Рішення

від 03.06.2020 по справі 913/78/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

03 червня 2020 року Справа № 913/78/20

Провадження № 18/913/78/20

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю ХІМНАФТОТРАНС , м. Лисичанськ Луганської області

до відповідача - комунального підприємства Лисичанський Шляхрембуд , м. Новодружеськ, м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 518497,42 грн

Суддя Корнієнко В.В.

Секретар судового засідання Медуниця Р.І.

У засіданні брали участь:

від позивача: Цимбалюк О.В. - адвокат, ордер серія ДН № 0001603 від 25.02.2020;

від відповідача: Ваганова Н.М. - заст. директора, статут, наказ від 02.03.2020.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивачем заявлено вимоги стягнення з відповідача заборгованості та штрафних санкцій в загальній сумі 518497,42 грн за продукцію, поставлену зокрема:

за договором купівлі-продажу матеріалів від 14.11.2018 № 14/11, а саме:

- борг в сумі 198690,05 грн,

- пеня в сумі 35383,17 грн,

- 3% річних в сумі 6793,56 грн,

- інфляційні нарахування в сумі 9800,98 грн за прострочення розрахунків;

за договором купівлі-продажу матеріалів від 16.11.2018 № 16/11, а саме:

- борг в сумі 200480,04 грн,

- пеня в сумі 35701,93 грн,

- 3% річних в сумі 6854,76 грн,

- інфляційні нарахування в сумі 9889,27 грн за прострочення розрахунків;

за договором купівлі-продажу матеріалів від 23.11.2018 № 23/11, а саме:

- борг в сумі 11820,55 грн,

- пеня в сумі 2102,67 грн,

- 3% річних в сумі 397,36 грн,

- інфляційні нарахування в сумі 583,08 грн за прострочення розрахунків.

Позивач у позовній заяві обґрунтував свої вимоги наступним:

- за двома договорами купівлі-продажу матеріалів від 14.11.2018 № 14/11 та від 16.11.2018 № 16/11, які укладені між сторонами за позовом, позивач 16.11.2008 поставив відповідачу бітум нафтовий дорожній у кількості 11,1 тон на загальну суму 198690,05 грн з ПДВ та 11,2 тон на загальну суму 200480,04 грн з ПДВ, відповідно (всього 22,3 тони бітуму нафтового дорожнього на загальну суму 399170,09 грн;

- за договором купівлі-продажу матеріалів від 23.11.2018 № 23/11, укладеному між сторонами за позовом, позивач 23.11.2008 поставив відповідачу 138 тон піску відсіву гранітного на загальну суму 131100,55 грн;

- вказані обставини підтверджуються товарно-транспортними накладними та видатковими накладними, оформленими сторонами за договором належним чином;

- пунктом 2.2. вказаних договорів встановлено, що строк оплати продукції складає 30 днів з моменту отримання;

- вартість продукції, поставленої за договорами купівлі-продажу від 14.11.2018 № 14/11 та від 16.11.2018 № 16/11, відповідач не оплатив, його борг за цими договорами складає 399170,09 грн;

- вартість продукції, поставленої за договором купівлі-продажу від 23.11.2018 № 23/11, відповідач оплатив частково на суму 119280 грн, його борг за цим договором складає 11820,55 грн;

- на підставі п. 4.1. вказаних договорів та ст. 625 ЦК України, за порушення грошового зобов`язання, позивач нарахував відповідачу пеню (у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення), втрати від інфляції та три проценти річних.

На підставі вказаних доводів позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача вищевказаних боргу, пені, втрат від інфляції та трьох процентів річних.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 20.02.2020 № 01-14/35 проти позову заперечує посилаючись на те, що товар за вказаними договорами позивачем фактично не поставлявся, а подані позивачем докази не підтверджують факту одержання товару відповідачем.

Відповідач зокрема вказав наступне:

- товарно-транспортні накладні та інші документи не є підтвердженням поставки товару за договорами купівлі-продажу від 14.11.2018 № 14/11 та від 16.11.2018 № 16/11, так як в них зазначено: Бітум нафтовий дорожній в`язкий БНД 60/90 , тоді як предметом вказаних договорів є Бітум нафтовий дорожній ;

- на виконання договорів від 14.11.2018 № 14/11 та від 16.11.2018 № 16/11 складена лише одна товарно-транспортна накладна від 16.11.2018 № 82, а слід було скласти дві - на кожну партію бітуму;

- у товарно-транспортній накладній від 16.11.2018 № 82 не зазначено час завантаження і розвантаження нафтопродукту; не вказано номер та дату подорожного листа;

- у відповідача відсутні, а позивач не додав до позовної заяви сертифікат і паспорт виробника продукції (бітуму);

- товарно-транспортні накладні та інші документи не є підтвердженням поставки товару за договором купівлі-продажу від 23.11.2018 № 23/11, так як в них зазначено: Відсів гранітний , тоді як предметом вказаного договору є Пісок з відсівів гранітний 0-5 мм ; відсутні подорожні листи та інші супровідні документи;

- відсутні акти приймання товару за якістю та кількістю, будь - які відповідні позначки на ТТН №№ 141 -146 відсутні; у відповідних ТТН не зазначений час завантаження і розвантаження вантажу; сертифікат відповідності та паспорт якості щодо відсіву гранітного відсутні.

- відповідач помилково здійснив оплату позивачу в сумі 119280,00 грн (платіжним дорученням від 17.12.2018 № 121) за відсів гранітний, поставлений за договором від 23.11.2018 № 23/11.

Позивач письмовою відповіддю б/н від 25.02.2020 на відзив не погодився з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, вказавши, що відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом; ТТН підтверджує лише операцію з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Відповідач запереченнями від 10.03.2020 № 01-14/49 на відповідь позивача на відзив, проти доводів позивача заперечує посилаючись на їх необґрунтованість.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2020, справу передано на розгляд судді Корнієнко В.В.

Ухвалою від 11.02.2020 господарський суд відкрив провадження у справі та призначив розгляд справи за правилами загального позовного провадження на 03.03.2020 об 11-45 год.

Ухвалою від 03.03.2020 господарський суд відклав підготовче провадження у даній справі на 25.03.2020 (11.30).

Ухвалою від 25.03.2018 строк підготовчого провадження було продовжено на 2 дні - до 15.04.2020 включно, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 15.04.2020 (11.50).

Ухвалами від 15.04.2020 та від 05.05.2020 за клопотаннями відповідача, в зв`язку з карантином, розгляд справи по суті відкладався на 05.05.2020 (11.45) та 26.05.2020 (12.00).

26.05.2020 господарським судом розпочато розгляд справи по суті за участю представників обох сторін.

26.05.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 03.06.2020 (11.30).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав:

Фактичні обставини встановлені судом:

- за двома договорами купівлі-продажу матеріалів від 14.11.2018 № 14/11 та від 16.11.2018 № 16/11, які укладені між сторонами за позовом, позивач 16.11.2008 поставив відповідачу бітум нафтовий дорожній у загальній кількості 22,3 тони на загальну суму 399170,09 грн (11,1 тони на суму 198690,05 грн за договором від 14.11.2018 № 14/11 та 11,2 тони на загальну суму 200480,04 грн за договором від 14.11.2018 № 16/11);

- за договором купівлі-продажу матеріалів від 23.11.2018 № 23/11, укладеному між сторонами за позовом, позивач 23.11.2008 поставив відповідачу 138 тон піску відсіву гранітного на загальну суму 131100,55 грн;

- вказані факти підтверджуються поданими позивачем письмовими доказами (завіреними копіями документів): трьома вказаними договорами купівлі-продажу (а.с. 23-28); оформленими належним чином видатковими накладними позивача від 16.11.2018 № 82 (а.с. 31), від 16.11.2018 № 83 (а.с. 33), від 23.11.2018 № 84 (а.с. 48); товарно-транспортними накладними від 16.11.2018 № 82 (а.с. 29), від 23.11.2018 №№ 141, 142, 143, 144, 145, 146 (а.с. 35-46); довіреностями відповідача від 16.11.2018 № 102 (а.с. 30), від 23.11.2018 № 104 (а.с. 47); листом ТОВ Стандарт-Оіл 1 від 13.03.2020 № 23 (а.с. 131); товарно-транспортною накладною ТОВ Термінал-МК від 18.11.2018 № 2062 (а.с. 132); подорожнім листом вантажного автомобіля від 16.11.2018 № 1555 (а.с. 133); договором перевезення від 02.07.2018 № 02/07-18 (а.с. 146-148); актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 26.11.2018 № ОУ-0000041 (а.с. 149); податковими накладними позивача від 16.11.2018 № 7 та № 8, від 23.11.2018 № 9 (а.с. 150-152).

- пунктом 2.2. вищевказаних договорів встановлено, що строк оплати продукції складає 30 днів з моменту отримання;

- вартість продукції, поставленої за договорами купівлі-продажу від 14.11.2018 № 14/11 та від 16.11.2018 № 16/11, відповідач не оплатив, його борг за цими договорами складає 399170,09 грн;

- вартість продукції, поставленої за договором купівлі-продажу від 23.11.2018 № 23/11, відповідач оплатив частково на суму 119280 грн, його борг за цим договором складає 11820,55 грн;

- факт часткової оплати продукції, поставленої за договором купівлі-продажу від 23.11.2018 № 23/11, підтверджується платіжним дорученням відповідача від 17.12.2018 № 121 (завірена копія вказаного платіжного доручення залучена до матеріалів справи; а.с. 50).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи, що відповідач свої зобов`язання за вищевказаними договорами в повному обсязі не виконав (продукцію не оплатив), позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу в загальній сумі 410990,64 грн підлягають задоволенню (198690,05 грн (борг за договором від 14.11.2018 № 14/11) + 200480,04 грн (борг за договором від 16.11.2018 № 16/11) + 11820,55 грн (борг за договором від 23.11.2018 № 23/11) ).

Доводи відповідача, якими він заперечував проти позову (про те що продукція насправді йому позивачем не поставлялася, а товарно-транспортні накладні мають недоліки) не приймаються судом до уваги у зв`язку з їх недоведеністю та спростуванням вищевказаними матеріалами справи.

Згідно із положеннями Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на час укладення та виконання вказаних договорів - листопад 2018 року):

- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9);

- первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах , що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції , за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частина друга статті 9);

- господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1).

- первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1).

За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (з подальшими змінами і в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

- господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів (абзац другий пункту 2.1);

- первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (абзац перший пункту 2.1);

- первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (абзац перший пункту 2.1);

- документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (абзац перший пункту 2.5).

Видаткові накладні позивача від 16.11.2018 № 82 (а.с. 31), від 16.11.2018 № 83 (а.с. 33) та від 23.11.2018 № 84 (а.с. 48), якими підтверджується передача позивачем та отримання відповідачем продукції, оформлені належним чином та мають усі обов`язкові реквізити первинного документа, визначені діючим законодавством (найменування підприємства від імені яких складений документ, назва документа, дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції ).

Крім того, вказані видаткові накладні мають посилання на певний договір, на підставі якого вони складені, підписані повноважними представниками сторін: від позивача директором ТОВ Хімнафтортанс Кривко Д .Ю. , від відповідача завідуючою виробництвом Григоренко Н.І., яка діяла на підставі довіреності виданою керівником підприємства Лях Л.В .

Товарно-транспортні накладні від 16.11.2018 № 82 (а.с. 29), від 23.11.2018 №№ 141, 142, 143, 144, 145, 146 (а.с. 35-46), якими підтверджується перевезення та передача позивачем і отримання відповідачем продукції, також мають усі обов`язкові реквізити первинного документа, визначені діючим законодавством (найменування підприємства від імені яких складений документ, назва документа, дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції ).

Те, що у вказаних товарно-транспортних накладних не зазначено час завантаження і розвантаження вантажу, не вказано номери та дати подорожніх листів, суд вважає неістотними недоліками , які не є підставою для невизнання господарської операції , з урахуванням того, що ці недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частина друга статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Крім того, відсутність у товарно-транспортних накладних посилань на номери та дати подорожніх листів, не є недоліком документа, так як застосування подорожніх листів суб`єктами господарювання - перевізниками з 14.08.2011 стало необов`язковим (відповідно до підпункту 4 пункту 7 розділу І Закону України від 05.07.2011 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень (який набрав чинності з 14.08.2011), у тексті Закону України Про автомобільний транспорт слова дорожній лист виключено ).

Неповний збіг найменування продукції, у договорі та видаткових і товарно-транспортних накладних (у договорах № 14/11 та № 16/11: Бітум нафтовий дорожній , а у відповідних накладних: Бітум нафтовий дорожній в`язкий БНД 60/90 ; у договорі № 23/11: Пісок з відсівів гранітний 0-5 мм , а у відповідних накладних: Відсів гранітний ), на думку суду не може вважатися підставою для невизнання господарської операції, так як найменування продукції у договорах та накладних повністю співпадають, але у першому випадку у накладних найменування більш деталізоване, а в другому випадку скорочене.

Факт проведення господарської операції за договором від 23.11.2018 № 23/11 щодо постачання позивачем відповідачу піску з відсівів гранітного, підтверджується діями самого відповідача - частковою оплатою цієї продукції на суму 119280 грн (завірена копія платіжного доручення відповідача від 17.12.2018 № 121 на суму 119280 грн залучена до матеріалів справи; а.с. 50 ).

Доводи відповідача про те, що оплата була здійснена ним помилково, не приймаються судом до уваги, у зв`язку з їх необґрунтованістю, так як відповідач не подав суду доказів звернення до позивача з цього приводу або інших доказів у підтвердження цих своїх доводів.

Верховний Суд у постанові від 29.01.2020 у справі № 916/922/19 (пункт 7.4.) зазначив, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця).

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (абз. 2 п. 7.4. вказаної постанови ВС).

З метою дослідити (окрім обставин оформлення первинних документів) наявність або відсутність реального руху товару, суд ухвалою від 03.03.2020 у даній справі частково задовольнив клопотання відповідача про витребування доказів, а саме:

- витребував у ТОВ Стандарт-Ойл 1 (перевізник бітуму) інформацію про те, чи відпускався 16.11.2018 ТОВ Хімнафтотранс в особі водія/експедитора автомашини з державним номером НОМЕР_1 з причепом державний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_3 бітум нафтовий дорожній в`язкий БНД 60/90 масою 22,3 т. по товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 82 від 16.11.2018;

- витребував у позивача подорожній лист на перевезення бітуму нафтового дорожнього в`язкого БНД 60/90 масою 22,3 т. по товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 82 від 16.11.2018; подорожніх листів на відсів гранітний за товарно-транспортними накладними № 141 від 23.11.2018, № 142 від 23.11.2018, № 143 від 23.11.2018, № 144 від 23.11.2018, № 145 від 23.11.2018, № 146 від 23.11.2018.

На виконання ухвали суду від 03.03.2020 у даній справі, ТОВ Стандарт-Ойл 1 повідомив суд листом від 13.03.2020 № 23 про те, що дійсно 16.11.2018 його (ТОВ Стандарт-Ойл 1 ) водій ОСОБА_3 на вказаному в ухвалі суду автомобілі здійснював перевезення бітуму нафтового дорожнього в`язкого 60/90 масою 22,3 т. для вантажоодержувача ТОВ Хімнафтотранс за товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів № 2062 від 16.11.2018 та подорожнього листа № 1555 від 16.11.2018.

До вказаного листа ТОВ Стандарт-Ойл 1 були додані завірені копії товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів від 16.11.2018 № 2062 та подорожнього листа № 1555 від 16.11.2018, які підтверджують обставини, викладені у листі ТОВ Стандарт-Ойл 1 .

На виконання ухвали суду від 03.03.2020 у даній справі, позивач листом від 19.03.2020 повідомив суд, що у нього немає і не може бути вказаних відповідачем подорожніх листів, так як він використовував найманий транспорт. Позивач подав суду завірені копії товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів № 2062 від 16.11.2018 та подорожнього листа № 1555 від 16.11.2018, які вже були подані суду ТОВ Стандарт-Ойл 1 .

Позивач також подав суду: договір перевезення від 02.07.2018 № 02/07-18, укладений ним та ФОП Хотенчан Ю.В. (перевізником); акт здачі приймання робіт (надання послуг) від 26.11.2018 № ОУ-0000041, складений позивачем (замовником транспортних послуг та вантажовідправником за товарно-транспортними накладними від 23.11.2018 №№ 141, № 142, № 143, № 144, № 145, № 146 ) та ФОП Хотенчан Ю.В. (виконавцем транспортних послуг за товарно-транспортними накладними від 23.11.2018 №№ 141, № 142, № 143, № 144, № 145, № 146 ); акт надання послуг від 16.11.2018 № 1653, складений ТОВ Термінал МК (замовник послуг перевезення за ТТН від 16.11.2018 № 2062 ) та ТОВ Стандарт-Ойл 1 (виконавець послуг перевезення за ТТН від 16.11.2018 № 2062 ), які підтверджують надання транспортних послуг позивачу перевізниками ТОВ Стандарт-Ойл 1 (16.11.2018 за адресою вказаною позивачем) та ФОП Хотенчан Ю.В. (23.11.2018 за адресою вказаною позивачем).

Ухвалою від 03.03.2020 у даній справі суд відмовив відповідачу в решті клопотання про витребування доказів, а саме щодо витребування у позивача та ТОВ Стандарт-Оіл 1 сертифікату відповідності, паспорту якості на Бітум нафтовий дорожній і відсів гранітний, які постачалися відповідачу, а також щодо витребування фінансового звіту позивача за III квартал 2018 року, оскільки обставини, які можна встановити на підставі цих доказів не входять в предмет доказування і не можуть підтвердити наявність або відсутність реального руху товару.

Ухвалою від 15.04.2020 у даній справі, суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання від 02.04.2020 про виклик до суду в якості свідка водія/експедитора ТОВ Хімнафтотранс ОСОБА_3 , так як клопотання було заявлено у супереч вимогам ч. 8 ст. 80, ст. 89 ГПК України.

За таких обставин, доводи, якими відповідач заперечував проти позову відхилені судом.

Відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем, в зв`язку з чим, на вимогу позивача, на підставі п. 4.1. вищевказаних договорів та ст. 625 ЦК України несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, а також зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Згідно обґрунтованому, перевіреному судом розрахунку позивача:

- пеня за період прострочення з 17.12.2018 по 17.06.2019, за договором від 14.11.2018 № 14/11, складає 35383,17 грн;

- три проценти річних за період прострочення з 17.12.2018 по 06.02.2020, за договором від 14.11.2018 № 14/11, складають 6793,56 грн;

- пеня за період прострочення з 17.12.2018 по 17.06.2019, за договором від 16.11.2018 № 16/11, складає 35701,93 грн;

- три проценти річних за період прострочення з 17.12.2018 по 06.02.2020, за договором від 16.11.2018 № 16/11, складають 6854,76 грн.

Вимоги про стягнення вказаних пені та трьох процентів річних є законними та обґрунтованими і тому, підлягають задоволенню.

Разом з цим, розрахунок позивача щодо втрат від інфляції за договором від 14.11.2018 № 14/11, за договором від 16.11.2018 № 16/11, а також щодо пені, трьох процентів річних і втрат від інфляції за договором від 23.11.2018 № 23/11 є невірним.

Розрахунок виконаний судом:

Договір від 14.11.2018 № 14/11.

- прострочення оплати починається (як вірно визначив позивач) з 17.12.2018;

- позивач у розрахунку визначив період нарахування втрат від інфляції: грудень 2018 р. - весь 2019 рік;

- тоді як відповідно до рекомендацій Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (лист від 03.04.97 № 62-97р) та п. 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань , грудень 2018 р. не повинен включатися до періоду, за який нараховуються втрати від інфляції;

- таким чином, втрати від інфляції розраховуються за період: січень-грудень 2019 р.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 01.01.2019 - 31.12.2019 198690,05 1,041 8054,35 206744,40

Таким чином, втрати від інфляції складають 8054,35 грн та підлягають стягненню з відповідача.

В решті вимог про стягнення втрат від інфляції (позивачем було заявлено до стягнення втрати від інфляції в сумі 9800,98 грн) слід відмовити, в зв`язку з їх необґрунтованістю.

Договір від 16.11.2018 № 16/11.

- аналогічно попередньому договору;

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 01.01.2019 - 31.12.2019 200480,04 1,041 8126,91 208606,95

Таким чином, втрати від інфляції складають 8126,91 грн та підлягають стягненню з відповідача.

В решті вимог про стягнення втрат від інфляції (позивачем було заявлено до стягнення втрати від інфляції в сумі 9889,27 грн) слід відмовити, в зв`язку з їх необґрунтованістю.

Договір від 23.11.2018 № 23/11.

- борг 11820,55 грн;

- період прострочення вказаний позивачем: з 24.12.2018 по 24.06.2019;

- поставка відбулася 23.11.2018; з 24.11.2018 починається 30-ти денний строк оплати; останній день строку платежу 23.12.2018 - неділя, тому, на підставі ч. 5 ст. 254 ЦК України (якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день ) останнім днем строку платежу є 24.12.2018, тому, прострочення починається з 25.12.2018;

- таким чином дійсний період прострочення з 25.12.2018 по 24.06.2019;

Розрахунок пені:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 11820.55 25.12.2018 - 31.01.2019 38 18.0000 % 0.099 % 443.03 11820.55 01.02.2019 - 14.03.2019 42 18.0000 % 0.099 % 489.66 11820.55 15.03.2019 - 25.04.2019 42 18.0000 % 0.099 % 489.66 11820.55 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17.5000 % 0.096 % 476.06 11820.55 07.06.2019 - 24.06.2019 18 17.5000 % 0.096 % 204.03

Таким чином, пеня складає 2102,44 грн та підлягає стягненню з відповідача.

В решті вимог про стягнення пені (позивачем було заявлено до стягнення пеню в сумі 2102,67 грн) слід відмовити, в зв`язку з їх необґрунтованістю.

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 11820.55 25.12.2018 - 06.02.2020 409 3 % 397.27 Таким чином, три проценти річних складають 397,27 грн та підлягають стягненню з відповідача.

В решті вимог про стягнення трьох процентів річних (позивачем було заявлено до стягнення три проценти річних в сумі 397,36 грн) слід відмовити, в зв`язку з їх необґрунтованістю.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 01.01.2019 - 31.12.2019 11820,55 1,041 479,17 12299,72

Таким чином, втрати від інфляції складають 479,17 грн та підлягають стягненню з відповідача.

В решті вимог про стягнення втрат від інфляції (позивачем було заявлено до стягнення втрати від інфляції в сумі 583,08 грн) слід відмовити, в зв`язку з їх необґрунтованістю.

Розрахунки здійснювалися судом за допомогою комп`ютерної програми Ліга Закон Підприємство , версія 9.5.3.

Таким чином, підлягають до стягнення з відповідача грошові кошти в сумі 514884,20 грн (410990,64 грн (борг) + 73187,54 грн (пеня) + 14045,59 грн (три проценти річних) + 16660,43 грн (інфляційні нарахування).

Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України витрати позивача на судовий збір в сумі 7723,02 грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог; позов задоволено на 99,3 %) підлягають відшкодуванню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 13, 73, 74, 86, 232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю ХІМНАФТОТРАНС до комунального підприємства Лисичанський Шляхрембуд про стягнення 518497,42 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства Лисичанський Шляхрембуд , 93193, Луганська область, м. Лисичанськ, м. Новодружеськ, вул. Гоголя, 31, ідентифікаційний код 05401887, на користь товариства з обмеженою відповідальністю ХІМНАФТОТРАНС , 93111, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Артемівська, 24, ідентифікаційний код 36403600, заборгованість в сумі 410990,64 грн , пеню в сумі 73187,54 грн, три проценти річних в сумі 14045,59 грн, інфляційні нарахування в сумі 16660,43 грн; витрати на судовий збір в сумі 7723,02 грн ; наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову (про стягнення пені в сумі 0,23 грн, трьох процентів річних в сумі 0,09 грн, інфляційних нарахувань в сумі 3612,9 грн) відмовити.

03 червня 2020 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 10 червня 2020 р. і може бути оскаржене протягом 20 днів із вказаної дати шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Відповідно до п.4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя В.В. Корнієнко