Постанова

від 03.06.2020 по справі 522/495/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

03 червня 2020 року

м. Київ

справа № 522/495/17

провадження № 61-36822св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Піонер ,

представник відповідача -Гареєв Євген Шамільович ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду

м. Одеси, у складі судді Бойчука А. Ю., від 20 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області, у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Журавльова О. Г., Кравця Ю. І., від 04 квітня 2018 року.

Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до

об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Піонер (далі -

ОСББ Піонер ) про визнання недійсними протоколів та поновлення на посаді.

Позовна заява мотивована тим, що згідно протоколу від 16 жовтня

2008 року № 1 установчих зборів власників квартир та нежитлових приміщень у будинках АДРЕСА_1 створено ОСББ Піонер , затверджено статут об`єднання, обрано правління, ревізійну комісію, її було обрано головою правління. Вказувала, що на початку вересня 2016 року особи на чолі із ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 оголосили себе новим складом правління, відібрали ключі від технічних та підсобних приміщень, які перебувають у власності ОСББ, фактично захопили приміщення та управління ОСББ, а також інші приміщення, в яких зберігаються первинні документи діяльності ОСББ. 12 листопада 2016 року вона звернулась до ОСОБА_3 , яка представлялась як голова правління ОСББ Піонер , із письмовою заявою про надання протоколу загальних зборів, на яких розглядалось питання про її звільнення з посади голови правління. 21 листопада 2016 року їй було направлено відповідь, в якій повідомлено, що 18 серпня 2016 року на загальних зборах

ОСББ Піонер проведено переобрання членів правління та ревізійної комісії. Зазначала, що відповідно до протоколу правління ОСББ Піонер

від 01 вересня 2016 року № 1 вирішено питання про її звільнення з посади голови правління ОСББ з 01 вересня 2016 року, а також обрано новий склад правління. Вказувала, що вона не була присутня ані на загальних зборах

18 серпня 2016 року, ані на засіданні правління 01 вересня 2016 року, оскільки не була про них обізнана.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд визнати недійсним протокол загальних зборів ОСББ Піонер від 18 серпня

2016 року № 1; визнати недійсним протокол правління ОСББ Піонер

від 01 вересня 2016 року № 1; поновити її на посаді голови правління

ОСББ Піонер .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2017 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що рішення загальних зборів щодо обрання нового складу правління та ревізійної комісії ОСББ Піонер , оформлене протоколом від 18 серпня 2016 року, є законним й таким, що не суперечить статуту ОСББ Піонер . Правління об`єднання уповноважене обирати та звільняти голову правління, тому рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади голови ОСББ Піонер не суперечить закону та статуту ОСББ.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 04 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2017 рокузалишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що вона не була присутня ані на загальних зборах 18 серпня 2016 року, ані на засіданні правління 01 вересня 2016 року, свій особистий підпис на жодних документах не ставила та не була про них, як і інші члени

ОСББ Піонер , обізнана взагалі, спростовуються матеріалами справи, а саме тим, що мешканцям будинків було повідомлено про проведення загальних зборів ОСББ Піонер , які відбулися 18 серпня 2016 року, у встановлений законом строк. Крім того, на думку суду апеляційної інстанції, рішення загальних зборів щодо обрання нового складу правління та ревізійної комісії об`єднання, оформлене протоколом від 18 серпня 2016 року, є законним та не суперечить статуту ОСББ Піонер .

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження надсилання у письмовій формі та вручення кожному члену ОСББ під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом) будь-яких відправлень. Заявник стверджує, що судами безпідставно взято до уваги показання свідків в якості доказів повідомлення усіх членів ОСББ у встановленому порядку. Також на думку заявника, на момент проведення загальних зборів не було дотримано кворуму, отже такі збори є неправомочними. Крім того наголошує, що прийняте на загальних зборах рішення не було надано співвласникам під розписку, а також вказане рішення не було оприлюднено. Рішення правління про звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління прийнято з порушенням вимог законодавства, тому наявні підстави для визнання його недійсним, а порушені права позивача підлягають захисту шляхом її поновлення на роботі на посаді голови правління ОСББ Піонер .

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

У відзиві на касаційну скаргу ОСББ Піонер просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

У запереченні на відзив ОСОБА_1 не погоджується з доводами відповідача, просить касаційну скаргу задовольнити, оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

15 квітня 2020 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 522/495/17 розподілено судді-доповідачеві.

Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до протоколу установчих зборів власників квартир та нежитлових приміщень будинків АДРЕСА_1

від 16 жовтня 2008 року № 1, на яких були присутні 161 особа з правом голосу, створено ОСББ Піонер , затверджено статут об`єднання, обрано правління, голову правління та ревізійну комісію. Головою правління обрано ОСОБА_1 , членами правління обрано: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . На виконання цих рішень 17 грудня 2008 року виконавчим комітетом Одеської міської ради зареєстровано ОСББ Піонер як юридичну особу.

18 серпня 2016 року відбулися загальні збори ОСББ Піонер , рішення яких оформлені протоколом № 1. Загальними зборами ОСББ Піонер було прийнято рішення про звільнення складу правління і ревізійної комісії й обрання нового складу правління та ревізійної комісії.

У проведенні загальних зборів взяли участь 74 особи, яким належать квартири у багатоквартирному будинку, загальною площею 3149,7 кв. м.

У письмовому опитуванні взяло участь 168 осіб, яким належать квартири, загальною площею 5 939,72 кв. м, отже загальна кількість осіб, які взяли участь у загальних зборах складає 242 особи (9 089,42 кв. м). Загальна кількість мешканців будинку складає 390 осіб, а площа всіх квартир складає

14 900,7 кв. м.

Згідно листів, підписаних мешканцями будинків АДРЕСА_1 , слідує, що їх було повідомлено у встановлений законом строк (за 14 календарних днів до проведення загальних зборів) про проведення загальних зборів

ОСББ Піонер , які відбулися 18 серпня 2016 року о 19:00 годині за адресою:

АДРЕСА_1

Згідно з протоколом засідання загальних зборів ОСББ Піонер від 01 вересня 2016 року № 1 новим правлінням об`єднання було звільнено попереднього керівника ОСББ ОСОБА_1 та обрано нового голову правління ОСОБА_3 з 02 вересня 2016 року. Звільнення ОСОБА_1 та інших співробітників було оформлено наказом № 1 від 01 вересня 2016 року.

Відповідно до пунктів 4.7, 4.9 статуту ОСББ Піонер правління об`єднання зі свого складу обирає голову правління і його заступника. Голова правління забезпечує виконання рішень загальних зборів членів об`єднання та рішень правління, діє без доручення від імені об`єднання, укладає в межах своєї компетенції угоди, розпоряджається коштами об`єднання відповідно до затвердженого кошторису. Засідання правління проводиться не менше ніж один раз у три роки і скликається головою. Рішення правління об`єднання приймається 2/3 голосів від загальної чисельності членів правління.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , положеннями якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржені судові рішення не відповідають з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статті 15 ЦПК України, 2004 року, (у редакції, що діяла на час пред`явлення позову) суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Пунктом 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час пред`явлення позову) встановлено, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов`язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів.

Зазначені приписи кореспондуються з положеннями пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29 листопада 2001 року № 2866-III.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Частиною другою статті 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку встановлено, що об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Згідно з частиною першою статті 85 Цивільного кодексу України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Отже, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

За змістом статті 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.

Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління (частина перша статті 12 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ).

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України).

Частиною третьою статті 99 ЦК України передбачено, що повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Відповідно до частини першої статті 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

За приписом частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь?який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

Реалізація учасниками юридичною особи корпоративних прав на участь в її управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення їх повноваженнями на управління юридичною особою або позбавлення таких повноважень на управління юридичною особою. Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

У зв`язку із цим припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такого правила зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Отже, зміст положень частини третьої статті 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити на свій розсуд повноваження члена виконавчого органу у будь-який час.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Конституційний Суд України у Рішенні від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний фінансово-правовий консалтинг про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року № 1255-VII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів ) зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.

ОСОБА_1 яка є членом ОСББ та перебувала на посаді голови правління ОСББ, заявлено вимоги щодо правомірності прийняття загальними зборами членів ОСББ Піонер та правлінням ОСББ Піонер рішень щодо обрання членів виконавчого органу та припинення повноважень виконавчого органу ОСББ Піонер .

Висновок про необхідність розгляду зазначеної категорії справ у порядку господарського судочинства викладений, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 145/1885/15-ц (провадження № 14-613цс18), від 02 жовтня 2019 року у справі

№ 501/1571/16-ц (провадження № 14-472цс19), від 19 лютого 2020 року у справі № 145/166 / 18 (провадження № 14-524цс19).

Колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції помилково визначили предметну юрисдикцію спору, розглянувши справу в порядку цивільного судочинства, не врахували, що спір між сторонами виник з приводу реалізації членом ОСББ Піонер корпоративних прав на участь в його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органуОСББ.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частин першої та другої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Частиною третьою статті 400 ЦПК України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанції не встановили природу правовідносин, які виникли між сторонами, невірно застосували норми процесуального права, судові рішення щодо вирішення зазначених позовних вимог підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

На виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК України , враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 145/166/18 (провадження № 14-524цс19), колегія суддів вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду. Протягом десяти днів з дня отримання постанови позивач може звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією .

Керуючись статтями 255, 256, 402, 409, 414 ЦПК України, Верховний Суду складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 04 квітня 2018 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Піонер про визнання недійсними протоколів та поновлення на посаді закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду. Протягом десяти днів з дня отримання постанови позивач має право звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович