Ухвала

від 11.06.2020 по справі 916/1676/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" червня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1676/20

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

розглянувши заяву про забезпечення позову за вх.№2-2733/20 від 10.06.2020

у справі №916/1676/20

за позовом Проектно-будівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю АРГІЛЛ

(вул. Виноградна, будинок 31, с. Нерубайське, Біляївський район, Одеська область, 67661, код ЄДРПОУ 13873505)

до відповідача: Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми Мікромегас

(вул. Армійська, будинок 8-Б, офіс 9, м. Одеса, 65058, код ЄДРПОУ 30199632)

про стягнення 1314813,43 грн.

В С Т А Н О В И В:

Проектно-будівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю АРГІЛЛ звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми Мікромегас про стягнення 1314813,43 грн., з яких 1 256 485,00 грн. - заборгованості, 58328,43 грн. пені

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки бетону №21/02-20 шляхом прострочення оплати.

Одночасно із позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову (вх.№2-2733/20), в якій позивач просить накласти арешт на розрахункові рахунки відповідача у межах суми боргу до повного погашення суми заборгованості у розмірі 1 256 485,00 грн.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову вказує, що відповідач порушує умови договору поставки, оскільки не виконує зобов`язання по оплаті та прострочує оплату протягом 3 місяців.

Зазначає, що з боку відповідача не проводиться жодних дій, направлених на погашення заборгованості або врегулювання ситуації, що свідчить про небажання відповідача в добровільному порядку розрахуватися за отриманий товар та отримані послуги. Вказує, що відповідач не відповідає на телефонні дзвінки та електронні листи.

Крім того, зазначає, що позивачем було вжито заходи досудового врегулювання спору, 02.05.2020 направлено претензію, яка отримана відповідачем 08.05.2020. При цьому у разі задоволення позовної заяви позивача вбачається унеможливлення виконання рішення суду та ефективного захисту та поновлення прав позивача, з огляду на те. Що відповідач ігнорує сплату заборгованості.

Вказує, що факт наявності заборгованості протягом 3 місяців свідчить про ухилення відповідача від виконання зобов`язання.

Також наголошує на тому, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявні рішення, які набрали законної сили відносно стягнення заборгованості з ПП ВКФ Мікромегас , а саме: справа №916/2206/19 про стягнення 59486,17 грн., справа №916/1774/19 про стягнення 132293,45 грн., справа №916/1338/18 про стягнення 2 903 088,20 грн., справа №916/3144/17 про стягнення 271207,53 грн. Вказує, що наявні інші справи відносно відповідача за попередні роки.

Крім того, в Єдиному реєстрі боржників наявні виконавчі провадження, де ПП ВКФ Мікромегас є боржником, а предметом виконавчого провадження є стягнення заборгованості: ВП №№61225206; 58166325; 55876098. Вказує, що наявність виконавчих проваджень є доказом ухилення відповідача від виконання рішень суду, що свідчить про можливе утруднення у майбутньому виконання рішення суду.

При цьому, зазначає, що сума позову є суттєвою для відповідача.

Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, суд встановив наступне.

Положеннями ст.136 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За приписами ст.137 ГПК України визначено перелік заходів забезпечення позову, а

також регламентовано, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

У відповідності до п.1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Статтею 140 ГПК України встановлено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

-розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову

-забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

-наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

-імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

-запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (пункт 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9).

Зі змісту заяви вбачається, що позивач припускає можливість ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду з даного спору у разі задоволення позову з підстав неналежного виконання відповідачем договору та ухилення від сплати 1314813,43 грн.

Між тим, на думку суду, наведені позивачем обставини не є достатньою підставою вважати імовірним утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття судом запропонованих заявником заходів.

Наразі заявником не надано жодних доказів на підтвердження свого припущення щодо можливості вчинення відповідачем дій, що істотно ускладнять або унеможливлять виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення заявленого позову.

Суд зазначає, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, підтвердженого належними доказами, не є достатньою підставою для задоволення заяви.

Поряд з цим, судом встановлено, що заявником при зверненні до суду із даною заявою про забезпечення позову не було подано належних та допустимих в розумінні приписів ГПК України доказів наявності підстав, що можуть ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся до суду.

Щодо наявного виконавчого провадження та судових спорів, суд вказує наступне.

ПП ВКФ Мікромегас був відповідачем у справі № 916/2206/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ до Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми МІКРОМЕГАС про стягнення 59486,17 грн.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, у справі №916/2206/19 ТОВ ,,ООЕК» звернулось в Господарський суд Одеської області з позовною заявою до ПП ВКФ ,,МІКРОМЕГАС» про стягнення заборгованості у розмірі 515500,49 грн, з яких 456014,32 грн боргу за спожиту активну електричну енергію, 54829,23 грн пені, 4656,94 грн 3% річних, вказуючи на невиконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги в частині оплати вартості активної електричної енергії, спожитої в січні - липні 2019 р. При цьому, з рішення вбачається, що ТОВ ,,ООЕК» у підготовчому провадженні, а саме 16.09.2019 р. та 08.10.2019 р., подано заяви про зменшення розміру позовних вимог, прийняті судом до розгляду. В остаточній редакції позову викладено прохання стягнути з відповідача 59486,17 грн, з яких 54829,23 грн пені, 4656,94 грн 3% річних.

Рішенням суду у даній справі позов було задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми ,,МІКРОМЕГАС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» 4656,93 грн. 3% річних, 54829,03 грн. пені, 892,30 грн. судового збору. В решті позову було відмовлено.

При цьому заявником не надано доказів ухилення боржника від виконання рішення суду у даній справі, наявності арештів грошових коштів, обтяжень майна ПП ВКФ Мікромегас тощо.

Щодо справи № 916/1774/19 суд зазначає наступне: з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬТІС-ЛІФТСЕРВІС» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми «МІКРОМЕГАС» про стягнення 132293,45 грн., з яких: 120000 грн. боргу, 9936,19 грн. інфляційних втрат та 2357,26 грн. 3% річних. З рішення суду у даній справі від 28.08.2019 вбачається, що 29.07.2019 за вх.№15043/19 до суду від відповідача - Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми «МІКРОМЕГАС» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач частково визнав позовні вимоги та не заперечував проти задоволення позовних вимог в частині стягнення 132293,45 грн., з яких: 120000 грн. боргу, 9936,19 грн. інфляційних втрат, 2357,26 грн. 3% річних та 1984,45 грн. судового збору, в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу просив відмовити.

Рішенням суду у справі №916/1774/19 позов було задоволено повністю, стягнуто з Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми «МІКРОМЕГАС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТІС-ЛІФТСЕРВІС» 120000,00 грн. основного боргу, 9936,19 грн. інфляційних втрат, 2357,26 грн. 3% річних та 1984,40 грн. судового збору.

Також, з Єдиного державного реєстру судових рішень, вбачається, що ухвалою господарського суду Одеської області у справі №916/1774/19 від 07.10.2019 за заявою ПП ВКФ Мікромегас , яку задоволено частково, судом постановлено розстрочити виконання рішення господарського суду Одеської області від 28.08.2019 у справі №916/1774/19 зі сплатою щомісячно рівними частинами в наступному порядку:

- до 30.10.2019 сплатити 44759,29 грн.;

- до 30.11.2019 сплатити 44759,28 грн.;

- до 30.12.2019 сплатити 44759,28 грн.

Таким чином, судом встановлено, що у справі №916/1774/19 позов було визнано, а також надано клопотання про розстрочення виконання рішення, що жодним чином не свідчить про ухилення виконання рішення суду.

Щодо справи №916/1338/18, дослідивши відомості Єдиного державного реєстру судових рішень, суд встановив, що у даній справі за позовом Першого заступника керівника Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області до Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма "Мікромегас" про стягнення 2 903 088,20 грн. 29.10.2019 господарським судом Одеської області було винесено рішення, яким стягнуто з Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма "Мікромегас" на користь Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області заборгованість у розмірі 625 822,10 грн.; стягнуто з Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма "Мікромегас" на користь Прокуратури Одеської області судовий збір у розмірі 4693,67 грн.

Як вбачається з рішення суду у вищезазначеній справі, 06.08.2018р. за вх.№2-3958/18 господарським судом одержано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій прокуратура просила суд зменшити розмір позовних вимог до 625 822,10 грн.

26.10.2018р. за вх.№21909/18 господарським судом було одержано заяву про визнання позову, в якій відповідач повідомив про визнання позовних вимог щодо сплати пайової участі у розвитку населеного пункту у розмірі 625 822,10 грн., просив прийняти заяву про визнання позову та постановити ухвалу про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, судом встановлено, що у справі №916/1338/18 позов було визнано, що не свідчить про ухилення від виконання рішення суду.

Щодо справи №916/3144/17, дослідивши відомості Єдиного державного реєстру судових рішень, суд встановив, що 21.02.2018 господарським судом Одеської області у справі за позовом заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в особі Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України до Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми „Мікромегас» про стягнення 271 207,53 грн. позов було задоволено, стягнуто з відповідача 271207,53 грн. пені та 4068,11 грн. судового збору.

При цьому заявником не надано доказів ухилення боржника від виконання рішення суду у даній справі, наявності арештів грошових коштів, обтяжень майна ПП ВКФ Мікромегас тощо.

Крім того, заявник вказує, що в Єдиному реєстрі боржників наявні виконавчі провадження, де ПП ВКФ Мікромегас є боржником, а предметом виконавчого провадження є стягнення заборгованості: ВП №№61225206; 58166325; 55876098, водночас, як вбачається із роздруківки з Єдиного реєстру боржників, яка надана заявником, ВП 55876098 належить до категорії зобов`язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення .

Водночас, заявником не надано доказів щодо сум виконавчого провадження, наявності арештів коштів або обтяжень майна ПП ВКФ Мікромегас у вказаних виконавчих провадженнях.

З відомостей АСВП (відкритий портал Автоматизована система виконавчого провадження Міністерства юстиції: https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) не вбачається жодних відомостей, крім найменувань та кодів ЄДРПОУ боржника та стягувача, номеру виконавчого провадження, дати його відкриття та органу ДВС.

Таким чином, з системних дій ПП ВКФ Мікромегас не вбачається ухилення від виконання рішень чи сплати заборгованості, навпаки, вчиняються дії, направлені на погашення боргу.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що заявник не довів суду, що невжиття вказаних ним заходів зможе істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення його порушених чи оспорюваних прав, за захистом яких позивач звернувся до суду, у зв`язку з чим у задоволенні заяви про забезпечення позову, слід відмовити.

Таким чином, заявником не надано жодних доказів на підтвердження того, що відповідач вчиняє будь-які дії з підготовки чи проведення відчуження належного йому майна та якого саме, виведення грошових коштів з рахунків, а саме лише припущення про можливість ухилення від виконання рішення не є достатньою та обґрунтованою підставою для накладення арешту на майно ПП ВКФ Мікромегас , у тому числі на кошти на рахунках.

Водночас, сам по собі суттєвий розмір позовних вимог не може бути безумовною підставою для забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, господарський суд вважає заяву про забезпечення позову необґрунтованою, у зв`язку з чим така заява не підлягає задоволенню.

Обов`язок доказування наявності підстав, визначених ст.136 ГПК України умовою вжиття судом заходів забезпечення позову, покладається згідно ст.74 ГПК України саме на заявника, який в даному випадку таких обставин не наводить та не надає будь-яких доказів їх існування.

Керуючись ст.ст.136, ст.137, 140, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Проектно-будівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю АРГІЛЛ (вх.№2-2733/20 від 10.06.2020) про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає чинності 11.06.20 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали Господарського суду Одеської області.

Суддя Р.В. Волков