Постанова

від 09.06.2020 по справі 902/1/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року Справа № 902/1/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Тимошенко О.М. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Вінницяобленерго", м.Вінниця в особі структурної одиниці "Бершадські електричні мережі", м.Бершадь Вінницької області

на рішення Господарського суду Вінницької області, ухваленого 08.04.20р. суддею Тварковським А.А. о 14:57 год. у м.Вінниці, повний текст складено 17.04.20р.

у справі № 902/1/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Агрохолдинг", с.Красносілка, Бершадського району Вінницької області

до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго", м.Вінниця в особі структурної одиниці "Бершадські електричні мережі", м.Бершадь Вінницької області

про визнання договору укладеним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 08.04.2020р. у справі №902/1/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Агрохолдинг" до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Бершадські електричні мережі" про визнання договору укладеним - задоволено повністю.

Визнано укладеним договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, наведений у додатку 3 до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. №312, між Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Бершадські електричні мережі" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна Агрохолдинг" з урахуванням приєднаної (договірної) потужності у розмірі 3340 кВт, що передбачалася у договорі №БЕ 000700 від 16.09.2011р., у відповідній редакції.

Стягнуто з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Бершадські електричні мережі" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Агрохолдинг" 2102,00грн. витрат на сплату судового збору.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Бершадські електричні мережі", звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та ухвалити нове.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає, що рішення місцевого господарського суду ухвалене з порушенням норм чинного законодавства;

- покликається на те, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованих висновків щодо наявності підключення електроустановок до відповідної мережі комплексу будівель придбаних позивачем обґрунтовуючи даний факт актом прийому - передачі після купівлі-продажу нерухомого майна, яким були прийняті відповідні лічильники з показами та оформлених додатків до договору від 16.09.2011р. №БЕ 000700 зокрема, актом розмежування балансової належності електромереж. Вважає що дані докази не обґрунтовують висновки суду щодо наявності підключення електроустановок на даний час. Прилади обліку передані але це ще не свідчить що було споживання електроенергії і що вони були приєднані до електромережі Оператора системи розподілу;

- вказує, що, майновий комплекс будівель що знаходиться в с.Красносілка Бершадського району придбаний позивачем - це бувший цукровий завод який протягом останніх п`яти років не функціонує за своїм основним видом діяльності відповідно і не використовує електроенергію. Протягом останніх п`яти років власниками проводилися демонтажні роботи щодо вилучення потужних магістралей електрокабелів. З цього приводу скаржником було частково відключено даний комплекс від електромереж Оператора системи розподілу. На сьогоднішній день споживання електроенергії фіксується за однією площадкою - артсвердловина водопостачання та побутові споживачі електроенергії від ЗТП №169. Інші площадки відключені за заявою ТОВ "Автомобільна компанія "Автотрейд-сервіс" №03/11/15-2 від 03.11.2015р.;

- обґрунтовує те, що суд першої інстанції допустив невідповідність висновків викладених у рішенні, встановленим обставинам щодо розірвання договору №БЕ 000700 від 16.09.2011р.. Також, не беручи до уваги додаткову угоду від 29.07.2019р. про розірвання договору №БЕ 000700 від 16.09.2011р., як належний і допустимий доказ. Вважає, що додаткова-угода від 29.07.2019р. про розірвання договору №БЕ 000700 від 16.09.2011р. є законним волевиявленням сторін і складена відповідно до п.9.1 договору №БЕ 000700 від 16.09.2011р., що усі зміни та доповнення до цього договору оформляються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін. Оскільки не має рішення будь-якого суду щодо визнання даної угоди не чинною та не правомірною. Також, не вважає за необхідність доводити обставини на підтвердження правомірності підписів та заміни сторони даного договору з ТОВ "Красносільський цукровий завод" на ТОВ "Автомобільна компанія "Автотрейд-Сервіс", враховуючи те, що останній на той час є законним власником нерухомого майна - комплексу будівель і споруд що знаходяться за адресою с.Красносілка вул.Заводська, 12 Бершадського району зареєстрованого у Державному реєстрі прав на нерухоме майно за №5918805204, в силу того, що доведення даного факту виходить за межі доказування предмета позову;

- покликається на те, що у зв`язку з прийняттям нового законодавства в сфері електроенергетики, 17.12.218р. ТОВ "Автомобільна компанія "Автотрейд-Сервіс" надала до СО "Бершадські ЕМ" Заяву - приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до приписів п.2 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018р.. Укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови. Та відповідно до положень п.1.2.15 ПРРЕЕ для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). Таким чином, не з`ясувавши обставини, що мають значення для справи нехтуючи приписами ст.277 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції дійшов до неправомірних висновків, оскільки аналізуючи в комплексі вище вказані факти підтверджують що договір №БЕ 000700 від 16.09.2011р. розірваний правомірно, оскільки сторони прийшли до взаємної згоди вважати даний договір споживача про надання послуг №БЕ 000700 від 16.09.2011р. розірваним з 29.07.2019р. відповідно до додаткової угоди від 29.07.2019р. абз.3 п.9.4 договору;

- також, зазначає, що від`єднання електроустановок споживача Оператором систем розподілу (відповідачем) проведено ще 03.11.2015р. за заявою ТОВ "Автомобільна компанія "Автотрейд-сервіс" за №03/11/15-2. Зокрема, судом першої інстанції залишено поза увагою та не оцінено належним чином сам факт, що викладені обставини в позовній заяві, якими позивач обґрунтовує свої вимоги не підтверджені будь-якими докази. Разом із тим, в матеріалах справи відсутні такі докази, що підтверджують вказані обставини, що виключає правові підстави позову. Позивачам не надано до суду будь-яких доказів в підтвердження обставин щодо відмови Оператора систем розподілу, не надано належним чином оформленої заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018р.. З огляду на викладене має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

- звертає увагу на недостатність детального дослідження та оцінки судом першої інстанції наявних матеріалів у справі, що має підтвердження в невідповідності викладеного висновку в резолютивній частині рішення Господарського суду Вінницької області від 08.04.2020р., з наявними письмовими доказами, а саме, суд вирішив п.2 визнати укладеним договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, наведений у додатку 3 до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКЗДРСЕКП від 14.03.2018р. №312, між АТ "Вінницяобленерго" в особі СО "Бершадські ЕМ" та ТОВ "Фортуна Агрохолдинг" з урахуванням приєднаної (договірної) потужності у розмірі 3340 кВт, що передбачалося у договорі №БЕ 000700 від 16.09.2011р.. Разом з тим в п.1.3 договорі №БЕ 000700 від 16.09.2011р. вказана сумарна приєднана потужність у точках підключення становить 500 кВт.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №902/1/20 у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І..

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2020р. №902/1/20/2849/20 матеріали справи №902/1/20 витребувано з Господарського суду Вінницької області.

26.05.2020р. матеріали справи №902/1/20 надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Згідно розпорядження керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2020р. №01-04/196, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії по справі №902/1/20 - Крейбух О.Г. у період з 25.05.2020р. по 29.052020р. включно, відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України, ст.155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №902/1/20.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №902/1/20 у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Тимошенко О.М., суддя Юрчук М.І..

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Бершадські електричні мережі" на рішення Господарського суду Вінницької області від 08.04.2020р. у справі №902/1/20 та призначено справу №902/1/20 до розгляду на 09.06.2020р. об 15:00год..

01.06.2020р. на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Бершадські електричні мережі" надійшло клопотання від 01.06.2020р., в якому просить розглядати справу за відсутності його представника. Також, зазначає, що у повному обсязі підтримує правову позицію, викладену в апеляційній скарзі.

09.06.2020р. на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Агрохолдинг" надійшов письмовий відзив від 03.06.2020р. на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Вінницької області від 08.04.2020р. у справі №902/1/20 залишити без змін.

09.06.2020р. до Північно-західного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Агрохолдинг" надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, сторони у справі наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання 09.06.2020р. не з`явилися, своїх повноважних представників не направили.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останніх.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 23.07.2019р. на підставі договору купівлі-продажу серії ННХ №6128, зареєстрованого в реєстрі за №867 та засвідченого приватним нотаріусом Бершадського районного нотаріального округу Вінницької області Матвієнко Л.В., ТОВ "Фортуна Агрохолдинг" придбало у ТОВ "Автомобільна компанія "Автотрейд-Сервіс" комплекс будівель та споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.19-21).

Також, про придбання ТОВ "Фортуна Агрохолдинг" вказаного майнового комплексу свідчить також витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.22).

Зазначений майновий комплекс до моменту переходу на нього права власності ТОВ "Фортуна Агрохолдинг" споживав електричну енергії на підставі договору №БЕ 000700 від 16.09.2011, укладеного між ПАТ "Вінницяобленерго" в особі СО "Бершадські ЕМ" та ТОВ "Красносільський цукровий завод" (а.с.33-36).

Додатковою угодою до вказаного договору від 04.11.2015р. було внесено зміни реквізитів в білінг на період перезаключення договору з юридичного споживача ТОВ "Краносільський цукровий завод" на ТОВ "Автомобільна компанія "Автотрейд-Сервіс" (а.с.37).

Крім того, після переходу права власності на вказаний об`єкт нерухомості додатковою угодою від 29.07.2019р. до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 15.09.2011р. №БЕ-000700 у зв`язку із припиненням користування споживачем електричною енергією ТОВ "Автомобільна компанія "Автотрейд-Сервіс" та ПАТ "Вінницяобленерго" в особі СО "Бершадські ЕМ" прийшли до взаємної згоди вважати договір від 15.09.2011р. №БЕ-000700 розірваним з 29.07.2019р. (а.с.62).

Згідно акту прийому-передачі від 29.02.2019р. ТОВ "Фортуна Агрохолдинг" прийняло від ТОВ "Автомобільна компанія "Автотрейд-Сервіс" за участю представника СО "Бершадські ЕМ" лічильники із зафіксованими показниками (а.с.23).

12.11.2019р. ТОВ "Фортуна Агрохолдинг" звернулося до СО "Бершадські ЕМ" із заявою-клопотанням та додатком документів з метою укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії в тій же величині та потужності, що була у попереднього власника (а.с.24-25).

Вказана заява отримана СО "Бершадські ЕМ" 13.11.2019р., що стверджується відповідним поштовим відправленням (а.с.26).

В подальшому у відповідь на подану ТОВ "Фортуна Агрохолдинг" заяву-клопотання СО "Бершадські ЕМ" надіслано лист №СО-50-319 від 19.12.2019р. (а.с.27), за змістом якого ТОВ "Фортуна Агрохолдинг" за результатами розгляду заяви-клопотання рекомендовано звернутися в інформаційно-консультативний центр АТ "Вінницяобленерго" з пакетом документів відповідно до п.2.1.7 ПРРЕЕ.

Матеріали справи також містять надані ТОВ "Фортуна Агрохолдинг" копії паспортів трансформаторів №503792, №346796, №492590 та №352889 (а.с.69-106).

За вказаних обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортуна Агрохолдинг" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Бершадські електричні мережі" про визнання договору укладеним.

Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортуна Агрохолдинг" посилається на ухилення відповідача всупереч вимогам чинного законодавства від укладення з позивачем договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах типового договору і додатків до нього, внаслідок чого Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортуна Агрохолдинг" звернулося із відповідною позовною вимогою у судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 08.01.2020р. за поданою позовною заявою відкрито провадження у господарській справі №902/1/20 та призначено підготовче засідання на 22.01.2020р..

17.01.2020р. до Господарського суду Вінницької області від відповідача із супровідним листом №СО-50-6 від 17.01.2020р. надійшов відзив на позовну заяву.

22.01.2020р. до Господарського суду Вінницької надійшла заява позивача про усунення суперечностей у змістовному викладенні прохальної частини позовної заяви (а.с.67).

За результатами слухання справи 22.01.2020р. Господарським судом Вінницької області відкладено підготовче засідання до 13.02.2020р., про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 04.02.2020р. повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 20.02.2020р., оскільки 13.02.2020р. суддя Тварковський А.А. перебував у відпустці.

20.02.2020р. до Господарського суду Вінницької області від позивача надійшла заява про уточнення у змістовному викладенні прохальної частини позовної заяви (а.с.126), яку судом в силу вимог ст.182 ГПК України прийнято до розгляду відповідною протокольною ухвалою.

Також, 20.02.2020р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання до 24.03.2020р., про що судом постановлено відповідні ухвали, які занесено до протоколу судового засідання.

18.03.2020р. до Господарського суду Вінницької області від відповідача надійшов відзив №СО-50106 від 11.03.2020р. на заяву про уточнення у змістовному викладенні прохальної частини позовної заяви (а.с.58-61).

23.03.2020р. на електронну адресу Господарського суду Вінницької області надійшло клопотання представника відповідача №СО-48-20 від 23.03.2020 про розгляд справи без його участі та про відмову у задоволенні позову з підстав наведених у відзиві (а.с.137). При цьому в якості додатку до поданого клопотання відповідачем подано пояснення (а.с.13).

За наслідками судового засідання 24.03.2020р. Господарський суд Вінницької області дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 08.04.2020р. з урахуванням приписів п.3 ч.2 ст.185 ГПК України.

У цілому в якості нормативного обґрунтування підстав позову позивач послався на положення Закону України "Про ринок електроенергії", Правил роздрібного ринку електроенергії та Кодексу систем розподілу. На думку позивача, приписи названих нормативно-правових актів встановлюють беззаперечний обов`язок відповідача як оператора систем розподілу у разі звернення споживача укласти договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Водночас процесуальна позиція відповідача у поданих відзиві (а.с.58-61), відзиві на заяву про уточнення у змістовному викладенні прохальної частини позовної заяви (а.с.133) та поясненнях (а.с.138) полягала у запереченні проти заявлених позовних вимог. Зокрема, за твердженнями відповідача, ним не було відмовлено позивачу в укладенні договору про надання послуг з розподілу електроенергії, оскільки це суперечило б вимогам чинного законодавства. Натомість було роз`яснено відповідно до ПРРЕЕ процедуру надання відповідних документів. Оскільки договір з попереднім власником розірвано, приєднатися до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії не є неможливим, відтак договір мав укладатися на загальних підставах. При цьому врахування дозволеної потужності, яка передбачалася договором постачання електричної енергії №БЕ 000700 від 16.09.2011р. (3340кВт та приєднана потужність у точках 500кВт) буде суперечити новим вимогам нормативно-правових актів.

Таким чином, на думку відповідача, позивачем для укладення спірного договору та приєднання його електроустановок до системи розподілу не виконано вимоги Закону України "Про ринок електроенергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку. Дані нормативно-правові акти передбачають, зокрема: надання документів відповідно до переліку п.2.1.7 ПРЕЕ; укладання договору про приєднання та визначення особливостей стандартного або нестандартного приєднання установок замовника; отримання технічних документів на приєднання; забезпечення влаштування комерційного обліку електроенергії.

Враховуючи усе вищевикладене, відповідач у своїх письмових заявах по суті спору просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Як вже зазначалося, рішенням Господарського суду Вінницької області від 08.04.2020р. у справі №902/1/20 позов задоволено повністю.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

За змістом п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, висловлювання "судом, встановленим законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001р. зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У відповідності до ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Відповідно до п.2 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

У відповідності до п.1 ст.12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Як встановлено ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

У статтях 3 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Згідно ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов`язання, наведені в ст.179 ГК України, згідно з якою майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, повинен відповідати цьому замовленню. Суб`єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв`язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб`єкти зобов`язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов`язкові умови таких договорів. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 181 ГК України визначений загальний порядок укладення господарських договорів. Особливості укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів передбачені ст. 184 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст.181 ГК України, укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами ст. 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору. При цьому згідно з ч.1 ст.187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Згідно ч.ч.2, 4 ст.275 ГК України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Виробники і постачальники енергії, що займають монопольне становище, зокрема суб`єкти природних монополій, зобов`язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії. Розбіжності, що виникають при укладенні такого договору, врегульовуються відповідно до вимог цього Кодексу.

Отже, за наявності відмови в укладенні договору споживач вправі звернутися до господарського суду із позовною заявою про спонукання відповідного енергопостачальника до укладення договору на постачання електричної енергії.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначаються Законом України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017р. №2019-VIII та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018р. (надалі - ПРРЕЕ).

Відповідно до ч.2 ст.45 Закону України "Про ринок електричної енергії", оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, Кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором (ч.4 ст.46 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Згідно п.2.1.2 глави 2.1 розділу ІІ ПРРЕЕ оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.

Ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки є споживач. Споживачі укладають договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності чинного паспорта точки розподілу. У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи (2.1.3 ПРРЕЕ).

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил (2.1.4 ПРРЕЕ).

Умови Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018р. №312, та є однаковими для всіх споживачів.

Перелік документів, необхідних для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який заявник має надати оператору системи у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки, визначений пунктом 2.1.7 глави 2.1 розділу ІІ ПРРЕЕ.

Укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання (п.3.2.5 глави 3.2 розділу 3 ПРРЕЕ).

Разом із заявою-приєднанням споживач також надає документи, перелік яких визначений пунктом 3.2.10 глави 3.2 розділу ІІІ ПРРЕЕ. У змісті вказаних документів, зокрема, мають міститися данні про найменування оператора, з яким споживач уклав договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Як встановлено судом та свідчать матеріали справи, позивач звертався до відповідача із заявою-клопотанням від 12.11.2019р. з метою приєднання до договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Проте ані після цього звернення, ані на момент розгляду справи доказів укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії сторонами суду не надано.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем надано відповідь про те, що заявнику необхідно звернутися з переліком документів, які визначає пункт 2.1.7 глави 2.1 розділу ІІ ПРРЕЕ, до інформаційно-консультативного центру АТ "Вінницяобленерго".

Зокрема, як було встановлено, положення п.2.1.7 глави 2.1 розділу ІІ ПРРЕЕ визначають перелік документів, необхідних для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який заявник має надати оператору системи розподілу у разі зміни форми власності чи власника електроустановки.

Оскільки відповідно до наявних у справі доказів об`єкт нерухомості було придбано позивачем у попереднього споживача електричної енергії, ТОВ "Фортуна Агрохолдинг" в силу вимог п.2.1.7 глави 2.1 розділу ІІ ПРРЕЕ мало подати відповідачу як оператору системи розподілу такі документи:

1) заяву про укладення відповідного договору із зазначенням місцезнаходження об`єкта та реквізитів заявника та наявності чинного паспорту точки розподілу;

2) для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), роздрукований із мережі Інтернет, або копію довідки, або копію виписки з ЄДР;

3) копію документа, яким визначено право власності чи користування на об`єкт (приміщення), або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку або її частину (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об`єкта), право на розміщення електроустановок на території здійснення господарської діяльності з розподілу електричної енергії (у разі відсутності об`єкта споживача);

4) копію документа про підтвердження повноважень особи на укладення договору (витяг з установчого документа про повноваження керівника (для юридичних осіб), копію довіреності, виданої в установленому порядку тощо), за необхідності;

5) копію декларації (повідомлення) про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт (для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) та постачання електричної енергії на будівельні майданчики, у разі якщо наявність такого дозволу є обов`язковою або зазначені документи вимагаються законодавством у сфері містобудування) та/або у визначених законодавством випадках, копію декларації про готовність об`єкта до експлуатації або сертифіката (для новозбудованих та реконструйованих електроустановок);

6) довідку про обсяги очікуваного споживання електроенергії окремо за кожною площадкою вимірювання споживача (крім побутових споживачів).

Зокрема, аналізуючи та порівнюючи перелік документів, визначених у п.2.1.7 глави 2.1 розділу ІІ ПРРЕЕ та перелік документів, які надсилалися позивачем відповідачу для укладення спірного договору згідно із переліком, що міститься в описі вкладення до листа (а.с.25), судом встановлено, що відповідачем фактично надано усі необхідні документи для укладення договору, за виключенням п.5, відповідно до якого подаються документи, які стверджують етапи будівництва нерухомого майна або готовність до експлуатації. Проте, даний пункт не підлягає до застосування, оскільки придбаний майновий комплекс зареєстровано як збудований об`єкт нерухомості відповідно до наявних у справі доказів.

При цьому, щодо довідки про обсяги очікуваного споживання, то позивачем зазначено з цього приводу відповідну інформацію у самій заяві, тобто на обсягах потужностей, які мали місце у попередньому договорі. При цьому назва заяви про приєднання заявою-клопотанням по своїй суті не змінює її зміст та беззаперечно стверджує бажання позивача приєднатися до умов спірного договору.

Разом із тим, заперечуючи проти позову та вказуючи на необхідність подання для укладення спірного договору документів, передбачених п.2.1.7 глави 2.1 розділу ІІ ПРРЕЕ, відповідачем в основному акцентується увага у своїх заявах по суті на те, що позивач, окрім виконання вказаних вимог ПРРЕЕ, в силу вимог п.п.4.1.2, 4.1.9, 4.1.19, 4.1.21, 4.4.1, 4.4.2, 4.5.2, 4.5.8 Кодексу систем розподілу повинен подати заяву оператору розподілу про намір приєднатися до системи розподілу, укласти договір про приєднання та визначення особливостей стандартного або нестандартного приєднання електроустановок замовника, отримати технічні умови на приєднання, забезпечити влаштування комерційного обліку електроенергії відповідно до Кодексу комерційного обліку.

Таким чином, відповідач фактично свої мотиви та заперечення щодо неможливості укладення відповідно до вимог чинного законодавства договору про надання послуг з розподілу електричної енергії обґрунтовує тим, що ТОВ "Фортуна Агрохолдинг" як споживачем не виконано вимог щодо підключення своїх електричних установок до системи розподілу шляхом укладення договору на приєднання. На переконання відповідача, оскільки між попереднім власником, у якого позивачем придбано майновий комплекс, та оператором систем розподілу (відповідачем) розірвано договір про надання послуг з розподілу електричної енергії, то немає підстав вважати, що позивач є особою, електроустановки якого приєднані до системи розподілу електроенергії і тому з ним через наявну обставину наразі не може бути укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Водночас, стосовно обставини справи на предмет наявності підключення електричних установок споживача до систем розподілу, слід зазначити наступне.

Відповідно до п.82 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії" система розподілу електричної енергії (система розподілу) - це система ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для розподілу електроенергії.

Як свідчать матеріали справи, що на час укладення між ПАТ "Вінницяобленерго" в особі СО "Бершадські ЕМ" та ТОВ "Красносільський цукровий завод" договору про постачання електричної енергії №БЕ 000700 від 16.09.2011р. були чинними Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України (Правила) від 31.07.1996р. №28.

Зокрема, Правилами визначено, що вони регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії).

Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Норми розділів "Загальні положення", "Межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін" та "Особливості постачання електричної енергії для населених пунктів" поширюються на всіх споживачів без винятку.

Правилами визначено, що:

- від`єднання споживача (від електромережі) - це виконання організаційних і технічних заходів, спрямованих на усунення можливості здійснення передачі електричної енергії окремому споживачу;

- відключення споживача (від електромережі) - це припинення подачі електричної енергії споживачу за допомогою відповідної комутаційної апаратури та/або внаслідок виконання організаційних і технічних заходів, спрямованих на припинення передачі електричної енергії в електроустановку споживача;

- користування електричною енергією - споживання електричної енергії з дотриманням споживачем визначених відповідними договорами умов підключення електроустановок споживача до електричних мереж у точці приєднання, умов оплати купованої електричної енергії та режимів споживання електричної енергії для отримання договірних обсягів електричної енергії та величини потужності;

- межа балансової належності - точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування, або повного господарського відання;

- передача електричної енергії - транспортування електричної енергії за допомогою мереж на підставі договору;

- підключення - виконання операцій комутації в місцях контактних з`єднань електропроводки з метою подачі напруги на електроустановку (електроустановки);

- технічне забезпечення електропостачання споживача (субспоживача) - забезпечення власником електричних мереж технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії в точку приєднання електроустановок споживача (субспоживача) в певних обсягах у межах дозволеної потужності споживача (субспоживача) з показниками параметрів якості електричної енергії в точці приєднання електроустановок споживача (субспоживача) відповідно до умов договору;

- точка підключення - контактні з`єднання повітряних або кабельних ліній електропередач у місцях їх приєднання до відкритих або закритих розподільних пристроїв, місця відгалужень ліній електропередач;

- точка продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію.

Тобто, виконання всіх цих технічних дій в їх сукупності забезпечує первинне приєднання електроустановок споживача до системи розподілу електроенергії для подальшого забезпечення споживача електроенергією у відповідності до договору та можливість від`єднання його установок від системи для припинення чи обмеження електропостачання за певних обставин.

З матеріалів справи вбачається, що приєднання споживача до системи розподілу електроенергії безперечно відбувається і відбулося стосовно попереднього власника майнового комплексу - ТОВ "Красносільський цукровий завод" при укладенні з ним первинного договору на постачання електроенергії №БЕ 000700 від 16.09.2011р..

Зазначене кореспондується із положень цих же Правил користування електричною енергією (Правила), що затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28.

Зокрема, вказаними Правилами визначено:

Постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом (п.1.3 Правил).

Точка продажу електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі про постачання електричної енергії або в договорі про купівлю-продаж електричної енергії. Електропередавальна організація покриває всі витрати, пов`язані з доставкою електричної енергії в точку продажу (п.1.4 Правил).

Для укладення договору про постачання електричної енергії, договору про технічне забезпечення електропостачання споживача або договору про спільне використання технологічних електричних мереж заявник (споживач, власник технологічних електричних мереж (основний споживач) або субспоживач) має надати відповідній організації такі документи (п.5.4 Правил):

1) заяву щодо укладення відповідного договору із зазначенням роду виробничої діяльності, місцезнаходження та банківських реквізитів заявника;

2) акти про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін (у разі укладення відповідного договору щодо об`єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);

3) однолінійну схему електропостачання об`єкта (у разі укладення відповідного договору щодо об`єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);

4) відомості щодо розрахункових засобів обліку (тип, марка, технічні характеристики тощо) (у разі укладення відповідного договору щодо об`єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);

5) заявку на очікуваний обсяг споживання електричної енергії та величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми (за необхідності), довідку про укладені державні контракти (за наявності), відомості про величину приєднаної потужності і категорії надійності електропостачання струмоприймачів;

6) акти екологічної, аварійної та технологічної броні споживача (за наявності);

7) копію свідоцтва про державну реєстрацію та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);

8) копію документа, яким визначено право власності чи користування на об`єкт (приміщення) або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об`єкта);

9) копію належним чином оформленої довіреності на право укладати договори особі, яка уповноважена підписувати договори;

10) у визначених законодавством випадках - копію декларації про готовність об`єкта до експлуатації або сертифіката (для новозбудованих та реконструйованих електроустановок), копію декларації про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт (для укладення договору про постачання електричної енергії на будівельні майданчики);

11) паспортні дані силових трансформаторів, кабельних та/або повітряних ліній передачі електричної енергії (для споживачів, у яких розрахункові засоби обліку встановлені не на межі балансової належності) (у разі укладення відповідного договору щодо об`єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);

12) довідку про перелік субспоживачів (у разі їх наявності), дані (зазначені у підпункті 4 цього пункту) розрахункових засобів обліку субспоживачів (у разі укладення відповідного договору щодо об`єктів, які вводяться в експлуатацію вперше).

Невід`ємними частинами договору про постачання електричної енергії є (п.5.6 Правил):

1) акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін;

2) відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (точка встановлення, тип, покази на момент укладання договору тощо);

3) схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання;

4) повідомлення про граничні величини споживання електричної потужності та години контролю максимального навантаження енергосистеми;

Отже, аналізуючи викладені положення законодавства, чинного на час укладення договору електропостачання, слід дійти висновку, що під фактом укладення між споживачем і постачальником електроенергії станом на 2011 рік договору постачання електричної енергії, а в подальшому її споживання, в будь-якому разі розуміється наявність підключення електроустановок до відповідної мережі.

Водночас, матеріали справи свідчать, що позивачем згідно акту-прийому передачі після купівлі-продажу нерухомого майна було прийнято відповідні лічильники з показниками. І очевидним є те, що дані лічильники обліковують електроенергію відповідних електричних установок, які також перейшли у власність нового власника.

Також, матеріали справи не містять будь-яких доказів, в тому числі наданих відповідачем, які б свідчили, що станом на 23.07.2019р. (момент купівлі-продажу майнового комплексу) чи станом на 29.07.2019р. (момент розірвання договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між ТОВ "Красносільський цукровий завод" та ПАТ "Вінницяобленерго" в особі СО "Бершадські ЕМ" електроустановки попереднього чи нового власника було від`єднано від системи оператора розподілу (передачі).

За вказаних обставин, до уваги суду не беруться заперечення відповідача про ненадання позивачем відповідачу разом із заявою пакету технічних документів та необхідність укладення договору з надання послуг на під`єднання електроустановок. Зокрема, такі документи, на переконання суду, є необхідними лише для первинного укладення договору між сторонами.

Слід зазначити, що саме при укладенні договору постачання електричної енергії №БЕ 000700 від 16.09.2011р. було вирішено всі технічні питання по підключенню електроустановок, які отримав у власність позивач, до загальної системи передачі електроенергії, тобто на сьогоднішній день позивач стосовно відповідача є потенційним споживачем, електроустановки якого приєднані до системи розподілу.

Крім того, порядок і спосіб приєднання електроустановок вирішено відповідачем шляхом оформлення додатків до договору від 16.09.2011р. №БЕ000700, зокрема, актом розмежування балансової належності електромереж (на який є посилання у договорі), яким фактично визначено точку такого приєднання.

Згідно п.70 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що приєднання електроустановки - це надання замовнику оператором системи передачі або оператором системи розподілу послуги із створення технічної можливості для передачі (прийняття) у місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж системи передачі або системи розподілу (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності.

Аналіз наведених вище положень законодавства вказує на те, що саме лише припинення електропостачання на об`єкти позивача чи зміна власника цих об`єктів, не свідчить про те, що такого споживача автоматично слід вважати таким, електроустановки якого не приєднані до систем розподілу.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 14.03.2018р. №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" договори про надання послуг з розподілу електроенергії укладаються на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, які приєднані до систем розподілу і які споживають чи технічно можуть споживати електроенергію.

Згідно ст.58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач має право купувати електричну енергію за договорами про надання послуг з розподілу електроенергії із оператором системи розподілу за умови приєднання до системи розподілу.

При цьому, лише якщо споживач не мав раніше укладених договорів на постачання електроенергії, то в цьому випадку його можна вважати таким, що електроустановки споживача не приєднані до систем розподілу, а тому відповідач може скористатися положеннями п.11.3.14 Кодексу систем розподілу (затверджений постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. №310), якими передбачено, що підставами для відмови у доступі до системи розподілу є обставина, що електроустановки заявника не приєднані до системи розподілу.

Як вже зазначалось вище та встановлено судом, що 18.09.2011р. між ТОВ "Красносільський цукровий завод" та ПАТ "Вінницяобленерго" в особі СО "Бершадські ЕМ" укладено договір про постачання електричної енергії №БЕ-000700 (а.с.33-36), згідно умов п.1.1 якого, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача дозволеною потужністю 3340 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка продажу електричної енергії знаходиться на межі балансової належності електромереж постачальника та споживача, що вказана у відповідних додатках до цього договору. Сумарна приєднана потужність у точках підключення становить 500 кВт (п.1.3 договору).

Відповідач у своїх заявах по суті спору покликається на те, що вказаний договір додатковою угодою від 29.07.2019р., укладеною між ТОВ "Автомобільна компанія "Автотрейд-Сервіс" та ПАТ "Вінницяобленерго" в особі СО "Бершадські ЕМ", розірвано через припинення користування споживачем електричною енергією (а.с.62). На підтвердження чого відповідачем було надано до матеріалів справи вказану угоду.

При цьому, як встановлено судом першої інстанції, що матеріали справи містять також додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії №БЕ-000700 від 04.11.2015р., відповідно до умов якої було лише внесено зміни реквізитів в білінг на період перезаключення договору з юридичного споживача ТОВ "Краносільський цукровий завод" на ТОВ "Автомобільна компанія "Автотрейд-Сервіс" (а.с.37).

Таким чином, фактично сама ж заміна споживача з ТОВ "Красносільський цукровий завод" на ТОВ "Автомобільна компанія "Автотрейд-Сервіс" як сторони договору електричного постачання не відбулася. Інших доказів на підтвердження факту заміни сторони договору суду не надано.

Згідно до п.9.1 договору №БЕ-000700 від 16.09.2011р., усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін.

За вказаних обставин та враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження заміни сторони договору постачання з ТОВ "Красносільський цукровий завод" на ТОВ "Автомобільна компанія "Автотрейд-Сервіс", місцевий господарський суд дійшов слушного висновку стосовно повноважності підписання ТОВ "Автомобільна компанія "Автотрейд-Сервіс" додаткової угоди від 29.07.2019р. про розірвання договору №БЕ-000700 від 16.09.2011р..

З огляду на викладене, суд критично сприймає вказану угоду як належний та допустимий доказ, а відтак не бере її до уваги, що фактично надає правові підстави вважати договір постачання електричної енергії №БЕ-000700 від 16.09.2011р. таким, що не розірваний та в силу вимог п.9.4 є чинним. При цьому не зважаючи на те, що власник нерухомого майна, споживання якого електричною енергією відбувалося за вказаним договором, фактично змінився.

За вказаних обставин, під час розгляду господарської справи Господарським судом Вінницької області належними, допустимими та достовірними доказами знайшли своє підтвердження обставини щодо наявності раніше укладеного договору постачання електричної енергії, при цьому такого, що не розірваний і не припинив свою дію, хоча і з іншим споживачем, а також обставини щодо приєднання електроустановок позивача до системи розподілу.

Наразі, питання первинного приєднання до системи розподілу врегульовано Постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. №310 "Про затвердження Кодексу систем розподілу", якою визначено, що цей Кодекс визначає вимоги та правила, які регулюють взаємовідносини операторів систем розподілу (далі - ОСР), оператора системи передачі (далі - ОСП), користувачів системи розподілу (далі - Користувачі) та замовників послуг з приєднання щодо оперативного та технологічного управління системою розподілу, її розвитку та експлуатації, забезпечення доступу та приєднання електроустановок (розділ І Кодексу).

Пунктом 2.1 Кодексу дано визначення, що :

- від`єднання електроустановки - це послідовність дій, спрямованих на фізичне відокремлення (демонтаж) одного або кількох технологічних елементів електричної мережі для запобігання технічної можливості несанкціонованого розподілу електричної енергії від/до цієї мережі до/від електроустановки;

- відключення електроустановки - одноразова дія (технологічна операція), яка виконується автоматичним або ручним способом штатними пристроями (вимикач, роз`єднувач) електричної мережі або електроустановки шляхом роз`єднання сусідніх елементів цієї мережі (установки) без порушення її технологічної цілісності, спрямована на знеструмлення електроустановки, які не суперечать попереднім висновкам суду, що це не призводить до виведення Споживача у стан, коли його установки слід вважати взагалі неприєднаними до системи розподілу;

- договір про приєднання до електричних мереж (договір про приєднання) - письмова домовленість сторін, що є документом установленої форми, який визначає зміст та регулює правовідносини між сторонами щодо приєднання електроустановок замовника до електричних мереж ОСР, ОМСР або іншого власника електричних мереж (основного споживача);

- місце приєднання (точка приєднання) електроустановки - існуюча або запроектована межа балансової належності електроустановок споживача або замовника, розташована на межі земельної ділянки замовника або, за згодою замовника, на території цієї земельної ділянки;

- замовник послуги з приєднання (замовник) - фізична або юридична особа, яка письмово або іншим способом, визначеним цим Кодексом, повідомила ОСР про намір приєднати до електричних мереж новозбудовані електроустановки або змінити технічні параметри діючих електроустановок внаслідок реконструкції чи технічного переоснащення.

Розділом IV Кодексу систем розподілу врегульовано порядок приєднання до систем розподілу.

У п.4.1.1 вказаного Кодексу зазначено, що цей розділ регулює відносини, які виникають під час приєднання новозбудованих, реконструйованих чи технічно переоснащених електроустановок замовників до електричних мереж та під час зміни технічних параметрів електроустановок замовників.

Згідно п.4.1.24 Кодексу, у разі зміни власника (суб`єкта господарювання, що користується власністю на правах оренди) електроустановки або земельної ділянки в договорі на приєднання зі всіма додатками, включаючи технічні умови, в установленому чинним законодавством порядку вносяться зміни, лише ті, що стосуються заміни замовника (сторони договору), за умови, що новий замовник підтвердив незмінність технічних параметрів та вимог до категорії з надійності електропостачання об`єкта забудови.

Наведений пункт Кодексу встановлює можливість внесення лише відповідних змін в частині замовника, якщо він підтвердив незмінність технічних параметрів електричних установок.

З матеріалів справи вбачається, що зміст заяви-клопотання, адресованої відповідачу, вказує, що позивач бажає отримати послуги з розподілу на умовах, які були у попереднього власника, у тій же потужності і кількості, що підтверджує факт незмінності технічних параметрів електричних установок. Однак, відповідачем залишено поза увагою наведені вище положення Кодексу.

У відповідності до п.4.1.26. Кодексу, у разі розірвання договору про надання послуг з розподілу електричної енергії ОСР здійснює технічні заходи щодо відключення та фактичного від`єднання електроустановок (об`єкта в цілому) від електричних мереж. Резервування потужності (величина потужність об`єкта зберігається) за таким об`єктом зберігається упродовж 180 календарних днів (від дати розірвання договору).

У разі звернення власника або іншого замовника (нового власника електроустановки (об`єкта) після розірвання договору про надання послуг з розподілу електричної енергії із попереднім власником та здійснення ОСР технічних заходів щодо відключення та фактичного від`єднання електроустановок (об`єкта) від електричних мереж після 180 календарних днів від дати розірвання відповідного договору ОСР надає послугу з приєднання в порядку, визначеному цим розділом.

Однак, як встановлено судом, належних та допустимих доказів розірвання договору про надання послуг з розподілу електричної енергії (постачання електричної енергії) матеріли справи не містять. Крім того, не містять матеріали справи доказів фактичного від`єднання електроустановок (об`єкта в цілому) від електричних мереж.

Крім того, матеріали справи не містять та судом не встановлено підстав застосування до вказаних спірних правовідносин Розділу IV Кодексу систем розподілу "Порядок приєднання до систем розподілу", позаяк не встановлено, що об`єкт нерухомості, придбаний позивачем, є новозбудованим, реконструйованим чи установки споживача зазнали зміни технічних параметрів, доказів на підтвердження зворотнього матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Слід зазначити, що навіть за умови оформлення належним чином факту розірвання попереднього договору, відповідач в силу наведених положень п.4.1.26 Кодексу мав би укласти з новим споживачем договір з надання послуг з розподілу електричної енергії, оскільки позивач звернувся до відповідача в межах 180 календарних днів (у межах строку резервування потужностей), при цьому, як уже зазначалося, доказів щодо відключення та фактичного від`єднання електроустановок (об`єкта) від електричних мереж матеріали справи не містять.

За вказаних обставин, судом першої інстанції встановлено, що електроустановки позивача не є в даний час не приєднаними до системи розподілу, а тому позивач не потребує повторного проходження всієї процедури приєднання з наданням оператору системи розподілу відповідного пакету документів та укладення договору з послуг приєднання.

При цьому, покликання відповідача на те, що придбаний майновий комплекс не функціонує протягом останніх 5 років до уваги суду не береться оскільки, така його позиція суперечать поданій ним додатковій угоді від 29.07.2019р., згідно із якою постачання електроенергії відбувалося до липня 2019 року, а також актом прийняття-передачі лічильників від 29.07.2019р..

З огляду на викладене, також судом відхиляються доводи щодо необхідності встановлення відповідно до Кодексу комерційного обліку вузлів комерційного обліку, оскільки наявні у справі докази підтверджуються їх наявність, адже постачання електричної енергії станом на липень 2019 року не могло відбуватися без вказаних засобів.

Отже, хоч і відповідачем зі змісту листа-відповіді не вбачається категоричної відмови в укладенні договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, проте враховуючи відсутність факту укладення на час розгляду справи спірного договору та враховуючи відсутність перешкод в його укладенні, а саме надання позивачем усіх необхідних документів, підтвердження факту приєднання електричних установок споживача до системи розподілу, а тому у суду наявні усі правові підстави вважати, що така пасивна поведінка відповідача не узгоджується із виконанням обов`язку укласти договір, що фактично розцінюється як відмова.

Згідно п.1.2.3 ПРРЕЕ Оператор системи не має права відмовити в розподілі (передачі) електричної енергії електропостачальникам та споживачам до межі балансової належності їх електроустановок, у приєднанні до його мереж інших операторів системи, у тому числі оператора малої системи розподілу, або інших замовників послуги приєднання до електричних мереж за умови дотримання ними вимог законодавства України, зокрема законодавства у сфері енергетики.

Відповідно до п.1.2.4 ПРРЕЕ, договір споживача з оператором системи укладається з кожним споживачем, електроустановки якого приєднані на території діяльності оператора системи. При цьому договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії розробляється оператором системи розподілу на підставі додатка 3 до цих Правил, договір споживача з оператором системи передачі укладається відповідно до типового договору, визначеного Кодексом системи передачі.

Тобто, наведеними нормами законодавства визначено обов`язковість укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з кожним споживачем.

У відповідності до п.1.2.15 ПРРЕЕ, для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Згідно п.2.1.2 ПРРЕЕ, оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи.

Пунктом 2.1.3 ПРРЕЕ передбачено, що ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки є споживач.

Після зміни власника та набуття права користування на об`єкт позивач звернувся до відповідача із заявою щодо укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з пакетом документів, в т.ч. із заявою-клопотанням до типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (додаток 3 ПРРЕЕ), натомість відповідачем не надано згоди на укладення договору.

Враховуючи вище викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем дотримані вищенаведені положення законодавства щодо укладення договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії і надані всі необхідні документи для укладання договору, що не спростовано відповідачем.

Стосовно оформлення паспортів точок розподілу слід зазначити наступне.

Згідно до п.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії операторів системи розподілу (ОСР) зобов`язано протягом двох років з дати набрання чинності Правилами ОСР оформити за всіма об`єктами споживачів універсальної послуги паспорт точки розподілу за формою, встановленою Правилами. Оформлені паспорти точок розподілу є невід`ємною частиною договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та згодою споживача універсальної послуги на надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах, визначених у паспорті точки розподілу.

Зазначені Правила РРЕЕ від 14.03.2018р. №312 набрали законної сили 19.04.2018р..

Таким чином, строк, передбачений ПРРЕЕ для оформлення паспорту точки розподілу за формою, встановленою Правилами, закінчується 19.04.2020р..

Водночас, суду таких паспортів не надано, не зважаючи на обов`язок відповідача їх оформити, однак, на думку суду, це не є перешкодою для захисту прав позивача у цій справі у визначений позивачем спосіб.

Також, слід зазначити, що в подальшому сторони мають можливість в порядку та на умовах, передбачених ст.649 ЦК України, врегулювати усі істотні умови даного виду договору шляхом переговорів та укладення додаткових угод, а за відсутності згоди - в судовому порядку.

За вказаних обставин та враховуючи те, що власник майна, має виключне право на укладення договору з постачальником електричної енергії, а дії відповідача не узгоджуються з приписами законодавства, яке регулює спірні відносини, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що Господарський суд Вінницької області дійшов вірного висновку про те, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання укладеним типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, наведеного у додатку 3 до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. №312. При цьому в силу вимог проаналізованих приписів законодавства, яке регулює спірні правовідносини, мають бути враховані об`єми потужностей, які передбачалися попереднім договором електричного постачання, що споживали під`єднані електроустановки.

При цьому, при дослідженні змісту договору, який міститься у прохальній частині позову, судом встановлено деякі незначні неточності та невідповідності у порівнянні зі змістом типового договору, наведеного у додатку 3 до ПРРЕЕ. Ці неточності стосуються п.8.5 договору, де позивач на власний розсуд визначив розмір пені - 0,2%, а також реквізитів оператора систем розподілу, де позивач вказав їх не у повному обсязі, на відміну від вступної частини договору, а тому враховуючи, що зазначені невідповідності є надто формальними і по своїй суті жодним чином не впливають на проведену судом оцінку доказів та зміст порушеного права, суд першої інстанції з метою захисту прав позивача та виконання завдань господарського судочинства, привів їх у відповідність до умов типового договору.

Отже, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача є підставними, обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Водночас, судом апеляційної інстанції не беруться до уваги покликання скаржника в апеляційній скарзі на заяву приєднання від 17.12.2018р. до умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та поданням її в якості додатку до апеляційної скарги, оскільки в силу вимог ч.3 ст.269 ГПК України, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржниками не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційних скаргах.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, рішення Господарського суду Вінницької області від 08.04.2020р. у справі №902/1/20 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Бершадські електричні мережі" - без задоволення.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Вінницяобленерго", м.Вінниця в особі структурної одиниці "Бершадські електричні мережі", м.Бершадь Вінницької області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 08.04.2020р. у справі №902/1/20 - без змін.

2. Справу №902/1/20 повернути до Господарського суду Вінницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "11" червня 2020 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Юрчук М.І.