Рішення

від 04.06.2020 по справі 638/5704/18

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/5704/18

Провадження № 2/638/1394/20

РІШЕННЯ

іменем України

04.06.2020 Дзержинський районний суд міста Харкова у складі

головуючого судді Штих Т.В.,

за участі секретаря Дзюба Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Гаражного кооперативу Дорожний до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті членських внесків,-

встановив:

27.04.2018 р. Гаражний Кооператив Дорожний (код ЄДРПОУ: 23328192) звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 5100,00 грн. заборгованості по сплаті членським внескам за період з 01.01.2014 по 31.03.2018. А також стягнути 1762,00 грн. в якості відшкодування судових витрат на оплату судового збору.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Дзержинського районного суду м. Харкова Штих Т.В.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 червня 2018 року відкрито провадження у вказаній справі.

У судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_2 . позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з викладених у позові підстав, пояснюючи що рішенням загальних зборів членів ГК Дорожний №4 від 18 грудня 1992 року, за відповідачем закріплений гараж № НОМЕР_1 , на третьому поверсі, що підтверджується наданими до позовної заяви доказами, а також пояснюючи, що рішенням загальних зборів членів ГК Дорожний від 28 січня 2017 року було збільшено розмір щомісячних членських внесків до 100 (ста) грн. (протокол №1). Представник також зазначив оскільки ОСОБА_1 не сплачує членські внески в розмірі та строки встановлені статутом та рішеннями загальних зборів кооперативу, станом на момент звернення до суду з позовними вимогами виникла заборгованість на загальну суму 5 100 (п`ять тисяч сто) грн.

Відповідач ОСОБА_1 просив у позовних вимогах відмовити в повному обсязі, проти позову заперечував, вказуючи, що рішення загальних зборів кооперативу від 28.01.2017 року, про встановлення розміру внесків на утримання і експлуатацію гаражів не приймалася та збори щодо обрання голови правління ОСОБА_3 є не легітимними. Просив суд допитати в якості свідків: ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно є членом ГК Дорожний , який розташований за адресою м . Харків, проспект Перемоги 55 Г відповідно до рішення загальних зборів ГК Дорожний №4 від 18 грудня 1992 року та за відповідачем закріплений гараж № НОМЕР_1 на поверсі №3 блочно - бетонного типу, загальною площею 17,21 кв.м., що підтверджується наданими до позовної заяви доказами (а.с.3) та визнанням цих обставин в суді самим відповідачем.

Відповідачем подано через канцелярію суду заяву (а.с.25-27) відповідно до якої ОСОБА_1 надає письмові пояснення і зазначає, що членські внески ним не вносяться з 31.01.2014 року по 31.03.2018 року із-за недовіри голові правління ГК Дорожній , пояснюючи, що відповідач входить до ініціативної групи, яка займається з боротьбою діючим головою правління ОСОБА_3 та жодних зборів члени кооперативу не проводили, просив витребувати Статут та протоколи, а також зазначив, що заборгованість відповідача складає не 5 100 (п`ять тисяч сто), а 3 880 (три тисячі вісімсот вісімдесят), а також надані додатками даної заяви докази для підтвердження викладених у поданій заяві обставини.

Відповідачем по справі через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву (а.с. 77 - 81), в яких просить суд в позовних вимогах позивачу відмовити в повному обсязі, посилаючись що відповідно до ст.16 ЗУ Про кооперацію , голова правління ГК Дорожний ОСОБА_3 не обирався, а тому є не легітимним, пояснюючи що щомісячні внески головою були особисто збільшені до 100 (сто) гривень за власною ініціативою без проведення будь-яких зборів тощо.

Відповідачем подані через канцелярію суду письмові заперечення на позовні вимоги (а.с. 87-89) в яких зазначає, що на його думку сума боргу складає 3 180 (три тисячі сто вісімдесят) грн., які виникли за період: 2014 рік. 45 грн. х 12 = 540 грн.; 2015 рік. 45 грн. х 12 = 540 грн.; 2016 рік. 50 грн. х 12 = 600 грн.; 2017 рік. 100 грн. х 12 = 1200 грн.; 2018 рік. 100 грн. х 3 = 300 грн., пунктом 2 заперечень зазначає, що рахунки на оплату членських внесків йому не надавалися, на засідання правління відповідача не запрошували та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

04 лютого 2019 року ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова було закрито підготовче провадження та призначено до розгляду цивільну справу за позовом Гаражного кооперативу Дорожний до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті членських внесків.

В судовому засіданні 23 травня 2019 року, представник позивача скористався наданим судом вступним словом та пояснив суду що відповідач є членом гаражного кооперативу, згідно з положеннями статуту кооперативу, члени кооперативу зобов`язані сплачувати членські внески, відповідач має заборгованість у сумі 5 100 (п`ять тисяч сто) грн., а також пояснив що розмір членських внесків був визначений протоколом зборів уповноважених представників 100 (сто) грн. на місяць, а також п.5 даного наданого до суду протоколу зборів уповноважених представників від 28.01.2017 року, було визначено, що особи які мають заборгованість на дату прийняття даного протоколу та його підписання мають сплачувати членські внески виходячи з встановленої суми протоколом від 28.10.2017 року. Докази заборгованості підтверджуються наданою довідкою із зазначеним періодом. Також представником позивача, було пояснено що жовтні 2014 року кількість членів кооперативу складала 1 029 (одна тисяча двадцять дев`ять) чоловік, 07.10.2014 року кількість були проведені загальні збори на яких було присутні 686 (шістсот вісімдесят шість) членів кооперативу, зроблено це було з метою що фізично не можливо скликати збори і зібрати кворум на загальні збори є фактично не можливим, у зв`язку з чим було затвердженню збори уповноважених осіб, статут затверджений 07.10.2014 року ОСОБА_3 , і у реєстратора не було підстав для відмови у його реєстрації та статут був зареєстрований.

23 травня 2019 року також в судовому засіданні були допитані заявлені відповідачем свідки, які попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань та свідки надали наступні пояснення суду:

свідок ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , пенсіонер) пояснив наступне: що він є членом кооперативу з 1994 року, що стосується ОСОБА_1 та несплати членських внесків з даного приводу є декілька причин, питання щодо сплати виник у 2017 році, коли відбулося збільшення членських внесків, а саме з 55 (п`ятдесяти п`яти ) грн. до 100 (ста) грн. та при цьому ані голова, ані бухгалтер не може пояснити у зв`язку з чим таке підвищення. Сума зазначена у платіжці вказується, як витрати за комунальні послуги та експлуатаційні витрати. Також свідок пояснив, що так дійсно ГК Дорожний користується комунальними послугами, а саме поставляється водопостачання, каналізація, електропостачання, сплачується заробітна плата та податки та до суми 100 (сто) грн. входили всі ці витрати, але пояснити, що куди і за що сплачується ніхто не надає відповіді, для з`ясування даних обставин було скликано загальні збори і створено тимчасову комісію з осіб які мають досвід в роботі бухгалтерського обліку та оподаткування. На запитання суду чи сплачує особисто членські внески свідок пояснив, що особисто не сплачує з 2017 року, у зв`язку із недовірою та неповаги до членів кооперативу, правління та голови особисто. Протокол №1 зборів від 28 січня 2017 року щодо прийняття збільшеного членського внеску ОСОБА_4 було оскаржено голові правління, до судових органів з оскарженням даного протоколу не звертався у зв`язку із намаганням врегулювати спору в позасудовому порядку;

свідок ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , пенсіонер) пояснила наступне: що є членом кооперативу з 2017 року, до цього був членом кооперативу її чоловік, всі питання що стосувалися гаражних прав, сім`я до кооперативу має з самого початку, так як будували його тощо. Сплачувала за гараж членські внески, періодичністю кожного місяця, потім раз у квартал по можливості, з 2017 року їй повідомлено про підвищення ціни за сплату членських внесків з 55 грн. до 100 грн. бухгалтером Кооперативу. У суму 55 грн. входили членські внески, за що не можу пояснити, як розуміє свідок за експлуатаційні послуги, електроенергію, податок на землю та на майно, каналізація, заробітна плата. На питання суду чи відомо яким чином обліковується спожита електрична енергія, спожите водопостачання, інші комунальні послуги, на що свідок пояснила, що відповідно до розрахунку вказано нарахування електроенергії, в кожному гаражі є лічильники на електропостачання, є у штатному розписі електрик, гаражний кооператив також обліковується загальним лічильником. З виниклими питаннями я зверталася але ніхто відповіді не надавав, кількість членів кооперативу не надаються. Як пояснено особисто свідком членські внески нею сплачуються розміром по 100 (сто) грн. у місяць з моменту підвищення, не сплачувалися тільки за останні три місяці;

свідок ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 пенсіонер) пояснив наступне: як йому відомо ОСОБА_1 зупинив сплату за гараж у зв`язку із зверненням до ОСОБА_3 який не скликає збори, так як не вирішуються питання що стосуються гаражного кооперативу, на підвищення членських внесків, свідок погодження не надавав, не відомо хто встановив 100 (сто) грн., не відомо звідки інформація що гараж банкрот. Допитаний свідок пояснив, що користується гаражем, але власником та членом кооперативу є його син, після отримання вимоги про сплату членського внеску ним було сплачено членський внесок та заборгованостей не має;

свідок ОСОБА_7 (1948 р.н., пенсіонер) пояснив наступне: щодо стягнення 5100 грн. з відповідача може пояснити наступне, що свідок є членом кооперативу з самого початку заснування 1995 року, працював 10 (десять) років у даному кооперативі сторожем, встановлені членські внески з самого початку створення гаражу, для яких потреб знає голова, про збільшення 100 (сто) грн., стало відомо з 2017 року, ніхто не обговорював збори ніхто не скликав, особисто свідок пояснив, що сплачує членські внески, куди сплачуються не відомо ніхто не надає інформацію. На питання представника позивача чи було запропоновано Вам особисто мною, щодо можливості ознайомитися з інформацією щодо призначення витрат за членські внески? Свідок пояснив що в бухгалтерії ніхто не розбереться, пояснюючи, що ознайомляться там;

свідок ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 пенсіонер) пояснив наступне: членом кооперативу він є з 2002 року, членські внески сплачує по січень 2019 року, у 2017 році, були збори уповноважених і потрапив на них випадково, як член кооперативу, голоси не уповноважених осіб на його думку не повинні враховуватися, відповідно до статуту приймають рішення 32 уповноважених члени кооперативу. На питання суду чи зрозумів свідок, так як він був присутнім на зборах що обговорюється питання щодо збільшення сплати членського внеску, свідок пояснив так було відомо всі розмовляли, але на його думку кворум не було зібрано. На питання представника позивача чи відомо було свідку на, що погоджувалося 100 (сто) грн. сплати членського внеску, свідок пояснив так відомо претензій не було з даного приводу, але претензії були з приводу як дані кошти будуть розраховуватися та де будуть діватися гроші.

Судом досліджено рішення загальних зборів членів ГК Дорожний протокол №1 від 28 січня 2017 року (а.с. 5-6), пунктом 2 даного протоколу прийнято рішення враховуючи збільшення витрат на електроенергію та водопостачання, а також закупівля необхідних матеріалів для ремонту даху вирішено встановити внесок розміром 100 (сто) грн. (за - 26 чол., проти - 1 чол., утрималося - 1 чол.); пунктом 5 вказаного протоколу встановлено зобов`язати боржників сплачувати борги за останніми тарифами, та проголосувало: за - 26 чол.; проти - 0 чол.; утрималося - 0 чол..

Відповідно ч.ч.1-4 ст.10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частиною 5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Як вбачається із наданих до суду доказів рішенням загальних зборів членів ГК Дорожний від 28 січня 2017 року було збільшено розмір щомісячних членських внесків до 100 (сто) грн. (протокол №1) доказ міститься в матеріалах справи а.с. 5-6 та прийнято рішення зобов`язати боржників сплачувати борги за останніми тарифами, тобто 100 (сто) грн..

На момент ухвалення вказаного рішення діяв Статут ГК Дорожний в редакції, затвердженій протоколом загальних зборів членів кооперативу від 07.10.2014 року оригінал якого також було судом досліджено в судовому засіданні, п.4.4. якого передбачено, що члени кооперативу зобов`язані сплачувати членські, пайові та інші внески у встановленому порядку та строки (а.с.4), зареєстрований 13.10.2014 року.

Відповідно до п.5.1.4. Статуту ГК Дорожний в редакції від 07.10.2014 року зареєстрований 13.10.2014 року передбачено, що членський внесок - грошові кошти, що періодично вносяться членами кооперативу для покриття витрат по утриманню загального майна Кооперативу і витрат по веденню поточної діяльності Кооперативу: сплата встановлених діючим законодавством платежів, податків, зборів, заробітної плати, нарахувань на заробітну плату, інші витрати, передбачені кошторисом витрат, затвердженим Правлінням Кооперативу.

Розмір, строки та порядок сплати членських внесків визначаються та затверджуються Зборами уповноважених членів кооперативу.

На час розгляду справи жодне з прийнятих Рішень загальних зборів ГК Дорожний щодо встановленого розміру членських внесків та порядку їх сплати не скасовано та не визнано недійсним в судовому порядку Статут ГК Дорожний , також є діючим. Допитані в судовому засіданні свідки також пояснили про те, що їм відомо про прийняття рішення щодо підвищення членського внеску прийнятим рішенням, а саме протоколом зборів уповноважених представників від 28.01.2017 року, який в подальшому ніким не було оскаржено і членські внески допитаними свідками в судовому засіданні сплачуються з моменту їх збільшення за встановленими тарифами, тобто починаючи з 2017 року членський внесок складає 100 (сто) грн.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, з огляду на порушення відповідачем зобов`язань щодо сплати членських внесків визначених статутом кооперативу та рішенням від 28.01.2017 року протокол №1, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 2 Закону України Про кооперацію , членський внесок - грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об`єднання для забезпечення поточної діяльності кооперативного об`єднання.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про кооперацію" статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про кооперацію основними обов`язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Відповідно до ст.15 цього Закону визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв належить до компетенції загальних зборів членів кооперативу.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Крім того, цивільне майнове право відповідача на сплату членських внесків виникло у відповідача з моменту прийняття рішення загальних зборів ГК Дорожний №4 від 18 грудня 1992 року, тобто визнання права власності за відповідачем гаражу № НОМЕР_1 на поверсі №3 блочно - бетонного типу, загальною площею 17,21 кв.м., яким користується як встановлено судом до моменту подання позовних вимог.

При вирішенні питання щодо розміру заборгованості суд враховує ту обставину, що заборгованості ОСОБА_1 перед ГК Дорожний по оплаті членських внесків за період з січня 2017 року по квітень 2018 року включно.

Заборгованість відповідача по сплаті членських внесків за гараж № НОМЕР_1 на поверсі №3 блочно - бетонного типу, загальною площею 17, 21 кв.м. становить відповідно до наданих до суду доказів: за період з 01.01.2014 р. по 31.03.2018 р. виходячи з розрахунку 5 100 (п`ять тисяч сто) грн..

Перевіряючи наданий суду розрахунок заборгованості, відповідачем ОСОБА_1 по сплаті членських внесків за гараж виник з 01.01.2014 року по 31 березня 2018 року, суд вважає необхідним застосувати строки позовної давності звернення до суду з позовними вимогами виходячи з наступного.

Позивач, ГК Дорожний звернувся до суду із позовною заявою 27.04.2018 р. (а.с. 2).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Вона обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків. Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб`єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.

Згідно з частиною 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність відноситься до строків захисту цивільних прав; при цьому поняття позовна вказує на форму захисту шляхом пред`явлення позову, необхідною умовою реалізації якої є виникнення права на позов, що розглядається у двох аспектах - процесуальному (право на пред`явлення позивачем позову і розгляд його судом) і матеріальному (право на задоволення позову, на отримання судового захисту). Питання про об`єкт дії позовної давності виникає через відмінності в розумінні категорії право на позов у матеріальному сенсі (право на захист) у контексті її співвідношення із суб`єктивним матеріальним цивільним правом як одним з елементів змісту цивільних правовідносин. Набуття права на захист, для здійснення якого встановлено позовну давність, завжди пов`язане з порушенням суб`єктивного матеріального цивільного права. Суб`єктивне матеріальне цивільне право і право на позов відносяться до різних видів матеріального права: перше - регулятивне, друге - охоронне. Змістом права на позов є правомочність, що включає одну або декілька передбачених законом можливостей для припинення порушення, відновлення права або захисту права іншими способами, які можуть реалізовуватись тільки за допомогою звернення до суду.

Оскільки метою встановлення у законі позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу, тобто тимчасове обмеження отримати захист за допомогою звернення до суду, можна зробити висновок, що об`єктом дії позовної давності є право на позовний захист (право на позов у матеріальному сенсі), що є самостійним правом (не ототожнюється із суб`єктивним матеріальним правом і реалізується в межах охоронних правовідносин), яким наділяється особа, право якої порушене.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Зазначений трирічний строк діє після порушення суб`єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).

Згідно ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).

Порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися, що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 81 ЦПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Таким чином, оскільки позивач просить стягнути заборгованість по внесках за період з 01.01.2014 року по 31 березня 2018 року, а до суду позивач, ГК Дорожний звернувся до суду із позовною заявою 27.04.2018 р. (а.с. 2), через канцелярію Дзержинського районного суду м.Харкова, тобто поза межами строку позовної давності, в частині стягнення щомісячних членських внесків тому вимоги щодо стягнення заборгованості зі сплати членських внесків до 01.04.2015 року, не підлягають задоволенню в зв`язку із спливом строку позовної давності.

Таким чином, з врахуванням наведеного, суд вважає за необхідне в частковому задоволенні позовних вимог ГК Дорожний до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати членських внесків в сумі 3 500 (три тисячі шістсот) грн., тобто за 35 (тридцять п`ять) місяців враховуючи, що позивач просив суд стягнути по 31.03.2018 року, а з позовними вимогами до суду звернувся 27.04.2018 р., в іншій частині позовних вимог відмовити.

Доводи відповідача в тій частині, що він не сплачував в періоди з 31.01.2014 року по 31.03.2018 року із-за недовіри голові правління ГК Дорожній , пояснення, що відповідач входить до ініціативної групи, яка займається з боротьбою діючим головою правління ОСОБА_3 та жодних зборів члени кооперативу не проводили суд до даних пояснень відповідача ставиться критично, так як вони по - перше не стосуються предмету доказування заявлених позовних вимог, а доказів для спростування пояснень відповідача, належними та допустимими доказами матеріали даної цивільної справи не знайшли свого відображення, будь - яке рішення щодо скасування протоколу загальних зборів уповноважених членів ГК Дорожний від 28 січня 2017 року протоколу №1, ані відповідачем, ані допитаними свідками до суду не надано, також відсутні в матеріалах справи докази які підтверджували або спростували сплату членських внесків відповідачем. Суд також приймає до уваги пояснення відповідача щодо підтвердження останнім існування заборгованості та надає свій особистий розрахунок відповідно до якого вважає, що заборгованість складає не 5 100 (п`ять тисяч сто), а 3 880 (три тисячі вісімсот вісімдесят), потім уточнюючи на 3 180 (три тисячі сто вісімдесят) грн., тобто факт визнання відповідачем існування даної заборгованості зі сплати членських внесків.

Суд також звертає увагу щодо пояснень представника позивача, що ОСОБА_3 відповідно до відомостей у державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які може отримати кожен громадянин шляхом направлення безкоштовного пошуку відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ: 23328192 (це є саме код ГК Дорожний ) та при введенні якого дійсно є наявна інформація, яка перевірена судом, щодо прізвища, ім`я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи є саме ОСОБА_10 - керівник та ОСОБА_10 - підписант.

Згідно із ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

За таких обставин суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати понесені ним при подачі позову до суду, які складаються із судового збору.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 264, 265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України, у відповідності до вимог ст. 252-255, 257-258, 261, 267, 526, 530, ЦК України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву Гаражного кооперативу Дорожний (код ЄДРПОУ: 23328192) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про стягнення заборгованості по сплаті членських внесків задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Гаражного кооперативу Дорожний (код ЄДРПОУ: 23328192) суму заборгованості зі сплати членських внесків у розмірі 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Гаражного кооперативу Дорожний (код ЄДРПОУ: 23328192) судовий збір у розмірі 1762,00 гривень ( одна тисяча сімсот шістдесят дві гривни).

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення через районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги.

Рішення ухвалено та надруковано суддею в нарадчій кімнаті.

Повний текст документу виготовлений 09 червня 2020 року.

Головуючий