Постанова

від 09.06.2020 по справі 911/1946/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2020 р. Справа№ 911/1946/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Остапенка О.М.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Титарєвої Г.І.,

представника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області - адвоката Горбоконя В.Ю.,

розглянувши апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області

на ухвалу Господарського суду Київської області

від 11.02.2020 (повний текст складено 14.02.2020, суддя Наріжний С.Ю.)

про ліквідацію банкрута та закриття провадження

у справі № 911/1946/18

за заявою боржника Публічного акціонерного товариства "Борекс" (код 05764593)

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.02.2020 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Публічного акціонерного товариства "Борекс" станом на 19.12.2019, ліквідовано юридичну особу банкрута Публічне акціонерне товариство "Борекс"; затверджено звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора ПАТ "Борекс" арбітражного керуючого Бандоли О.О. за період з 02.10.2018 по 11.02.2020 у сумах: 305445,00 грн нарахованої основної винагороди, 85000,00 грн виплаченої грошової винагороди, 220445,00 грн залишку невиплаченої грошової винагороди, 197060,57 грн здійснених ліквідатором витрат, 123316,76 грн відшкодованих витрат, 73743,81 грн залишку невідшкодованих витрат; стягнуто з кредиторів на користь арбітражного керуючого Бандоли Олександра Олексійовича основну грошову винагороду та витрати ліквідатора пропорційно до розміру кредиторських вимог, в тому числі стягнуто з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області на користь арбітражного керуючого Бандоли Олександра Олексійовича 54760,34 грн основної грошової винагороди та 18318,56 грн витрат ліквідатора.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу в частині стягнення з Управління на користь арбітражного керуючого 54760,34 грн основної грошової винагороди та 18318,56 грн витрат ліквідатора.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № 911/1946/18; розгляд справи призначено на 14.04.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2020 відкладено розгляд справи на 05.05.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2020 відкладено розгляд справи на 19.05.2020.

У відповідності до ч. 10 ст. 32 ГПК України та згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2020 для розгляду справи № 911/1946/18, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Копитової О.С., сформовано колегію суддів у складі: Сотніков С.В. (головуючий, доповідач), Остапенко О.М., Отрюх Б.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2020 постановлено здійснювати розгляд справи № 911/1946/18 по суті спочатку колегією суддів у складі: Сотніков С.В. (головуючий, доповідач), Остапенко О.М., Отрюх Б.В., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 відкладено розгляд справи на 09.06.2020.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував положень Закону про можливість створення фонду оплати послуг арбітражного керуючого, а єдиний порядок задоволення вимог кредиторів, у тому числі й оплати послуг арбітражного керуючого визначено у ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за якою задоволення таких вимог здійснюється за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута. Такі ж правила встановлені і Кодексом України з процедур банкрутства, які не передбачають оплату послуг арбітражного керуючого за рахунок коштів кредиторів.

Оскільки ліквідатор не вчиняв дій, направлених на створення фонду для здійснення йому оплати за рахунок кредиторів, то відносно його вимог повинні бути застосовані норми, встановлені ч. 5 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ч. 7 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства про погашення вимог, незадоволених за рахунок майна боржника.

Арбітражний керуючий Бандола О.О. у відзиві заперечив доводи та вимоги скарги, просив залишити її без задоволення, ухвалу суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 12, 13 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів ухвалила розглянути дану справу в апеляційному порядку за відсутності представників, оскільки сторін та інших учасників справи повідомлено про дату і місце розгляду справи, участь учасників справи обов`язковою не визнавалась, а неявка представників не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство до 21.10.2019 регулювалось Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство), а з 21.10.2019 - Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Київської області від 25.09.2018 відкрито провадження у справі № 911/1946/18 про банкрутство ПАТ "Борекс", з урахуванням особливостей, передбачених статтею 95 Закону про банкрутство.

Постановою Господарського суду Київської області від 02.10.2018 визнано боржника банкрутом, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Бандолу О.О.

З матеріалів справи вбачається, що кредиторами боржника згідно затвердженого ухвалою попереднього засідання від 18.12.2018 реєстру вимог кредиторів є Затвердити реєстр вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Борекс" (07800, Київська обл., смт Бородянка, вул. Індустріальна, буд. 2; код ЄДРПОУ 05764593), до якого включити вимоги кредиторів в наступному складі та обсязі: Головне управління ДФС у Київській області у сумах: 4020190,37 грн. - 2 черга; 16034177,53 грн. - 3 черга; 2238461,96 грн. - 6 черга; Бородянська селищна рада у сумах: 3524,00 грн. - 1 черга; 695529,12 грн. - 4 черга; 25469,25 грн. - 6 черга; ТОВ "Торговий дім "Машбудпостач" у сумах: 3524,00 грн. - 1 черга; 539382,30 грн. - 4 черга; Ірпінське об`єднане управління ПФ України Київської області у сумах: 3524,00 грн. - 1 черга; 112342,56 грн. - 4 черга; Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області у сумах: 3524,00 грн. - 1 черга; 7821657,52 грн. - 2 черга.

Предметом спору при апеляційному розгляді даної справи є звіт ліквідатора про нарахування та стягнення з кредиторів пропорційно до розміру включених до реєстру вимог кредиторів основної грошової винагороди арбітражного керуючого при здійсненні ним повноважень ліквідатора в сумі 220445,00 грн (за період з 02.10.2018 по 11.02.2020) та витрат ліквідатора в сумі 73743,81 грн (02.10.2018 по 11.02.2020). Вказані вимоги ліквідатора обраховані ним за виключенням виплаченої за рахунок реалізованого майна боржника грошової винагороди в сумі 85000,00 грн та витрат в сумі 123316,76 грн.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ліквідатор звітував комітету кредиторів про вжиті у ліквідаційній процедурі заходи та комітет кредиторів прийняв рішення про схвалення звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, схвалено звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди, а також звіт про витрати арбітражного керуючого Бандоли О.О. за виконання повноважень ліквідатора у даній справі за період з 02.10.2018 по 10.12.2019 (протокол б/№ від 10.12.2019).

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на те, що він не брав участь у схвалені звітів ліквідатора, оскільки комітет кредиторів в особі одного присутнього на його зборах кредитора - Головного управління ДФС у Київській області був повноважний на прийняття будь-яких рішень, віднесених до його компетенції, в тому числі і на затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому.

Згідно частини 1 статті 115 Закону про банкрутство арбітражний керуючий виконує свої повноваження за грошову винагороду.

Частиною 3 статті 115 Закону про банкрутство встановлено, що основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Згідно з пунктом 6 статті 115 Закону про банкрутство кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Згідно усталеної судової практики Верховного Суду, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Закон про банкрутство не ставить визначення джерела оплати послуг арбітражного керуючого та порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Вказаний висновок про застосування норм права, викладений також у постановах Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 3/67-Б, від 19.04.2018 у справі № 265/2б-02/14/13-08, від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16, від 13.02.2019 у справі № 910/22696/15, від 14.08.2019 у справі № 5/80-10, від 03.03.2020 у справі №916/3600/15.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Згідно з ч. 4 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

За нормою ч. 5 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

На думку колегії суддів, норми як Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", так і норми Кодексу України з процедур банкрутства визначають в якості джерел оплати грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат:

1) наявні у боржника кошти, одержані у результаті господарської діяльності боржника, або кошти, одержані від продажу майна (майнових прав) боржника (ст. 115 Закону),

2) кошти, одержані боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або кошти, одержані від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі (ст. 30 Кодексу).

Суттєвої різниці між цими правовими нормами щодо їх застосування при розгляді судом питання про стягнення суми грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого за рахунок коштів кредиторів колегія суддів не вбачає.

Існуюча судова практика з вказаного питання свідчить про можливість стягнення суми грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого за рахунок кредиторів тільки у випадку фактичної відсутності інших, встановлених законом джерел оплати.

З матеріалів справи вбачається, що фонд оплати праці арбітражного керуючого кредиторами не створювався, а коштів, які одержані від продажу майнових активів боржника, не вистачило для повного розрахунку з арбітражним керуючим.

Відповідно до приписів частини 4 статті 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції, з урахуванням зазначених вище правових висновків Верховного Суду дотримано принцип пропорційності та обґрунтовано вирішено питання про покладення оплату послуг арбітражного керуючого та його витрат пропорційно на кредиторів.

Доводи апеляційної скарги наведених вище висновків суду першої інстанції не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду Київської області від 11.02.2020 в частині стягнення з кредиторів, в тому числі з Фонду, на користь арбітражного керуючого Бандоли О.О. оплату послуг та витрат арбітражного керуючого як ліквідатора у справі №911/1946/18.

Судові витрати за розгляд справи апеляційним судом належить покласти на скаржника в межах сплаченого судового збору при подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 11.02.2020 у справі № 911/1946/18 залишити без змін в частині стягнення з кредиторів грошових коштів в якості оплати послуг арбітражному керуючому за виконання повноважень ліквідатора та понесених арбітражним керуючим витрат під час виконання повноважень ліквідатора.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 10.06.2020.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.М. Остапенко

Б.В. Отрюх