Постанова

від 09.06.2020 по справі 285/2010/15-ц

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №285/2010/15-ц Головуючий у 1-й інст. Коцюба О. М.

Категорія 26 Доповідач Григорусь Н. Й.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року м. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Григорусь Н.Й.,

суддів Коломієць О.С., Микитюк О.Ю.,

секретаря судового засідання Бірюченка Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 285/2010/15-ц (виділені матеріали) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кредит Фактор до ОСОБА_1 , треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю Юнік Фарма , Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія АРБО Фінанс про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кредит Фактор на ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10 березня 2020 року, постановлену суддею Коцюбою О.М. у м. Новоград-Волинському,

встановив:

У травні 2015 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Банк Київська Русь звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором сумі 30 849 885, 81 грн.

Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 09 червня 2015 року відкрито провадження у даній цивільній справі.

Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 22 квітня 2019 року замінено позивача у справі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Банк Київська Русь його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Кредит Фактор .

20 травня 2019 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про призначення судово-економічної експертизи.

Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 3 вересня 2019 року ТОВ ФК АРБО Фінанс залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 27 грудня 2019 року підготовче засідання у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10 березня 2020 року задоволено клопотання відповідача ОСОБА_1 та у справі призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6).

На вирішення експертів судом поставлено наступні питання:

- Чи відповідає наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості ОСОБА_1 умовам кредитного договору № 13/2013-Ю від 24 квітня 2013 року на відкриття відновлюваної кредитної лінії?

- Якою є реальна заборгованість ОСОБА_1 за умовами кредитного договору №13/2013-Ю від 24 квітня 2013 року з урахуванням Додатку № 1 від 30 травня 2014 року?

- За який період часу підлягають нарахуванню відсотки за кредитним договором №13/2013-Ю від 24 квітня 2013 року?

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зокрема зазначає, що оскільки клопотання про признання експертизи згідно ч. 2 ст. 116 ЦПК України є способом забезпечення доказів, то за подання такої заяви має бути сплачений судовий збір. Тобто, за відсутності квитанції про сплату такого, вказане клопотання підлягало поверненню. Крім того, призначення судово-економічної експертизи є недоцільним, оскільки районний суд міг сам впоратись зі здійсненням розрахунків. Вважає, що клопотання відповідача про проведення експертизи направлене на затягування розгляду справи. Також, представник позивача зазначає, що в порушення вимог п. 1.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08 жовтня 1998 року, судова експертиза призначена судом до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз всупереч Переліку регіональних зон обслуговування науково дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України.

Правом подати відзив на апеляційну скаргу відповідач не скористався.

Сторони в судове засідання не з`явились, від представника відповідача вкотре надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Про дату, час та місце розгляду справи учасники були повідомлені належним чином. З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Задовольняючи клопотання та призначаючи у справі експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що для правильного вирішення справи необхідні спеціальні знання.

Такий висновок суду є вірним виходячи з наступного.

Пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України передбачено право учасників справи подавати докази та брати участь у їх дослідженні, подавати заяви та клопотання.

Згідно положень ст. 76, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як визначено у ч.ч. 1, 2 ст .102 ЦПК України висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

За частиною 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Ухвала, що викладається окремим документом, складається з вступної, описової та мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу та резолютивної частини (ст. 260 ЦПК України).

Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 5 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду передбачено, що при вирішенні питання про призначення експертизи суди повинні керуватися положеннями ЦПК України, Законом України від 25 лютого 1994 року за № 4038-XII Про судову експертизу , Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5), та враховувати роз`яснення, дані в постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року за № 8 Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 1998 року № 15), з урахуванням особливостей правового регулювання захисту конкретних суб`єктивних прав.

Таким вимогам закону і відповідає оскаржувана ухвала Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10 березня 2020 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ ФК Кредит Фактор звернулось до ОСОБА_1 з вимогами про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 30 849 885,81 грн за кредитним договором № 13/2013-Ю від 24 квітня 2013 року.

Не погоджуючись із розміром заборгованості, відповідач подав письмове клопотання про призначення у справі судово-економічної експертизи з метою з`ясування дійсного розміру кредитної заборгованості.

Для підтвердження обставин, які безпосередньо стосуються предмету доказування та мають значення для ухвалення рішення у справі, сторона відповідача зобов`язана надати докази. У зв`язку з цим, представник відповідача вправі був подати до суду заяву про призначення судової економічної експертизи з метою з`ясування заборгованості за кредитним договором № 13/2013-Ю від 24 квітня 2013 року.

Таким чином, враховуючи зміст позовних вимог, заперечення щодо розрахунку заборгованості за кредитним договором, а також з метою повного та всебічного розгляду справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача про призначення у справі судово-економічної експертизи.

Враховуючи викладені обставини та вимоги закону, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності призначення у справі судово-економічної експертизи.

Доводи представника позивача щодо відсутності квитанції про сплату судового збору за клопотання про призначення експертизи судом першої інстанції враховано і обґрунтовано з огляду на положення ст. 141 ЦПК України.

Крім того, згідно ч. 3 ст. 103 ЦПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Отже, посилання представника позивача на те, що експертна установа обрана неправильно є помилковими.

Також не заслуговують на увагу доводи представника позивача на те, що призначення експертизи призведе до затягування розгляду справи, зважаючи на ту обставину, що ухвалою суду першої інстанції провадження у справі зупинено не було.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на правильність оскаржуваного судового рішення не впливають.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кредит Фактор залишити без задоволення, а ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10 березня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Судді

Повний текст складено 10.06.2020.