Рішення

від 18.08.2006 по справі 2/394-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/394-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.08.06           Справа № 2/394-06.

За позовом: відкритого акціонерного товариства «Сумське підприємство «Агротехсервіс»      

До відповідача: закритого акціонерного товариства «Перший Сумський племінний конезавод»

Про стягнення: 1487 грн. 37 коп.   

СУДДЯ СОП‘ЯНЕНКО О.Ю.

Представники:

Від позивача:  Литовченко О.М., довіреність №642 від 17.08.2006р.

Від  відповідачів: Трегубов О.В., довіреність від 10.01.2006р.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача  1487 грн. 37 коп., заборгованості за надані послуги по перевезенню вантажів, а також судові витрати, пов‘язані з розглядом справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву від 14.07.2006р., в якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що позивачем пропущений строк позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

На підставі усної домовленості позивач надав відповідачу послуги по перевезенню соломи на загальну суму 1687 грн. 14 коп., що підтверджується рахунком №03/150 від 01.12.2004р., копія якого знаходиться в матеріалах справи.

За надані послуги відповідач розрахувався частково в сумі 200 грн. 00 коп., та на момент розгляду справи його заборгованість становить 1487 грн. 37 коп.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на пропущення позивачем строку позовної давності. Відповідно до ч. 5 ст. 315 Господарського кодексу України для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Статтею 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до п. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки правовідносини між сторонами по справі щодо перевезення вантажу виникли у грудні 2004 року, частково сплата боргу в сумі 200 грн. 00 коп. відбулась у березні 2005 року, суд приходить до висновку, що позивачем без поважних причин був пропущений строк позовної давності, в зв‘язку з чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в сумі 1487 грн. 37 коп. на підставі ст. 267 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          В задоволенні позову – відмовити.

СУДДЯ                                                                                 О.Ю. СОП‘ЯНЕНКО