ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
11.06.2020 Справа № 908/1423/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Колодій Наталія Анатоліївна, розглянувши заяву Концерну «Міські теплові мережі» за вих. 459 від 03.06.2020 про видачу судового наказу
Заявник: Концерн «Міські теплові мережі» (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; поштова адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, буд. 2-а, ЄДРПОУ 32121458)
до боржника Повного товариства Діана (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 3-В, ЄДРПОУ 20489090)
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за відпущену теплову енергію в гарячій воді та гарячій воді для опалення за договором № 470 від 01.10.2002 за період з листопада 2017 року по квітень 2018 року, з січня 2019 по грудень 2019 в розмірі 3437,07грн., пені в розмірі 426,25грн., інфляційних втрат в розмірі 1083,10грн., 3% річних в розмірі 270,32 грн., судового збору в розмірі 210,20 грн.
Без повідомлення (виклику) заявника і боржника.
ВСТАНОВИВ:
09.06.2020 до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн «Міські теплові мережі» із заявою за вих. 459 від 03.06.2020 про видачу судового наказу щодо стягнення з Повного товариства Діана основного боргу в сумі 3437,07грн., пені в розмірі 426,25грн., інфляційних втрат в розмірі 1083,10грн., 3% річних в розмірі 270,32 грн., судового збору в розмірі 210,20 грн.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 09.06.2020 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1423/20 та визначено до розгляду судді Колодій Н.А.
Згідно з ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про наявність його заявнику невідомо.
Судовий наказ, відповідно до положень статті 32 ГПК України, є судовим рішенням.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.148 цього Кодексу. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
За змістом статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).
Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.
Згідно з п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Згідно з вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Отже, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен встановити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. В заяві про видачу судового наказу повинні бути викладені обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника та зазначені докази, якими заявник обґрунтовує ці обставини.
Відповідно до ст.ст. 76-78 ГПК України належними, допустимими та достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 86 цього Кодексу суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, в також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Із змісту заяви слідує, що в період з листопада 2017 року по квітень 2018 року, з січня 2019 по грудень 2019 Концерн МТМ відпустив Боржнику теплову енергію на загальну суму 8960,67грн ., яка сплачена боржником частково. У зв`язку з чим Концерн МТМ нарахував Боржнику (відповідно до п. 7.2.3. Договору № 470 від 01.10.2002 та ст. 625 ЦКУ), пені в розмірі 426,25грн., інфляційних втрат в розмірі 1083,10 грн., 3% річних в розмірі 270,32 грн.
Як зазначено у заяві, споживач (боржник) відповідно до п. 6.6 Договору, зобов`язався до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перераховувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.
Разом з тим, згідно з п.6.3 Договору, енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим надає Споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобов`язаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його Енергопостачальній організації.
Судом встановлено, що до заяви Концерн МТМ додав копію зазначеного договору, копію рахунків, актів приймання-передачі теплової енергії надання послуг з центрального постачання гарячої води підписаних зі сторони концерну. Доказів отримання чи направлення рахунків, актів приймання-передачі Боржнику для здійснення оплати (опис вкладення) суду не надано. Інших доказів на підтвердження надання Виконавцем за договором послуг у спірний період та виникнення заявленої до стягнення заборгованості у заяві не вказано та до неї не додано.
Надання відповідних додатків до заяви (зокрема, копії рахунків, платіжних доручень, та інш.), без посилання на них у заяві, не є достатнім, оскільки усі докази та обставини щодо виникнення грошової заборгованості повинні бути детально описані в самій заяві.
Також заявник зазначає, що за спірний період, боржник частково сплачував заборгованість, однак доказів часткової сплати суду не надано.
Тобто, із вищенаведеного вбачається, що вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, не підтверджуються належним чином доданими до заяви документами.
Із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права заявленої заявником грошової вимоги, за якою подано заяву про видачу судового наказу про стягнення суми грошової заборгованості.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що у задоволенні заяви про видачу судового наказу слід відмовити на підставі п.п.1, 8 частини першої статті 152 ГПК України.
За змістом ч. 1 ст. 153 цього Кодексу відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ст.ст. 147, 150, п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Концерну «Міські теплові мережі» у видачі судового наказу про стягнення з Повного товариства Діана основного боргу в сумі 3437,07грн., пені в розмірі 426,25грн., інфляційних втрат в розмірі 1083,10грн., 3% річних в розмірі 270,32 грн., судового збору в розмірі 210,20 грн.
2. Звернути увагу учасників судового процесу, що з судовим рішенням можливо ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади: http://court.gov.ua/fair/sud5009/. Електронна адреса господарського суду Запорізької області: inbох@zp.arbitr.gov.ua.
3. Копію ухвали направити заявнику та боржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 11.06.2020 та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання в порядку, встановленому ст. 257 ГПК України.
Ухвала підписана 11.06.2020.
Суддя Н.А. Колодій
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2020 |
Оприлюднено | 12.06.2020 |
Номер документу | 89739168 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Антонік Сергій Георгійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Антонік Сергій Георгійович
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Колодій Н.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні