.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Положеннями ст.17 ЗУ Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини закріплено обов`язок судів застосовувати при розгляді справ вказану Конвенцію і протоколи до неї та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статей 1216,1217,1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Порядок визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину врегульовано статтею 1301 ЦК України, якою передбачено, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

У постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1316/2227/11 (провадження № 61-12290св18) зроблено висновок, що у статті 1301 ЦК України, як підставу визнання свідоцтва недійсним, прямо вказано лише відсутність права спадкування в особи, на ім`я якої було видане свідоцтво. Це має місце, зокрема, у разі, якщо ця особа була усунена від спадкування; відсутні юридичні факти, що давали б їй підстави набути право на спадкування - утримання, спорідненість, заповіт; у випадку, коли спадкодавець, оголошений у судовому порядку померлим, виявився насправді живим і судове рішення про оголошення його померлим скасоване. Іншими підставами визнання свідоцтва недійсним можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб, включення до свідоцтва майна, яке не належало спадкодавцю на момент відкриття спадщини тощо.

Висновки суду:

Враховуючи вищевикладене, основуючись на вимогах чинного законодавства, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, а також те що відповідач в судовому засіданні повністю визнав позовні вимоги, приходить до висновку, що слід визнати незаконним та скасувати рішення Пнівської сільської ради від 23.08.2005року Про передачу земельної ділянки ; визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серія ЯА № 939646 виданий 17.11.2005 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрів державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010530701326, виданий на прізвище ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 20.09.2016 року, видане державним нотаріусом Шушкевич С.М. громадянину ОСОБА_2 на земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_1 , загальною площею 0,5877га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 2624085601:04:003:0173.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено судом, між позивачем ОСОБА_3 та адвокатом Романишин Д.М. укладено Договір №2 від 29.01.2018 року про надання правової допомоги, предметом якого є надання клієнту правової допомоги. (а.с.34).

Згідно квитанцій за №001/2020 від 31.01.2020 року за надання правової допомоги адвокату Романишин Д.М. позивачем ОСОБА_3 сплачено 1500,00 грн. (а.с. 244).

Позивачем ОСОБА_3 при подачі позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог сплачено судовий збір в сумі 2049,60 грн. (а.с. 1, 72)

Відповідно до ст.141 ЦПК України стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_6 , житель АДРЕСА_2 в користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жительки АДРЕСА_2 1500,00 грн. витрат на правничу допомогу та 2049, 60 грн. сплаченого судового збору, а всього 3549,60 грн..

Керуючись Конституцією України, ст.ст.152,153, 158 ЗК України, ст.ст.15, 16, 1216,1217,1218,1301 ЦК України та ст.ст. 4, 19, 141, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Пнівської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом - задоволити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення Пнівської сільської ради від 23.08.2005року Про передачу земельної ділянки ;

Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серія ЯА № 939646 виданий 17.11.2005 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрів державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010530701326, виданий на прізвище ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 20.09.2016 року, видане державним нотаріусом Шушкевич С.М. громадянину ОСОБА_2 на земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_1 , загальною площею 0,5877га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 2624085601:04:003:0173.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_6 , житель АДРЕСА_2 в користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жительки АДРЕСА_2 1500,00 грн. витрат на правничу допомогу та 2049, 60 грн. сплаченого судового збору, а всього 3549,60 грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителька АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_2 .

Відповідачі: Пнівська сільська рада Надвірнянського району Івано-Франківської області, адреса місця знаходження с.Пнів, вул.Українських Січових Стрільців, 69, Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Суддя Міськевич О.Я.

Повний текст рішення

виготовлено 09.06.2020 року.