Ухвала

від 04.06.2020 по справі 953/22587/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/22587/19 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-сс/818/1099/20 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2020 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

- головуючого судді ОСОБА_2 ,

- суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

- секретаря ОСОБА_5 ,

- за участю прокурора ОСОБА_6 ,

- захисника ОСОБА_7 ,

- підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією прокурора на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 06.05.2020,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СУГУНП вХарківській області ОСОБА_9 по кримінальному провадженню №42019220000000649 від 11.10.2019, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а саме заборонено підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня, строком на 1 місяць 23 дні, тобто до 29.06.2020 включно, в межах строку досудового розслідування.

Покладено на ОСОБА_8 наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, про зміну місця свого проживання; не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. (а.с. 170-171).

Як зазначено в оскаржуваній ухвалі, 04.05.2020 року до Київського районногосуду м.Харкованадійшло клопотання слідчого СУГУНП вХарківській областімайора поліції ОСОБА_9 погоджене прокурором відділу прокуратури області ОСОБА_10 , за матеріалами досудового розслідування №42019220000000649 від 11.10.2019, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 1-4)

В обґрунтування клопотання слідчий вказував, що слідчим СУГУНП вХарківській областімайором поліції ОСОБА_9 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019220000000649 від 11.10.2019.

29.04.2020 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. (а.с. 117-214)

Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого слідчий суддя послався на те, що виконання нею процесуальних обов`язків і належну поведінку може забезпечити більш м`який запобіжний захід, передбачений ст.176 КПК України, ніж тримання під вартою, а саме - домашній арешт.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районногосуду м.Харкова від06.05.2020,ухвалити нову,якоюзадовольнити клопотання. При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою що підлягає скасуванню внаслідок порушення вимог КПК України.

Заслухавши доповідь судді доповідача, прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, думку ОСОБА_8 та його захисника, які заперечували проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та наявності ризиків, передбачених п. 3,5 ч.1 ст.177 КПК України і з цим погоджується колегія суддів.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Між тим, відповідно до позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

При цьому, в контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.

Згідно з уставленою практикою Європейського суду з прав людини встановлюється існування презумпції на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення від 24.07.2003 у справі «Смирнова проти Росії»). В усіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення від 23.09.2008 у справі «Вренчев проти Сербії»).

Більш того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 15.11.1996 у справі «Чахла проти Сполученого Королівства», «будь-яке позбавлення волі має здійснюватися не тільки відповідно до основних процесуальних норм національного права, а також відповідати меті ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі змінами, внесеними Протоколом №11, тобто захищати людину від свавільного позбавлення волі».

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу в цілому відповідає вимогам п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Слідчий суддя постановив ухвалу у відповідності з вимогами ч.4 ст.194 КПК України.

Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

В ч. 5 ст. 132 КПК України зазначено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Доводи прокурора щодо невідповідності ухвали слідчого судді вимогам КПК України не підтверджуються дослідженими матеріалами кримінального провадження.

Суд, обираючи запобіжний захід, оцінив у сукупності те, що ОСОБА_8 раніше не судимий, працює, зі слів перебуває у цивільному шлюбі та має на утриманні неповнолітню дитину, має постійне місце проживання, а тому вважав за можливе застосувати відносно ОСОБА_8 більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість застосування до ОСОБА_8 ст.181 та ч.5 ст.194 КПК України слідчим суддею.

Таким чином розглядаючи клопотання слідчого, слідчий суддя, з дотриманням вимог ст.ст.177, 178, 181, 184, 193, 194 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив обставини, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України, що враховуються при обранні запобіжного заходу та належним чином мотивував своє рішення.

Посилання прокурора на необхідність застосування при розгляді апеляційної скарги Рішень ЄСПЛ «Москаленко проти України», заслуговує на увагу, натомість колегія суддів вважає, що прийняте судом рішення цілком узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, в тому числі і з правовими позиціями, викладеними у зазначеному рішенні.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності ОСОБА_8 в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Тому, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, а доводи апеляційної скарги прокурора правильності цього висновку не спростовують.

Судова колегія нагадує прокурору що слідчий суддя розглядав справу в межах заявленого клопотання та матеріалів доданих на його обґрунтування.

Підстав для скасування ухвали слідчого судді за доводами апеляції прокурора апеляційний суд не вбачає.

У випадку недотримання ОСОБА_8 умов запобіжного заходу визначеного ухвалою слідчого судді то судова колегія зазначає, що слідчий та прокурор не позбавлені права звернутись з відповідним клопотанням до слідчого судді в порядку визначеному КПК України щодо зміни запобіжного заходу.

Враховуючи вищенаведене, підстав для скасування ухвали слідчого судді за доводами апеляції прокурора апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргупрокурора залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районногосуду м.Харкова від06.05.2020щодо застосування у відношенні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді