Рішення

від 09.06.2020 по справі 709/474/20

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/474/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2020 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Левченка В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Соломки Л.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Чорнобаївський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України та про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з цивільним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), третя особа - Чорнобаївський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України та про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сімферополь АР Крим, що на даний час є тимчасово окупованою територією України, померла ОСОБА_3 , яка з ІНФОРМАЦІЯ_2 по день смерті постійно проживала в м. Сімферополь. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належну їй земельну ділянку. ОСОБА_3 склала заповіт яким заповіла земельну ділянку позивачу. Позивач прийняла спадщину ОСОБА_3 , оскільки подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Спадщину

ОСОБА_3 прийняла і її дочка ОСОБА_2 , оскільки постійно проживала з нею на час смерті. Проте позивач позбавлена можливості оформити свої спадкові права на земельну ділянку, оскільки свідоцтво про смерть ОСОБА_3 є недійсне. Крім того, для визнання права на спадщину позиву необхідно встановити факт смерті особи на тимчасово окупованій території України. У зв`язку з цим позивач просила встановити факт смерті ОСОБА_3 на тимчасово окупованій території України та визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 01 квітня 2020 року призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

У підготовче засідання сторони не з`явилися. Позивач подала заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутність, позов підтримала, просила задовольнити з підстав викладених в позові. Від відповідача надійшла на електронну адресу суду заява, в якій позовні вимоги відповідач визнала, на спадщину у вигляді земельної ділянки, що належала її матері не претендує. Третя особа Чорнобаївський РВДРАЦС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надіслала лист, в якому просили розглянути справу за відсутності їх представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до копії медичного свідоцтва про смерть серії 35 № 016543 від 07 червня 2019 року та свідоцтва про смерть від 07 червні 2019 року серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сімферополь (а.с. 12).

Згідно з довідкою № 1/7589 ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою:

АДРЕСА_1 . На час смерті ОСОБА_3 була зареєстрована з ОСОБА_2 (а.с. 21).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України , визначено сухопутну територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій тимчасово окупованою територією внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Згідно з положеннями ст. 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України , будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, як і будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або проголошення її померлою.

Згідно п.8 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Таким чином, медичні документи, що підтверджують факт смерті, видані медичними закладами, за формою та змістом не відповідають вимогам українського законодавства, а тому не можуть бути підставою для проведення реєстрації смерті особи в органах РАЦС Міністерства юстиції України. Не може вважатись легітимним на території України і свідоцтво про смерть особи, видане органом, який створено на цій території в порядку, не передбаченому законом України.

Оскільки позивач не має можливості оформити свої спадкові права після смерті

ОСОБА_3 , тому просить встановити факт її смерті на тимчасово окупованій території України.

При житті ОСОБА_3 , а саме 29 квітня 2014 року, склала заповіт, посвідчений приватним секретарем великоканівецької сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області Довгань Р.Г. та зареєстрований в реєстрі за № 109, відповідно до якого належну їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,0928 га, заповіла позивачу (а.с. 15).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої, зокрема, входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,0928 га,

кадастровий номер 7125181600:03:000:0069, розташована в адмінмежах Великоканівецької сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, яка належала їй на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 08 листопада 2005 року серії ЯБ № 429594

(а.с. 16).

Відповідно до змісту листа Чорнобаївської державної нотаріальної контори від

23 травня 2020 року (вих. № 123/01-16) до нотаріальної контори після смерті ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини звернулася позивач. Свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Водночас постановою державного нотаріуса Чорнобаївської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 17 грудня 2019 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, в зв"язку з тим, що свідоцтво про смерть видане відділом реєстрації смерті м. Сімферополь, що у відповідності до

ст. 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України є недійсним (а.с. 19).

Таким чином, позивач не може оформити право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Великоканівецької сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, оскільки свідоцтво про смерть ОСОБА_3 є незаконне.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 2. ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).

Таким чином часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 є день її смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Судом встановлено, що померла ОСОБА_3 склала заповіт, відповідно до змісту якого земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва заповіла позивачу.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно зі ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути визнання права власності.

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі

№ 6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Пунктом "г" ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, з-поміж іншого, прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, беручи до уваги визнання позову відповідачем, досліджені у судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Встановити факт смерті на тимчасово окупованій території України в м. Сімферополь Автономної Республіки Крим ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,0928 га, кадастровий номер 7125181600:03:000:0069, розташована на території Великоканівецької сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, що належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повні найменування сторін та інших учасників справи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Чорнобаївський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), місцезнаходження: вул. Центральна, 158, смт. Чорнобай, Черкаська область, 19901, ЄДРПОУ 04061010.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя В.В.Левченко