Рішення

від 10.06.2020 по справі 160/71/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року Справа № 160/71/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ювас ТМ до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, -

встановив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 03.01.2020 засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов, направлений 26.12.2019, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ювас ТМ до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 25.06.2019 № UА110000/2019/200117/2, прийняте Дніпропетровською митницею ДФС;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА110150/2019/00423, складену Дніпропетровською митницею ДФС.

2. 08.01.2020 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме витяг з ЄДР щодо Товариства з обмеженою відповідальністю Ювас ТМ сформований станом на дату підписання позову.

3. 09.01.2020 до канцелярії суду від позивача надійшло платіжне доручення від 01.08.2019 № 2182 про сплату судового збору у розмірі 3 842 грн.

4. Ухвалою суду від 10.01.2020 позовну заяву залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків.

5. 23.01.2020 на виконання вимог ухвали суду позивачем надано:

- належним чином оформлений адміністративний позов та його копію відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі із зазначенням ціни позову;

- платіжне доручення про сплату судового збору від 22.01.2020 № 2399 у розмірі 255,52 грн.

6. Ухвалою суду від 28.01.2020 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито позовне провадження в адміністративній справі; призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні на 20.02.2020; сторонам встановлені строки для подання заяв по суті спору.

7. 19.02.2020 від Дніпровської митниці Держмитслужби надійшло клопотання про заміну сторони правонаступником, відкладення судового засідання та продовження строку для надання відзиву в адміністративній справі № 160/71/20.

8. У судове засідання 20.02.2020 прибув представник позивача.

9. Ухвалою суду від 20.02.2020:

- клопотання Дніпровської митниці Держмитслужби про заміну сторони правонаступником, відкладення судового засідання та продовження строку для надання відзиву в адміністративній справі № 160/71/20 задоволено;

- допущено в адміністративній справі № 160/71/20 заміну відповідача Дніпропетровської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39421732; вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038) її правонаступником - Дніпровською митницею Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935; вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038);

- продовжено відповідачу строк для надання відзиву до 28.02.2020 включно, із зобов`язанням відповідача направити відзив позивачеві також засобами електронного зв`язку, з метою забезпечення додержання процесуальних строків розгляду цієї справи.

- відкладено розгляд справи до 05.03.2020.

10. 04.03.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками.

11. 05.03.2020 у судове засідання прибув представник відповідача. Позивач до суду не прибув, причин неявки не повідомив.

12. Суд протокольною ухвалою перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 07.04.2020.

13. 12.03.2020 засобами поштового зв`язку від представника позивача надійшла відповідь на відзив з доказом її направлення відповідачу.

14. 18.03.2020 від відповідача надійшли заперечення.

15. 27.03.2020 на електронну адресу суду та 03.04.2020 засобами поштового зв`язку від позивача надійшли додаткові пояснення з доказом їх направлення відповідачу. У поясненнях позивач просив проводити подальший розгляд справи № 160/71/20 без участі представника та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

16. 07.04.2020 у підготовче засідання учасники справи не прибули. Фіксування підготовчого засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

17. Судом розгляд справи відкладено до 30.04.2020.

18. 30.04.2020 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи.

19. 30.04.2020 у підготовче засідання учасники справи не прибули. Фіксування підготовчого засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

20. Ухвалою суду від 30.04.2020 закрито підготовче провадження та ухвалено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

21. 04.05.2020 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

22. Позивач вважає протиправними оскаржувані рішення, оскільки на підтвердження митної вартості декларантом надано до митного органу повний пакет документів згідно із вимогами статті 53 МК України.

23. На вимогу митного органу щодо надання додаткових документів на підтвердження митної вартості підприємством надані відповідні пояснення.

24. У повідомленні митного органу не було наведено доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, не зазначені конкретні складові митної вартості, які не були враховані декларантом, обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки, не надано обґрунтування необхідності перевірки спірних відомостей.

25. Відповіді на лист позивача митницею не надано, прийнято рішення про коригування митної вартості, яке містить ті ж самі причини, що і повідомлення митниці, без урахування наданих роз`яснень.

26. Митницею не наведено обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, як того вимагає частина шоста статті 54 МК України, і не було наведено аргументовані докази як вимагає частина сьома статті 54 МК України. З боку митного органу не було ніяких достовірних обґрунтувань неможливості визначення митної вартості за першим методом (ціною контракту).

27. У рішенні про коригування митної вартості: відсутнє порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як резервний метод, у рішенні не наведена назва товару, митна вартість якого взята за основу; не надано пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначено докладну інформацію і джерела, які використовувались митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, ці дані не вказані; не надано підтвердження, що товар за певною митною вартістю дійсно був ввезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована, що рішення про коригування (якщо воно приймалось) було оскаржене до суду та скасоване судом, навпаки, зазначено, що митна вартість товару, взятого за основу визначалась не за ціною контракту, а за резервним методом; не вказані причини, з яких не був застосований основний метод визначення митної вартості, та чотири другорядні методи і чому обраний саме резервний метод визначення митної вартості.

28. У картці відмови у митному оформленні митні органи не вказали ніяких обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів як того вимагає частина шоста статті 54 МК України, не представили ніяких аргументованих доказів як вимагає частина сьома статті 54 МК України. Немає ніяких обґрунтувань неможливості визначення митної вартості за першим методом, тобто законності відмови у митному оформленні.

29. Під час митного оформлення листом від 19.06.2019 № 1906-1 митниці надані роз`яснення.

30. У наданому відзиві представником відповідача не було наведено ніяких нових фактів, не було наведено доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми та такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, не зазначені конкретні складові митної вартості, які не були враховані декларантом, обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки, не надано обґрунтування необхідності перевірки спірних відомостей.

31. Митна вартість у ЕМД від 25.03.2019 № UA110150/2019/215587 не визнана на рівні контрактної, а теж скоригована митницею. На підставі яких даних робилось коригування та чи було воно оскаржене до суду визначити неможливо. Також немає докладної інформації, за якими цінами проводилось митне оформлення аналогічних товарів по першому методу визначення митної вартості - за ціною контракту.

32. Товар, з яким робилось співставлення даних митної вартості, суттєво відрізняється від заявленого позивачем до митного оформлення. До митного оформлення заявлено Пласкі трубні водопровідні фланці зі сталі Q235В згідно ГОСТ 12820-80, ГОСТ 12821-80 та ГОСТ 12836-67 , у ЕМД від 25.03.2019 № UA110150/2019/215587 задекларовані Заготовки фланців зі сталі 20 за ГОСТ 12820 .

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

33. У результаті здійснення контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності.

34. Наданий до митного оформлення рахунок-інвойс від 15.04.2019 № 15.04.2019 містить посилання на коносамент № MRFB19041779, який видано пізніше рахунку, а саме 19.04.2019, що викликало сумніви у достовірності наданих до митного оформлення документів та зазначених у них відомостей.

35. До митного оформлення SWIFT від 25.04.2019 на суму 18 730,40 дол.США та від 01.03.2019 на суму 8 050 дол.США. У графі 70 зазначених платіжних доручень як підстава для оплати зазначено виключно контракт від 27.02.2019 № ЕТ-ХF017. Враховуючи відсутність у банківських платіжних документах посилання на платіжні документи (специфікація, інвойс) здійснити ідентифікацію оплати партії товару, що задекларована, було неможливо.

36. Перший платіж мав бути 27.02.2019 у розмірі 8 049 дол.США, проте здійснений 01.03.2019. Відвантаження товару повинно було відбутись не пізніше 15.04.2019, тоді як надана декларантом копія коносаменту № MRFB19041779 датована 19.04.2019. Сама копія коносаменту надана у неналежній якості, що унеможливлює вивчення відомостей, що у ній містяться.

37. Відсутність документів, що підтверджують здійснення покупцем всіх платежів на користь продавця, унеможливлюють підтвердження числового значення митної вартості імпортованих товарів.

38. Умовами договору передбачено винагороду експедитору, надана заявка від 07.05.2019 № 1, а також рахунок від 03.06.2018 № 357 не містять інформації щодо вартості експедиторських послуг.

39. На повідомлення митниці декларантом надані пояснення, проте не надано жодного додаткового документу відповідно до вимог пункту 3 статті 53 МК України на підтвердження заявленого рівня митної вартості. Виявлені розбіжності та невідповідності заявленим відомостям документально не підтверджено.

40. У зв`язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Дніпропетровської митниці було послідовно перейдено до другорядних методів визначення митної вартості, зокрема, резервного методу визначення митної вартості 2- ґ, згідно з положеннями статті 64 МК України та ґрунтується на митній вартості товару за ЕМД від 25.03.2019 № UA110150/2019/215587 на рівні 2,17 дол.США/кг.

41. Рішення про коригування митної вартості товарів прийнято митницею відповідно до норм чинного законодавства, у зв`язку із прийняттям якого позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови.

42. Спірний товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов`язання за МД від 26.06.2019 № UA110150/2019/228042.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

43. 18.06.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю Ювас ТМ для здійснення митного контролю та митного оформлення було подано до Дніпропетровської митниці ДФС митну декларацію № UA110150/2019/226811 товару фланці: пласкі трубні водопровідні з вуглецевої сталі Q235B .

44. Товар поставлявся на підставі зовнішньоекономічного контракту від 27.02.2019 № ЕТ-ХF017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Ювас ТМ (покупець) та HEBEI XINFENG HIGH-PRESSURE FLANCE AND PIPE FITTING CO., LTD, China (продавець).

45. Митна вартість товару заявлена за основним методом на рівні 1,1750 дол.США/кг на загальну суму 26 833,40 дол.США за 22840 кг.

46. Для підтвердження заявленої митної вартості товару під час проведення митного контролю та митного оформлення разом з митною декларацією надано наступні документи: від 27.02.2019 № ЕТ-ХF017 та специфікація до нього від 27.02.2019 № 1; інвойс від 15.04.2019 № ET-XF017; SWIFT-повідомлення про оплату від 01.03.2019, 25.04.2019; договір транспортно-експедиторського обслуговування від 07.03.2019 № Ф071, додаток до договору заявка на транспортно-експедиторське обслуговування від 07.05.2019 № 1, рахунок на сплату морського перевезення та транспортно-експедиторського обслуговування за межами України від 03.06.2019 № 357, довідка експедитора про вартість морського перевезення та транспортно-експедиторського обслуговування за межами України від 03.06.2019 № 28; договір добровільного страхування вантажів від 25.04.2019 № 012-041-19023, страховий сертифікат до нього.

47. Митним органом складено декларанту повідомлення (протокол обробки 558882 від 18.06.2019 18:50:51), відповідно до якого за результатами формато-логічного контролю автоматизованою системою аналізу ризиків за ЕМД від 18.06.2019 № UA110150/2019/226811 було згенеровано обов`язкові форми контролю: 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів, 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів Необхідно перевірити достовірність декларування транспортних витрат (фрахт контейнерів). Згідно наявної інформації, фрахт контейнера з відповідної країни до порту призначення коштує близько від 1 800 до 2 200 USD. Перевірити документи, що підтверджують транспортні витрати. Витребувати документи, що підтверджують митну вартість та її складові, відомості про які зазначені у графі 44 МД (якщо такі не були подані), їх скан-копії з ЕЦП декларанта прикріпити до МД. По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до МК України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України . Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин третьої, четвертої статті 53 МК України. .

48. За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 МК України встановлено наступне. Наданий до митного оформлення обов`язків документів, а саме рахунок-інвойс № ET-XF017 видано 15.04.2019. Даний рахунок містить посилання на реквізити коносаменту № MRFB19041779, який видано лише 19.04.2019. Також в інвойсі зазначено, що відвантаження товару відбудеться 19.04.2019. Декларантом надано платіжні доручення від 25.04.2019 на оплату товару на суму - 18 783,40 дол.США, від 01.03.2019 на суму - 8 050 дол.США. В графі 70 даних платіжних доручень як підстава для оплати зазначено виключно контракт від 27.02.2019 № ЕТ-ХF017. Така ж правова позиція сформована Вищим адміністративним судом України: платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж (у разі коли відповідно до умов відповідних зовнішньоекономічних договорів такий авансовий платіж мав здійснюватись лише після отримання декларантом рахунку-фактури, інвойсу), не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару (Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень МК України в редакції від 13.03.2012 - постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 № 2). Враховуючи зазначене, відсутність у банківських платіжних документах (копії swift) посилання на платіжні документи (специфікація, інвойс) унеможливлює ідентифікацію оплати партії товару, що задекларована. Даний контракт укладено на загальну суму - 26 833 дол.США (пункт 3.1 контракту). Пунктом 3.3 контракту передбачено умови оплати вартості товару: 30% вартості товару оплачується після підписання специфікації або розміщення нового замовлення. Специфікація № 1, за якою поставлено оцінюваний товар на суму 26 833 дол.США, укладено 27.02.2019. Перший платіж за контрактом здійснено 01.03.2019. Відповідно до умов 4.3 контракту відвантаження товару відбувається не пізніше 45 днів з моменту отримання передоплати. Тобто відвантаження товару повинно було відбутись не пізніше 15.04.2019. Разом з тим, надана декларантом копія коносаменту № MRFB19041779 датована (згідно графи 44 ЕМД) 19.04.2019. Сама копія коносаменту надана у неналежній якості, що унеможливлює вивчення відомостей, що містяться в ній. Декларантом заявлено комерційні умови поставки FOB Xingang. Згідно специфікації та комерційного рахунку ET-XF017 від 15.04.2019, вартість оцінюваної партії товарів - 26 833,40 дол.США. Страхова премія складає 2 747,41 дол.США, що не відповідає вартості заявленої партії товару враховуючи заявлений відсоток страхового покриття. При цьому, при перерахунку вартості товарів згідно страхового полісу, фактурна вартість заявленої партії складає 26 833,40 дол.США. Пунктом 7.1 контракту передбачено нарахування штрафних санкцій на користь покупця. Згідно з умовами контракту товар поставляється. Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. На підставі правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою, та чинні з 01.01.2011, умови поставки FOB франкоборт означають, що продавець здійснив поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту всі витрати (у тому числі транспортування вантажу морем до місця призначення) і ризики втрати або пошкодження товару покладаються на покупця. За умовами терміну FOB на продавця покладаються обов`язки з митного очищення товару для експорту і всі витрати до перетину товару поручнів борта судна в порту країни-експортера, а також витрати із завантаження товарів на судно. До складових митної вартості товару належать фактурна вартість товару, витрати на страхування, фрахт судна. Відповідно до умов пункту 4.2.3 г) договору з експедитором ТОВ Фосдайк Груп від 07.03.2019 № Ф071 передбачена винагорода експерту. Надана заявка від 07.05.2019 № 1, а також рахунок від 03.06.2018 № 357 містить інформацію щодо числових значень морське перевезення на ТЕО (платежі на морське перевезення та витрати на страхування), а також витрат на страхування.

49. Позивачу надано строк подання документів 10 днів, та зазначено, що про відмову від подання додаткових документів або про бажання надати додаткові наявні документи необхідно повідомити шляхом надіслання електронного повідомлення. Консультація проведена.

50. У відповідь на повідомлення митниці декларантом надано лист від 19.06.2019 № 02/19 із поясненнями:

- незрозуміло яким чином вливають результати формато-логічного контролю, згенеровані автоматизованою системою аналізу ризиків за ЕМД від 18.06.2019 № UA110150/2019/2019 на митне оформлення нашого вантажу, яке проходить за ЕМД від 18.06.2019 № UA110150/2019/226811;

- те, що комерційний інвойс № ЕТ-ХF017, виданий 15.04.2019, оформлений до моменту виходу судна з порту відправлення є нормальною світовою практикою. Посилання на коносамент від 19.04.2019 № MRFB19041779 у ньому міститься тому, що номер коносаменту видається контейнерною лінією мінімум за тиждень до виходу судна з порту відправлення для цілей митного оформлення. Дата відправлення судна з порту визначається завчасно згідно з заявкою клієнта та графіком руху суден контейнерної лінії;

- стосовно заповнення графи 70 Призначення платежу у платіжних документах системи SWIFT: згідно узагальнення практики застосування адміністративним судом положень МК України в редакції від 13.03.2012 платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж (у разі коли відповідно до умов відповідних зовнішньоекономічних договорів такий авансовий платіж мав здійснюватись лише після отримання декларантом рахунку-фактури (інвойсу), не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. Умовами контракту від 27.02.2019 № ЕТ-ХF017 не передбачено отримання декларантом рахунку-фактури (інвойсу) для проведення попередньої оплати товару. Оплата проводилась на підставі укладеного контракту від 27.02.2019 № 1, що відповідає даним, зазначеним у графі 70 Призначення платежу у платіжних документах системи SWIFT;

- стосовно дати відвантаження товару: перший платіж за контрактом від 27.02.2019 № ЕТ-ХF017 був відправлений 01.03.2019. Відповідно до умов пункту 4.3 контракту відвантаження товару відбувається не пізніше 45 днів з моменту отримання передоплати, а не її відправлення. Процедура переказу коштів системою SWIFT може тривати кілька днів в залежності від кількості банків-кореспондентів та проведення ними фін моніторингу;

- згідно специфікації та комерційного рахунку від 15.04.2019 № ЕТ-ХF017 вартість оцінюваної партії товарів - 26 833,40 дол.США, що складає 713 612,81 грн за офіційним курсом НБУ на дату укладення договору страхування вантажу від 25.04.2019 № 012-041-19023. Страхова сума згідно цього договору складає 110% від вартості оцінюваної партії товару тобто 784 984,09 грн. Страховий тариф складає 0,35% від страхової суми за договором. Тобто страховий платіж складає 784 984,09 грн х 0,35% = 2 747,41 грн. Це прописано у розділі 4 договору страхування вантажу. Незрозуміло звідки дані, що страхова премія складає 2 747,41 дол.США;

- стосовно включення до митної вартості товару експедиторської винагороди: у розглянутому випадку експедиторська винагорода не сплачується і не підлягає сплаті при транспортуванні товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Експедиторська винагорода може бути сплачена лише після повного завершення перевезення. Після доставки вантажу у порт Одеси експедитор зобов`язаний виконати ще наступні роботи: вивантаження товару з морського судна, виконання усіх митних формальностей у порту, доставку вантажу у митницю призначення у Дніпрі для митного оформлення, потім доставку товару на склад отримувача і його передачу замовнику. Лише після прийняття вантажу і підписання акту про виконання робіт у повному обсязі може бути нарахована і сплачена експедиторська винагорода;

- у повідомленні не наведено доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, не зазначені конкретні складові митної вартості, які не були враховані декларантом, обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки, не надано обґрунтування необхідності перевірки спірних відомостей. Тобто вимога надання додаткових документів для підтвердження митної вартості порушує положення частини третьої статті 53 МК України.

51. Розглянувши наданий лист, митницею складено декларанту повідомлення (протокол обробки 561122 від 25.06.2019 18:00:07), у якому зазначено, що жодного додаткового документу відповідно до вимог пункту 3 статті 53 МК України декларантом у підтвердження заявленого рівня митної вартості не надано. Виявлені розбіжності та невідповідності заявленим відомостям документально не підтверджено. У зв`язку із відмовою декларанта від подання додаткових документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД від 18.06.2019 № UA110150/2019/226811, відсутність документального підтвердження заявленого рівня вартості як ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно до пункту 2 статті 58 МК України, пункту 6 статті 54 МК України. Проводиться консультація з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості. Відповідно до статті 59 МК України у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МК України, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експерт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеними до нього.

52. Відповідач у повідомленні зазначив, що рівень заявленої декларантом митної вартості товару № 1 - 1,2365 дол.США/кг. За результатом контролю співставлення встановлено наявність інформації про митні оформлення товарів фланці стальні для водопостачання ГОМТ 12820 , спів ставного з оцінюваним товаром № 1 з урахуванням опису, функціонального призначення, якісних характеристик, ГОСТу, країні виробництва та відправлення, характеру зовнішньоекономічної угоди (контракт з виробником), імпортованого за резервним методом на умовах поставки FOB у співставних обсягах та випущеного у вільний обіг за ЕМД від 25.03.2019 № UA110150/2019/215587 на рівні 2,17 дол.США/кг. Відсутність інформації про митне оформлення за ціною угоди товарів, ідентичних/подібних оцінюваним товарам відповідно до статей 59, 60 МК України, унеможливило застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів. Відсутність у митниці та у декларанта необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів.

53. У зв`язку із неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням зазначених обставин, прийнято рішення про коригування митної вартості від 25.06.2019 № UA110000/2019/200117/2. Митна вартість товару скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями статті 64 МК України, та ґрунтується на митній вартості товару за ЕМД від 25.03.2019 № UA110150/2019/215587 на рівні 2,17 дол.США/кг.

54. За результатами перевірки поданих декларантом документів, у зв`язку із неможливістю використання обраного декларантом методу визначення митної вартості згідно пункту 3 частини шостої статті 54 МК України та прийняттям рішення про визначення митної вартості товару від 25.06.2019 № UA110000/2019/200117/2, Дніпропетровською митницею сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів, транспортних засобів комерційного призначення № UА110150/2019/00423, яким відмолено у митному оформлення (випуску) товарів.

55. Товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов`язання за МД від 26.06.2019 № UA110150/2019/228042.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

56. Відповідно до статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

57. Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

58. Перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МК України (стаття 337 МК України).

59. Згідно з частиною першою статті 320 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

60. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

61. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (стаття 51 МК України).

62. Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

63. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

- заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

- подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

- нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

- надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

- на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

- у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

64. Згідно з частиною п`ятою статті 52 МК України декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

65. Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

66. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є (частина друга статті 53 МК України):

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

67. Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

68. Згідно частини четвертої статті 53 МК України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію).

69. Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

70. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

71. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

72. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право (частина п`ята статті 54 МК України):

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

- проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

- звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

- застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

73. Відповідно до частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

74. Відповідно до статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

75. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами (стаття 57 МК України):

- основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

- другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

76. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

77. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МК України.

78. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 МК України, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 МК України. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України.

79. Відповідно до статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

- немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

- щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

- жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

- покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

80. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

81. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України.

82. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

83. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

84. Термін ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті стосується лише ціни оцінюваних товарів.

85. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

86. Розрахунки згідно із статтею 58 МК України робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

87. Згідно з частиною десятою статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

88. Відповідно до статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

89. Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

90. Згідно з статтею 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

91. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

92. Митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

93. Згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

94. В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

95. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

96. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

97. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

98. Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

99. Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

100. У свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

101. Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі № 21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідних положень КАС України.

102. Як вбачається з матеріалів справи позивачем надано відповідачу для митного оформлення товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України, та відповідно до статті 49 МК України визначена митна вартість базується на ціні, що фактично сплачена за ці товари.

103. Суд зазначає, що подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 МК України.

104. Доводи митниці щодо невідповідності дат рахунку-інвойсу та коносаменту є необґрунтованими, оскільки комерційний інвойс від 15.04.2019 № ЕТ-ХF017 оформлений до моменту виходу судна з порту, та посилання у ньому на коносамент від 19.04.2019 № MRFB19041779 вказано у зв`язку із тим, що номер коносаменту видається контейнерною лінією щонайменше за тиждень до виходу судна з порту відправлення для цілей митного оформлення. Дата відправлення судна з порту визначається завчасно згідно з заявкою клієнта та графіком руху суден контейнерної лінії.

105. Доводи відповідача про недостатність вказування у графі 70 платіжних доручень тільки контракту як підстави для оплати є необґрунтованими, оскільки умовами наданого до митного оформлення контракту від 27.02.2019 № ЕТ-ХF017 не передбачено отримання декларантом рахунку-фактури (інвойсу) для проведення попередньої оплати товару. Асортимент товару та його вартість визначені у специфікації № 1 до контракту від 27.02.2019 № ЕТ-ХF017, яка є його невід`ємною частиною. Згідно пункту 3.1 контракту загальна вартість товару становить 26 833,40 дол.США, що дорівнює загальній вартості товару, вказаному у специфікації № 1 до контракту. Крім того, сума наданих до митного оформлення SWIFT повідомлень за контрактом також становить 26 833,40 дол.США.

106. Стосовно дати відвантаження товару, перший платіж за контрактом від 27.02.2019 № ЕТ-ХF017 був відправлений 01.03.2019. Як вірно зазначив позивач, відповідно до умов пункту 4.3 контракту відвантаження товару відбувається не пізніше 45 днів з моменту отримання передоплати, а не її відправлення. Процедура переказу коштів системою SWIFT може тривати кілька днів в залежності від кількості банків-кореспондентів та проведення ними фінмоніторингу.

107. Доводи митниці про неврахування такої складової митної вартості як оплата транспортно-експедиційних послуг суд вважає помилковими, оскільки поставка товару здійснювалась на умовах поставки FOB Xingang, отже у позивача був відсутній обов`язок несення таких витрат, позивач фактично не здійснював витрати на оплату таких послуг, таким чином, надані декларантом відомості були достовірними та не мали викликати у митного органу сумнівів.

108. Правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

109. З огляду на викладене, суд не погоджується із правовою позицією митного органу, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

110. Застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, ціна товару значно збільшилась, порівняно з ціною на придбання, у зв`язку із чим суд зазначає про додатковий тягар, покладений на позивача.

111. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

112. Застосована правова позиція відповідає правовому висновку, висловленому Верховним Судом у постанові від 08.02.2019 у справа № 825/648/17 адміністративне провадження № К/9901/16592/18.

113. Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

114. Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

115. Викладена правова позиція відповідає правовому висновку верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 у справі № 815/3400/17.

116. Крім того, товар, з яким робилось співставлення даних митної вартості, суттєво відрізняється від заявленого позивачем до митного оформлення. До митного оформлення заявлено Пласкі трубні водопровідні фланці зі сталі Q235В згідно ГОСТ 12820-80, ГОСТ 12821-80 та ГОСТ 12836-67 , у ЕМД від 25.03.2019 № UA110150/2019/215587 задекларовані Заготовки фланців зі сталі 20 за ГОСТ 12820 .

117. З урахуванням викладеного, з наданих документів вбачається, що для митного оформлення і підтвердження митної вартості декларантом надано достатні документи для підтвердження заявленої митної вартості, що відповідає правовим висновкам Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 810/2839/17, від 22.08.2019 у справі № 810/2784/18, від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18, від 21.08.2019 у справі № 520/9022/18.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

118. Суд дійшов висновку про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

119. З системного аналізу матеріалів справи та наведених норм законодавства суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, у зв`язку із чим задовольняє його повністю з покладенням на відповідача понесених позивачем витрат на сплату судового збору.

120. Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

121. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ювас ТМ (код ЄДРПОУ 38598455; вул. Кожем`яки, буд. 9, кв. 133, м. Дніпро, 49083) до Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935; вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації - задовольнити повністю.

122. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 25.06.2019 № UА110000/2019/200117/2, прийняте Дніпропетровською митницею ДФС.

123. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА110150/2019/00423, складену Дніпропетровською митницею ДФС.

124. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ювас ТМ за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 4 097,51 грн.

125. Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України. Цей строк продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя І.О. Верба