Рішення
від 11.06.2020 по справі 910/2573/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.06.2020Справа № 910/2573/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія

Київводоканал

до Приватного підприємства Інтер-Марс

про стягнення 26 934, 96 грн.,

Без виклику (повідомлення) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства Інтер-Марс (далі - відповідач) про стягнення 26 934, 96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.05.2013 року між позивачем (правонаступник Публічного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал ) і відповідачем було укладено Договір № 11378/5-06 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднанні мережі, згідно з яким позивач зобов`язувався надавати відповідачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об`єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об`єктів водоспоживання та водовідведення та на підставі пред`явлених відповідачем умов на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва, а відповідач зобов`язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому позивачем послуг на умовах цього Договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації м. Києва. 20.03.2019 року позивачем були відібрані проби стічних вод на об`єкті відповідача за адресою: м. Київ, вул. Городецького, 4-Б з контрольного колодязя 1/11 ПП Інтер-Марс для вимірювання показників їх складу та властивостей. За результатами лабораторних досліджень проб стічних вод було складено протокол, в якому зафіксовано невідповідність стічних вод, які відповідач скидає в систему каналізації м. Києва, державним стандартам та екологічним нормативам в галузі охорони навколишнього природного середовища. 09.04.2019 року позивач звернувся до відповідача із листом-попередженням про сплату 26 934, 96 грн. за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, однак відповідач таку оплату не здійснив, чим порушив умови Договору на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі № 11378/5-06 від 30.05.2013, вимоги статті 32 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, затверджених розпорядженням Київської міської ради № 1879 від 12.10.2011. У зв`язку з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.02.2020 відкрито провадження у справі № 910/2573/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

12.03.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано відзив на позов № 2 від 12.03.2020, відповідно до змісту якого відповідач проти задоволення позову заперечує, оскільки:

- на адресу відповідача позовна заява не надходила;

- позивач не звертався 09.04.2019 року до відповідача з листом-попередженням про сплату 26 934, 96 грн. за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, а також не надав розрахунок на суму 26 934, 96 грн. та Протокол вимірювань показників складу та властивостей проб стічних вод від 20.03.2019;

- відповідачем був наданий позивачу лист № 3 від 21.03.2019, зареєстрований позивачем 21.03.2019 за № 461/0/15/18-19, щодо неправомірного відбору проби води, але відповідь на цей лист відповідач не отримав;

- відповідачем був наданий позивачу лист № 1 від 21.01.2019, зареєстрований позивачем 12.02.2019 за № 263/0/15/18-19, та лист № 5 від 18.04.2019, зареєстрований позивачем 18.04.2019 під № 683/0/15/18-19, щодо прочистки жироуловлювача, зовнішніх каналізаційних мереж та проведення хімічного аналізу води по 30-ти показникам у грудні 2018 року, знешкодження рідких (побутових) відходів;

- прочистка жироуловлювача та зовнішніх каналізаційних мереж на підприємстві проводиться 2 рази на рік згідно з Правилами. Хімічні аналізи проводяться в лабораторії ПАТ АК Київводоканал екологічний нагляд зг. Договору № 1622.

27.04.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано відповідь на відзив, відповідно до змісту якого позивач вважає аргументи відповідача безпідставними,

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.05.2013 року між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Абонент) було укладено Договір № 11378/5-06 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується надавати Абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об'єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об'єктів водоспоживання та водовідведення (яка є невід'ємною частиною цього Договору) та на підставі пред'явлених Абонентом умов (дозволу) на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва (надалі - Умови), а Абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому Постачальником послуг на умовах цього Договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (в подальшому - Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 за № 37, зареєстрованими в Міністерстві юстиції 26.04.2002 за № 403/6691 (в подальшому - Правила приймання), Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради від 12.10.2011 за № 1879, зареєстрованими в головному управлінні юстиції у м. Києві 17.10.2011 за № 44/903 (в подальшому - Місцеві правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим Договором.

Відповідно до Дислокації об'єктів нежитлового фонду (Додаток до Договору) об'єкт водоспоживання розташований за адресою: м. Київ, вул. Городецького, буд. 4-Б.

Згідно з п. 1.5. Договору Абонент забезпечує наявність та своєчасне подовження Умов на скид стічних вод згідно із вимогами чинного законодавства, а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Для житлового фонду, в якому немає підприємств-орендарів, які скидають стічні води технологічного походження, Умови на скид стічних вод не потрібні.

Положеннями пункту 4.5. Договору визначено, що за скид в міську каналізаційну мережу стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин Абонент сплачує додаткову плату, передбачену чинним законодавством.

Цей Договір укладається строком на 1 рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення (п. 7.1. Договору).

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1879 від 12.10.2011 були затверджені Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва (далі - Правила № 1879).

Правила поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб - підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об'єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб'єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження) (п. 1.2. Правил № 1879).

Пунктом 1.5. Правил № 1879 передбачено, що правила встановлюють вимоги до Абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки Абонентів і Водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.

Відповідно до п. 1.8 Правил № 1879 для усіх Абонентів, що скидають стічні води в систему каналізації міста, встановлюються єдині нормативи допустимих концентрацій (далі - ДК) забруднюючих речовин.

Згідно з п. 2.1. Правил № 1879 водоканал зобов'язаний у разі відповідності якості і режиму скиду стічних вод Абонента Умовам на скид (при відсутності боргу Абонента за надані послуги водопостачання і водовідведення) забезпечити приймання, відведення і очищення стічних вод (крім абзаців 3 - 8 пункту 8.6 розділу 8 цих Правил) та здійснити очищення прийнятих у договірному порядку наднормативне забруднених стічних вод (підпункт 3.2.3 пункту 3.2 розділу 3 цих Правил); забезпечити систематичний лабораторний контроль за роботою міських каналізаційних очисних споруд (далі - МКОС), якістю води водного об`єкта в контрольних пунктах, визначених чинною Картою аналітичного контролю хіміко-бактеріологічної лабораторії каналізаційних очисних споруд м. Києва, погодженою Державною екологічною інспекцією в м. Києві (далі - ДВІ в м. Києві) та Київською міською санітарно-епідеміологічною станцією (далі - СЕС); при погіршенні показників якості водного об`єкта в контрольному пункті, а також при виникненні аварійних ситуацій негайно повідомити ДЕІ в м. Києві та СЕС з роз`ясненням причин, що викликали ці порушення; здійснювати контроль за якістю стічних вод, що скидають Абоненти, а також режимом та обсягом скидання; виставляти Абонентам до оплати рахунки за послуги водовідведення.

Положеннями пункту 2.2 Правил № 1879 передбачено, що Водоканал має право: надавати Абонентам Умови на скид згідно з цими Правилами; нараховувати плату із застосуванням коефіцієнта кратності (розділ 7 цих Правил) у випадку виявлення порушень Абонентами вимог цих Правил та умов Договору або невиконання вимог Акта; проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем Абонента та складати Акти за результатами цих обстежень. Акт підписується уповноваженими представниками Водоканалу і Абонента. У разі відмови Абонента від підписання Акта представники Водоканалу роблять відповідний запис в Акті. В цьому випадку Акт, підписаний представниками Водоканалу, діє в односторонньому порядку і один примірник Акта надсилається Абоненту; при виявленні порушень встановлювати терміни їх усунення (при цьому вимоги Водоканалу є обов`язковими для виконання у встановлені терміни, при недотриманні термінів їх виконання Абонент розраховується за обсяг стічних вод, обчислений згідно з абзацами 3 - 8 пункту 8.6 розділу 8 цих Правил); у будь-який час за участю представника Абонента відбирати проби стічних вод; проводити хімічний аналіз проб стічних вод Абонентів; надавати висновки про фактичні концентрації забруднюючих речовин стічних вод та їх відповідність ДК; вимагати від Абонентів розробки та узгодження з Водоканалом заходів щодо доведення якості стічних вод до встановлених ДК.

Згідно з п. 2.4 Правил № 1879 Абоненти зобов`язані здійснювати систематичний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які скидаються ними до міської каналізації згідно з графіком відбору проб, погодженим з Водоканалом, та не перевищувати встановлені обсяги водовідведення та допустимої концентрації забруднюючих речовин в стічних водах при їх скиданні до міської каналізації. Визначення виду, кількості інгредієнтів та періодичності проведення хіманалізу стічних вод абонента є виключною компетенцією Водоканалу.

Пунктом 6.2.1. Правил № 1879 визначено, що з метою контролю якості стічних вод Абонентів Водоканал здійснює відбір разових проб. Разові проби характеризують хімічний склад стічних вод. Виявлені таким чином перевищення ДК забруднюючих речовин є підставою для нарахування додаткової плати згідно з цими Правилами.

У пункті 6.2.2. Правил № 1879 встановлено, що за призначенням проби поділяються на робочі, проби для Абонента та контрольні, які відбираються одночасно.

Відповідно до п. 6.2.3. Правил № 1879 за результатами аналізу робочої проби визначаються концентрації забруднюючих речовин (Сф) та робиться висновок щодо відсутності чи наявності у стічних водах, які скидаються до міської каналізації, перевищень ДК забруднюючих речовин.

Після відбору робоча проба передається в хімічну лабораторію Водоканалу для аналізу. Інформацію про хімічний склад стічних вод, відібраних на випуску Абонента, Абонент може одержати за телефоном в хімічній лабораторії Водоканалу на другий день після відбору проби. Ці запити фіксуються у Водоканалі в спеціальному журналі (п. 6.2.4. Правил № 1879).

Положеннями п. п. 6.2.5., 6.2.6. Правил № 1879 передбачено, що проба для Абонента відбирається за його бажанням. Аналіз цієї проби проводиться Абонентом. Абонент може не проводити аналізу проби, погоджуючись з результатами аналізу робочої проби. У випадку розходження результатів аналізу між лабораторіями Водоканалу і Абонента за ініціативою Абонента аналіз контрольної (арбітражної) проби може проводитись в лабораторії Водоканалу або проба може бути передана для проведення аналізу незалежній лабораторії, акредитованій у цій галузі. Відкриття проби та її аналіз проводиться в присутності представників ДВІ в м. Києві, Абонента та Водоканалу. Відкриття контрольної проби та результати хімічного аналізу оформлюються відповідним актом згідно з додатком 3 до цих Правил, який є достатньою правовою підставою для нарахування Абоненту додаткової плати.

Згідно з п. 6.2.7. Правил № 1879 контрольна (арбітражна) проба маркується та склеюється (склеювання проводиться паперовою стрічкою із застосуванням клею ПВА) Абонентом та опечатується Водоканалом і зберігається в холодильній шафі Водоканалу три доби з моменту відбору проби. Маркувальна паперова стрічка повинна містити наступну інформацію: назва та код підприємства, номер контрольного колодязя, посада, прізвище, ім'я, по батькові та підпис представника Абонента.

В силу п. п. 6.2.8., 6.2.9. Правил № 1879 аналіз контрольної (арбітражної) проби проводиться лише стосовно інгредієнтів, за якими виникли розбіжності між результатами аналізів робочої проби та проби для Абонента. Аналізи проб здійснюються лабораторіями, акредитованими на право проведення вимірювань показників якості стічних вод. Відповідальність за достовірність результатів аналізу проб несе лабораторія, яка проводила аналіз.

Відповідно до п. 6.2.15. Правил № 1879 відбір проб для забезпечення контролю за скиданням стічних вод Абонента здійснюється Контролюючими службами незалежно та без відповідного попередження Абонента.

З метою контролю якості стічних вод, що надходять від відповідача у каналізаційні мережі міста Києва, представниками позивача у присутності представника відповідача Радченко А.А. 20.03.2019 року був здійснений відбір проб стічних вод, які скидаються з об'єкта, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Городецького, 4-Б з контрольного колодязя 1/11 відповідача для вимірювання показників їх складу та властивостей.

За результатами лабораторних досліджень проб стічних вод, відібраних 20.03.2019 року працівниками позивача був складений Протокол, в якому зафіксовано невідповідність стічних вод, які відповідач скидає в систему каналізації м. Києва, державним стандартам та екологічним нормативам в галузі охорони навколишнього природного середовища, закріпленим в Правилах № 1879.

Відповідно до п. 7.3. Правил № 1879 при виявленні Водоканалом під час контролю якості стічних вод, що скидаються Абонентом, перевищення фактичної концентрації одного виду забруднення (Сф) над установленою ДК коефіцієнт кратності для розрахунку плати за скид наднормативних забруднень визначається за формулою:

КК = (Сф - ДК) / ДК

Коефіцієнт кратності при перевищенні ДК однієї речовини не може перевищувати 5, окрім випадків, передбачених підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 розділу 7 цих Правил.

Пунктом 7.4. Правил № 1879 встановлено, що якщо встановлений факт одночасного скиду до міської каналізації кількох забруднень у концентраціях, що перевищують ДК, коефіцієнт кратності КК визначають за формулою:

Сфi - фактична концентрація в стічних водах Абонента i-тої речовини;

ДКi - допустима концентрація i-тої речовини, яку встановлено Правилами або Умовами на скид для Абонента.

Загальний коефіцієнт кратності з урахуванням перевищення допустимої концентрації кількох речовин та інших порушень не може бути більше ніж 10. Якщо за розрахунком КК виходить більше ніж 10, то приймається КК = 10.

За результатами лабораторних досліджень проб стічних вод, які скидаються з об'єкта, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Городецького, 4-Б, відібраних 20.03.2019 з контрольного колодязя 1/11 відповідача, виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин одразу по шести компонентам, а саме:

- вміст завислих речовин становить 1 127, 00 мг/дм, допустима концентрація - 300,00;

- вміст фосфатів становить 30,60 мг/дм, допустима концентрація - 8,00;

- вміст амонія (азот амонійний) становить 53,16 мг/дм, допустима концентрація - 20,00;

- окислюваність (ХСК) становить 1 476, 00 мг/дм, допустима концентрація - 500,00;

- АПАР становить 25,50 мг/дм, допустима концентрація - 20,00;

- вміст жирів становить 447,00 мг/дм, допустима концентрація - 50,00.

Враховуючи вищевикладене, коефіцієнт кратності за скид стічних вод в систему каналізації м. Києва з перевищенням вмісту допустимих концентрацій, що було виявлено за результатами лабораторного дослідження проб стічних вод, відібраних 20.03.2019 року в контрольному колодязі 1/11, становить 17, 42.

Відповідно до п. 7.4 Правил № 1879 загальний коефіцієнт кратності з урахуванням перевищення допустимої концентрації кількох речовин та інших порушень не може бути більше ніж 10. Якщо за розрахунком КК виходить більше ніж 10, то приймається КК = 10.

З урахуванням п. 7.4 Правил № 1879 та у зв`язку з тим, що коефіцієнт кратності перевищує 10, при проведенні Водоканалом нарахувань плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, застосовується коефіцієнт кратності 10 (КК = 10).

Відповідно до п. 7.5 Правил № 1879 плата за скид Абонентом стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин, установленим разовим аналізом, стягується за час від попереднього відбору разової проби, проведеного Водоканалом, до моменту зафіксованого порушення, але не більше трьох календарних місяців. Ця плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих Абонентом за цей період з даного об`єкта.

Оскільки попередній відбір проб стічних вод здійснювався 14.01.2019, обсяг скинутих стічних вод відповідача вираховується від попереднього аналізу проб стічних вод, проведеного позивачем до зафіксованого в Протоколі порушення, а саме з 15.01.2019 по 20.03.2019.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач за період з 15.01.2019 по 20.03.2019 скинув стічних вод до міської каналізаційної мережі в обсязі 488 м/куб . , що підтверджується Актами про зняття показань з приладу обліку за період з грудня 2018 р. по березень 2019 р.

Згідно з п. 7.2 Правил № 1879 при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах, що скидаються Абонентами у міську каналізацію, порівняно з встановленими ДК забруднюючих речовин. Абоненти сплачують Водоканалу плату за скид наднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (НП), обсягом скинутих наднормативне забруднених стічних вод (VПЗ) та коефіцієнтом кратності (КК), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Відтак, плата за скид стічних вод наднормативних забруднень розраховується за наступною формулою - Плата за скид наднормативних забруднень = Нп* Vпз*Кк, де:

Vпз - обсяг скинутих Абонентом стічних вод з наднормативними забрудненнями (за відсутності даних щодо обсягів водовідведення беруться дані, зазначені в паспорті водного господарства) (м3);

Кк - коефіцієнт кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод на МКСОС та екологічного стану водойми;

Нп - встановлений норматив плати за скид наднормативних забруднень у міську каналізацію (%).

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення № 1141 від 16.06.2016 (зі змінами внесеними постановою НКРЕКП від 21.06.2018 № 539), з 28.06.2018 тариф на послуги водовідведення становить 6,24 грн. (без податку на додану вартість) за 1 куб.м.

Оскільки частка тарифу на послуги водовідведення, яка відповідає вартості очищення 1 куб. м стічних вод з вмістом забруднень у межах, установлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин становить 59% від затвердженого тарифу на послуги водовідведення Нп складає 3,68 грн. (без ПДВ) (6,24 грн. * 59%).

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення № 1141 від 16.06.2016 (зі змінами внесеними постановою НКРЕКП від 25.01.2019 № 58), з 01.02.2019 тариф на послуги водовідведення становить 7,97 грн. (без податку на додану вартість) за 1 куб.м.

Оскільки частка тарифу на послуги водовідведення, яка відповідає вартості очищення 1 куб. м стічних вод з вмістом забруднень у межах, установлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин становить 59% від затвердженого тарифу на послуги водовідведення Нп складає 4,70 грн (без ПДВ) (7,97 грн * 59%).

Обсяг скинутих наднормативно забруднених стічних вод (Vпз):

Vпз = 129 куб. м (обсяг скинутих відповідачем стічних вод за період з 15.01.2019 по 31.01.2019);

Vпз = 359 куб. м (обсяг скинутих відповідачем стічних вод за період з 01.02.2019 по 20.03.2019).

Кк по колодязю 1/11 = 10,00.

Отже, загальна сума нарахувань за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах складає 26 934, 96 грн (4,32*129*10,00) + (4,70*359*10,00) + 20% (ПДВ).

25.03.2019 року позивач направив на адресу відповідача лист-повідомлення № 15/5193-Т від 25.03.2019 про порушення при скиді стічних вод, відповідно до змісту якого Департамент екологічного нагляду ПрАТ Київводоканал направляє результати хімічного аналізу стічних вод, що скидаються відповідачем у систему міської каналізації і за своїм складом не відповідають вимогам Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації м. Києва, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1879 від 12.10.2011. Перевищення концентрації забруднюючих речовин було виявлено в контрольному колодязі 1/11. Проба на аналіз була відібрана 20.03.2019 року, присутній при відборі завгосп Радченко А.А.

До вказаного листа-повідомлення позивачем було додано протокол вимірювань показників складу та властивостей проб стічних вод від 20.03.2019.

Факт направлення позивачем вищевказаного листа на адресу відповідача - 01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 4-Б, підтверджується копією поштового конверта та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з трек-номером 0221707100083.

Проте, вищевказане поштове відправлення було повернуто відділенням поштового зв'язку з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання .

Згідно з Розрахунком позивача № 15/ДК-2019-03-02/119-Ф від 20.03.2019 плата за скид відповідачем стічних вод у міську каналізацію з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин складає 26 934, 96 грн.

28.03.2019 року позивачем було складено рахунок на оплату за скид відповідачем стічних вод у міську каналізацію з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин № 06003910 на суму 26 934, 96 грн.

Листом-попередженням від 09.04.2019 позивач направив відповідачу розрахунок № 15/ДК-2019-03-02/119-Ф від 20.03.2019 нарахувань плати за скид стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючих речовин та рахунок на оплату від 28.03.2019 № 06003910.

Факт направлення вищевказаного листа-попередження підтверджується списком № 562 згрупованих поштових відправлень та Реєстром поштових відправлень.

Проте, відповідач нараховані позивачем за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин кошти в розмірі 26 934, 96 грн. у добровільному порядку не оплатив.

17.01.2020 року позивач направив на адресу відповідача вимогу № 221/12/36/02-20 від 14.01.2020 про сплату грошових коштів за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин в сумі 26 934, 96 грн.

До вказаної вимоги позивачем були додані: копія листа-повідомлення від 25.03.2019 № 15/5193-Т, копія протоколу вимірювань показників складу та властивостей проб стічних вод від 20.03.20199, копія листа-попередження від 09.04.2019, копія розрахунку від 20.03.2019 № 15/ДК-2019-03-02/119-Ф, копія рахунку на оплату від 28.03.2019 № 06003910.

Факт направлення вищевказаної вимоги позивачем на адресу відповідача підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною з трек-номером 0101505403992 від 17.01.2020 та фіскальним чеком від 17.01.2020.

У зв'язку з цим позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 статті 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з приписами статті 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, 20.03.2019 з метою контролю якості стічних вод, що надходять від абонента у каналізаційні мережі м. Києва, представниками управління екологічного нагляду позивача, в присутності представника відповідача, було здійснено відбір проб стічних вод, які скидаються з об`єкта, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Городецького, 4-б з контрольного колодязя 1/11 ПП Марс-Інвест для вимірювання показників їх складу та властивостей.

Пунктом 6.2.5 Правил № 1879 передбачено, що проба для абонента відбирається за його бажанням. Аналіз цієї проби проводиться абонентом. Абонент може не проводити аналізу проби, погоджуючись з результатами аналізу робочої групи.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження відбору проб для відповідача.

Як на тому наголошено у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.01.2019 у справі № 920/730/16, плата за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням є грошовим зобов'язанням, що виникає на підставі Договору та визначених законодавчих приписів, а не оперативно - господарською санкцією.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до приписів п. 6.2.18 Правил № 1879 Абонент зобов`язаний сплатити наданий водоканалом рахунок у 10-денний строк з моменту його отримання.

Листом-попередженням від 09.04.2019 позивач направив відповідачу розрахунок № 15/ДК-2019-03-02/119-Ф від 20.03.2019 нарахувань плати за скид стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючих речовин та рахунок на оплату від 28.03.2019 № 06003910.

Факт направлення вищевказаного листа-попередження підтверджується списком № 562 згрупованих поштових відправлень та Реєстром поштових відправлень.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи, відповідач всупереч п. 6.2.18 Правил № 1879 своє зобов`язання зі своєчасної оплати за скид стічних вод не виконав, внаслідок чого за ним виникла заборгованість у розмірі 26 934, 96 грн.

Таким чином, за висновком суду позовні вимоги про стягнення грошових коштів за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин у розмірі 26 934, 96 грн. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Надаючи відповідно до вимог пункту 5 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України правову оцінку аргументам відповідача, викладеним у відзиві на позов, суд зазначає наступне.

Так, заперечуючи проти задоволення позову відповідач вказує на те, що на його адресу позовна заява не надходила.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з даним позовом позивач на виконання приписів статті 172 Господарського процесуального кодексу України направив копію позовної заяви з доданими до неї документами на юридичну адресу відповідача, зазначену як в Договорі № 11378/5-06 від 30.05.2013, так в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 01001, місто Київ, вулиця Городецького, будинок 4-Б, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 19.02.2020 з трек-номером 0101505394098.

Згідно даних сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта відправлення за номером 0101505394098 не було вручено під час доставки та було повернуто за зворотною адресою відправнику - позивачу об'єктом поштового зв'язку.

Таким чином, сам лише факт не отримання вказаної кореспонденції відповідачем, яку позивач з додержанням вимог процесуального закону, надсилав за належною адресою, вказує на суб'єктивну поведінку відповідача щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем не був позбавлений можливості реалізувати своє процесуальне право на ознайомлення з матеріалами справи згідно з пунктом 1 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України.

Посилання відповідача на те, що позивач не звертався 09.04.2019 року до відповідача із листом-попередженням про сплату 26 934, 96 грн. за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, а також не надав розрахунок на суму 26 934, 96 грн. та Протокол вимірювань показників складу та властивостей проб стічних вод від 20.03.2019 спростовуються наявними в матеріалах справи доказами направлення цих документів на адресу відповідача, зазначену як в Договорі № 11378/5-06 від 30.05.2013, так в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 01001, місто Київ, вулиця Городецького, будинок 4-Б, а саме копією поштового конверту та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з трек-номером 0221707100083, списком № 562 згрупованих поштових відправлень листів. Реєстром поштових відправлень, фіскальним чеком від 09.04.2019, описом вкладення у цінний лист та поштовою накладною з трек-номером 0101505403992.

Посилання відповідача на те, що він надав позивачу лист № 3 від 21.03.2019 щодо неправомірного відбору проб води, але відповідь на цей лист так і не отримав, суд вважає безпідставними та до уваги не приймає, враховуючи наступне.

Так, 21.03.2019 року відповідач звернувся до позивача з листом № 3, в якому зазначив про те, що 20.03.2019 року проби води для хімічного аналізу стічних вод були відібрані позивачем неправомірно, оскільки:

- Правила приймання стічних вод у систему каналізації міста Києва на даний час не затверджені Київською міською державною адміністрацією, тобто не є дійсними;

- представник Екологічного нагляду не пред'явив відповідне посвідчення, що має право вчиняти такі дії, а саме відбір проб для вимірювання показників складу та властивостей стічних вод;

- відбір проб здійснювався без присутності відповідальної особи відповідача.

Викладені у вищевказаному листі відповідача доводи щодо неправомірного відбору позивачем проб води для хімічного аналізу стічних вод суд оцінює критично, оскільки як станом на момент відбору проб, так і станом на час розгляду справи Правила № 1879 є чинними. При цьому, як вбачається з п. 1.1 Правил № 1879, останні були прийняті не лише на підставі Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002, які втратили чинність, а також відповідно до ст. ст. 1, 2, 35, 38, 39, 42, 44, 70, 95, 99, 110, 111 Водного кодексу України, ст. ст. 1 - 3, 5, 16, 19, 24, 31 - 35, 39 - 41, 47, 51, 68 - 70 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , статей 30, 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , статей 19, 20 Закону України Про питну воду та питне водопостачання , п. п. 1, 5, 8 р. 1, п. 21 р. 3, п. п. 33, 34 р. 6 Основних напрямків державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, затверджених постановою Верховної Ради України № 188/98-ВР від 05.03.1998, Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 465 від 25.03.1999, п. 1.2, 1.4, 2.3, р. 3 - 5, 11 - 15 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 910/17696/18.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Належних та допустимих доказів того, що Правила № 1879 втратили чинність, їх скасовано, визнано недійсними або такими, що суперечать Конституції України та законодавству України, відповідачем не надано.

Разом з цим, застосовуючи до спірних правовідносин Правила № 1879, сторони в Договорі № 11378/5-06 від 30.05.2013 погодили, що зобов'язуються дотримуватись і керуватися саме цими Правилами (п. 1.1. Договору), тобто вони є частиною договору, а тому мають юридичну силу для сторін, та, відповідно, підлягають застосуванню.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 916/2108/17.

Доводи відповідача про те, що представник Екологічного нагляду не пред'явив відповідне посвідчення, що має право вчиняти такі дії, а саме відбір проб для вимірювання показників складу та властивостей стічних вод позбавлені відповідного доказового підґрунтя, у зв'язку з чим не приймаються судом до уваги.

Також, є необґрунтованими доводи відповідача про те, що відбір проб здійснювався без присутності відповідальної особи відповідача.

Так, порядок відбору проб врегульовано пунктом 6.2. Правил № 1879, підпунктом 6.2.16. якого передбачено, що відбір проб реєструється Водоканалом у Журналі-акті відбору проб стічних вод Абонентів за формою, наведеною у додатку 4 до цих Правил. При відмові Абонента від підпису за відібрану пробу представник Водоканалу робить відповідний запис у Журналі-акті відбору проб стічних вод Абонентів. В такому випадку при перевищенні ДК забруднюючих речовин результати аналізів є підставою для нарахування додаткової плати за скид стічних вод до міської каналізації.

В матеріалах справи міститься витяг з Журналу-акту відбору проб стічних вод промпідприємств 15-08-18.

Здійснивши дослідження Журналу-акту відбору проб стічних вод, суд встановив, що в ньому заповнені всі графи, зокрема назва підприємства, стоки якого відбиралися для проби -ПП Інтер-Марс , адреса де здійснено відбір - вул. Городецького, буд. 4-б, вказана посадова особа відповідача - завгосп Радченко Андрій Анатолійович, який був присутній при відборі проб, є підписи представника відповідача - завгоспа Радченко Андрія Анатолійовича, зазначено час та дату відбору - 20.03.2019 року о 15:20 год. При цьому, представник відповідача 20.03.2019 року відмовився від відбору проб стічних вод для свого підприємства.

У протоколі вимірювання показників складу та властивостей проб стічних вод від 20.03.2019 також зазначено, що при відборі проб був присутній представник відповідача Радченко А.А.

Доказів на підтвердження того, що Радченко А.А. не є працівником відповідача та неуповноважений бути присутнім при відборі проб відповідачем надано не було. Факт перебування Радченко А.А. у трудових відносинах з відповідачем останній не оспорює.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 3.3.7. Договору на відповідача покладено обов'язок визначити зі своєї сторони відповідальну особу для здійснення всіх функцій Абонента, обумовлених цим Договором, та проінформувати про це позивача.

Відповідач до відзиву на позов додав наказ № 1 від 05.01.2016, згідно з яким призначено відповідальним за водопостачання та водовідведення на ПП Інтер-Марс головного бухгалтера Заскалету Наталію Михайлівну. Водночас, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивач був повідомлений про призначення саме головного бухгалтера ПП Інтер-Марс Заскалету Н.М. відповідальною особою, в тому числі за відбір проб, як це передбачено п. 3.3.7. Договору. У свою чергу, Правила № 1879 не передбачають додаткових вимог щодо наявності повноважень для особи - представника абонента бути присутнім при відборі проб.

За таких обставин, доводи відповідача в частині того, що відбір проб був здійснений без участі його представника спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Надані відповідачем листи № 1 від 21.01.2019 та № 5 від 18.04.2019 з проханням продовжити термін дії Умов на скид стічних вод в міську систему каналізації, до яких додані документи щодо прочищення жироуловлювача, зовнішніх каналізаційних мереж та проведення хімічного аналізу води по 30-ти показникам у грудні 2018 року, знешкодження рідких (побутових) відходів жодним чином не спростовують вищевказаних висновків суду, у зв'язку з чим до уваги не приймаються.

Згідно з приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За наведених обставин, встановивши, що відповідач здійснив скид стічних вод з понаднормативним забрудненням у міську систему каналізації, які не оплатив, що є порушенням умов договору та вимог чинного законодавства, враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 26 934, 96 грн. заборгованості за скид наднормативних забруднень.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал до Приватного підприємства Інтер-Марс про стягнення 26 934, 96 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства Інтер-Марс (01001, місто Київ, вулиця Городецького, будинок 4-Б; код ЄДРПОУ 22925783) на користь Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал (01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 1-А; код ЄДРПОУ 03327664) плату за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин у розмірі 26 934 (двадцять шість тисяч дев'ятсот тридцять чотири) грн. 96 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В силу п. 4 Розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

6. Відповідно до підпункту 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 11.06.2020 року.

Суддя В.С. Ломака

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення11.06.2020
Оприлюднено11.06.2020
Номер документу89739617
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/2573/20

Рішення від 11.06.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ломака В.С.

Ухвала від 25.02.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ломака В.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні