Рішення

від 09.06.2020 по справі 627/1211/19

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/1211/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Каліберди В.А.,

з участю секретаря - Коломієць Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пархомівської сільської ради Краснокутського району Харківської області про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування уточнених позовних вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_2 .

Після його смерті відкрилася спадщина на майно, що складається з частини нежитлової будівлі - телятника, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач з метою прийняття спадщини зверталася до Краснокутської державної нотаріальної контори, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в зв`язку з неможливістю визначити склад спадкового майна, тобто частки, яка належала померлому.

Інші спадкоємці відсутні.

На даний час позивач виявила намір успадкувати майно, яке залишилось після смерті чоловіка, оскільки являється спадкоємцем за законом першої черги.

Отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі позивач не має можливості, у зв`язку із неможливістю визначити склад спадкового майна, в зв`язку з чим за захистом та визнанням своїх законних прав та інтересів ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить: поновити строк для звернення до суду з позовною заявою, визнати за нею право власності на 2,25 частини нежитлової будівлі - телятника, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 .

В судове засідання позивач не з`явилася, однак надала суду заяву про підтримання позовних вимог та про розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача - Пархомівської сільської ради Краснокутського району Харківської області в судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву про слухання справи у відсутність представника, проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечував.

Суд, перевіривши та дослідивши письмові докази, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Пархомівською сільською радою Краснокутського району Харківської області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після його смерті залишилося спадкове майно, яке складається з 2,25 частини нежитлової будівлі - телятника, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 на підставі рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 13.05.2011 року справа № 2022/2-279/11 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 до КСП "Україна" в особі голови ліквідаційної комісії Федоряки Івана Даниловича про визнання права власності на нежитлові будівлі.

На підставі вказаного рішення суду за ОСОБА_2 та іншими позивачами по справі зареєстровано право спільної сумісної власності на вищевказану нежитлову будівлю - телятник, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав № 30948964 від 12.08.2011 року, виданого Краснокутським БТІ.

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно); майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності; право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом; спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Статтею 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ст.370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Пунктом 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав передбачено, що частка суб`єкта права спільної сумісної власності визначається зокрема, при поділі майна, виділі частки зі спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.

Згідно ч.5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Як вбачається з рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 13 травня 2011 року, то ОСОБА_2 являвся власником майнового паю та отримав свідоцтво про право власності на майновий серії ПС в„–178 на суму 1046 грн.

Також з вказаного рішення суду вбачається, що залишкова вартість нежитлової будівлі - телятника, розташованого по АДРЕСА_1 складає 5500 грн., а тому ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у спільній сумісній власності на нежитлову будівлю - телятник належала 19/100 частка (1046 грн.*100%/5500 грн. =19%=19/100).

З цих підстав вимоги позивача ОСОБА_1 про визначення частки померлого ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на вищезазначену нежитлову будівлю - телятник підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до вимог ст.ст.1217, 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування одержують особи, зазначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до вимог ст.ст.1217, 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування одержують особи, зазначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки спадкодавця.

Факт, що позивач являється дружиною померлого ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 , виданого Пархомівською сільською радою Краснокутського району Харківської області 10.05.1967 року, копія якого мається в матеріалах справи.

Інших спадкоємців майна ОСОБА_2 не має, що підтверджується копією спадкової справи № 162/2014, заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Позивач після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 з приводу оформлення спадщини зверталася до Краснокутської державної нотаріальної контори та на деяке майно вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину саме на частину нежитлової будівлі - телятника, позивачу було відмовлено та в Краснокутській державній нотаріальній конторі була вручена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.10.2019 р. за №1137/02-31.

Зазначене підтверджує ту обставину, що позивач не має змоги оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.

За ст.6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Право ОСОБА_1 на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка є невизнаним, державний нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, що надало позивачу, в порядку ст.4 ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ст. 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятко1вим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Спадкоємець має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296 - 1299 ЦК. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем за законом після померлого чоловіка ОСОБА_2 .

Згідно із ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., зокрема, в ст.1 Першого протоколу до неї (ратифіковано законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР), яка є складовою правової системи відповідно до ст.9 Конституції України, а також у вітчизняному законодавстві.

Крім того ОСОБА_1 пропустила строк для звернення з позовною заявою до суду і просить його поновити. Перевіривши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що пропущений строк необхідно поновити, оскільки він пропущений з поважних причин.

Таким чином, враховуючи ті обставини, що позивач надала суду достатньо доказів, які підтверджують позов, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець після смерті спадкодавця свого чоловіка ОСОБА_2 , має законне право на 19/100 частин нежитлової будівлі - телятника в порядку спадкування за законом.

На підставі вищевказаного та керуючись ст.ст. 328, 1216, 1261 ЦК України, ст.ст.259, 265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

Позов ОСОБА_1 до Пархомівської сільської ради Краснокутського району Харківської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити частково.

Визначити, що частка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у праві спільної сумісної власності на нежитлову будівлю - телятник, що розташований по АДРЕСА_1 становить 19/100.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності в порядку спадкування за законом на 19/100 частину нежитлової будівлі - телятника, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 після смерті чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ).

Пархомівська сільська рада Краснокутського району Харківської області (місцезнаходження: вул. Євгена Лисенка №1, с. Пархомівка, Краснокутський район, Харківська область, код ЄДРПОУ: 04397454).

Суддя Каліберда В. А.