Ухвала

від 09.06.2020 по справі 910/7604/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.06.2020Справа № 910/7604/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали заяви

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосс Груп" (04210, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграда, буд. 27, літера А, офіс 12; ідентифікаційний код 40573529)

до Aglaya Holding LP (Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Шотландія, м. Едінбург, 4 Куин Стрит, офіс 1; ідентифікацій код SL 33202)

про стягнення заборгованості 28 681, 11 доларів США, що еквівалентно 774 395, 71 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Колосс Груп" з позовом до Aglaya Holding LP, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 28 681, 11 доларів США, що еквівалентно 774 395, 71 грн у зв`язку із невиконанням відповідачем умов контракту № АК2604-4 від 26.04.2019.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху на підставі ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020" прожитковий мінімум працездатних осіб з січня 2020 року встановлено у розмірі 2 102, 00 грн.

З огляду на викладене вище, враховуючи ставку судового збору та ціну позову (774 395, 71 грн), позивач при зверненні до суду з даною позовною заявою мав би сплатити судовий збір у розмірі 11 615, 92 грн.

Проте, як вбачається із доданих до позовної заяви доказів, позивачем в порушення норм чинного законодавства, а саме п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Водночас, суд зазначає, що позивачем до позову додано заяву про відстрочення сплати судових витрат, якою позивач просить суд відстрочити йому сплату судового збору у розмірі 11 615, 94 грн. до ухвалення рішення по даній справі, у зв`язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Колосс Груп" має від`ємний фінансовий результат та значну кредиторську заборгованість, стягнення якої наразі розглядається у Господарському суді міста Києва.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Суд вважає за доцільне вказати, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Проаналізувавши вказані положення, слід зазначити, що дії суду при розгляді заяви позивача про звільнення/відстрочення від сплати судового збору повинні здійснюватися з дотриманням принципів рівності та збалансованості інтересів сторін. Окрім того, господарському суду надано лише право, а не покладено обов`язок у будь-якому випадку задовольняти заяви, клопотання учасників судового процесу про звільнення від сплати ними судового збору чи відстрочення його сплати. Тобто, вказана норма є суб`єктивною та застосовується лише у випадку, коли заявник надасть суду дійсно переконливі докази скрутного матеріального становища, яке перешкоджає йому вчинити необхідні дії по сплаті судового збору.

Як вбачається з вищевикладеного єдиною підставою для вчинення судом зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" дій є врахування ним майнового стану сторони.

Отже, приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір" наділяють суд правом відстрочити сплату судового збору лише за наявності виключних обставин, з урахуванням того, що в майбутньому заявник матиме фінансову можливість сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.

Самі лише обставини, пов`язані із скрутним матеріальним становищем позивача, наявністю в нього від`ємного фінансового результату до оподаткування та відсутністю джерел фінансування не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати, оскільки позивач є суб`єктом господарювання, що здійснюється свою діяльність для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку.

Крім того суд вказує, що ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов`язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обставини викладені у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосс Груп" про відстрочення сплати судових витрат, зокрема, сплати судового збору, не є виключною обставиною для відстрочення від її сплати.

Крім того, суд вказує, що позивачем до суду не надано доказів того, що в подальшому він матиме можливість сплатити судовий збір.

Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосс Груп" про відстрочення сплати судових витрат не підлягає задоволенню у зв`язку із її необґрунтованістю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Разом з тим, суд вказує, що належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу з дотриманням вимог статті 172 Господарського процесуального кодексу України є, зокрема, опис вкладення, який згідно з п. 61 Правил надання послуг поштового зв`язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник об`єкта поштового зв`язку перевіряє відповідність вкладення опису, розписується на обох примірниках і проставляє відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення.

Абзацом 27 ч. 2 Загальної частини Правил надання послуг поштового зв`язку закріплено, що розрахунковий документ - це документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення саме копії позовної заяви та доданих до неї документів учасникам справи може бути, зокрема, бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фіскальним чеком про відправлення.

Однак, позивачем всупереч наведених вище норм до позовної заяви не додано доказів направлення копії позовної заяви з доданими до неї доказами на адресу відповідача, що у свою чергу також є підставою для залишення позову без руху.

Крім того, суд звертає увагу, що обов`язок позивача до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення не відміняється з підстав, що відповідач є нерезедентом України.

Отже, з огляду на викладене вище, враховуючи відмову у задоволенні заяви позивача про відстрочення сплати судового збору, відсутність доказів сплати такого судового збору та відсутність доказів направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами, суд дійшов висновку залишити позовну заяву без руху.

Відповідно до частини першої та другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Зважаючи на те, що позивачем не дотримано вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 164 та ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 174 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, то суд приходить до висновку, що наведені обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосс Груп" про відстрочення сплати судових витрат - відмовити.

2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосс Груп" - залишити без руху.

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Колосс Груп" п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліку шляхом подання до суду доказів:

- сплати судового збору (оригінал платіжного доручення) в розмірі 11 615, 92 грн;

- направлення (фіскальний чек та опис вкладення в цінний лист) копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача.

4. У разі усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала набрала законної сили 09.06.2020 та оскарженню не підлягає.

Суддя Д.О. Баранов